Словничок з творів Івана Франка (ц)


цeбрик
   це́брик: ночвы [ІФ,1890]


цeнькати
   це́нькати: бить желѣзомъ объ желѣзо [ІФ,1890]


цабанити
   Цабани́ти:
   Цаба́нити:
     — лаяти [49]
     — лаяти, проклинати, кричати [3;10]
     — лаяти, проклинати [VII]
     — накидатись, бити, кричати, лаяти [22]
     


цадик
   Ца́дик:
     — духовна особа [31]


цаль
   Цаль:
     — давня міра довжини (2,4 см) [21]
     — давня міра довжини 2,4 см [IV]
     — давня одиниця виміру довжини (2,4 см) [44-2]
     — дюйм [51,I]
     — дюйм, міра довжини (приблизно 2,5 см) [52]
     — колишня міра довжини (2,4 сантиметра) [VI]
     — колишня одиниця міри довжини (2,4 ом.) [V]
     — міра довжини (близько двох сантиметрів); брехня на цаль: очевидна брехня [XII]
     — міра довжини [5;7;16]
     — міра довжини в 2,4 см [15]
     — міра довжини (2,4 см) [19]
     — міра довжини, 2,4 см [13]
     — міра довжини, що дорівнює 2,4 см [45]
     — міра довжини, 2 - 4 сантиметри [VII]
     — коло 4 сантиметрів [III]
     — стара польська міра довжини — 2,4 см [38]
   цаль: дюймъ (нѣм. Zoll) [ІФ,1890]
     — Цаль <польськ. cal<нім. Zoll = приблизно одному дюймові або 1/12 стопи, тобто 2,4 см, а в поясненнях — «коло 4 сантиметрів». У IV томі (541) пояснено правильно — 2,4 см. [MО,III]


цапати
   Ца́пати:
     — черпати, брати помалу, доїти [21]


царина
   ца́рина: засѣяпное поле [ІФ,1890]
   Ца́рина:
     — засіяне поле (Ів.Фр.), також обгороджена сіножать близько оселі [II]
     — засіяне поле (Ів.Фр.); також обгороджений сінокіс близько оселі [III]
     — засіяне поле (Ів.Фр.); загороджене місце для сінокосу [I]
     — засіяне поле, рілля [IV]
     — засіяне поле, також обгороджений сінокос близько оселі [18]
     — левада, город [X]
     — царина [14, с. 256] – “засіяне поле” [СБГ, ІІ, с. 349]; [ІЦ-2009]
     


цвикльовий
     — (буряк) червоний буряк [I]
     — цвикльовий буряк [14,255] /цвіклі, цьвіклі/ – “червоний буряк” [5, с. 205]; [ІЦ-2009]


цвігати
   Цві́гати:
     — вдаряти, бити [5,7]


цвікати
     — ляскати батогом; цвікати в очі: докоряти [II]


цвікер
   Цві́кер, цві́кри:
     — пенсне [20;24,52,III-VII]


цвікри
   Цві́кер, цві́кри:
     — пенсне [52]


цвілити
   Цві́лити:
     — дошкулювати, докучати, бичувати [X]
     — дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1]
     дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю — цвілю: [Звн 307] [ВЛ]


цвіліх
   Цві́ліх:
     — назва тканини [10]


цвітень
   Цві́тень:
     — квітень [53]


цвітикати
   цвітикати: цві́кати в очи: колоть глаза [ІФ,1890]


цвітний
     — цвітна неділя: остання неділя перед пасхою [V]


цевькати
     — цюкати, вдаряти [II]


целебрувати
   Целебрува́ти:
     — правити богослужіння [46-2]
     — урочисто правити богослужіння [46-1]
     


целебс
   Це́лебс:
     — безженний католицький та уніатський піп [VII]
     — нежонатий піп, що дотримується безшлюбності, обов'язкової для католицького духівництва та православного чернецтва [19]
     — нежонатий піп, що дотримується целібату [3]
     — нежонатий піп [XI]


