шабалтас
Шабалта́с:
— ташка, шкіряна торба [39]
шабас
Шаба́с, шаба́ш:
Ша́бас, ша́баш:
— єврейська субота, вільна від роботи, пов'язана з виконанням певного ритуалу [44-2]
— єврейська субота; день, вільний від роботи, що пов'язано з виконанням певного ритуалу [44-1]
— релігійне свято, присвячене закінченню певного виду робіт (робочої неділі) [47]
— суботнє свято, відпочинок, передбачений юдаїзмом [51]
— суботній відпочинок, визначений єврейською релігією [XIX] Правда, панщини вони не робили, яко міщани платили чинш, а в додатку за те, що були євреями, мусили платити осібний податок, так зване свічкове; сей податок звався так від того, що його вимірювали після того, скільки котрий єврей у шабас свічок засвічує [XIX]
шабасувати
Шабасува́ти:
— (євр.) проводити шабас (суботу) [X]
— проводити шабас, святковий суботній день [1]
шабаш
Са́бас, ша́баш:
Шаба́с, шаба́ш:
Ша́бас, ша́баш:
— релігійне свято, присвячене закінченню певного виду робіт (робочої неділі) [47]
— суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом [43]
— суботнє свято, відпочинок, передбачений юдаїзмом [51]
шабашовий
Саба́шовий, шаба́шовий:
— cаба́шова (шаба́шова) ша́пка: — шапка, яку, за релігійним ритуалом, одягали євреї в суботній день (шабаш) [14]
шабрака
Шабра́ка:
— чапрак [25]
шаг
Шаг:
— півкопи, гріш [43]
шаддай
— всемогутній [XII]
шайний
Шайни́й:
Ша́йний:
— грошовий знак, асигнація [51]
— сильний, божевільний [2,XIII]
шайтан
Шайта́н:
— у мусульманській міфології — злий дух, чорт, сатана [43]
шаламая
Шалама́я:
— від шаламатня: шум [9]
шалений
шале́ний, шальга́: бѣшенный, бѣшенство [ІФ,1890]
шаліновий
— хустята шалі́нові: великі вовняні хустки [2]
— шалінові хустята: великі вовняні хустки на голову [XI]
шальга
Шальга́:
Ша́льга:
— навіженство, шаленство, скаженість [I]
— одур, шал, скаженість [XII]
— скаженість [16,II]
— скаженість, шаленство [17]
— шал, одур [4]
— шаленство [15]
— шаленство, скаженість [25]
шале́ний, шальга́: бѣшенный, бѣшенство [ІФ,1890]
шамбелан
Шамбела́н:
— таємний радник [51]
шамбелян
Шамбеля́н:
— (цісарський) таємний радник цісарського двору [VI,VII]
— камергер [11;46-1;46-2]
— камергер, почесний придворний чин [44-1]
— таємний радник [19,35]
шамотати
— термосити [IV]
шандар
Ша́ндар:
— жандарм [51;52,III,XI]
ша́ндар: жандармъ [ІФ,1890]
шанжованє
Шанжо́ва́нє:
— спекуляція грішми, валютою; шахрайство [52]
шанжовання
Шанжова́ння:
Шанжо́ва́ння:
— спекулювання грішми, шахрайство [XI]
— спекуляція грішми, валютою, шахрайство [3,51]
шанталавець
Шантала́вець:
— обідранець [17]
— обідранець, босяк, пройдисвіт [I]
— обідранець, пройдисвіт [15]
[ VI, 149] (з угор. santa, csonkult, csonka «скалічений», а що з італ. cionco «те саме»; можливе й посередництво почерез рум. sontorо́g «окалічений») «лобуз» [ОГ]
шанталавий
Шантала́вий:
— ганебний, негідний, мерзенний [51]
— обдертий, у лахмітті [24]
шанталевець
— обірванець [VI]
шанці
Ша́нці:
— окопи [6;55]
— окопи, вали з ровом [47]
шаплик
Шапли́к:
— невисока широка бочка без верхнього дна, чан [47]
шапокляк
Шапокля́к:
— високий капелюх, що механічно згортається [III]
— давній твердий високий чоловічий капелюх, якого можна було складати [17]
шаран
Шара́н:
— короп [4,XII]
шарварок
Шарва́рок:
Ша́рварок:
— дорожня повинність кріпаків [XIX] Нужда в нас доходить до крайності, зарібків нема ніяких, а зате тим більше податків, додатків та шарварків [XIX]
— обов'язкова громадська робота (лагодження шляхів, мостів тощо) [2,XIII]
— обов'язкова робота селян для громади [15]
— примусова громадська робота, зокрема при дослідженні доріг [XI]
— робота, накладена на селян [I]
— спеціальний вид обов'язкових робіт — ремонт шляхів, гребель, мостів без винагороди в сільській чи міщанській громаді [44-1,44-2]
— громадські роботи, одбутки [III]
Ша́рварки:
— громадські роботи, одбутки [26]
— «Шарварок» — це не «робота, накладена на селян», як пояснює редакція, а лише спеціальний вид роботи — обов’язкова робота селян для добра тільки своєї громади, наприклад, ремонт сільської дороги, містків, чистка пасовищ від бур’яну тощо, накладена на них їх власним правлінням. Слово запозичене з польського szarwark, а це з німецького Scharwerk. [MО,I]
