вабик
Ва́бик:
— пастка для птахів [51]
вагабунд
Вагабу́нд:
— волоцюга, пройдисвіт [18;III]
вагальник
Вага́льник:
— маятник [52]
вагоніти
Вагоні́ти:
— важчати [9]
вагуватися
Вагува́тися:
— вагатися [51]
вагува́тися: не мочь рѣшиться [ІФ,1890]
вадія
Ва́дія:
— грошова застава [47;III]
Ва́дії:
— зобов'язання [13]
вакації
Вака́ції:
— відпустка, канікули [VIII]
— канікули [46-1;51;46-2]
вакувати
Вакува́ти:
— бути бездіяльним, бити байдики [27]
валандатися
— валандатися (191) < польськ. wałęsać się — вештатися, швендятися [MО,V]
валашати
Валаша́ти:
— обріза́ти, вихолощувати (самців худоби, зайві пагони на садових деревах, винограді тощо) [8]
валери
— цінності, цінні папери [XIX] Ми припускаєм навіть, що ся нова інституція фінансова буде хорошо розвиватись, процвітати,— що валери її будуть добре платитись і пр.,— але на чию ж то користь будуть іти зиски сього банку ? [XIX]
валечний
Вале́чний:
— хоробрий, мужній, відважний [30]
валило
— вайло [IV]
— неотеса [VI,VII]
валилуватий
Валилува́тий:
— вайлуватий [48]
валити
[VI,157]«бити» [ОГ]
вальний
Ва́льний:
— загальний [46-1;46-2]
вальор
Вальо́р:
— цінності, цінні папери [44-1]
вандер
Ва́ндер:
— прогулянка, мандри [10]
ванькир
Ваньки́р:
— (валькир, алькир) — невеличка бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати [1]
— бічна кімната [47]
— бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати [22]
— мала кімнатка, відгороджена від більшої тонкою стіною [24]
— мала кімнатка, відгороджена від великої кімнати тонкою стінкою [IX]
— невелика бічна кімната, звичайно відгороджена від великої [X]
— невеличка бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати [21]
— невеличка кімнатка, відгороджена від більшої кімнати [V,VII]
— невеличке приміщення, відгороджене стіною від великої кімнати [I]
— частина світлиці, відокремлена перегородкою [VI]
ванькирик
— бічна кімнатка; відгороджена частина світлиці [IV]
вар
Вар:
— окріп [9;52;51;I,IV]
вара
Ва́ра, ва́ре:
— зась, не можна [2;X]
— зась, не можна, геть [1]
— тут: годі [10]
варе
Ва́ре, вара:
— зась, не можна, геть [1]
вареха
Варе́шка, варе́ха:
— дерев'яний друшляк [23]
— велика дерев'яна ложка, ополоник [VI]
— велика ложка (дерев'яна), ополоник [VII]
варешка
— велика дерев'яна ложка, ополоник [VI]
варишка
Вари́шка:
— велика ложка (дерев'яна), ополоник [VII]
— ополоник [19]
варіят
Варія́т:
Ва́ріят:
— божевільний [22;IV]
— дурний, скажений, баламут [48]
варстат
Верста́т, варста́т:
— верстат [49]
— верстат, майстерня [1,3;51]
— верстат; майстерня, фабрика [52]
— тут: ремісничий заклад, майстерня [44-1]
— варстати: майстерні [XI]
вартзал
Ва́ртзал:
— чекальня на вокзалі [1]
вартзаль
— чекальня на вокзалі [X]
варувати
Варува́ти, варуватися:
— забезпечувати, гарантувати [30]
— зберігати, остерігати [4]
— зберігати, остерігатися [8]
— остерігати, оберігати [23]
— пильнувати, берегти від чого-небудь [IX]
варуватися
Варува́ти, варуватися:
— зберігати, остерігатися [8]
варунок
Вару́нок:
— позначене дерево в лісі [15;I]
— умова [48;XX] А третій варунок щасливого подружжя при теперішніх обставинах — се обопільна свобода ділання: одно не повинно в'язати другого, повинно бути вирозуміле на всякі похибки другого, від котрих не свобідний ні один чоловік,— загалом повинні поступати приязно і тактовно [XX]
варцаб
Ва́рца́ба, варца́б:
— лутка [16]
— лутка, парапет, підвіконня [3;51]
— лутка, підвіконня [21;25]
— лутка, підвіконня, одвірок, овальна низька кладка сіна [37]
— підвіконня [I(Ів.Фр);III-VI;18;14;15;19]
— рід гри в шашки [15]
— лутка (у вікон), віконна рама [XI]
— варцаб [14, с. 263] – “підвіконня” [СБГ, І, с. 85]; [ІЦ-2009]
варца́б: подоконпикъ [ІФ,1890]
варцаби:
— підвіконня [II]
варцаба
Ва́рца́ба, варца́б:
— лутка, парапет, підвіконня [3]
— лутка, підвіконня, одвірок, овальна низька кладка сіна [37]
— підвіконник [VII]
— рід гри в дамки [I]
— рід гри в шашки [15]
варцаби:
— підвіконня [II]
васаг
Васа́г:
— верх воза [9]
— верхня частина воза [I]
— деталь чумацького воза [51]
— задній кіш повоза [IV]
— кошик ззаду воза [V]
— кузоз брички, верхня частина воза [14]
— Васаг (польсь. wasąg, нім. Fassung) — це найчастіше плетений з лози короб брички, повозки, а не, як сказано в поясненнях, «задній кіш повоза» (527). [MО,IV]
— Васаг — кузов брички, найчастіше плетений з лозини, рідше збитий з дощок < польськ. wasąg з нім. Fassung: «А я учепившися за васаг брички, волікся по дорозі по камінню» (343) пояснений на диво невірно «кошик ззаду воза» (482). [MО,V]
василіяни
— орден ченців св.Василія [VIII]
— уніатський чернечий орден, що утримував школи в Галичині [IX]
— уніатський чернечий орден [IV]
василіянська
— (школа): школа при монастирі уніатського ордену василіян [V]
васнь
Ва́сн, васнь:
— гнів, ворожнеча [40]
ватаг
— найстарший чабан у полонині [IV]
ватаг (21, 389) – “старший вівчар”; [ІЦ-2006]
ватися
— заявитися [V]
ватра
— багаття, вогнище [XI]
ватра (22, 494) – “багаття”; [ІЦ-2006]
вафенпас
Ва́фенпас:
— документ на право мати зброю [3]
— паспорт на зброю; дозвіл мати зброю [XI]
вафенрок
Вафенро́к:
— військова парадна тужурка [19;VI,VII]
вахлювати
— махати віялом, прохолоджувати лице [XI]
вахляр
Вахля́р:
— віяло [10-12;14;18;20;21;25;43;51;V]
— віяло, віяльце [III,IV]
— віяло, опахало [8]
— віяльце [VI]
вашеці
— ваша милість [I]
— ваша честь, вашій честі (звертання) [XII]
— клінне вашеці — з поклоном до вашої милості [III]
клінне ваше́ці: съ поклономъ къ вашей милости [ІФ,1890]
— Зі звороту «клінне вашеці» (низький поклін вашій милості), що був формулою, з якою зверталися до шляхти, пояснено тільки «вашеці» як «ваша милість», зам. «вашій милості», а «клінне» залишилося без пояснення. Значення цього вислову розкрите в галицько-руських приповідках самим Франком та в словнику Желехівського (1, 349), де виразно сказано: «клінне, клінно adv. mit ehrerbietiger Verbeugung ergebenst». «Вашеці» походить від польського waszeć (
вашець
Ва́шець:
— Ваша милість [15]
— ваша честь, вашій честі (звертання) [XII]
вборзі
Вбо́рзі:
— скоро, незабаром [6]
вганути
Вга́нути:
— збагнути [11]
вгонобляти
Вгонобля́ти:
— задовольняти [26]
вдалѣ
— дати, давати [XI]
вджигонути
— сильно вдарити; вкусити, вжалити [XII]
вдовий
вдовиний, (реґіоналізм) А старший братій пристане дебудь до вдової, [Звн 306]; [ВЛ]