целібат
   Целіба́т:
     — безженність попів; [VI]
     — безженство, обов'язкове для римо-католицьких попів [XI]
     — безшлюбність духівництва [46-1]
     — безшлюбність духовенства [46-2]
     — безшлюбність у католицьких священиків [51;52]
     — безшлюбність у католицьких священиків та православного чернецтва [54]
     — Безшлюбність, обов'язкова для католицького духовенства [XVIII] Показавши в попереднім томі клерикальну машинерію при роботі, автор показує тут, так сказати, її фабрикацію, показує, як клерикалізм при помочі релігійної містики і целібату з м'яких, чутливих душ творить собі покірних і фанатичних поборників [XVIII]
     — безшлюбність, обов'язкова для католицького духовенства та православного чернецтва [3]
     — безшлюбність, обов'язкова для католицьких священиків та православного чернецтва [45]
     — заборона католицьким священикам одружуватись [2]
     — заборона одружуватись [30,XIX] Очевидно, що тенденція єзуїтів і змартвихвстанців є — довести народ наш від унії до цілковитого латинства і духовенство наше до целібату та до, тої строгої єзуїтської дисципліни, яку вони досить нетактовно раптом відслонили були в неудалім проекті адреси допади, відкиненім відпоручниками нашого духовенства [XIX]
     — заборона одружуватись ксьондзам [II,VIII]
     — обітниця католицьких попів та православного чернецтва не одружуватись [19;40]
     — обов'язкова безженність католицьких та уніатських попів; [VII]
     


целя
   Це́ля:
     — камера в тюрмі; палата в лікарні [15,I]


цензор
   Це́нзор:
     — старший учень-доглядач у старій школі [IV]
     — тут :староста класу [21]
     — у старій школі - учень, що слідкував за порядком у класі, оцінював відповіді учнів, записував оцінки, карав і т. п [I]


цент
   Це́нт:
     — див. крейцар [I,II,IV,X]
     — дрібна монета [24]
     — дрібна монета в колишній Австрії [2;44-1,V-VII,IX,XIII]
     — сота частина долара [1]
     — стара австрійська монета [XI]
     — тут: дрібна розмінна монета [51]


цень
   Цень:
     — дзенькіт [5;7]
     — ніщо [16]
     — Ні цень: ні пари з уст [2,XIII]


цера
   Це́ра:
     — шкіра [51]


церата
   Цера́та:
     — клейонка [21;51]


церезин
   Церези́н:
     — земний віск, озокерит [V]
     — очищений земний віск (озокерит), біла або жовтувата речовина, яка використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін [44-1]
     


цертифікат
   Цертифіка́т, сертифіка́т:
     — писане посвідчення [47]
     — сертифікат, посвідчення [51]
     — тут: посвідчення, письмове свідоцтво [20]
     — цертифікат (246) (certyfikat) [MО,III]


цертифіката
   Цертифіка́та, сертифіка́т:
     — платний документ на право одержання чого-небудь [46-2]


цес
   Цес:
     — цей [2,XIII]


цесія
   Це́сія:
     — акт, яким одна особа відступає якесь майно другій [VI,VII]
     — акт, яким одна особа відступала якесь майно іншій [VIII]
     — відмова від майна [22]
     — відступлення; в судовому праві, коли кредитор відступав свої права третій особі, це називалося цесією [II]


цехмістер
     — старший у цеху [XI]


цибулярі
     — так звали за часів Франка дрогобицьких міщан [XIII]


цибух
   Цибу́х:
     — люлька, чубук [13]
     — чубук [52;14]
     


цигикати
     — різати тупим приладдям, (про звук) пиликати [II]


цизелований
   Цизело́ваний:
     — карбований [IV]
     — різьблений по металу [19]
     — цизеловане (дуло): прикрашене орнаментом (вирізаним на металі) [VI,VII]
     — друкарська помилка: цизелований зам. цизельований [MО,IV]


цизельований
   Цизело́ваний:
     — карбований [IV]
     — різьблений по металу [19]
     — цизеловане (дуло): прикрашене орнаментом (вирізаним на металі) [VI,VII]
     — друкарська помилка: цизелований зам. цизельований [MО,IV]


цизорик
   Цизо́рик:
     — кишеньковий ножик [15,I]
     — складений ножик [23]
     


цимес
     — (євр.) ласощі; першокласний [III]