шаржа
Ша́ржа:
— військовий чин (взагалі) [VI,VII]
— військовий чин [19]
ша́ржі:
— вищі звання в австрійському війську [IV]
шарити
[ II, 15], висмикувати[ II, 15] «красти» [ОГ]
шармант
— уважний і чемний у поведінці (особливо в ставленні до жінок) [I]
шармерувати
Шармерува́ти:
— марширувати [23]
шартрез
Шартре́за, шартре́з:
— сорт міцного пахучого лікеру [51]
шаруга
Шару́га:
— буря, заметіль [2;3]
— буря, хуртовина [9]
— буря [XIII]
— завірюха, заметіль [1]
— завірюха [X]
— буря, метелиця [XI]
шастати
— розкидатися (грішми) [VI]
шасть-не-прасть
Шасть-не-прасть:
— ні з сього ні з того [1,X]
шатан
Шата́н:
— шайтан, злий дух; чорт, диявол [53]
шатанський
— чортівський, диявольський [V]
шафар
Шафа́р:
— економ, ключник [8]
шафарка
Шафа́рка:
— ключниця [2;13,XIII]
шафарувати
Шафарува́ти:
— збирати, розподіляти [47]
шафовання
Шафо́ва́ння:
— розтринькування [53]
шафот
Шафо́т:
— ешафот [51]
шафувати
Шафува́ти:
— розкидатися [21;48,III]
шахта
Ша́хта:
— зміна [21]
шацування
Шацува́ння:
— оцінка, розцінка; шанування, повага [44-1]
шацунковий
Шацунко́вий:
— оціночний [15,I,III]
шваб
Шваб:
Шва́б:
— глумлива народна назва німця [2]
— глумлива народна назва німця у колишній Галичині [21]
— глумлива, а то й лайлива назва для німця [X]
— зневажлива назва німців, житель Швабії [IV,VII]
— німець [VI]
— Шва́ба підпустити — збрехати [5,7]
— шваба підпустити: замилити очі, збрехати [XII]
шваби:
— Так презирливо поляки називають німців [XVIII] Мусив продати корову на заріз, це два,— бо через цих швабів невистачило для неї [XVIII]
швабахер
Шва́бах, шваба́хер:
— один із чотирьох стилів (3-ій) готичного письма, ломане письмо з округлим окресленням деяких літер [47]
швабський
— німецький [I]
швагер
Шва́гер:
— зять (чоловік сестри) [46-2]
— зять (чоловік сестри), шурин (брат жінки), дівер (брат чоловіка) [46-1]
— шуряк, дівер, чоловік сестри [44-1]
шваґер
Шва́ґер:
— чоловік сестри; брат чоловіка [55]
— шуряк, сестрин чоловік, зять, дівер [53]
швадрони
Швадро́ни:
— ескадрони [22]
швайгельд
Шва́йгельд:
— грошова плата за мовчання [44-1]
швайґґельд
Шва́йґґельд:
— плата за мовчання (з нім.), тобто корупційна послуга за недонесення про зловживання або ж скоєння злочину [52]
швакати
шва́кати: бить хлыстомъ [ІФ,1890]
швальцгербер
Швальцге́рбер:
— переносно: людина, лояльна до австрійської цісарської держави [21]
швандорування
Швандорува́ння:
— базікання, балаканина [43]
шванкувати
Шванкува́ти:
— будувати, страждати [30]
швар
— очерет [III]
швара
Шва́ра:
— висока гостролиста трава в полонині [33]
— шувар, або очерет [9]
шваркотати
шваркота́ти: говорить непонятнымъ (обыкн. нѣмецкимъ) языкомъ [ІФ,1890]
шваркотіти
Шваркоті́ти:
— говорити (іронічно) [16]
шварцгальбер
шварцгельбер:
— чорно-жовтий; лояльний до австрійської держави (чорно-жовтий - кольори державного прапора колишньої Австрії) [VI]
шварцгальбер:
— переносно: австрійський підлиза [IV]
— друкарська помилка: шварцгальбер зам. шварцгельбер [MО,IV]
шварцгельбер
шварцгельбер:
— чорно-жовтий; лояльний до австрійської держави (чорно-жовтий - кольори державного прапора колишньої Австрії) [VI]
шварцгальбер:
— переносно: австрійський підлиза [IV]
— друкарська помилка: шварцгальбер зам. шварцгельбер [MО,IV]
шварцовання
Шварцо́вання:
— контрабанда [55]
швиндлерський
Шви́ндлерський:
— шахрайський [44-1]
швиндль
Шви́ндль:
— шахрайство, крутійство [44-1]
швіндель
Шві́ндель:
— авантюрна бізнесова чи фінансова справа [52]
— афера, темна справа [31;45]
— шахрайство, афера [55]
— шахрайство, трюк [25]
— шахрайство; [V]
швіндлер
Шві́ндлер:
— шахрай [48,V]
шволежер
Шволеже́р:
— легка кавалерія [46-1]
шволежери
Шволеже́ри:
— кавалеристи [25]
— легка кавалерія [46-2]
— легка кіннота [51]
швякати
— бити прутом, лозиною [I]
— бити тонким прутом [XI]
шевеліти
шевеліти, рухатися, Ліниво зіви шевелить кріваві ..щука. [Звн 117]; Розпука обхоплює душу і чорні думки шевелить [Звн 122] [ВЛ]
шевкиня
— жінка-швець [III]