вдоскіць
Вдо́скіць:
— підстрибуючи [51]
вев'юрка
Вев'ю́рка:
— вивірка, білка [53]
вегетовання
Вегето́вання:
— розвиток, ріст [54]
— сяке-таке життя [III]
вегетування
Вегетува́ння:
— животіння [47]
— животіння, нидіння [IX]
вегетувати
Вегетува́ти:
— жити, животіти [29]
ведета
Веде́та:
— кавалерійський пост [46-1;47;46-2]
ведля
Ве́для:
— відповідно, згідно [14]
— за, ідучи за [26;IV]
— задля, згідно (чогось) [10]
— згідно (чогось) [8]
— згідно [23]
ведро
Ве́дро:
— ясна погода [3]
везір
— найвищий турецький урядовець, міністр [XI]
векша
Ве́кша:
— вибірка [47]
Веліал
— «князь зла», назва темної сили, чорта [II]
велце
Ве́лце:
— дуже, сильно, вельми [30]
вельон
Вельо́н:
— вуаль, серпанок [IV]
— довга жіноча вуаль, серпанок [20;VII]
— довгий жіночий вуаль, серпанок [VI]
венгри
— Пішов на Венгри: пішов за Карпатські гори, в угорську долину [IX]
вепр
— кабан [VI]
веприна
— агрус; [V]
веприна (21, 400) – “аґрус”; [ІЦ-2006]
вепринник
— агрусник [V]
верeскнути
вере́скнути: завизжать, закричать [ІФ,1890]
верeта
вере́та: рядно [ІФ,1890]
вербель
Вербе́ль:
— швидкі барабанні удари [21;IV]
вербунок
Вербу́нок:
— набір в армію [46-1;46-2]
верва
Ве́рва:
— запал, піднесення [35]
— запал [26]
— натхнення [41]
вервальтер
Верва́льтер:
— управитель лісів [44-2]
вервиці
Ве́рвиці:
— разки намиста з перлів чи коралів; чотки [3]
вергати
Ве́ргати:
— кидати [10;XII]
вергнути
Ве́ргнути:
— із силою кинути, шпурнути [52]
вергнутися
— кинутися [XIII]
вергти
Ве́ргти:
— з силою кинути, шпурнути [1]
вергтися
кинутися, Та чуєш, що він (орел) гнеть вниз вержесь — кров пролити. [Звн 147]; Вниз верглась і розбилася об камінь. [Звн 287]; [ВЛ]
вердикт
Верди́кт:
— вирок суду, рішення офіційної інстанції [44-1]
вередитися
Вереди́тися:
— голосно кричати [IV]
— пиндючитися [X]
— томитися [VI]
— чванитися, пиндючитися [1]
верем'я
Вере́м'я:
— гарна погода [12]
— час, пора [XI]
вереня
Вере́ня:
— рядно [5;7]
верескливий
верескли́вий: визгливый [ІФ,1890]
верета
Вере́та:
— вовняна різнокольорова ковдра [44-2]
— грубе рядно [VI,VIII;X]
— рядно (грубе) [V]
— рядно (Ів.Фр.) [I(Ів.Фр.);II;VII;3;14;18;46-1;46-2]
— рядно, плахта [III]
— рядно; одяг з грубої тканини [54]
— те саме, що рядно [1]
— верета [14, с. 261] – “плахта” [СБГ, І, с. 90]; [ІЦ-2009]
— Вере́та зрі́бна — рядно [2]
— верета зрібна: рядно з сирового полотна [XI]
веретка
Вері́тка, вере́тка:
— грубе ряденце [44-1;IV]
веретянка
— одіж з шерсті, рядна [III]
верея
Вере́я:
— одвірок, стовп (стояк), на якому навішують ворота [8]
верифікувати
Верифікува́ти:
— перевіряти [46-2]
— підтверджувати справжність [46-1]
верія
Вері́я, вере́я:
— первісне — стовп, стояк, на який навішують ворота [12]
— стовп, на якому тримаються двері або ворота [24]
— стовп, до котрого привішуються ворота або двері [XI]
Верії:
— стовпи, до котрих привішуються двері [26]
вермут
— вино, горілка [XI]
верстат
Верста́т, варста́т:
— верстат, майстерня [1]
верстати
Верста́ти:
— іти [6]
вертгаймівка
Вертга́ймівка:
— вогнетривка каса фабрики Вертгейма [22;IV]
вертгаймівський
— Вертгаймівська каса: вогнетривка каса фабрики Вертгайма [II]
вертгеймівський
— Вертгеймівська каса: системи Вертгейма [V]
вертувати
Вертува́ти:
— перегортати [48;XX] Однако, скоро будуть поотвирані бібліотеки, зачну вертувати статистичні праці, побачу, що даних зібрано [XX]
верх
верх (21, 439) – “вершина гори”; [ІЦ-2006]
верхняк
— верхняк (81)—верхня дошка стола; [MО,VI]
верхоблюд
— верблюд [XII]
вести річ
— вести річ (195)—говорити, продовжувати, пор. пол. prowadzić rzecz; [MО,VI]
весь
Весь:
— село, громада [1;X]
взадгудзь
Взадгу́дзь:
— ходити задом [54]
взадгузь
взадгу́зь: вспять [ІФ,1890]
— задом ідучи, задкуючи [VII]
— назад (Ів.Фр.) [I]
взадгусь
— взадгусь (281) — задом наперед [MО,V]
взалкаша
Взалка́ша:
— забажали (церковносл.) [52]
— взалкаша пѣнязей: забажали грошей [XI]
взмагатися
Взмага́тися:
— зміцнюватися [46-1;46-2]
взрок
Взрок:
— зір [23]
виавансувати
Ви́авансувати:
— висунутися, дістати підвищення [55]
вибавити
— (від нужди): врятувати; (дитину) випестувати, виховати [V;VII]
— врятувати [VI]
вибадувати
— розсліджувати, перевіряти [V]
вибалушений
Вибалу́шені:
— витріщені (очі) [21]
вивабити
— вивабити пляму (432)<пол. wywabić plamę — вивести пляму; [MО,VI]
виварачати
Виварача́ти:
— бурчати, докоряти [I(Ів.Фр.);14]
— рос. «фордыбачить» (Ів.Фр)— комизитися, злитись на когось [III]
— виварачати /виворочати/ – “заперечувати, нарікати” [СБГ, І, с. 97], “бурчати, докоряти” [14, с. 471]; [ІЦ-2009]
виварача́ти: фордыбачить [ІФ,1890]
виверт
Ви́верт:
— дерево, вітром вивернене; місце, з якого вітер вивернув дерево [V]
— повалене бурею дерево [VIII]
— повалене вітром дерево [14]
— виверти: повалені бурею дерева [II,IV]
виверт (21, 445) – “повалене дерево”; [ІЦ-2006]
вивіз
— дорога серед гір, між високими, стрімкими стінами [VI]
вивіновані
Вивіно́вані:
— заручені [20]
вивінувати
Ви́вінувати:
— дати посаг [51]
— дати придане [VI,VII]
вивірка
— білка [II-IV,VI]
вивірка (21, 66) – “білка”; [ІЦ-2006]
виволаник
Вивола́ник:
— той, що знаходиться під слідством [9]
виволання
— виклик [I]
виволувати
Виво́лувати:
— викликати [24]
— викликувати [IX]
вивольвувати
Вивольвува́ти:
— означати [44-1]
виворочати
— відмовляти [IV]
вигаратати
— вибити [III]
вигарбатися
ви́гарбатися: выкарабкаться [ІФ,1890]
вигарбувати
вигарбувати шкіру: «набити» [ VI, 147] [ОГ]
вигарматися
— (з біди): визволитися [V]
вигін
— «Вигін» (дорога, якою виганяють на пасовище худобу з села). «Вигін запестрився від худоби, яку гнали на пашу» (57). [Подібна диференціація значення доіст. «выгонъ» наявна в російських (псковських) говірках, де воно значить: «1. Пастбище. 2. Место около деревни, откуда скот вьігоняют на пастбище. 3. Загороженная с обеих сторон дорога, по которой гонят скот на пастбище. Ср. «прогон». Див. проф. Б. А. Ларин. Инструкция псковского областного словаря. Методическое пособие для диалектологической практики, Л., 1961, стор. 11]. У гірських селах Бойківщини вона звичайно проходить ярками, вижолобленими дощами. У деяких бойківських говірках замість вигін вживається про́гін, прогі́н або про́гінь. У коментарі пояснень слова «вигін» немає. Це. мабуть, тому, що його можна знайти в словнику Грінченка, в якому воно викладене так: «выгон — пастбище за селом». З цього виходить, що «пасовище запестрілося від худоби, яку гнали на пашу». Що слово «вигін» у Франка має інше значення, ніж у словнику Грінченка, свідчить дальший текст у тому ж оповіданні: «Гірка моя доле! — прошептав Митро і повернув у свій вигін до бідної, вербами обсадженої хатини» (66), в якому «вигін» має виразне значення дороги, стежки. Сумніви міг розвіяти авторам пояснень також словник Желехівського, в якому «вигін» перекладено словами «Trift», «Viehweg». [MО,I]
