4 листопада в Сполучених Штатах відбудуться проміжні вибори до Конґресу. Це може відчутно змінити дислокацію політичних сил у країні. Свіжа соціологія пророкує, що демократи можуть втратити більшість і в Сенаті.
Отже, 4 листопада в повному складі переоберуть Палату представників Конґресу (435 депутатів), а також третину зі ста членів Сенату і 36 з 50 губернаторів штатів. Нагадаємо, що Республіканська партія США ще на попередніх виборах два роки тому здобула контроль над Палатою представників (233 місця з 435), поставивши президента-демократа Барака Обаму в доволі скрутне політичне становище. Зараз республіканці, згідно з останніми опитуваннями, мають добрі шанси закріпити свою перемогу.
Якщо ж голова Білого дому втратить і Сенат, то остаточно перетвориться на «кульгаву качку» ще за два роки перед президентськими виборми. Крім того, проміжні вибори в Конґрес, які відбудуться трохи більше як за тиждень, за традицією вважають таким собі плебісцитом щодо довіри до чинної влади.
Головною причиною поганої соціології демократів є падіння рейтинґу самого Обами. Нині його популярність перебуває на рекордно низькому рівні за всі шість років президентства. Як демонструють останні опитування, виконані на замовлення газети The Washington Post і телеканалу ABC News, лише 32 % громадян США вірять, що президент Барак Обам має план щодо протистояння основним викликам, з якими країна може зіткнутися в наступні кілька років. 61 % громадян переконані, що президент такого плану не має.
51 % громадян країни не вдоволені тим, як президент Обама дає раду своїй роботі на посаді голови держави. Задоволені діями президента лише 40 % опитаних.
Оприлюднене в понеділок дослідження журналу Politico показує катастрофічний дефіцит довіри до влади загалом. 64 % американців вважають, що ситуація в країні вийшла з-під контролю, і тільки 36 % вірять, що країна здатна впоратись із завданнями та викликами, які перед нею стоять.
Зовнішньою політикою президента Обами не задоволені 53 % громадян. Невдоволення тим, як він провадить боротьбу з «Ісламською державою» в Іраку і Сирії, виказали 51 % респондентів. Такий самий відсоток опитаних не вдоволені керуванням економікою.
61 % американців не схвалюють дії голови держави в імміґраційних питаннях. 57 % респондентів вважають, що рівень життя в країні погіршився, лише 16 % визнали, що, навпаки, поліпшився, а 26 % не відчули змін.
Окрім того, дослідження компанії Rasmussen Reports засвідчують, що Обаму перестали підтримувати навіть ті прошарки населення, які раніше віддавали йому перевагу, а саме: жінки, молодь та латиноамериканські виборці. Наприклад, рейтинґ схвалення політики нинішнього президента США серед жінок впав на 4 % порівняно з даними за вересень 2013 року і на 16 % проти показників січня 2013 року, коли відбулася повторна інавґурація президента. Курс американського лідера підтримують 57 % іспаномовних громадян, а ще в першій половині 2013 року цей показник становив 75 %.
Саме тому багато демократичних кандидатів до Сенату під час нинішньої кампанії воліють дистанціюватися від президента, вважаючи його підтримку певніше антирекламою, ніж арґументом на свою користь. Але через це лише погіршують свої позиції, отримуючи тавро «маніпулятора» чи навіть «зрадника».
Ну що ж, Обама в такій ситуації може нарікати тільки на себе. Його політика «перезавантаження» відносин з Росією, обмеження втручання в гарячі точки світу продемонструвала свою цілковиту неспроможність. Це засвідчує й наступ ісламістів в Іраку та Сирії, а передовсім — інвазія російських військ в Україну. В обидвох випадках Сполучені Штати могли б запобігти неґативному розвиткові, якби діяли рішуче й оперативно.
Зрозуміло, що посилення владних позицій Республіканської партії завдасть серйозних прикрощів Путіну та його кремлівській команді. Адже саме республіканські конґресмени рішуче виступали за жорсткі санкції проти Росії та за військову допомогу Україні. Тож з'являється навіть шанс, що Конґрес перегляне питання про надання Україні статусу союзника США.
24.10.2014