В осінніх днях і сніжному завою
Синам розкажуть мрійні матері
Як ми ішли із думою новою,
Нових часів, нові каменярі.
Як блискали за танками зірниці,
Як вересень горів на знамені.
І от, на цій заквітчаній гробниці
Зійшлися наші помисли і дні.
Не буде тут, ані сльози, ні жалю
Гвинтівку в тиші нахилив боєць.
Ти чуєш наш, знедолений ковалю,
Син коваля і мрійник і співець?
Чорніли дні і люди гірко снили,
Аж доки брат не кинув гордий клич
І пролилось чуття нової сили,
І слів, і квіту, і людських облич!
Твоїм пісням, — полкам твоїм і чотам
Вставать з бійцями рано на зорі,
Де звергнули скалу, политу кров’ю й потом
Нових часів, нові каменярі!
[Вільна Україна]
17.10.1939