цина
   Ці́на, ци́на:
     — олово [8]
     — цинк [37]
     


цинамон
   Цинамо́н:
     — кориця [8]


циндити
   Ци́ндити:
     — сидіти в тюрмі [10]


циноб
   Цино́б, цинобер:
     — кіновар [30]


цинобер
   Цино́б, цино́бер:
     — киновар [IV]
     — кіновар (фарба) [21]
     — кіновар [4,30,XII]


цинобра
   Цино́бра:
     — фарба червоної барви [51]


циновий
   Цино́вий:
     — олов'яний [46-2,46-2,VI,VII]


циприс
   Ципри́с:
     — кипарис [12]


цирка
   Ци́рка:
     — мережка [27]


циркул
   Цирку́л:
   Ци́ркул:
     — адміністративна округа [22]
     — адміністративна округа в кол. Галичині [VIII]
     — див. окіл [IV]
     — округ, повіт [46-1]
     — округа [15;46-2;I]
     — округа, колишня адміністративна одиниця в Австрії і Східній Галичині, складалася з кількох повітів [2,21]
     — округа, колишня адміністративна одиниця в Австрії, складалася з кількох повітів [1,X]
     — округа, район міста, дільниця [47]
     — повіт, повітове управління [VII]
     — повітова управа [V]
     — територіально-адміністративна одиниця Галичини за часів австрійського панування [44-2]


циркуловий
     — повітовий [XIX] Одержавши сей патент, губернатор Стадіон зараз видав циркуляр д. 28 цвітня і велів циркуловим урядам якнайшвидше оголосити знесення панщини по всім краю [XIX]


цирограф
   Цирогра́ф:
   Циро́граф:
     — власноручне письмове зобов'язання [44-1]
     — письмове зобов'язання [47]


цирулик
   Циру́лик, циру́льник:
     — медичний фельдшер [47]
     — фельдшер [22]
     — фельдшер, перукар [14,V]
     — голяр; фельдшер; лікар без диплома [VI,VII]
     — перукар [4,XII]
     


цирульник
   Циру́лик, циру́льник:
     — медичний фельдшер [47]


цитація
   Цита́ція:
     — веління, бажання, наказ [5;7]


циферблат
   Цифербла́т:
     — обличчя [XX] Вашу посилку «Гром.» IV і фотографію получив і сердечно дякую,— справді,— дивлячись на такі циферблати, чоловік навіть естетиком готов стати, коли б не сидів у гною реалізму [XX]
     — тут: обличчя [48]
     


цицес
     — ритуальний одяг релігійних євреїв [VII]


цівка
   Ці́вка:
     — дуло [10]
     — дуло рушниці [21,IV]
     


цізелер
   Цізеле́р:
     — гравер, тонкий виконавець [31]


цілебс
     — безженний піп [VI]


цілець
   Ціле́ць:
     — велика кам'яна брила [6,XII]
     — велика кам'яна брила, моноліт [8]
     — тут: очищене біля могили місце [7;5]


ціло
     — зовсім [I]
     — справді [XII]


цільний
     — такий, що попадає в ціль [VI]


цімес
     — перший сорт [IV]


ціна
   Ці́на, ци́на:
     — цинк [37]


ціпивно
   ціпи́вно: рукоятка у цѣпа [ІФ,1890]


ціпущий
   Ціпу́щий:
     — Ціпу́щі сніги: чіпкі, холодні [3]


цісар
   Ці́сар:
     — титул австро-угорського монарха [XI]
     — українське найменування австрійського імператора, яке було прийняте у Галичині; в ширшому значенні – взагалі визначення носія імператорського титулу [44-1]
     


цісарський
     — (напр. удар, бук): дуже сильний, болючий; цісарська дорога: мощена (протилежно до «польської»), [V]
     — Цісарська дорога: шосе [III]


ціха
   Ці́ха:
     — знак, ознака; [IV]
     — знак, прикмета [42]
     — риса [13;29;35;37]
     — риса, властивість [24]
     — риса, особливість [45;28]
   Ці́хи:
     — ознаки, риси [26]
     — риси [44-2]
     


