Іванові Франку

В осінніх днях і сніжному завою

Синам розкажуть мрійні матері

Як ми ішли із думою новою,

Нових часів, нові каменярі.

 

Як блискали за танками зірниці,

Як вересень горів на знамені.

І от, на цій заквітчаній гробниці

Зійшлися наші помисли і дні.

 

Не буде тут, ані сльози, ні жалю

Гвинтівку в тиші нахилив боєць.

Ти чуєш наш, знедолений ковалю,

Син коваля і мрійник і співець?

 

Чорніли дні і люди гірко снили,

Аж доки брат не кинув гордий клич

І пролилось чуття нової сили,

І слів, і квіту, і людських облич!

 

Твоїм пісням, — полкам твоїм і чотам

Вставать з бійцями рано на зорі,

Де звергнули скалу, политу кров’ю й потом

Нових часів, нові каменярі!

 

[Вільна Україна]

17.10.1939