вигляд
— одинокий вигляд: єдина перспектива [XIX] Пролетаріат мусив лишатися по селах, з одиноким виглядом помалу вмирати там із голоду [XIX]
вигодити
Вигоди́ти:
— доголити [5;7]
виграбувати
— виграбувати (?) шкіру (147)<пол. wygarbować skórę — відлупцювати; [MО,VI]
виграмолитися
Ви́грамолитися:
— видертися, вибратися [55]
— з трудом вибратися, вилізти [36]
— з трудом видобутися, вийти [II]
виграмоситися
Ви́грамоситися:
— вилізти, вибратися [16]
ви́грамоситися: съ трудомъ выбраться [ІФ,1890]
вид
— з видом: з огляду [XIX] Се було свято радше політичне, радше роблене з видом на держави, ніж з видом на народи [XIX]
видедукувати
Видедукува́ти:
— зробити висновок, виснувати [39]
видержавлювати
Видержа́влювати:
— віддати в оренду [46-1]
видескамотований
Видескамото́ваний:
— відлучений [48]
видження
— з видження: з обличчя [VI,VII]
видідити
Ви́дідити:
— позбавити спадщини [31]
видідичити
— відібрати право спадщини [VI,VII]
виділ
Ви́діл:
— (товариства): рада, управа [VII]
— відділ, комітет, правління [36;47]
— правління, бюро, комітет [29]
— правління, президія, бюро, комітет [53]
— управа, рада [33;21;IV,VI]
— виділ повітовий: найвища виконавча влада в повіті колишньої Австро-Угорщини [IV]
— виділ повітовий: найвища автономна виконавча рада в повіті (районі) [III]
— Виділ крайовий: адміністративна виконавча установа [XIX] Вважаю конечним зазначити зараз на вступі своє становище в тій справі, аби в протягу сеї статті про індемнізацію, коли прийдеться стояти супроти німців-централістів, а по стороні— сойму й Виділу крайового, деякі з наших «опозиціоністів для опозиції» не подумали, що й я стою по стороні польських панів [XIX]
— Виділ крайо́вий: адміністративний і виконавчий орган Галицького крайового сейму [46-1]
виділовий
— виділова школа: вищепочаткова школа [VII]
— виділова школа: семи- та десятикласна австрійська школа [VI]
— Виділова школа — восьмирічна школа в Галичині за Австрії, а вірніше 4 останні класи такої школи, тобто V, VI, VII та VIII. Після закінчення такої школи випускники найчастіш поступали в так званий учительський семінар. У поясненнях сказано: «Виділова школа — семи- та десятикласна австрійська школа» (496). Треба підкреслити, що за Австрії в Галичині десятикласних шкіл взагалі не було. [MО,VI]
видіти
— бачити [VIII]
видіти (21, 436) – “бачити”; [ІЦ-2006]
видок
— вид [III]
— спрятати з видоку (358) [без причини непояснене - OM,I]
виекзеквувати
Ви́екзеквувати:
— примусово стягнути [46-1]
виелімінувати
Ви́елімінувати:
Ви́елімінувати́:
— виключати [46-1;46-2;48]
виеманципувати
Виеманципува́ти:
— визволити, звільнити [46-1,46-2]
виєднати
Ви́єднати:
— випросити [V]
— тут: довідатися, дізнатися [54]
виємка
Ви́ємка, ви́їмок:
— виняток [51]
виємок
Ви́ємок, виїмок:
— виняток [53;54]
вижина
Вижина́:
— висота [2;XIII]
визволитися
— тут у значенні закінчити навчання у ремісника [IV]
визисканий
Ви́зисканий:
— тут: віднайдений [54]
визискування
— визискування (213)<пол. wyzyskiwanie — експлуатація; [MО,VI]
визів
— випар [V]
визувати
Визува́ти:
— роззувати, знімати взуття [51]
вийти з клас
Вийти з кла́с:
— бути назавжди увільненим від військової служби [24]
виїмок
Ви́ємка, ви́їмок:
— виняток [51;52]
виказ
Ви́каз:
— список, реєстр [24;VI,IX]
викивати
— обдурити [V]
викидати
— викидати собі: докоряти собі [VI]
викидувати
— докоряти [I]
виклади
— університетські лекції [I]
викларування
Викларува́ння:
— вияснення, з'ясування [37]
викоріцматися
— видобутися із землі [III]
викрент
Ви́крент:
— викрутас, крутня [1]
— викренти: викрути, крутня [X]
викувати
— Механічно викувати: визубрити [53]
вилабудатися
Вилабуда́тися:
Ви́лабудатися:
— видряпатися, видертися з чогось [7,21;III,VI,XII]
— вилізти, викрутитися з чогось [5]
вилегітимуватися
Вилегітимува́тися:
Ви́легітимуватися:
— засвідчити документально свою особу [21;IV]
— засвідчити особистість [47]
— показати документи [20;III]
— Оскільки документи бувають різні, то й вилегітимуватися краще пояснити замість «показати документи» (486) більш точно: «показати посвідчення особи, показати посвідку про особу». Вилегітимуватися походить від легітимація «посвідчення особи» (з латинського legitimatio через польське legitymacja). [MО,III]
вилиці
ви́лиці: скулы [ІФ,1890]
виліт
— виліт вулиці (337)<пол. wylot ulicy — ріг вулиці; [MО,VI]
вилосовуваний
— погашений [XIX] Крім того також щороку певна часть облігацій буде вилосовувана, а вилосовані облігації будуть сплачувані [XIX]
вилосовувати
Вилосо́вувати:
— погашувати [46-1]
вилосуваний
Ви́лосуваний:
— той, що дістався за жеребом (від польського los — жереб) [38]
вильосований
Ви́льосований:
— вибраний по жеребку [6]
виминати
— ухилятися [II]
вимівка
Вимі́вка:
— викрут, вигадка [XIX] На російській границі поставлено військовий кордон під тою вимівкою, буцімто з Росії може зайти до краю холера, та фактично на настирливі просьби шляхти для спинення еміграції [XIX]
— виправдання [I,VI]
— відмовлення, привід для відмови [II]
— розмова, суперечка [6]
вимінка
Вимі́нка:
— ознака, відміна [44-1]
— умова [V]
вимірений
— націлений [VI]
вимірити
— націлитися на когось [IV]
вимова
Вимо́ва:
Ви́мова:
— ораторський хист [46-1;46-2]
— умова [V]
вимовляти
— дорікати [I]
винародовлений
Винародо́влений:
— денаціоналізований [54]
винародовлення
Ви́народовлення:
— денаціоналізація [46-1;46-2]
виндікувати
Виндікува́ти:
— тут: здобувати [53]
виносити
Вино́сити:
— підносити, дуже хвалити [IV]
— становити [46-2]
виноситися
Виноси́тися:
— вибиратися, збиратися їхати [X]
— швидко вибиратися, виїжджати, вилітати [1]
вину
Ви́ну:
— арх. воістину [11]
виображення
Виобра́ження:
— уявлення [27;41;53;54]
випадати
Випада́ти:
— в окр. значенні: вибігати [52]
випальковувати
— кілками зазначувати [V]
випанітрувати
— випантрувати, вишукати, вистежити, [II]