— Несподіваний і прикрий одночасно виклад слова шевкиня, яке має два значення: 1) швачка; 2) жінка шевця2. Словник Грінченка (т. IV, стор. 420) реєструє його тільки у другому значенні. Коментатори III тома ввели ще інше, досі невідоме: «жінка-швець» (491) на підставі контексту, в якому говориться про швачок, зайнятих шиттям чепців: «Шевкині вийшли з них славні; своєю роботою вони не тільки заробляли на свій прожиток, але ще й старих своїх запомагали. Коли не ставало шитва, вони плели чіпці» (57). [MО,III]
шелевіти
— ворушити [V,VII]
шелюг
— найдрібніша монета [IV]
шелюжок
— найдрібніша монета [IV]
шеляг
Ше́ляг:
— старовинна польська дрібна монета [47]
шельварок
Шельва́рок:
— обов'язкова робота по лагодженню доріг [IX]
— обов'язкове лагодження доріг [24]
— громадські роботи, одбутки [III]
шельвах
Ше́львах:
Ші́льдвах, ше́львах:
«вартовий вояк у тюрмі»[ II, 353] (з нім. Schildwache «варта») [ОГ]
— вартовий [1;33;2,I,X,XIII]
— вартовий, дозорець [18]
— вартовий, дозорець [II]
шельва́х: часовый (нѣм. Schildwache) [ІФ,1890]
шемат
Шема́т:
— схема [27]
шематизм
Шемати́зм:
— список духовних осіб [28;39]
— список усіх церковних парафій, настоятелів церковних, попів з зазначенням числа шкіл у парафії і т. д [V]
— список усіх церковних парафій [IV]
— статистичний опис римо-католицьких та греко-католицьких дієцезій (єпархій); містив, зокрема, інформацію про чисельність дворів, парафіян, здібних і нездібних до сповіді; формуляр запису інформації в шематизмах з бігом часу ускладнювався; шематизми як офіційні довідкові видання з'являються в Галичині в кінці XVIII ст [44-1]
шематизми
Шемати́зми:
— короткі статистичні довідники католицьких та уніатських єпархій [44-2]
— статистичні описи римо-католицьких та греко-католицьких дієцезій (єпархій) [53]
шеметання
Шемета́ння:
— борсання [16]
— шеметання (14)<пол. szamotanie— борсання; [MО,VI]
шеметатися
Шемета́тися:
— хитатися [23]
борсатися, Монголи падали, в воді шемечучись і борикаючись. [ЗБ 237]; [ВЛ]
— шеметатися (14) <пол. szamotać się — борсатися, боротися, змагатися; [MО,VI]
шемечеться
— пручається [IX]
шемотатися
Шамота́тися, шемота́тися:
— ворушитися, возитися, рватися [37]
шемрати
Ше́мрати:
— гомоніти, бути невдоволеним, обурюватися [VI]
— гомоніти, обурюватися [14]
— шепотіти [23]
шемріт
Ше́мріт:
— шелест, шепіт [11]
— шепіт [52;51]
шербет
Шербе́т:
— напій з овочів [5;7]
— напиток з овочів, цукру і цитринового соку [XII]
шестигрошовик
Ші́стка, шостак, шестигрошовик:
— срібна польська монета, що дорівнювала б срібним або 12 мідним грошам [44-1]
— срібна польська монета; дорівнювала 6 срібним або 12 мідним грошам [44-2]
шеф
— Шеф секційний: начальник секції, столоначальник [II]
шибати
Ши́бала собо́ю:
— кидалася [51]
шибатися
Ши́батися:
— метатися, кидатися з одного місця в друге [3]
— метатися, кидатися [II]
Ши́батись:
— метатись, кидатись з одного місця в інше [48]
шибеник
ши́беник: висѣлецъ [ІФ,1890]
шибер
Ши́бер:
— тут: локомотив [44-2]
шизма
Ши́зма, схи́зма:
— єресь (від слова схизматик), розкол; так католики називають всіх іновірців [1]
— єресь, розкол (з точки зору католицизму) [52]
— єресь, розкол [51]
— розкол, єресь, так католики називають всіх іновірців [3]
— схизма, розкол [41]
— так католики звуть православ'я і православних [XI]
— схизма, релігійне відступництво, релігійний відступник; так католики називають православних [IV]
шизматик
— схизма, релігійне відступництво, релігійний відступник; так католики називають православних [IV]
— схизматик, так зовуть католики православних [II]
шизматики: так католики звуть православ'я і православних [XI]
шик
— чепурно, елегантно [III]
шикан
Шика́н:
— причіпка [XX] Досі сили наші такі малі, людей так поналякували численні процеси, ревізії та шикани, що кожний, хто тільки в дусі поважиться признаватись до засад соціалістичних, рівночасно й нахилює плечі, вижидаючи, що за галуза упаде на нього згори [XX]
— причіпка, знущання [48]
Шика́ни:
— знущання переслідування, причіпки, травля [47]
— переслідування [45]
шильд
Ши́льди, шильд:
— вивіска [24,IX]
— щит, вивіска, дороговказ [36]
шина
Ши́на:
— рейка [X]
— тут: розжарене залізо [19]
Ши́ни:
— залізні рейки [XI]
— рейки [24,IV,IX]
шинквас
Шинква́с:
Ши́нквас:
— прилавок (у шинку) [14,I]
— прилавок у корчмі з горілчаним барилом [II]
— прилавок у шинку [15]
