В осінніх днях і сніжному завою
Синам розкажуть мрійні матері
Як ми ішли із думою новою,
Нових часів, нові каменярі.
Як блискали за танками зірниці,
Як вересень горів на знамені.
І от, на цій заквітчаній гробниці
Зійшлися наші помисли і дні.
Не буде тут, ані сльози, ні жалю
Гвинтівку в тиші нахилив боєць.
Ти чуєш наш, знедолений ковалю,
Син коваля і мрійник і співець?
Чорніли дні і люди гірко снили,
Аж доки брат не кинув гордий клич
17.10.39 | |