випантрувати
Ви́панітрувати, випантрувати:
— підстерегти [16]
випапляти
Випа́пляти:
— нерозважно, необережно сказати [21;IV]
випімнути
— зробити докір, висловити все, що і на серці [IV]
випічнути
Ви́пічнути:
— приготувати їжу на печі [47]
виповідати
Виповіда́ти:
— тут: відмовляти [49]
виповідження
Випові́дження:
— висловлювання, звіряння чого-небудь комусь [44-1]
виповісти
— Відмовити [XX] З початком мая наш львівський адрес тратить свою силу; ми виповіли сю хату [XX]
— виповісти дім: заборонити входити до дому.' [VI]
— виповісти комусь: відмовити комусь [IV]
— виповісти послух:відмовитися слухати [IV]
випозичальня
— (книжкова) бібліотека, з якої книжки видаються додому [II]
випоминати
— докоряти, дорікати [VII]
виправа
Випра́ва:
— виряджання, відправлення [43]
— майно, яке дістають дівчата при виході заміж; білизна, одяг, посуд тощо [V]
— шлюбна виправа: придане (одяг, білизна) [III]
випрошувати
— (собі) застерігати перед чимось [I]
випрятання
Випрята́ння:
— прибирання [19]
випулив
Ви́пулив:
— вип'ялив, витріщив [5;7]
випулити
Ви́пулити:
— витріщити (очі) [III]
— Ви́пулити очі: витріщити очі [22]
ви́пулити очи: вытаращить глаза [ІФ,1890]
випялитися
ви́пялитися: взобраться, вскарабкаться [ІФ,1890]
вирва
Ви́рва:
— глибока яма у дні річки, ставка [51]
вирепетувати
Ви́репетувати:
— скоро щось сказати [20]
вирецитувати
Ви́рецитувати:
— продекламувати [21;53]
— проказати, (швидко) продекламувати [IV]
вирискатися
Ви́рискатися:
— звідкілясь узятися, знайтися [III]
— знайтись, відшукатись [48]
виродитися
виродилась — тут: виникла [XIX] Звісна бо річ, що римська держава виродилась на підставі тісної організації родинної, в котрій до найвищої степені доведена була автократична власть голови родини [XIX]
вирозуби
Вирозу́би:
— різновид лососевих риб [43]
вирозумілий
— вибачливий [III]
вирочень
Виро́чень:
Ви́рочень:
— пророцтво, оракул [51;52]
вирочня
Виро́чня:
Ви́рочня:
— віщування, оракул [6]
— оракул [9;XI]
— оракул, віщування [25]
— оракул, храм [8]
— пророцтво; оракул [3]
висвідчати
— висвідчати услуги: робити послуги [IV]
висилитися
— висилитися на щось: спромогтися [IV]
висилок
Виси́лок:
— зусилля [51;I]
вискіпати
Ви́скіпати:
— вишкрябати, знайти [45]
висмикувати
ходаки з долин висмикують: портмоне з кишенїв витягають, т. є. крадуть. По містї тротоарами ходять та ходаки з долин висмикують — велика штука! [ІФ-1902]
висми́кувати: незамѣтно вытаскивать [ІФ,1890]
висок
Висо́к:
— скроня [51]
високоумієнтний
Високоуміє́нтний:
— дуже вмілий [16]
вистава
— (склепова) — вітрина в крамниці [III]
— виставка [II]
— вітрина [IV]
— вистава склепова: вітрина крамниці [VI,VII]
виставляти
Виставля́ти:
— (на публі́ку) — прилюдно ганьбити [14]
вистарчити
Ви́старчити:
— вистачити [47]
вистобурчити
ви́стобурчити: высунуть [ІФ,1890]
вистовність
Висто́вність:
— пишнота, пишність, розкішність [29]
вистроєний
— гарно вбраний [IV]
вистроіти
ви́строіти: надуть, провесть [ІФ,1890]
вистроїтися
— гарно, святково одягнутися [I]
висціги
Висці́ги:
— перегони, змагання в бігу [3;51]
висьціги
— перегони, змагання в бігу [XI]
витичити
— відмежувати за допомогою вбитих у землю кілків (тик) [III]
витичувати
Вити́чувати:
— вказувати [29]
виткнення
— (ноги) звихнення [I]
витолкуватися
— виправдатися [V]
— пояснити, з ясувати (своє поводження). , [II]
виторочити
Ви́торочити:
— викласти, з'ясувати [5;7]
витривати
Витривати:
— витримати [50]
витрих
Ви́трих:
— відмичка [14;17;II]
— відмичка, гачок, що ним можна відмикати замки [IV]
витріскоокий
— витрішкуватий [IV]
витрублювати
— прилюдно оголошувати (при тому скликавши людей сурмою) [I]
витяг
— витяг (329)<пол. wycjąg — виписка; [MО,VI]
вифасувати
— одержати [IV]
вифоритувати
Ви́форитувати:
— висунути [48]
вифоритують
— Висунуть [XX] Знати він знає мало. Огоновський уважає го своїм найліпшим учеником, і народовці, здається, вифоритують го по Огоновськім на кафедру університетську [XX]
виховуватися
— Зберігатися, ховатися [XIX] Ковблики слабші від щупаків, 1 але зате їх множиться далеко більше, так що хоч щупаки і всякі другі хижаки нищать ковбликів чимало, то прецінь їх багато й виховується [XIX]
виходок
Вихо́док:
— вбиральня, відхоже місце [47]
— туалет за межами житлового приміщення [51]
— убиральня [XI]
вицофаний
Ви́цофаний:
— забраний назад; вилучений з обігу [44-1]
вицофання
Вицофання:
— вихід, відхід [50]
вишафувати
Ви́шафувати:
— тут: витратити, вичерпати [45]
вишрібувати
Ви́шрібувати, вишрубувати:
— вигвинчувати; переносно — дуже підносити, роздувати [44-2]
вишрубовувати
Вишрубо́вувати:
— викручувати шуруп [51]
вишрубувати
Ви́шрібувати, вишрубува́ти:
— вигвинчувати; переносно — дуже підносити, роздувати [44-2]
— тут: дуже підносити, збільшувати, роздувати [44-1]
вишрюбовувати
— підтягати вгору, підганяти [V]
вівандієрка
Вівандіє́рка:
— жінка-нероба, яка живе весело, безтурботно [47]
віват
— хай живе [III]
вівер
Вівер:
— гультяй [18;III]
— марнотратник життя [19]
віверти
— повалені вітром дерева [I]
вівкання
Ві́вкання:
— вигукування [22;IV;VI;VII]
— вигукування, виск [21]
вівкати
— кричати, пищати, гукати [III]
відав
Віда́в, віда́й:
— мабуть [46-1;II]
— здається, мабуть [V]
відай
Віда́й:
— мабуть [14;46-1;I;II]
— мабуть, здається [IV]
— здається, мабуть [V]
відати
— довідуватися, розвідувати [II]
відбут
— тут: збут [XIX] Велика спеціалізація роботи влегшувала кожному й невміючому швидко вивчитись їй, фабриканти навіть радше приймали людей не ремісних, бо їм менш могли платить. їм ішло не про те, щоб удержати свої вироби в високих цінах; противно, чим дешевше вони могли продавати їх, тим більшого могли надіятись відбуту, т. є. і більшого зиску [XIX]
відвестися
— не довестися, не судитися (їй відвелося: не довелося) [IV]
відволати
— відкликати [XI]
відволока
Відволо́ка:
— зволікання [44-1]
відворот
— відступлення [VI]
відгаркнути
відга́ркнути: откликнуться [ІФ,1890]
відділувати
— впливати [IV]
віддрулити
— відтрутити; відштовхнути [I]
відескамотований
— Відлучений [XX] Але позаяк громада єсть абстракт, Горбачевський властитель титулярний і сам собі не признає ніякого права, а Барвінський хитрою штукою зістав від права власності відескамотований, то лишається один Гладилович, котрий досі фактично держить «Діло» в руках, а тепер старається забрати його й de jure, т. є. випхнути за двері всю громаду так само, як випхнув Барвінського [XX]