— прилавок у шинку, корчмі з горілчаним барилом [21]
шинква́с: кабачный прилавокъ (нѣм. Schankfass) [ІФ,1890]
шипіт
Ши́піт:
— невеликий водоспад [IV]
— невеличкий водоспад [20]
— невеличкий водоспад, рвучка вода, бистра течія; шум водоспаду. [VI]
шипучий
шумний, (реґіоналізм) При берегах стояли великі шапки перлової шипучої піни. [ЗБ 41]; [ВЛ]
ширина
Ширина:
— хустка [42]
шиф
Шиф[а]:
— корабель, пароплав [2,I]
шифа
— корабель, пароплав [XI]
шифер
— сланець, ним раніше покривали дахи [X]
шифкарта
Шифка́рта:
— проїзний документ емігрантів [44-2]
шифувати
Шифува́ти:
— гравірувати; наряджатись [48]
шихта
— зміна [I]
шихтарі
Шихтарі:
— робітники зміни [22]
шишак
Шишак:
— старовинний військовий шолом з вістрям і невеликою кулькою на кінці [55]
шишка
— шишка (170) (на фруктах) — хвостик [MО,V]
шільд
Шільд:
— вивіска, щит [45]
— щит, вивіска [13]
шільда
Ші́льда:
— вивіска, табличка [54]
— тут: непотрібна, дешева річ [45]
шільдвах
Ші́льдвах, ше́львах:
— варта [16,IV]
— вартовий, дозорець [13,18,II]
— див. шельвах [II]
шіпка
Ші́пка:
— повітка, навіс [22;52;51]
— повітка [V]
шіроко
Шіро́ко:
— сироко, сухий гарячий вітер з африканської пустелі [52]
— сухий і гарячий південний вітер на березі Середземного моря [XII]
шістка
Ші́стка, шостак, шестигрошовик:
Ші́стка, шу́стка:
— десять крейцерів [24]
— дрібна монета вартістю 6, згодом 10 крейцарів [51]
— дрібна монета вартістю шість, згодом десять австрійських крейцерів [53]
— дрібна монета, шість (згодом 10) крейцерів австрійської валюти [1]
— дрібна монета [14;II-V,VII,X]
— колишня австрійська дрібна монета [VI]
— назва австрійської монети вартістю 10 крейцарів [IX]
— срібна польська монета, що дорівнювала 6 срібним або 12 мідним грошам [44-1;44-2]
— Шістка дорівнювала 10 крейцерам, крейцер — 100 гульденам [XIX]
— шість (згодом десять) австрійських крейцарів [15]
— монета, раніше шість, потім десять австрійських крейцарів [I]
шкадрон
Шкадро́н:
— ескадрон [51]
шкалювати
Шкалюва́ти:
— ганьбити, глузувати [42]
шкаматє
шкама́тє: тряпки, дребезги [ІФ,1890]
шкамаття
Шкама́ття:
— дрантя, тріски [21,IV]
— лахміття, дріб'язки [II]
— лахміття; гамуз [I]
— шкамаття (327) — скалки, гамуз; [MО,VI]
шкаплір
Шкаплі́р:
Шка́плір:
— ладанка [54]
— шафка, шкатулка [13]
шкаплірик
Шка́плірик:
— шафка, шкатулка [11]
шкаповий
Шкапо́вий:
— яловий [30]
шкап'я
— гуцульський кінь, малий і витривалий [IV]
шкарлат
Шкарла́т:
— яскраво-червоний колір, пурпур [51;52]
шкарлатовий
Шкарлато́вий:
— яскраво-червоний, пурпуровий [9]
шкарп
Шкарп:
— схил, кам'яна підпора стіни (муру) [47]
шкарпа
Шка́рпа:
— схил [46-1;46-2]
шкверендіти
Шкверенді́ти:
— жалібно пищати [14,I]
шкідний
шкідливий, (реґіоналізм) Шкідного й непотрібного члена громади прогнати з границь громадських [ЗБ 91] [ВЛ]
шкільний
шкільна рада: окружний відділ шкіл у освітній системі Галичини за австрійської влади [I]
шкільник
— помічник рабина в синагозі (школа - синагога) [IV]
— учитель в єврейській школі, співак у ній, взагалі той, що помагав при обрядах [V]
шкіц
Шкіц:
— ескіз [46-1]
— нарис, ескіз, начерк [48]
шкіцувати
Шкіцува́ти:
— робити ескізи, начерки [44-1]
школа
Шко́ла:
— (євр.) синагога [X]
— тут: синагога [1]
(єврейська)— синагога; [V]
школьник
— учитель в єврейській школі, співак у ній, взагалі той, що помагав при обрядах [V]
шконтр
Шконтр:
— тут: показник [44-1]
шкреток
— невеличкий шматок поля між прилісками, сіножатями [I]
шкрум
Шкрум:
— зовсім [13]
шкургаття
Шкурга́ття:
— старі, непотрібні шматки шкіри [13]
шкут
Шкут:
— човен [30]
шлезак
Шлеза́к:
— сілезець [46-1;46-2]
шлендріан
Шлендріа́н:
— балаган [49]
— недбалість [28;41]
— недбалість, повільність [18]
— недбалість, халатність [44-2]
— недбалість, рутина [XVI] Треба тільки, щоби тямучі люди зайнялися сею справою, з замилуванням і енергією та з «свіжими очима», без шлендріану [XVI]
— рутина, також в розумінні: недбалий, повільний [II]
— тяганина [XIX] Галицькій шляхті довелося і сим разом закусити свою сердитість і, здаю- чися на всесильність відомого галицького шлендріану, ждати ліпших часів [XIX]
шлендріана
