Погано пахнути може все, крім грошей. Щось подібне казав мудрий Веспесіан (римський імператор, який запровадив платні вбиральні), і це підтверджують сучасні події в країні та довкола.
Вуглеводні тижня
До широкого загалу донесено, що українське керівництво таки подбало про той широкий загал і не залишить його взимку без палива. На задньому плані «газових переговорів» залишився трохи неприємний осад: Україна визнала борг у понад 5 млрд. доларів США і згодилася платити до кінця року понад 3 млрд. доларів США Росії. Крім того, незрозуміло, чому ціна для України вища за ринкову ціну на російський газ для споживачів у Європі за довгостроковими контрактами. Щоправда, є ще Стокгольмський суд, де «газове питання» між Україною і Росією вирішуватиметься ще довго і нудно.
Офіційною мовою те, що відбулося, звучить так: Україна і Росія за участю ЄС досягли тимчасового вирішення газового питання; згідно з домовленостями, Україна отримає російський газ за зниженою ціною після сплати частини боргу та внесення передоплати за майбутні поставки; угода розрахована до квітня 2015 року.
А з оптимістичної інформації варто згадати, що підписані між Києвом і Москвою домовленості, які мають зігріти українців і європейців, моментально забракували в тому, що в новому парламенті називатиметься «Опозиційний блок». «Завдяки некомпетентності перемовників і уряду Україна програла переговори, залишивши чинною угоду 2009 року. По суті, влада пристала на умови, які Росія пропонувала ще півроку тому — перед припиненням постачань в Україну», — кажуть ті, що мали сміливість залишитися в політиці.
Якщо такі люди щось ганять, то виходить, що навіть злий договір — не такий вже й поганий
Спроби тижня
Після парламентських виборів (а надто позачергових) у Верховній Раді заведено створювати коаліцію. Президент Петро Порошенко і Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підійшли до реалізації процесу оперативно і поки що без якихось проблем. Ні один, ні другий до законодавчих справ стосунку не мають, а в парламент приходять, як гості, хоч їх і пропускають повз металошукачі.
Отож поки що «процес пішов». Для естетів, що кохаються в телевізійних ток-шоу, буде пара–друга телеефірів про деміургів, які все це зробили. Ну, а потім, не дай Боже, почнеться наступна пара–друга телеефірів, з яких виявиться, що не все так добре у нашому домі. Забобонні можуть плюнути через ліве плече, де сидить дідько.
Головне — щоб в одного раптово не виникла любов до бджіл, а в другого не змінилася радикально зачіска
До речі, ці добродії будуть членами однієї фракції. Порада для тих, хто має злу пам'ять: скористайтеся пошуковими системами — отримаєте трохи позитиву
Фарс тижня
Найдивніше, що «двіженіє», яке відбулося в Донецьку і Луганську, ще не описане в римований спосіб. Той край має багато творців. Наприклад, колись улюблений поет Віктора Януковича Борис Білаш писав:
Что-то в депутаты я не вышел.
И не то чтоб рылом не дорос,
А скорее уберег Всевышний
Мой почтенный зад от хлестких розг.
Но упорно продолжал мечтать:
Если стану я нардепом,
Обеспечу свой народ
Салом, яйцами и хлебом.
Пусть потешит свой живот.
Пусть он ложкой ест сметану,
Напихается икрой,
Возражать ему не стану.
Я — такой!
Завалю печеньем, кексом,
Хочешь торт, трюфели — на!
Если надо, то и сексом
Угощу его сполна.
И ни-ни,
Ни в коем разе,
Не за деньги, а за так.
Ну а как же без фантазий
Сексуальных?
Да никак!
А не стану вдруг нардепом,
Зубы стисну, боль снесу,
Кулачищами свирепо
В глаз вдавлю назад слезу.
Білаш потім був народним депутатом. Захарченко і ще хтось стали якимись прем'єрами в якихось республіках. Загалом — це смішно, але тепер ми отримали Придністров'я на нашій території. В ПМР, до речі, нормальні люди мають по чотири паспорти: місцевий (а шо?), український (дуже вигідно для подальшого існування), російський («я достаю із широкіх штанін»), молдавський (нащадкам Гугуце до Євросоюзу ближче, ніж решті фіґурантів).
Ну, а що ще писати про вибори в Дикому Полі?
З несмішного залишається війна
Кіно тижня
Про Пореченкова, який контрабандою, як Чебурашка, був доправлений в Україну, де йому дали постріляти, також колись напишуть частушку. Актор зробив те, що хотів. В пам'яті він має залишитися таким: ВІДЕО.
Можливо, задумувалося щось альтернативне, але вийшло, як це заведено у заклятих сусідів, через… вухо.
Мерилін Монро приїздила у В'єтнам. З вогнепальної зброї не стріляла
Щодо кіно, то варто згадати, що в Києві пройшов кінофестиваль «Молодість». Призи взяли росіяни, під час нагородження звучали тільки російська та англійська. Організатори пояснили, що так зручніше і легше. І не треба більше про Пореченкова.
03.11.2014