віджалувати
— дуже оплакати; невіджалуваний: не віднагороджений [IV]
відземок
Відзе́мок:
— паросток коло кореня дерева [IX]
— парость від пня [23]
відказувати
— нарікати [I,VI,VII]
відкленути
— (руки): розігнути, розправити затиснуті в кулак руки [III]
— Відкленути руки пояснене «розігнути, розправити затиснуті в кулак руки» (486), а закленути руку (87) як «затиснути руку (в кулак)». Слово «кулак» у поясненні непотрібне, бо затемнює зміст цитованих слів: закленути на Бойківщині значить «стиснути, зціпити», а розкленути — «розціпити, розжати» не лише руки, але й кліщі, ножиці, обценьки тощо. Про кулак при «закленути» говориться також у словнику Желехівського (II, 249), але в контексті Франка він ніяк не міститься: «Тимчасом пані кинулась на лавочку під розлогою яблунею і сиділа мов зломана, закленувши руки над головою» (448). Над головою пані могла, піднявши руки, сплести їх пальцями, а не стиснути в кулак, як здається коментаторам. [MО,III]
відкликання
— відмова від чогось [IV]
відкликати
Відкли́кати:
— відмовитися від чогось [1;X]
— повернутися до попереднього стану [19]
відлів
Ві́длів:
— навідліг [54]
відмет
Відме́т:
— відходи [1;X]
відміна
Відмі́на:
«поганець»[ VI, 144] (первісно «заміняна відьмою в породільниці дитина» згідно з народними повір'ями) [ОГ]
— в окр. значенні: виродок [52]
— виродок, чортеня [VI]
— виродок [I]
— за народною міфологією, чортеня, яким підмінено дитину [19;VII]
— підкинута дитина, (відмінчя) [X]
відмінча
Відмінча́:
— за народним повір'ям: виродок, чортеня [17]
— за народним повір'ям чортеня, яким підмінена дитина [15]
— Відмінчя — міф. відміна, відмінник, тобто хвора, ненормальна, потворна дитина, підкинена, як колись вірив народ, мавкою, відьмою тощо на місце здорової і нормальної, пояснене без врахування цієї етнографічної деталі: «А слуги в кухні пошіптували собі, що се якесь «відмінчя» (286). Редакція пояснила його загально: «не такий, як усі люди (відмінний від інших, відрізняється поганими якостями, нахилами)» (482). Думається, що в такому виданні Франка, як 20-томник, міфологічні поняття, наприклад упир, відьма, стратча і т. д., повинні бути пояснені згідно з їх первісним значенням. [MО,V]
відмінчя
— не такий, як усі люди (відмінний від інших, відрізняється поганими якостями, нахилами), виродок [V]
— Відмінчя — міф. відміна, відмінник, тобто хвора, ненормальна, потворна дитина, підкинена, як колись вірив народ, мавкою, відьмою тощо на місце здорової і нормальної, пояснене без врахування цієї етнографічної деталі: «А слуги в кухні пошіптували собі, що се якесь «відмінчя» (286). Редакція пояснила його загально: «не такий, як усі люди (відмінний від інших, відрізняється поганими якостями, нахилами)» (482). Думається, що в такому виданні Франка, як 20-томник, міфологічні поняття, наприклад упир, відьма, стратча і т. д., повинні бути пояснені згідно з їх первісним значенням. [MО,V]
відмокнути
Відмо́к:
— відімкнув [1]
— відімкнув [X]
відмок: отомкнулъ, отъ „відімкнути“ [ІФ,1890]
віднести
— (побіду): одержати перемогу [IV]
віднога
Відно́га:
— (залізниці) — відгалуження [1]
— (залізниці) вітка [X]
— відгалуження гори, стовбура дерева, дороги, ріки тощо [44-1]
— гірський відріг [5;7]
— розгалуження [9]
відомість
— знання, служба, заняття [V]
— Відомість пояснене словами «знання, служба, заняття» (482). Двох останніх значень згадане слово у Франка ніколи не має. Але сумнівно, чи і «знання» можна застосувати замість відомості в такому реченні: «Вони були йому вдячні за те, що мимо своєї відомості він принявся єднати для їх цілей більшу суму» (372). У наведеному контексті треба пояснювати не саму «відомість», а словосполучення мимо відомості, яке значить: не знаючи про це, мимоволі, мимохіть, несамохіть. Варто підкреслити, що подібне значення має bez wiadomości2 також у польській мові, звідки його запозичив Франко. [MО,V]
відперти
— відмовити [V]
— Відперти — відповісти пояснене словом «відмовити». З уваги на багатозначність літературного «відмовити» слід було, на нашу думку, додати синонім «відповісти» або «заперечити», який би виключав двозначність, тим більше, що контекст, у якому це слово зустрічається, не усуває двозначності: «Довбущук аж тепер отямився, що троха задалеко загнався, та, кусаючи сильно свою долішну губу, відпер скоро» (10). Відіперти в значенні відповісти є полонізмом, пор. польськ. odeprzeć, odparł. [MО,V]
відпис
— копія [IV]
відпоручник
Відпору́чник:
— делегат, уповноважений [VI]
— делегат [XIII]
— делегований [53]
— представник [46-1;46-2]
— представник, делегат [18;51;III,IV]
— уповноважений, представник [3;2]
Відпору́чники:
— представники [6]
— уповноважені, посланці [16]
відпотарайкати
Відпотара́йкати:
— втратити [9]
відправа
Відпра́ва:
— відповідь, заперечення [32]
відпрясти
Відпря́сти:
— тут: достигнути [54]
відпуст
Ві́дпуст:
— богомілля для відпущення гріхів, проща [XI]
— богомілля, проща [4;XII]
— проща («відпускають» гріхи); відпустове місце: місце, куди ходили на прощу [VII]
— проща [21;51;II,IV;VI]
— релігійне свято, пов'язане з обіцянкою відпущення гріхів [46-2]
— тут: святкування з нагоди свята патрона церкви в селі [44-1]
— храмове свято, пов'язане з вірою у відпущення гріхів [46-1]
відпустовий
— відпустове місто: місто, де богомольцям давали «відпущення гріхів [XVIII] Золя зупинився на трилогії, а символом різних форм релігійного чуття взяв три міста: Лурд — славне відпустове місто у Франції, Рим — столицю католицизму, основаного на традиції і заскорузлого в тій традиції, і Париж —- огнище нової, ясної, свобідної релігії, тобто науки і праці, що увільнює чоловіка духовно і матеріально [XVIII]
— відпустове місце: місце, куди ходили на прощу (на богомілля) [VI]
відрубність
Відру́бність:
— окремішність, ізольованість; автономність, самостійність [53]
відрух
відрух: рефлексъ, невольное движеніе [ІФ,1890]
відручний
Відру́чний:
— доручальний [44-1]
відряд
Відря́д:
— загін [51]
відсоння
— сонячне місце [VI]
— місце, що освітлюється сонцем [VII]
відставити
Відста́вити:
— відправити [46-2]
відталь
Ві́дталь:
— відлига [54]
відтручати
Відтру́чувати, відтручати:
— відштовхувати, відпихати, штовхати [12]
відчит