— балаган [XX] Я бажав би, щоб видання твоє зробилось першим товчком до нового, свобіднішого і поступового руху у нас, щоб було сигналом і для других — виломуватись з пут дотеперішнього шлендріану [XX]
шлендріян
Шлендрія́н:
— недбала, повільна людина [35]
— недбалий, розволіклий, повільний [III]
— недбалість, повільність [55]
шлеп
Шлеп:
— шлейф [3;12;9,XI]
шлик
Шлик:
— тут: спеціальна шлейка [37]
— тут: старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром [55]
шлюбний
— шлюбна виправа: придане (одяг, білизна) [III]
— шлюбний вельон: прикраса для дівчат з тонкої білої тканини на голову під час вінчання [III]
шлюбувати
Шлюбува́ти:
— давати клятву [10]
— дати обітницю, присягу [XII]
— дати слово, обіцянку, присягнути [1]
— дати собі слово, обіцянку [X]
— обіцяти, клястися [6]
— обіцяти, клястися, заприсягати; похідне – одружуватись [8]
— присягати [5,7]
шлюсувати
«замикати камеру на ніч»[ IV, 492] (з нім. schliessen «замикати», порівняй галиць. вояцьке шлюсувати «долучувати в збірковій лаві» з нім. sich anschliessen «те саме») [ОГ]
шлябант
Шляба́нт:
— шлагбаум [2;3]
— шлагбаум, застава на дорозі [21;1]
— шлагбаум, заставка на дорозі, біля неї брали мита за проїзд дорогою [X,XI]
— шлябант (273) (szlabant) [MО,III]
шляг
— апоплексія, нагла смерть [II]
— удар; шляг трафив: параліч розбив [IV]
шляк
Шляг, шляк:
— удар, апоплексія; шляк трафив — параліч розбив (лайка) [21]
— удар; шляк трафив: параліч розбив [V]
— шляк (шлях) трафив (когось): помер від апоплексії, розриву серця [VI,VII]
шляфрок
Шляфро́к:
— халат [51]
шлях
— шляк (шлях) трафив (когось): помер від апоплексії, розриву серця [VI,VII]
шляхтуз
Шля́хтуз:
— різниці, бойня [XII]
— тут: кінець [5,7]
шльохати
Шльо́хати:
— цвьохкати [11]
шмата
Шма́та:
— ганчірка [4,IV-VII,XII]
шмаття
— білизна, взагалі одяг [IV]
— одяг (поганий), білизна [V]
шматяр
— покупець старої одежі, ганчір'я, ганчірник [IV]
шморгнути
шморгну́ти: сунуть, улизнуть [ІФ,1890]
шнипорити
— нишпорити, шукати [II]
шни́порити: искать [ІФ,1890]
шовба
Шо́вба:
— скеля [11]
шоломийка
Шоломийка:
— повстяна шапка у формі ковпака – шолома [8]
шолопання
Шоло́пання:
— шарудіння, шелестіння [14,V]
шолопати
Шоло́пати:
— шарудіти, шелестіти [9]
шопа
Шо́па:
— великий сарай [VII]
— клуня [14;27;53,V,VIII]
— навіс, сарай з двома стінками, клуня [26]
— повітка, клуня [51]
— повітка, сарай [46-1]
— покрівля на опорах для зберігання збіжжя [43]
— сарай [46-2]
— сарай, клуня [44-1]
шопортатися
— нишпорити [IV]
шпeра
шпе́ра: плата дворнику за отпиранье (нѣм. Sperrgeld) [ІФ,1890]
шпада
Шпа́да:
— шпага [1;51;5;7;22;24;25;31,VI,VII,X,XII]
шпаковатий
— сивуватий [III,IX]
шпакувата
«дивитися»[ VI, 144, 149] ( нім. арґ. spannen «бачити» ) [ОГ]
шпакуватий
Шпакува́тий:
— з сивиною [VII]
— сивуватий [24,VI]
шпалер
— шпалер (190) (szpaler).
шпалір
Шпа́лір:
— тиск, затор [22]
шпанга
Шпа́нга:
— кайдани, якими сковували в австрійському війську ногу з рукою, караючи жовніра [1]
— кайдани, якими сковували в австрійському війську на кару ногу з рукою [X]
шпанувати
кляво шпанувати: Добре глядіти. Тільки треба кляво шпанувати, бо в кукурузї може кимати жолоб, то щоб вас не заскочив. [ІФ-1905]
Шпануйте, що грибів намухрали!: Глядіть, скільки грибів назбирали [ІФ-1905]
шпарага
Шпара́га:
— спаржа (стрючкова овочева рослина) [8]
Шпара́ги:
— спаржа [25;49]
шпаргали
Шпарга́ли:
— рукописи, записи [53]
шпаргалля
— старі списані папери [III]
шпарка
Шпа́рка:
— щілина [51]
шпаркаса
Шпарка́са:
— ощадна каса [19]
— ощадна каса [VI,VII]
шпас
Шпас:
— жарт [5;7,XII]
шпасувати
Шпасува́ти:
— жартувати (з нім.) [13,52]
шпати
— копати, шукати, нишпорити [IV]
— копатися, нишпорити; крутити, нити [XII]
шпацірувати
— проходжуватися; див. спацер [V]
шпаяти
Шпа́яти:
— нашіптувати сумнів [5;7]
— шукати, нишпорити [20]
шпеда
Шпе́да:
— шпага [4]
шпектір
Шпе́ктір:
— інспектор [24]
шпетний
Шпе́тний:
— бридкий, поганий [46-2]
— тут: бридкий, поганяй [46-1]
шпик
Щпік, шпик:
— кістковий мозок [51]
шпинь
— гострий кілок, кінчик веретена [XII]
шпихлір
Шпихлі́р:
Шпи́хлір:
Шпі́хлі́р, шпи́хлі́р:
— велика комора, амбар для збіжжя [45]
— гамазей, комора для зерна [VIII]
— гамазей, комора [IV]
— громадська комора для збіжжя [18]
