«Нова» влада навчилася дивувати простих українців акуратно на вікенд, і дивувати так, щоб замість вечірнього йоґурту чи кефіру в багатьох посполитих виникло непереборне бажання накапати собі корвалолу або коньяку.
Гелетей тижня
На перших заняттях з теорії і практики журналістики жовторотих студентів сивочолі викладачі вчать, що не можна бавитися в дотепність щодо прізвищ персонажів майбутніх статей, нарисів і репортажів. У випадку з де-факто відставленим міністром оборони обігрувати його прізвище будуть обов'язково, бо «гелетей» перетворилося на загальне ім'я, яким характеризували щось геть неадекватне до сучасності і простору.
Можливо, термін «гелетей» стане синонімом галицького «мантелепа», але то буде колись, а тепер можна задуматися, що сталося за три дні з генерал-полковником і його самооцінкою? В середу він каже, що «він на своєму місці», а командири військових підрозділів розповідають шефові, що практично не мають претензій до діяльності міністра. В суботу з'являється рапорт Гелетея про відставку, яку в неділю приймає президент Порошенко. У вівторок, очевидно, парламент відправить Валерія Вікторовича на незаслужений відпочинок, де він серйозно візьметься до своєї судової справи проти Юлії Тимошенко, яка звинуватила Міністерство оборони в торгівлі зброєю.
Відставник спробує реалізувати свою мрію, яку він визначив так: «Я подав до суду і хочу, щоб Юлія Володимирівна разом зі своїми однопартійцями вибачилася не перед мною, а перед кожним бійцем, особливо в зоні АТО. Щоб бійці побачили, що Міноборони ніякої зброї не продавало і танки з БТР не відчужувало. Я хочу, щоб вона це спростувала і вибачилася».
Вступаючи на посаду, Гелетей підписував присягу міністра, як кажуть росіяни, «понарошку», і дуже багато українців ще три місяці тому розуміли, що з тої муки хліба не буде
Призначення тижня
«З метою підвищення ефективності роботи із забезпечення здійснення президентом повноважень з керівництва, координації і контролю за діяльністю розвідувальних органів України» Петро Порошенко створив комітет з питань розвідки при самому собі і призначив його голавою свого радника Ігоря Смешка.
В соціальній мережі прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко відзвітував про цю подію оптимістично: «Президент поставив завдання Смешку не закривати інформацію, а об'єктивно інформувати армію, країну, світ щодо війни та загроз».
Песимісти ж констатували, що створено ще одну силову структуру, а отже, відповідні рішення (і не факт, що компетентні) будуть ухвалюватися ще повільніше, а в залаштунковій гризні з'явився ще один фіґурант часів Кучми, бо всі згадали, що Смешко очолював Службу безпеки України від 4 вересня 2003 до 4 лютого 2005 і фіґурував на одному дуже цікавому фото.
Президентський розвідник на цій знимці з таємної вечері має найменш червоне лице
Експерти з особливо розвинутою пам'яттю згадали, що шеф новоствореної структури є лідером дуже маловідомої партії «Сила і честь», і виявилося, що вона є прекрасною кузнею президентських кадрів, бо Порошенко, крім Смешка, працевлаштував ще одного «сильного і чесного» — Олександра Кіхтенка. З його біографії відомо, що 2001 року став першим заступником командувача Внутрішніх військ України — начальником штабу Внутрішніх військ; від лютого 2005 року — командувач Внутрішніх військ України, генерал-полковник (березень 2006); у квітні 2007 року був уведений до складу Ради національної безпеки й оборони України; військове звання «генерал армії» присвоєне йому указом тодішнього президента України Віктора Ющенка від 23 серпня 2008 року. Тепер Кіхтенко — голова адміністрації Донецької області. Почав генерал роботу на новій посаді жваво — заявив, що угода про припинення вогню з бойовиками підписана і виконується, після того поїхав в Дебальцеве, де попав під мінометний вогонь замирених бойовиків.
Ґламурний генерал стане таким самим намісником
Ла-ла-ла-ла-ла-ла тижня
Що може об'єднати інтеліґентну пані з-за океану і українських футбольних вболівальників? Гопники. В принципі, але наші гопники і тому правильні. Леґендарна кричалка авторства харківських футбольних фанатів стала леґендарною майже миттєво, і тепер використовується абсолютно різними людьми. Сама заступник державного секретаря США Вікторія Нуланд, в посадові обов'язки якої входить знати все, що відбувається в Україні, службово знову побувала в Києві. Крім офіціозу, зустрілася зі студентами університету імені Шевченка. Зустріч закінчила співочим фразеологізмом про президента найбільшої за територією країни. Студенти шаліли від того, що їх розуміють англомовні люди, яким термін «..уйло» треба було пояснювати, використовуючи ледь не половину шекспірівської лексики.
Люди геть іншого класу співали про Путіна під час футбольного матчу Україна – Білорусь. Нашим виконавцям потужно підспівували сябри, яких з чиєїсь важкої руки занесли ледь не до лакеїв маленького господаря Кремля. Гляньте самі – тут все без дипломатії пролетарсько-селянськими горлянками.
Росіяни знають, що чекати від цієї щирої дипломатичної посмішки
Банкір тижня
Працівник фінансової сфери в найвищому ранзі може помилитися, як сапер, тільки один раз. Це було аксіомою, тепер стало теоремою, яку треба доводити, бо шеф НБУ Валентина Гонтарєва встигає акуратно наступати на граблі. Вона вирішила, що боротися із занадто зміцнілим щодо гривні доларом треба саме за допомогою правоохоронних органів, які виявлять і скрутять «чорних» перекупників валюти. Міліціянти здивувалися, банкіри скептично посміхнулися.
Потім Гонтарєва вирішила зробити «найпростіше» — купити в найближчому канторі 200 доларів США. Дівчина в грошовому віконці державному службовцю відмовила. Валентина Олексіївна була здивована і полетіла до Америки говорити про кредити МВФ.
Тяжка доля у українських банкірів
13.10.2014