Ві́дчит:
— доповідь, лекція [53;II,IV]
відшибнення
Відши́бнення:
— віднімання [54]
відшупасувати
— послати етапом [III]
віз
— Віз залізний: вагон [X]
візбратися
Візбра́тися:
— піднятися [46-1;46-2]
візвання
— візвання (356)<пол. wezwanie — повістка; [MО,VI]
візир
Візи́р:
Ві́зир:
— вищий урядовець у деяких країнах Близького і Середнього Сходу [43]
— дротяна заслона на обличчя при шоломі [24]
— дротяна заслона при шоломі [IV,IX]
— тут це слово означає: дротяна заслона біля шолома для захисту обличчя від ударів [XII]
— тут: дротяна сітка біля шолома для захисту обличчя [52]
— тут: дротяна сітка біля шолома для захисту обличчя від ударів [4]
візитатор
Візита́тор:
— церковний урядовець, який проводив візитації (перевірки церковного майна і діяльності духівництва) [46-1;46-2]
візитація
Візита́ція:
— відвідання школи інспектором [24]
візитирка
Візити́рка:
— віконце в дверях для спостереження [15]
— віконце в дверях тюремної камери [1;17;IV;X]
— віконце в дверях тюремної камери, вовчок [II]
— загратований отвір у дверях тюремної камери [16]
— кругле або квадратне віконце у дверях, крізь яке дивляться, хто стукає [I]
візитирувати
— оглядати [II]
візіонер
Візіоне́р:
— мрійник [31]
візір
— найвищий турецький урядовець, міністр [XI]
візітація
— відвіцувлнпя шкіл інспектором [IX]
візія
Ві́зія:
— видіння [38]
— видіння, привид [36]
— привид, видіння [45]
— привид [XI,XII]
війт
— виборний голова громади [XIX] Зазначує лише, що цісар «вислухав опінії Станів при унормуванні способу вибирання війтів і присяжних у сільських громадах [XIX]
— сільський староста [IV,VI,XI]
— староста сільської громади [I,V,VII,IX]
— начальник сільської громади, сільський староста [II,III]
вікарій
Віка́рій:
— (сотрудник) — священик, що був помічником настоятеля парафії [46-1]
— в католицькій церкві помічник приходського священика чи епіскопа [XIX] Друга сіножать у Поплавах від скарбової сіножаті плугом відорана і камінням пообкопувана 22 м. 888 с.; огорода враз з садком 956 с., для одного вікарія другий огород 15с., для другого вікарія третій огород 24 с., ще один огород 20 саж. належить до пробоства і 42 підданих халупників [XIX]
— заступник пароха або єпископа [44-1;53]
— помічник парафіяльного священика чи єпископа [44-2]
— священик, що є помічником настоятеля парафії [46-2]
віко
Ві́ко:
— тут: повіка [54]
віковистий
віковічний, (реґіоналізм) І сон отсей нестертий, віковистий в душі його по собі слід лишає. [Звн 266]; [ВЛ]
віковістий
— віковічний, давній [III]
вікт
Вікт:
— їжа [50;XX] Я отеє вже майже рік, окрім каліцтва обох рук, хворую на тяжку внутрішню слабість, котра за той час неймовірно ослабила й висушила мене, і бували такі дні і цілі тижні, що я не міг без болю та душності ані лежати, ані сидіти, ані ходити, а щодо вікту, то майже весь сей рік жию на неправдоподібній майже дієті, при тім не можу їсти ні хліба, ні булок, ні м'яса, а звичайно нічого квасного, нічого сирого, печеного, твердого і т. п [XX]
— харч [37]
— харчі [48;XX] Там і на життя було би добре, а твоя малпа вистатчила би попри шпитальний вікт для нас обох де з на тиждень [XX]
— харчі, страва [15;I]
віктуал
Віктуа́л:
— харч [VI]
— харчові припаси [20]
Віктуа́ли:
— їстівні припаси [39]
— продукти, харчі [50]
— харчі [17;XX] Ольга Федорівна трохи заспокоїлася, працює багато в домі, таскає з ринку віктуали на голодну сім'ю, а в вільних хвилях почитує книги, з яких витягає лиш такі мудрощі, які й без них були у неї самої [XX]
— харчі, припаси живності [47]
— харчі, продукти [XX] Треба висилювати фантазію, аби придумати їду — не все той самий клеїк,— а тут як на побільшення лиха загальний брак живності та дорожнеча віктуалів [XX]
віктуватися
Віктува́тися:
— харчуватися [48;50]
віндикувати
Віндикува́ти:
— жадати повернення [46-2]
— жадати повернення, повертати [46-1]
— захищати, відстоювати [47]
— оголошувати, стверджувати [33;29]
— присвоювати [IV]
віндікування
Віндикува́ння, віндікування:
— присвоєння [30]
вінкель
Ві́нкель:
— інструмент (косинець), яким контролюють прямі кути [15]
— кут, прилад, яким вимірюють кути [V]
— Вінкель — спец, косинець, яким контролюють прямі кути, польськ. winkel з нім. Winkel, на думку редакції, — «кут, прилад, яким вимірюють кути» (482). Вінклями в Галичині кутів не вимірювали; для цього вживався кутомір. Ними контролювали тільки прямі кути в столярстві, слюсарстві, будівництві тощо. Мабуть, редакція сплутала в поясненні косинець з малкою, бо тільки вона служить до вимірювання кутів. [MО,V]
віно
Ві́но:
— посаг [9;52;53]
— придане [1;V,X]
— своєрідний викуп, який мав сплатити нареченій молодий, беручи шлюб [51]
ві́но: приданное [ІФ,1890]
віриліст
Вірилі́ст:
— депутат крайових парламентів Австрії, а також рейхсрату (державної ради), який входив до законодавчого органу за посадою (напр., ректор університету, єпископ і т. ін.), а не обирався [44-1]
віритель
Віри́тель:
— кредитор [44-1;III,IX]
— позикодавець [51]
— тут: кредитор [44-2]
вірителька
Віри́телька:
— кредиторка, позикодавиця [55]
вірительність
— позика [I]
віріліст
Вірілі́ст:
— член сейму, призначений завдяки своєму сану, посаді [47]
вірли
Вірли́:
— орли [12;VIII]
вірний
— орний [VI,VII]
вірник
Ві́рник:
— довірена людина [IV,X]
— довірена особа [1;14;V]
вісний
— Вісний столець: — варстат, якого вживають боднари для стругання обручів (Ів.Фр.), [II]
вісни́й столець : : верстакъ употребляемый бочарями для струганья обручей [ІФ,1890]
вісняк
Вісняк:
— інструмент для стругання дерева [III]
— ніж із двома поперечними ручками на кінцях для тесання у грубому вигляді [51]
— струч [має бути ""струг""][18]
— Вісняк пояснений надто широко, як «інструмент для стругання дерева» (496). Інструментів для стругання дерева багато. У контексті йдеться про спеціальний його тип: ручний ніж з двома ручками, тобто «струг», «скобель», як і слід було його пояснити. Вісняк утворений від слова вісь, бо служив головно до її обробки в часи, коли вона виконувалась тільки з дерева. [MО,III]
віссон
— тонесенька полотняна тканина [XII]
вістити
сповіщати, Лиш гострий крик його (беркута) вістить. [Звн 147]; [ВЛ]
в-істі
— в в-істі:дійсно, справді [IV]
вість
— (ость): залізний прилад, яким гуцули-рибалки пробивають рибу [IV]