ціхувати
   Ціхува́ти:
   Ці́хувати:
     — відзначати [III]
     — значити, відзначувати [IV]
     — мітити, значити, відзначати [II]
     — робити позначки [33]
     — характеризувати, визначати [16;41]
     — характеризувати, надавати певних рис [45]
   ціхува́ти: клеймить [ІФ,1890]
     


ціхуватися
   Ціхува́тися:
     — позначуватися [14,I]


цло
   Цло:
     — митниця [мито] [XIX] Для того тепер війни рідкі, а щоб удержати такі армії, мусила перемінитися ціла суспільність, треба було знести панщину, скасувати необмежену монархію, завести конституцію, новий спосіб оподаткування, позаводити фабрики, залізниці, цла і т. д [XIX]
     — мито [12;44-1;44-2;45;53]
     — податок, пошлина [47;37]


цловий
   цло́вий:
     — митний [44-1,XX] Се ж значить в першій лінії подати себе саму, і то зовсім безцільно, бо за перемитництво до чужої держави речей, у нас не заборонених і не підлягаючих цловій оплаті, у нас не карають [XX]
     — цло́ва опла́та: митний збір [49]
     — цловий уряд: митниця [V]
     — Комора цло́ва: митниця [49]


цокотіти
   цокотіти: трещать, быстро говорить [ІФ,1890]


цомоги
   Цомо́ги:
   Цо́моги:
     — кишки [V]
     — нутро [II(Ів.Фр.),15]
     — сили [2,XIII]
   цо́моги: нутро, потроха [ІФ,1890]
     — Цомоги — останні соки, сили: «Другі робітники стоять при корбі, при млинку і крутять, аж їм мозок у голові крутиться і послідні цомоги з них тягне» (377) редакція виклала словом «кишки» (489), що, очевидно, контекстові не відповідає. Походження слова неясне. Його немає в жодній слов’янській мові. Ймовірно, воно утворене від бойківського цмокати — смоктати. Не виключене, однак, хоч мало правдоподібне, його угорське походження, пор. уг. cók-mók (пожитки). Труднощі створює наявність о, якщо цомоги походять від цмокати. Варто у зв’язку з цим звернути увагу, що на стор. 309 аналізованого тома зустрічається без будь-якого пояснення що моги в значенні саме цитованих цомогів: «Будете ссати з них, що моги, і виганяти з роботи за леда словом». Можна серйозно сумніватися, чи в оригіналі є дійсно що моги і до того між комами, бо тоді реченню бракує додатка: що ссати? Імовірно, в автографі було цомоги, яке хтось і чомусь змінив на неясне що моги. Якщо це припущення вірне, то воно свідчило б на користь пропонованої вище етимології цомогів від цмокати.


цорка
   Цо́рка:
     — дочка [32]


цофання
   Цо́фання:
     — відступ. Тут у розумінні: регрес [XIX] Та не лише в таких речах, як будівлі, оздоби, багатство бачимо в людській історії то тут, то там упадок, руїни, цофання [XIX]
     — посування назад; відступ; відмова [44-1]
     — тут: повернення назад, регрес [45]


цофатися
   Цо́фатися:
     — відступати [49]
     — відступати назад [24,IX]
     — відступатися назад [V]
     — потикатися, відступати [25]
     — сахатися [23]
     


цофнути
   Цо́фнути:
     — Зламати [XX] Він перед коломийцями рішуче вирікся радикальства, рішуче заявив, що «хоч симпатизує з партією, але до неї не належить» і волить зложити мандат, ніж цофнути своє приступлення до клубу [XX]
     — підсунути, подати [29]
     


цофнутися
   Цофну́тися:
   Цо́фнутися:
     — відступити назад [32,VI]
     — відступитися назад [9]
     — завернутися, поступитися назад [20,VII]
     — піти назад, відступити [46-2;46-1]
   Цо́фнутись:
     — відійти назад, відступити [19]


