Агресивна політика Путіна не обмежиться інвазією російських військ в Україну. У цьому переконана президент Литви Даля Ґрибаускайте. В інтерв’ю газеті Washington Post вона висловила впевненість, що Україна – це лише перший крок у намаганнях Кремля перекроїти наново мапу Європи. Яким же може бути другий? Найімовірніше – напад на одну з балтійських держав.
Попри те, що НАТО загалом і Вашингтон зокрема урочисто обіцяють захистити своїх союзників по Альянсу, та все ж у державах Балтії панує неспокій. Особливо у Латвії, де відсоток росіян є найвищим – 27%.
Зараз в країні відбувається активна підготовка до парламентських виборів, котрі там мають відбутися 4 жовтня. Поки що все проходить відносно спокійно, хоча латиші готуються до найрізноманітніших провокацій з боку Росії і тих російськомовних співвітчизників, котрі й нині залишаються агресивно налаштованими до всього латиського, котрі досі прагнуть російсько-радянського реваншу.
Таких, як мінімум 13%, тих постійних мешканців Латвії, що все ще зберігають статус негромадянина, тобто колишніх громадяни СРСР, котрі так і не отримали громадянства Латвії головним чином через незнання латиської мови. Окрім них є ще й близько двох відсотків громадян Росії, котрі постійно мешкають у Латвії.
Щоправда вплив однієї й другої категорії на політику країни є обмеженим. Адже згідно з Конституцією країни, вони не мають права ні бути обраними, ні обирати депутатів Сейму чи місцевих рад.
Тим не менше вплив російського чинника в Латвії важко переоцінити. Особливо він відчутний у столиці країни – Ризі, де російську мову можна почути значно частіше, ніж латиську. Тому не дивно, що й ризьким мером став росіянин – Ніл Ушаков, котрий може собі дозволити поїхати до Москви й у ефірі одного з російських телеканалів заявити: «Президент Путін – це найкраще, що могли отримати росіяни, альтернативою до нього могли б стати лише комуністи або націоналісти».
Зрештою не лише на рівні Риги, а й на загальнонаціональному електоральному полі росіяни ведуть свою дуже успішну політичну гру. Так на останніх, позачергових виборах до Сейму Латвії, котрі відбулися 17 вересня 2011 року, проросійська партія Центр згоди (Центр согласия, Saskaņas centrs) здобула найбільшу кількість голосів. Щоправда сформувати уряд їй не вдалося.
Зрештою складно було б собі уявити країну-члена НАТО і Європейської Унії, де урядує партія, лідерами якої є колишні члени ЦК Компартії. Зокрема, одним з віце-голів Центру згоди є колишній перший секретар ЦК КП Латвії, одіозний Артур Рубікс.
Нині вже, як свідчать останні опитування громадської думки в Латвії, Центр згоди здає свої позиції. Три роки тому партійні функціонери могли собі дозволити заявляти, що не вважають радянські часи періодом окупації. Вони обіцяли налагодити добрі контакти з Володимиром Путіном, активізувати співпрацю з Росією і завдяки цьому підняти національну господарку.
Але події в Україні радикально змінили розстановку сил і політичні преференції. За рік стрімко зросла частка мешканців Латвії, які сприймають Росію як загрозу незалежності держави. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною компанією SKDS.
«Дане дослідження традиційно проводиться в серпні. Середньостатистичний показник громадян Латвії, котрі сприймають Росію як загрозу, цього року становив 41%. Що на 15 відсоткових пунктів вище, ніж показник минулого року, коли частка респондентів, які повністю або частково погодилися з твердженням, що Росія становить загрозу для незалежності Латвії, сягала 26%. Примітно, що це зростання виявилося значно більшим, ніж у серпні 2008 року, коли під враженням від війни в Грузії частка респондентів, які вважають Росію загрозою для латвійської незалежності, підскочила з 25 до 35%. Але вже в наступному, 2009 році, вона знову знизилася до 25%», - повідомив директор компанії SKDS Арніс Кактіньш.
Поглянемо, як саме ставиться до подій в Україні російська меншина Латвії. За результатами соціологічних досліджень все тієї ж компанії SKDS, проведених на замовлення латвійського уряду, 41% російськомовних громадян намагаються не ставати ні на бік Росії, ні на бік України. 36% підтримують Росію, Україну – лише 15%. Водночас 45% виступають проти воєнної операції російських військ в Україні, 29% схвалюють кремлівську інвазію в Україну.
Треба теж врахувати, що більшість російськомовних в Латвії оглядає російське телебачення. І, згідно з опитуваннями, 43% з них вважає, що російські мас-медіа висвітлюють події в Україні об’єктивно, 36% піддають інформацію з російських екранів сумнівам.
У будь-якому випадку російська агресія проти України нівроку підточила позиції проросійського Центру згоди. Партійні функціонери намагаються ухилятися від прохань прокоментувати «українську кризу». Що більше, партія тепер намагається загалом змінити політичну стратегію: відмовитися від іміджу проросійської й здобути репутацію соціалістичної.
Тож тепер електоральні преференції в Латвії дещо змінилися. Остання передвиборча соціологія, проведена дослідницькою компанією Latvijas fakti, засвідчує, що за два тижні до виборів у 12-й Сейм 5-відсотковий бар'єр можуть подолати 5 партій. Центр згоди продовжує займати лідерські позиції, хоча бажаючих проголосувати за партію стало відчутно менше – лише 18,4%. Правоцентристську партію «Єдність» підтримує 11,8%. За Союз «зелених» і селян – бажають віддати свої голоси 7,6%. Партія «Все для Латвії» користується підтримкою 7,3% респондентів, за «Національне об'єднання» готові проголосувати 6,9% опитаних.
Експерти передбачають, що налякане агресивною політикою Росії корінне населення Латвії на цих виборах виявить максимум активності. Тож є надія, що російських чинник в найвищих ешелонах влади країни вдасться звести до мінімуму. Водночас ця перспектива може змусити Кремль розпочати свою брудну гру проти Латвії.
Міністр оборони країни Раймонд Вейоніс вже готує своє відомство до можливих провокацій з боку Москви. Хоча, на його думку, підштовхнуть Кремль до антилатиських дій не стільки парламентські вибори, скільки головування республіки в Раді Європейської Унії. «Коли Литва головувала в Раді ЄУ, ми спостерігали безліч провокацій з боку Росії. У зв'язку з цим, нам слід бути готовими до такого ж сценарію і в Латвії», – застеріг він у в інтерв'ю журналу Ir.
Вейоніс не виключив, що Росія може влаштувати провокації на території Латвії. У цьому зв’язку він згадав захоплення агентами ФСБ Росії співробітника естонської поліції безпеки Кохвера.
Попередник Вейоніса на посаді міністра, а нині євродепутат Артіс Пабрікс («Єдність») минулого тижня заявив, що треба працювати над тим, щоб російський президент навіть гадки не мав напасти на Латвію чи іншу країну-члена НАТО. Політик визнав, що «збрехав би, стверджуючи, що не був здивований тим, як Росія напала на Україну». Аби такий сценарій не повторився в інших країнах, Пабрікс закликав активніше працювати над цим на рівні ЄУ та НАТО.
«У такій ситуації, ухвалюючи рішення про бюджет, пріоритет повинен надаватися безпеці, а не соціальному аспекту. Під безпекою, я маю на увазі оборону, армію, прикордонну охорону, поліцію, а також інформаційний простір», - зазначив Пабрікс
26.09.2014