— Вість (ость) є в поясненнях тільки гуцульським знаряддям, яким пробивають рибу (527). Тимчасом це — загальнослов’янське рибальське знаряддя12 (пор. польсь. ość, серб. остан і т. д.). Відоме воно було також у древньому Єгипті, на далекій Півночі і т. д. [MО,IV]
вість (21, 456) – “гарпун”; [ІЦ-2006]
вісьта
Ві́сьта:
— наліво (покрик на коней) [XI]
— наліво [2]
— вісьта!: вправо! (вигукують візники до коней) [XII]
віт
— начальник сільської громади, сільський староста [II,III]
вітай
— будь гостем! [IV]
вітайте
— здорові були [IV]
— тут в розумінні привітання, «будьте бажаним, дорогим гостем» [II]
— вітайте нам: загостіть, завітайте до нас [XII]
— вітайте!: привіт вам, здорові були! [X]
вітрити
Ві́трити:
— винюхувати повітря, вивідувати щось [35]
— винюхувати, вивідувати [48]
— винюхувати, стежити, (собака «вітрить») [IV]
— винюхувати, стежити [II]
— винюхувати [V]
— пронюхувати, рознюхувати [VI,VII]
— стежити, винюхувати («собака вітрить») [III]
вітріоль
Вітріо́ль:
— сіль сірчаної (сульфатної) кислоти [21;I]
вітчина
Вітчина́:
— вітчизна [47;54;XI]
— вітчизна, батьківщина [51]
віц
Віц:
— дотеп, жарт, гостре слівце [44-2]
— жарт [40;20]
віце
— більше [II]
віцинальний
Віцина́льний:
— другорядний [44-1]
віцоватий
Віцова́тий:
— дотепний [53]
віченний
дуже довгий, (реґіоналізм) Був би собі ногу на вік віченний просадив. [Лч.9]; [ВЛ]
вкладня
Вкла́дня:
— вставка [33]
вкулити
— вкулити (153)—паралізувати [MО,V]
вкучно
— скучно, нудно [III]
влада
— (душі): сила [VII]
— (душі)сила [VI]
владика
Влади́ка:
— єпископ (православний або уніатський) [46-1;46-2]
властитель
Власти́тель:
— власник [51;53]
вліяти
Влія́ти:
— впливати [53]
вмаєний
— прибраний, прикрашений (зеленню, квітками) [XII]
внеобаві
Внеоба́ві:
— незабаром [51]
внер
Внер:
— поринув [2;XIII]
внесення
— внесення (22) — пропозиція, пор. польськ. wnosić—пропонувати [MО,V]
внески
Вне́ски:
— пропозиції [50]
внесок
Вне́сок:
— пропозиція [46-1;46-2;IV]
внесок ( = пропозиція) [MО,IV]
— внесок (391)<пол. wniosek — висновок; [MО,VI]
внет
Внет:
— відразу, вмить [30]
внір
Внір:
— (від внірнути) на внір засудили: засудили так, що можна зовсім потонути, загинути [XIII]
— від внірнути (потонути) [4]
вносити
— висловлювати [IV]
— Вносити (польсь. wnosić) —пропонувати, як виникає з контексту в III томі, стор. 231 (у IV томі цього слова знайти не вдалось): «Для того вношу, аби рада ухвалила сей бюджет без дискусії, відразу» має пояснення «висловлювати» (527). [MО,IV]
— вносити (=пропонувати, 229) (польськ. wnosić) [MО,III]
водотриск
— фонтан [II]
вожделѣ
— (волхов): забажав, зажадав (ворожбитів) [XI]
возний
— казенний посильний [XII]
— нижчий службовець у державній установі [X]
— нижчий службовець установи, казенний посильний [II,IV]
— службовий посланець, нижчий службовець при якійсь установі, кур'єр [V]
— судовий посланець, нижчий службовець в установі [VI]
— судовий посланець [VII]
войовник
Войовни́к:
— воїн [54]
войтко
«місяць»[ VI, 140] (з поль арґ. wojtek «те саме» від імени Wojtek, Wojciech «Войтіх, Адальберт») [ОГ]
Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905]
волар
Вола́р:
— пастух волів [12;25;VI]
волічка
— нитка з чистої вовни для вишивання [IV]
воловід
Волові́д:
— міцна мотузка [16]
волові́д: веревка, которую надѣвается волу на рога, чтобы его весть [ІФ,1890]
волок
во́лок: неводъ [ІФ,1890]
волоки
Воло́ки:
— вовняні мотузки, якими зав'язують постоли [I]
— зав'язки [VI]
— ремінні або вовняні мотузки в постолах, які обмотували ноги аж до колін [21]
— шнурки, якими гуцули обв'язують онучі [IV]
— «Волоки» — «вовняні мотузки, якими зв’язують постоли». Пояснення неточне з двох причин: 1) волоками обмотують чи зав’язують не тільки постоли, але й лидки; 2) вовняні волоки носили лише жінки, чоловіки вживали, як правило, ремінців. Про те, хоч на іншому місці, говорить сам Франко: «...в ходаках з ремінними та вовняними волоками, обмотаними довкола ноги аж до коліна» (II, 413). Як бачимо, для визначення точного значення слова не обов’язково заглядати до словників. Інколи вистачить лише уважне читання тексту. [MО,I]
волонтер
Волонте́р:
— доброволець [46-1]
волочкова
Волочко́ва:
— вовняна [27]
вольти
Вольти:
— пересмикування карт [19;VI,VII]
вориння
Вори́ння:
— загорожа з тонких довгих кругляків (жердин) [1]
— огорожа з жердин [54]
— огорожа з соснових дрючків, накладених один поверх другого [X]
— огорожа з тонких довгих кругляків (жердин) [21]
— огорожа з воринин (жердок), укладених одна поверх одної [III]
Вориння, вороння:
— огорожа з вовни (жердок), укладених одна поверх одної [IV]
— Незадовільно ясне значення слова вориння. З пояснення «огорожа з ворин (жердок), укладених одна поверх одної» (486) можна думати, що це паркан, у якому горизонтальні жердки покладені одна на одну, щільно прилягають до себе. Насправді вориння складається найчастіше тільки з двох, рідше трьох (часто тільки з однієї) горизонтальних, прив’язаних до колів «ужовками», жердок. Відстань між жердками в такій огорожі становить 0,5—1 м. [MО,III]
— Вориння (збірний іменник від ворина — жердка) — це рід огорожі з горизонтально прив’язаними до колів двома, рідше трьома або навіть однією горизонтальною жердкою. Відстань між «воринами» близько 0,5 м. У поясненні сказано: «Вориння (вороння) — огорожа з вовни (жердок), укладених одна поверх одної» (528). [MО,IV]
вороння
Вориння, вороння:
— огорожа з вовни (жердок), укладених одна поверх одної [IV]
— Незадовільно ясне значення слова вориння. З пояснення «огорожа з ворин (жердок), укладених одна поверх одної» (486) можна думати, що це паркан, у якому горизонтальні жердки покладені одна на одну, щільно прилягають до себе. Насправді вориння складається найчастіше тільки з двох, рідше трьох (часто тільки з однієї) горизонтальних, прив’язаних до колів «ужовками», жердок. Відстань між жердками в такій огорожі становить 0,5—1 м. [MО,III]
— Вориння (збірний іменник від ворина — жердка) — це рід огорожі з горизонтально прив’язаними до колів двома, рідше трьома або навіть однією горизонтальною жердкою. Відстань між «воринами» близько 0,5 м. У поясненні сказано: «Вориння (вороння) — огорожа з вовни (жердок), укладених одна поверх одної» (528). [MО,IV]
ворота
«рот»[ І, 287] [ОГ]
ворохобити
Ворохобити:
— бунтувати [3]
ворохобитися
— бунтуватися [IV]
ворохобний
Ворохо́бний:
— бунтівливий [47]
ворохобник
Ворохо́бник:
— бунтар, повстанець [10]
— бунтівник [47]
— тут: бунтівник [44-2]
ворохобня
Ворохо́бня:
— бунт [47;53;XI]
ворохобство
Ворохо́бство:
— бунт, заколот [45]
— заворушення [46-2;46-1;XIX] Згадаймо й те, що ще в посліднім повстанні тих слов'ян до війни за свою свободу бачив голова католицької церкви богопротивне ворохобство і злочинське супротивлення правовитій власті турецькій [XIX]
ворситися
Во́рситися:
— бокувати, гніватися [25]
восхит
— восхит (375)—захоплення, пор. пол. zachwyt та рос. восхищение; [MО,VI]
вота
Во́та:
— ухвали, прийняті голосуванням [46-2]
вотант
Вота́нт:
Во́тант:
— писар у адвоката [20;51;VII]
вотивний
Воти́вний:
— схвальний або заперечний (від лат. votum бажання) [25]
впадати
Впада́ти:
— вдиратися, вбігати [23]
— раптово вбігати, вриватися, атакувати [52]
впеліситися
— вчепитися, устряти [IV]
вперід
— недавно [X]
вписати
Йо́ра вписати: побити когось [4]
впімнути
Впімну́ти, упімнути:
— вказати на те, щоб хтось чогось не робив [X]
— дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив [1]
впімнутися
Впімну́тися:
— (за щось): домагатися (чогось) [XI]
— 1. (за ким, чим): заступитися за кого, за що; 2. (за що): заявити претензії, зажадати, втрутитися, поставити вимогу [14]
— стати в обороні, заступитися [VI]
— стати в оборону, заступитися [24;IX]
— заступитися, заступатися [V]
— Впімнутися в Галичині та в мові Франка вживається з орудним або знахідним відмінком, як і в польській мові. З орудним: впімнутися за ким, чим воно означає заселитися за кого, що, а із знахідним: впімнутися за що означає заявити претензії, зажадати, втрутитися, поставити вимогу: «І не перестануть ще далі знижувати, доки не впімнемся за собою» (379); «Аж коли громада впімнулася за те діло — орендар показав якісь рахунки» (206). Редакція не врахувала різниць у керуванні та одночасно в значенні слова і виклала невірно одним «заступитися» (482). [MО,V]
впоминати
— переконувати [X]
впоминатися
— вступатися за когось, говорити на чиюсь оборону [X]
— домагатися повернення (напр., грошей) [III]
— заступитися, заступатися, [V]
— Впімнутися в Галичині та в мові Франка вживається з орудним або знахідним відмінком, як і в польській мові. З орудним: впімнутися за ким, чим воно означає заселитися за кого, що, а із знахідним: впімнутися за що означає заявити претензії, зажадати, втрутитися, поставити вимогу: «І не перестануть ще далі знижувати, доки не впімнемся за собою» (379); «Аж коли громада впімнулася за те діло — орендар показав якісь рахунки» (206). Редакція не врахувала різниць у керуванні та одночасно в значенні слова і виклала невірно одним «заступитися» (482). Те саме стосується недоконаного впоминатися, яке пояснене одним «заступатися» (482), що ніяк не відповідає контекстові: «— Ей, чи ми не впоминалися, що то поможе!» (379); «Що Іцка шляк трафив, се навіть ліпше для нас, бо не буде впоминатися» (440). В обох цитованих реченнях впоминатися вжите в значенні «вимагати, жадати, заявляти претензії». Правильно це слово викладене в словнику Желехівського: «упоминатися, упімнутися = mahnen, erinnern чого від кого, у кого, von jmdm etw. fordern, verlangen, jdn darum mahnen» (II, 1013). Шкода, що редакція не заглянула до нього. [MО,V]
вправити
— (когось) (напр. у гумор.): викликати у когось (веселість) [IV]
врабель
Вра́бель:
— горобець [42]
врата
— врата царські: середні двері в іконостасі в церкві [VII]
вре
Вре, вруть:
— (гнівом) — кипить, клекоче [8]
— вирує, кипить [23]
— кипить [IV]
вректи
— зурочити [XII]
вроки
Вро́ки, уроки:
— пристріт; уроки [54]
— чаклування [23]
вруть
Вре, вруть:
— (гнівом) — кипить, клекоче [8]
вскісь
Всклесь:
— впоперек [X]
— наскрізь, впоперек [XI]
— поперек [1]
Вскісь і всклесь: навкоси і впоперек [2]
всклесь
Всклесь:
— впоперек [X]
— наскрізь, впоперек [XI]
— поперек [1]
Вскісь і всклесь: навкоси і впоперек [2]
вскорі
незабаром, Згасне вскорі блиск їх (очиць) у сліз морі. [Звн 192]; [ВЛ]
вставитися
— Вста́витися в слові: дотримати слова [1]
встатчитися
Вста́тчитися:
— дотриматися слова [2]
встачитися
— встачитися в слові: дотримати слова [X]
встеклий
Всте́клий, стеклий:
— скажений [27]
— скажений, божевільний [13]
— див. сте́клий [14;V]
встид
Встид:
— сором [51]
всупір
наперекір, всупор, Не виводять співаночок на весь двір соловієві на вишенці всупір. [Звн 108]; [ВЛ]
втак
Втак:
— адже, хіба, проте [30]
втепенитися
Втепени́тися:
— сильно втомитися, спинитися на місці [1;X]
втиркатися
Втирка́тися:
— втручатися [46-2]
втиркнутися
Вти́ркнутися:
— втертися [55]
втім
Втім:
— аж ось, в цю мить, раптом; проте, однак [III]
— в окр. значенні: аж ось, тоді, після того [52]
втуні
Вту́нѣ:
— намарно, без результату (церковносл. і рос.) [52]
вудвуд
Ву́двуд:
— одуд [20;54]
вуджениця
Вуджени́на, вуджени́ця:
— шинка [19]
вуженина
Вуженина:
— копчене м'ясо [4;XII]
вужівка
Ужва́, вужі́вка:
— рід вірьовки із лози, пруття [1]
вузловато
— чітко [V]
вуйдуньо
— дядько, дядечко (материн брат) [XII]
вуйко
Ву́йко:
— дядько (брат матері або чоловік тітки) [X]
— дядько (брат матері) [1]
— дядько [47;I]
— дядько по матері, брат матері [48]
— дядько, брат матері [IV]
— дядько, дядечко (материн брат) [XII]
— «Вуйко» пояснене словом «дядько», хоч не кожний дядько є вуйком. Вуйко — це дядько тільки по матері. Дядько по батькові в Галичині — стрик або стрико. [MО,I]
вуйко (21, 65) – “ведмідь”; [ІЦ-2006]
вуйчаник
— двоюрідний брат, дядьків син [IV]
— Вуйчаник — двоюрідний брат по матері, тобто тільки син вуйка, в поясненнях є взагалі «двоюрідним братом, дядьковим сином» (528). [MО,IV]
вуличник
— вуличник (142)<пол. ulicznik — вуличний хлопчисько, хуліган; [MО,VI]
вурда
Ву́рда:
— вид гуцульського сиру [24;IX]
вчасний
Вча́сний:
— передчасний, ранній [XIII]
— ранній, передчасний [2]
— своєчасний, ранній: вчасно, своєчасно, зарані [IV]
— своєчасний, ранній; [II]
вчасно
Вча́сно:
— рано [V-VII,IX,X]
— своєчасно, зарані [II]
— тут: передчасно, зарано [52]
вчонобити
Вчоноби́ти:
— пригостити [13]
вшелякий
Вшелякий:
— усякий [30]
вшецко
Вше́цко:
— все [1;X]
въєже
въєже сожещи є — треба розуміти: у щось, щоби там спалити його [XI]
в'юновата
В'юнова́та:
— вертка, вертлява [51]
в'язілець
— горошок [III]
вящшея
— Вящшея мзды: більшої плати [XI]
27.08.1995