У Львові дня 31 серпня (12 вересня) 1889.
Вчера подали ми цифри бюджету краєвого Галичини на рік 1889. Цифри ті говорять богато вже самі собою, в них реасумуються результати річного краєвого господарства. Та не лиш про один відорваний та для себе окремий однорічний період говорять ті цифри, а противно суть они лише консеквенцією довшого періоду господарства краєвого, суть прямим наслїдком системи принятої тими, в котрих руках лежить керма справ краю і репрезентація єгo интересів. Буджет на р. 1890 єсть то неначе спадщина, котру послїдний сойм передає новому, спадщина о стілько невигіднїйша від наслїдства в понятю приватного права, що спадкоємець мусить єї приняти і чи хоче чи не хоче мусить наслїдити і всї некористи витворені господаревою системою свого попередника.
Найвимовнїйшим свідоцтвом господарства краєвого суть цифри рубрики видатків. Цифри ті репрезентують загальну суму 4,314.358 зр., отже о 112.777 зр. більше, як в р. 1889, а о 971.382 зр., отже майже о цілий миліон більше, як в р. 1884, т. є. в часї, коли розпочався період послїдного сойму.
Збільшенє то видатків а тим самим і збільшенє тягару упадаючого на край дасться оцінити лиш в той спосіб, коли розглянемо позиції, котрі збільшенє то головно спровадили і коли на тій підставі розвяжемо питанє, о скілько то збільшенє видатків краєвого буджету мало за предмет продуктивні ціли краєвого господарства.
На загальну суму збільшених видатків складаються головно позиції: коштів лїченя (о 30.000 зр.), образованя і просвіти (о 106.932 зр.), рільництва і гірництва (о 15.575 зр.) і промислу (о 11.719 зр.). Перша позиція т. є. кошти лїченя перевисшає своєю висотою дві послїдні т. є. видатки на рільництво, гірництво і промисл і не лише не представляє видатку продуктивного, але противно свідчить дуже некористно о санитарних і економичних відносинах краю а то тим більше, позаяк досвід поучає нас, що помимо того так великого видатку в справах санитарних краю відчуваються ще дуже великі браки і що ще дуже много належало-би зробити в тім напрямі.
Позиції образованя і просвіти, рільництва, гірництва і промислу суть вправдї не продуктовні і длятого збільшенє видатків було-би тут навіть потїшаючою обявою, коли-би зробленим вкладам відповідали також і практичні результати. Тимчасом в нашім краю не дасться то зовсїм рїшучо сказати. Помимо того, що на шкільництво ідуть рік-річно знамениті суми і видатки в тім напрямі ростуть в такій високій прогресії, не дає нам школа того, що давати повинна і чого від неї в міру так високого вкладу маємо право домагатись. Особливо школи народні, ті підвалини народного образованя в краю, не проявляють у нас богато додатних результатів, як школи давнїйші, котрих удержанє не стояло і десятої части теперїшних видатків. Спеціяльно же ми Русини не маємо тепер причини надто надто одушевлятись сучасним станом народного шкільництва в Галичинї під управою ради шкільної краєвої, бо маємо нераз сумну нагоду бачити, що шкільництвом тим руководять не все і не виключно просвітно-педагогичні, а часто политично-польонизаційні мотиви, котрі лиш спиняють справу народного образованя в нашім краю. На инші же позашкільнй ціли науки і образованя зістаєсь з фондів краєвих нам Русинам дуже мало, так, що взагалї не можемо на збільшенє видатків в позиції образованя просвіта покладати надто великих надїй і одушевлятись их хосенностею.
Ціли рільництва, гірництва і промислу дотовані в порівнаню до инших позицій за низько. На поли промислу зроблено у нас послїдними лїтами дїйстно немалий поступ, однак що-до рільництва не дасться то само сказати. Ціла дотація позиції "рільництва" не приносить у нас навіть таких користей, які би відповідати повинні невисокій єї сумі. А і з тих немногих користей, які приносить фактично, користає виключно лиш більша посѣлість рільнича (меліорації, школи рільничі і т. п.), а зовсѣм не користає з них посѣлість менша, котра ачейже скорше потребує помочи і котрій скорше тая поміч належиться.
Вкінци збільшаєсь постійно в рубриці видатків позиція сплати позичок і відсоток. В буджетї на рік 1890 виносить она 550.103 зр., отже о 219.471 зр. більше як в р. 1884. Знаком то, що довг краєвий значно піднїсся і росте що-раз більше і вимагає що-річно від краю що-раз більше жертв на опроцентованє і амортизацію.
Рубрика доходів зменшена в порівнаню з минувшим роком о 19.906 зр. Зменшенє то наступило головно в позиціях звороту задатків і позичок, доходів школи і фільварку в Дублянах і доходів з позісталости запомоги з р. 1886.
Недобір виносить значну суму 3,891.994 кр., а має він покритись передовсїм збільшенєм додатку краєвого з 35 на 86 кр. Збільшенє то має піднести загальну суму додатку краєвого о 103.000 зр. Проєкт такого покритя недобору ставить отже знов перед нами гороскоп збільшеня тягарів, придавляючих загал краєвої людности, а гороскоп той стає тим сумнїйшим, позаяк стрїчає тую людність серед найгіршого не-достатку, споводованого неурожаєм, а місцями в передодни страшного гостя — голоду...
[Дѣло]
12.09.1889