У Грузії набирає обертів глибока політична криза. Ще зовсім недавно урядова коаліція «Грузинська мрія» здавалася міцною як ніколи. А нині вона розвалюється на очах. Уряд один за одним полишають проґресивні міністри. Курс на європейську та євроатлантичну інтеґрацію опинився під загрозою.
4 листопада прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі своїм указом відсторонив від посади міністра оборони Іраклія Аласанію. Зі слів голови грузинського уряду, відставка Аласанії пов'язана з кількома випадками нецільових розтрат коштів Міноборони Грузії. Кілька співробітників відомства вже заарештовані.
Своєю чергою сам міністр вважає звинувачення на свою адресу політично вмотивованими. У цьому контексті варто зазначити, що Аласанія минулого тижня здійснив дуже успішне турне країнами-членами НАТО, домігся багатьох корисних для обороноздатності Грузії угод. А головне — Тбілісі вийшли на завершальний етап перемовин з партнерами з Північноатлантичного Альянсу щодо придбання новітньої системи протиповітряної оборони, яка на порядок посилила б захист країни з повітря. Цілком можливо, що саме ця обставина страшенно перелякала Москву й змусила її задіяти свої важелі тиску на грузинський уряд.
Знаменно, що арешти в Міністерстві оборони Грузії прокуратура почала саме під час європейського турне Аласанії. 28 жовтня п'ятьох співробітників військового відомства було затримано за звинуваченням у розтраті 2 мільйонів 300 тисяч доларів внаслідок махінацій з контрактом про закупівлю оптико-волоконного кабелю і мережевої апаратури. Одночасно прокуратура висловила недовіру військовій поліції Міноборони, заявивши про її недобросовісність.
Міністр, повернувшись до Тбілісі, жорстко висловив своє обурення діями прокуратури. «Ми маємо справу з цілеспрямованою атакою на Міністерство оборони, яке безпосередньо пов'язане з НАТО, Євроунією. Справа стосується політичної орієнтації нашої країни, політичного майбутнього. Я звертаюся до політради правлячої коаліції — зібратися і провести обговорення, куди веде країну прокуратура», — заявив Аласанія .
Те, що жорсткий пресинґ прокуратурою Міністерства оборони й відставка міністра мали політичну мотивацію, видав і сам прем’єр-міністр своїм необережним висловлюванням на засіданні уряду: «Іраклій Аласанія був єдиним міністром, який лобіював і протегував Нацрух (Єдиний національний рух — опозиційна партія, сформована екс-президентом Михеїлом Саакашвілі. — Z), починаючи з Гігі Угулави (екс-мер Тбілісі. — Z), закінчуючи Гігі Бокерія (екс-голова Радбезу. — Z). Це дає відповідь на всі запитання».
На всі-не-на-всі, але на певні таки дає. Зокрема на те, що вище керівництво держави усіма силами й засобами намагається усунути з політичної арени своїх конкурентів. Риторика чинного прем'єра Грузії досить часто нагадує висловлювання його колишнього українського колеґи Миколи Азарова про «папєрєднікав».
Дуже вдало цю паралель між Україною та Грузією навів той самий Аласанія. Виступаючи на телебаченні «Руставі-2» вже як екс-міністр, він зазначив: «Російський план передбачає створення грузинського "януковича", а "януковичів" у Грузії дуже багато. Я довіряю всім своїм партнерам з коаліції "Грузинська мрія" і не бачу підстав, щоб події пішли за російським сценарієм, принаймні дуже сподіваюся на це. Єдине моя умова — підтвердження євроатлантичного вибору країни».
Аласанія також пообіцяв в ефірі, що як політик він й далі обстоюватиме курс на євроінтеґрацію і прагнення в НАТО, а також — що боротиметься з російськими козачками в уряді.
До речі, колишній міністр оборони вважається нині одним з найпопулярніших політиків у Грузії. Окрім того, Іраклій Аласанія аж ніяк не є політиком-одинаком, він очолює партію «Наша Грузія — вільні демократи», яка входила до коаліції «Грузинська мрія».
Аласанія вважався одним зі стовпів руху Грузії в західному напрямку. Його підтримують і Європа, і США. Тому не дивно, що зі столиць західних держав одразу ж надішли доволі жорсткі заяви, де, зокрема, містилися натяки на вибірковість карального меча грузинської прокуратури.
Після відставки Аласанії події почали розвиватися зі шаленою швидкістю й у зовсім некорисному для прем'єр-міністра Іраклія Гарібашвілі напрямку.
Відразу після демісії міністра оборони про свою відставку заявив його однопартієць, держміністр Грузії з питань інтеґрації в європейські та євроатлантичні структури Алексі Петріашвілі. Далі у відставку подала голова МЗС Майя Панджикідзе. Слідом за нею пішли чотири її заступники. У відставку також попросився посол Грузії в НАТО Леван Долідзе. Фактично в такий спосіб було оголено весь проєвропейський фланг уряду.
Як повідомляють грузинські джерела, ці відставки страшенно розлютили креатора чинної урядової коаліції «Грузинська мрія», мільярдера Бідзіну Іванішвілі. Багато експертів вважають його ставленцем російського президента Володимира Путіна. Нині Іванішвілі офіційно — екс-прем'єр і голова неурядової організації «Громадянин», а реально — залишається найвладнішою людиною в країні.
Тож розлючений Іванішвілі погрожував пересаджати всіх урядовців, котрі вдалися до демаршу. Але це не врятувало коаліцію від розпаду.
За даними грузинського Pirveli Radio, 5 листопада відбулося останнє засіданні коаліції «Грузинська мрія». На ньому несподівано з'явився сам тіньовий господар Грузії — Іванішвілі. Офіційної інформації про це засідання журналістам не дають, проте деякі деталі вдалося з'ясувати. Згідно з цими відомостями, зустріч відбувалася в дуже напруженій атмосфері. Між членами партії «Наша Грузія — вільні демократи» і партії «Грузинська мрія» спалахнула гучна суперечка. Дійшло навіть до фізичного протистояння між віце-спікером Зурабом Абашидзе і Бідзіною Іванішвілі.
Тож засідання радше посприяло розвалу коаліції, аніж її збереженню. Уже ввечері «вільні демократи» заявили про свій перехід в опозицію.
Реально це означає втрату урядовою коаліцією десятьох мандатів. А отже, контрольованої Бідзіною Іванішвілі більшості в парламенті більше не існує.
Але й це ще не кінець, своєю невдоволення діями прем'єр-міністра висловив ще один учасник коаліції — Республіканська партія. А саме республіканці і «вільні демократи» чітко себе позиціонують як прозахідні сили. Тим часом як у головній коаліційній партії «Грузинська мрія» є досить функціонерів, котрі виступають за поміркованіший прозахідний курс і компроміс із Кремлем.
Лідер Республіканської партії Хатуна Самнідзе вже встигла заявити, що республіканці відтепер співпрацюватимуть з коаліцією «тільки тематично — з конкретних питань». Тобто фактично вона заявила про розрив партії з командою Бідзіни Іванішвілі.
Отже, створено всі передумови, аби «Грузинська мрія» перетворилася на парламентську меншість. А «Єдиний національний рух» Михеїла Саакашвілі здобув тепер всі шанси, щоб стати більшістю. А згідно з оновленою конституцією Грузії, саме парламентська більшість формує уряд, президент у цю справу більше не втручається. Тож політична сила Саакашвілі може знову опинитися при владі. Причому відбутися це зможе і без виборів, і без кривавих переворотів, якщо, звісно, не втрутиться Москва.
07.11.2014