— громадська комора для збіжжя, гамазей [20;25;37;47;1]
— громадська комора для зерна та іншого збіжжя, гамазей [2;21]
— громадський амбар для збіжжя, гамазей [3]
— зсип збіжжя, гамазей [VII]
— зсип зерна, збіжжя, гамазей [VI]
— комора [6;22;31;39]
— комора для борошна і хліба [15]
— комора для зберігання зерна і борошна, гамазей [14]
— комора для збіжжя [19;46-1;46-2,II,X,XI]
— комора для пашні й борошна [I]
— комора на збіжжя. [III]
— приміщення для зберігання зерна [V]
— приміщення для зберігання продуктів рільництва; тут: громадські зсипи збіжжя, а також громадські страхові фонди [44-2]
— сховище зерна, громадська комора для збіжжя [51]
— «Шпихлір» (з польськ. śpichlerż, а це з нім. Speicher, що в свою чергу утворене з лат spicarium, пор. лат. spica = колос) пояснено «комора для пашні й борошна», хоч у шпихлірах пашні ніколи не зберігали. Це просто комора для викоченого зерна й борошна, як це вірно пояснено у II томі Творів на стор. 435. [MО,I]
шпичка
Шпи́чка:
— шпиг [1,X]
шпіжарня
Спіжа́рня, шпіжа́рня:
— комірка для харчових запасів [VI,VII]
— комірчина [22]
шпік
Шпік:
— до шпіку кісток: до мозку костей [VI,VII]
— до шпіку костей: до мозку кісток [19]
— кістковий мозок [52]
— мозок у костях [III]
шпін
Шпін:
— гострий кілок [52]
— гострий кілок, кінчик веретена [XII]
шпіти
Шпі́ти:
— роїтися, кипіти [14,V]
шпіхлір
Шпі́хлі́р, шпи́хлі́р:
Шпіхлі́р:
— комора [39]
— комора для збіжжя [9]
шпіц
Шпіц:
— вільне місце в кінці газетної сторінки [17]
— «під шпіц»: вільне місце на кінці газети [VI]
— Шпіц: під шпіц викладене як «вільне місце на кінці газети» (505). Насправді, значення під шпіц у Франка, як і взагалі в Галичині, ширше. Воно означає вільне місце внизу шпальти або сторінки взагалі. Зворот запозичений з польського pod szpic, в основі якого лежить нім. Spitze. [MО,VI]
шпіцеля
— шпиг [VII]
шпіцель
Шпі́цель:
— донощик, шпигун [37]
— шпиг [20]
шпіцлі
Шпіцлі:
— шпигуни [48]
шпіцль
— Шпигун [XX] На робітницьких зборах, що тут були 28 грудня,були наші всі мимо цілого полку шпіцлів [XX]
шпора
— плата двірникові за відчинення дверей після 12 годин ночі [II]
шпортатися
— нишпорити [IV]
шпотатися
Шпо́татися:
— запинатися в мові, спотикатися [I]
— копирсатися, робити щось довго, зволікати [43]
— спотикатися, запинатися в мові [14]
— шпортатися — возитися, портатися; спотикатися [48]
шпуга
— залізна штаба для обковки скрині [XI]
шпуги
Шпу́ги:
— вузькі залізні прути для обковки скринь [2]
шпунт
Шпунт:
— поздовжній виступ або паз для з'єднання дощок, брусків, блоків; до шпунту — все, зовсім [51]
— поздовжній виступ або паз для з'єднання дощок, брусків, блоків; до шпунту — зовсім, цілком, до решти [52]
— до шпу́нту: тут: до решти [7;5]
— до шпу́нту: до дна, до решти [XI]
— до шпу́нту: до кінця, до дна, дощенту [3]
— до шпунту: цілком, вкрай [XII]
шпунта:
— До шпунт: до дна, до кінця [20]
шпунта
Шпунт:
— поздовжній виступ або паз для з'єднання дощок, брусків, блоків; до шпунту — все, зовсім [51]
— поздовжній виступ або паз для з'єднання дощок, брусків, блоків; до шпунту — зовсім, цілком, до решти [52]
— до шпу́нту: тут: до решти [7;5]
— до шпу́нту: до дна, до решти [XI]
— до шпу́нту: до кінця, до дна, дощенту [3]
— до шпунту: цілком, вкрай [XII]
шпунта:
— До шпунт: до дна, до кінця [20]
шпурати
— кидати [III]
шріба
— шуруб, гвинт [VI,VII]
Шрі́би:
— шруби, шурупи [15]
— шруби [II]
— шурупи [16]
шрібка
Шрі́бка:
— шрубка, шуруп, невеликий гвинтик [52]
шріт
— дріб (для стріляння) [III]
— дріб (рушничний) [VI,VII]
шруба
Шруба́:
Шру́ба:
— гвинт [37;44-1,47]
шрубстак
Шру́бстак:
— прилад для прикручування матеріалу при ремісничій роботі [IV]
— прилад для ремісничої роботи [21]
— Шрубстак (польсь. śrubsztak < нім. Schraubstock) — лещата — туманно, невірно і багатослівно викладении так: «прилад для прикручування матеріалу при ремісничій роботі» (541). У контексті йдеться тільки про кузню. [MО,IV]
штаєрант
Штайра́нт:
— податкова управа [21]
шталрант:
— податкова управа [IV]
— друкарська помилка: шталрант зам. штаєрант [MО,IV]
штайрант
Штайра́нт:
— податкова управа [21]
шталрант:
— податкова управа [IV]
— друкарська помилка: шталрант зам. штаєрант [MО,IV]
шталрант
Штайра́нт:
— податкова управа [21]
шталрант:
— податкова управа [IV]
— друкарська помилка: шталрант зам. штаєрант [MО,IV]
шталюга
Шталю́га:
— мольберт [25,51]
— шталюга (254)<пол. sztaluga — друкарський талер; [MО,VI]
штанд
Штанд:
— становище, наявна кількість [17,II]
штафажа
Штафа́жа:
— в архітектурі та малярстві група людей або тварин, внесених для більшого оживлення картини [IV]
— група людей або тварин на картині чи в архітектурному ансамблі [22]
штафета
Штафе́та:
— екстренний кінний посланець [1,X]
— естафета, лист [22]
штахети
Штахе́ти:
— загорожа з дерев'яних дощок або металевих прутів [51]
— огорожа з дерева [XI]
штелюнг
штелюнг:
— постава «струнко» [IV]
Ште́люнк:
— (нім.)струнко! [III]
— стояти струнко [20]
штелюнк
штелюнг:
— постава «струнко» [IV]
Ште́люнк:
— (нім.)струнко! [III]
— стояти струнко [20]
штемп
Ште́мп:
— компрометуючий доказ (від штемпувати — таврувати) [48]
— тавро; прикрий слід [II]
У злодїйськім жарґонї слїд, знак, зрада. Я не такий дурень, як він, щоб я крав і зараз штемп по собі лишав [ІФ-1902]
«зрадливий слід, знак»[ II, 26], «неприємність»[ II, 253] (їдіш hubn a stimp «зблямуватися, нім. Stümper «нездара, невмілець [ОГ]
— штемпи: компрометуючі докази [XX] Прошу тебе, зроби ти за мене тоту річ, напиши від себе карточку коротеньку до С-ського і запитай го, чи мій лист, котрий я вислав до нього до Відня, попався в руки поліції, як він його толкував, чи нема в нім чого штемповного і які взагалі його штемпи [XX]
— Слово «штемп» (піймання на гарячому, застукання, перен. неприємні наслідки з польського просторічного sztemp), незважаючи на контекст: «Ми з паном оба по черзі пильнували коло дверей, як ішов ключник до казні, і загоді остерігали Йоська, щоби злазив і руштуваннє знимав, бо сидіти при вікні арештантам остро заборонено. Та й удалося нам завше щасливо уникати штемпу, а може й ключник мав якусь увагу до пана Журковського і не так строго до нашої казні заглядав. Та на лихо «штемп випав з іншого боку» редакція пояснила: «штамп, тавро, прикрий слід». Мабуть, коментатор пригадав собі рос. та укр. «штамп», зіставив його зі «штемпом» і пояснив «з печі на лаву», тобто так, як не треба і не можна. [MО,I]
штемпель
— гербова марка або знак для оподаткування різних документів і торгових паперів [IV]
— гербова марка на оплату паперів [XII]
штемпувати
Штемпува́ти:
— таврувати [6;28]
штивний
Шти́вний:
— нерухомий; холодний, байдужий; суворий [51]
штигар
Шти́гар:
— штейгер [32]
штилет
Штиле́т:
— крадіж [VII]
— ніж, кинджал [25]
— стилет [23]
— стилет, кинджал [12]
штильгукати
— кульгати [III]
— шкутильгати [IV]
штиркати
Шти́ркати:
— штрикати; бити; колоти [51]
штих
— штих (275) < польськ. sztych — гравюра [MО,V]
штік
Штік:
— пень [19;23,VI,VII]
шток-інвентарі
Шток-інвентарі́:
— (корінні інвентарі) — перші австрійські господарські описи феодальних маєтків Галичини, складені у 1773 р. з метою стягнення податків та повинностей [44-2]
штони
— при грі в карти комплекти тонких плоских кісток, вживаних для рахунку [VI]
штрамеле
Штра́меле:
— єврейська святкова шапка [II(Ів.Фр.),21]
штра́меле: еврейская праздничная шапка [ІФ,1890]
штрека
Штре́ка:
— відрізок залізничної колії [XIX] А напакуй її нашими срібними двокоронівками на вагони, то коронівками на вагони, то вагони займуть штреку від Коломиї до Заболотова, т. є. дві милі [XIX]
— полотно залізниці [24,IX]
штрикати
штрикати (21, 456) – “скакати”; [ІЦ-2006]
—Штрикати – в гуцульськім говорі – скакати (21, 456); [ІФ-1906]
штроман
Штро́ман:
— підставна особа [44-2]
штроф
— штраф, пеня [II]
штрубацький
Штруба́цький:
— школярський, учнівський [15]
штубаку
Штубаку́:
— зневажливе прізвисько учнів нижчих класів [25]
штубацький
— дитячий, дітвацький [I]
штудерний
Штуде́рний:
— майстерний [9]
— майстерно зроблений [44-1]
— хитрий [XIX] А тимчасом гайнується час на крикливих виборах, поборюванні «антинародових кандидатів» (за кожну ціну, яким би то не було кандидатом), на штудерних банках, грімких та гарно і ласкаво звучачих фразах на «основних» доктринах [XIX]
— хитромудрий [2]
штудерник
Штуде́рник:
— спекулянт [2,XIII]
штука
Шту́ка:
— в розумінні: мистецтво [II]
— крім звичайного значення, також - мистецтво [I]
— крім звичайного значення, також - мистецтво; спіймавсь на штуці: спіймався на неправді [XII]
— мистецтво [1;6;29;32;39;44-1;45;47;51-53;47;III, IV,X,XX] Сьогодні констатується товариство прихильників укр. науки і штуки [XX]
— мистецтво; вмілість [VI,VII]
— мистецтво; частина (в штуки рватися) [XI]
Шту́ки:
— шматки [10]
штукар
Штука́р:
— митець [51]
штукауз
Штука́уз:
— тюрма [37]
штукувати
Штукува́ти:
— зловживати [30]
— складати із шматків [42]
штурканець
шту́рканець: пинокь, толчокъ [ІФ,1890]
штурхати
Штурхати:
— штовхати [51;52]
штуц
Шту́ц[ер]:
— рід старовинної далекобійної рушниці [21]
— штуцер, коротка рушниця [VI]
— рід старовинної далекобійної рушниці; чепурун, джигун [IV]
штуцер
Шту́ц[ер]:
— рід старовинної далекобійної рушниці [21]
— рід старовинної далекобійної рушниці; чепурун, джигун [IV]
— тут: франт, ловкач [48]
— франт [14]
штучний
Шту́чний:
— тут: мистецький [45]
шубравець
Шубра́вець:
— мерзотник [23]
шувар
Шува́р:
Шу́вар:
— аїр, або лепеха́, ко́ситень, татарське зілля [8]
— болотна трава, аїр [6]
— лепеха, аїр [14]
— лепеха, коситень, татарське зілЛя [XIII]
— лепеха, татарське зілля [2;3;20;21]
— очерет [III,IV,XI,XIX] Многі весь день ховалися в мочарах та шуварах, аби вночі неспостережено перебратися через границю [XIX]
Шува́ри:
— очерет [44-2]
шудло
Шу́дло:
— ходуля, дерев'яна нога [25]
шулем
Шу́лем:
— будьмо [5,7]
— здорові були [XII]
шулярня
Шуля́рня:
— ігорний дім, притон [12]
шулька
Шульо́к, шулька:
— (кукурудзи) качан [VI]
— початок кукурудзи [44-2]
шульнути
— вскочити, шугнути [IV]
шульок
Шульо́к, шулька:
— качан кукурудзи [17]
— початок кукурудзи [44-2]
шумка
— жартівлива народна пісня [XIII]
шупас
Шу́пас, цюпас:
— (шупасом вислати) етап [V]
— етап [15]
— йти по етапу під конвоєм [44-2]
[ І, 270, 276, 275] «відставлення з жандармським конвоєм до місця народження» (з нім.-австр. розмовного Schubpass «те саме») [ОГ]
шупасництво
Шу́пасництво:
— примусове відправлення [44-1]
шупасом
— (цюпасом): етапом [I]
шура
— буря, метелиця [XI]
шуруй
— іди геть! [IV]
шустак
— див. шістка [III]
шустваль
Шу́стваль:
— ковальський фартух [5,7]
— ковальський шкіряний фартух [XII]
шустка
Ші́стка, шу́стка:
— австрійські десять центів (копійок) [XI]
— дрібна монета, шість (згодом 10) крейцерів австрійської валюти [1]
— монета, раніше 6, потім 10 австрійських крейцерів [13]
— шість (згодом десять) австрійських крейцарів [15]
— див. шістка [I,III,V]
— дрібна монета [X]
— монета, раніше шість, потім десять австрійських крейцарів [I]
шусьнути
— скоренько кинути [I]
шутер
Шу́тер:
— дрібне каміння з піском, жорства, щебінь [3;21]
— дрібне каміння з піском, жорства [XI]
— дрібне каміння, пісок з каміння [VIII]
— дрібне каміння, пісок з камінням, жорства [14]
— дрібне каміння [III,IX,XIX] Найбільше їх працює ось в яких заводах: при мулярстві 204, при цегельнях 147, при гончарстві 43 з платою по 50 кр. денно, в копальнях глини 4100 (більше ніж мужчин, або 41,35% усіх працюючих при тих заводах) з платою по 30 кр., в копальнях шутру 2204 з платою по 35 кр., в цукровнях 200 з платою по 40 кр., в фабриках тютюну 1521 (86 % усіх працюючих в тих фабриках) і в перемивальнях шерсті 66 з платою по 30 кр [XIX]
— дрібненькі камінчики; жорства [V]
— дрібний камінь, щебінь [37]
— дрібні камінці [18;15,VI]
— дрібні перетерті камінці [22]
— жорства; [IV]
— щебінка [44-1]
— щебінь [23;51]
— щебінь, гравій [44-2]
— щебінь, дрібне каміння [24]
— дрібні камінці; висипаний дрібними камінцями; [I]
шутера
Шуте́ра:
— щебінь [29]
шутри
— кам'яниста земля; [IV]
шутро
Шу́тро:
— річкова галька [19]
шутрований
Шутро́ваний:
— дрібні камінці; висипаний дрібними камінцями; [I]
— шутро́вана доро́га: дорога, покрита щебнем [37]
— шутрований гостинець: битий, мощений жорствою гостинець (шлях) [IV]
шутровий
Шу́тровий:
— вкритий дрібними камінцями [15,I]
шуфля
Шу́фля:
— лопата [IV]
— совкова лопата [25;51]
— шуфля ( = совкова лопата, 328), (szufla) [MО,III]
шушвальок
Шу́швальок:
— покидьок [23]
шушеренок
Шу́шеренок:
— засушений гриб [II]
— сушениця [16]
27.08.1995