цувакс
   Цува́кс:
   Цу́вакс:
     — в австрійському військовому і арештантському жаргоні: новак, поява нової особи в гурті [2]
     — в злодійському жаргоні і новий в'язень [VI]
     — новак в австрійському військовому та арештантському жаргоні: поява нової особи в гурті [IV]
     — новак; в австрійському військовому та арештантському жаргоні: поява нової особи в гурті [22]
     — новобранець [II]
     — новоприбулий в'язень [17]
      «новак у тюрмі, новий в'язень»[ II, 247],[ IV, 483],[ VI, 171] (з нім. арґот. Zuwachs «новоприбулець» дослівно «приріст») [ОГ]
     


цуг
   Цуг:
     — коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами один за одним [51]
     — взвод [19]
     — частина компанії (роти) [VI]
     — частина роти, взвод [VII]


цуги
   Цу́ги:
     — кінська упряж; переносно: протяг [50]


цуглі
   Цу́глі:
     — віжки, переносно: моральні гальма [50]
     — повід, віжки [12;10]
     


цугфір
   Цугфі́р:
     — командир взводу [33]


цукорник
   Цуко́рник:
     — кондитер [46-1;46-2]


цукри
     — цукри (216) < польськ. cukry — кондитерські вироби [MО,V]


цундра
   Цу́ндра:
     — лахміття [38]


цундравий
   Цу́ндра́вий:
     — обірваний, у лахмітті; зношений [38]


цурах
   Цура́х, цура́ха:
     — нівроку [21]


цураха
   Цура́х, цура́ха:
     — нівроку [21,IV]
     — те саме, що цур (цур йому́!) [14]
     


цюкати
   цю́кати: стучать топоромъ [ІФ,1890]


цюпа
   Цю́па, цю́пка:
     — в'язниця; в'язнична камера; невеличка кімната [X]
     — в'язниця, в'язнична камера; невеличка, темна кімната, комірчина [1]
     — конура [15]
     — мала темна кімната, комірчина; тюремна камера [3]
     — мала, темна кімната; камера у в'язниці; в'язниця [V]
     — маленька кімнатка, камера в тюрмі [IV]
     — маленька кімнатка, тюремна камера, тюрма [4]
     — маленька кімнатка; камера в тюрмі; тюрма [XII]
     — невелика кімната; камера у в'язниці [52]
     — тісна кімната, тюремна камера [2;21]
     — тісна комірчина [35]
     — тюремна камера [7;5]
     [ І, 284] Дрог. (з поль. ciupa «вузька, темна кімнатка; нора; тюрма») «камера»; [ОГ]
   цю́па, цю́пка: конура [ІФ,1890]
     — тісна кімната; в'язпична камера [XIII]


цюпас
   Цю́пас, шупас:
   Шу́пас, цюпас:
     — етап [15]
     — йти по етапу під конвоєм [44-2]
     — на цюпас: етапом [I]
     — див. шупас [V]
     [ І, 270, 276, 275] «відставлення з жандармським конвоєм до місця народження» (з нім.-австр. розмовного Schubpass «те саме») [ОГ]
   цюпас: этапъ (нѣм. Schubpass) [ІФ,1890]


цюпасом
   Цюпа́сом:
     — етапом [1;2;21,II,IV,IX,X,XIII]
     — пішки, етапом [37]
     — по етапу [24;29]
     — по етапу, етапним порядком [28]


цюпка
   Цю́па, цю́пка:
     — комірчина (темна й тісна) [II]
     — комірчина [17]
     — конура [15]
     — мала темна кімната, комірчина; тюремна камера [3]
     — маленька кімната [VI,VII]
     — маленька кімната; камера в тюрмі [14]
     — маленька кімнатка; камера в тюрмі [I]
     — темна кімнатка, комірчина [48]
     — темна кімнатка, комірчина, тюремна камера [23]
     — тісна кімната, тюремна камера [2;21]
     — тісна темна комірчина або підвал [19]
     — тісна кімната; в'язпична камера [XIII]
   цю́па, цю́пка: конура [ІФ,1890]


цюпотіти
     падати, цяпати (дощ), Ніч темна і дощ цюпотить у вікно... [Звн 122]; [ВЛ]


цюра
   Цю́ра:
     — панський прислужник [2,XIII]


цюцюбабка
   Цюцюба́бка:
     — дитяча гра в піжмурки [51]


цямкати
   ця́мкати: чавкать [ІФ,1890]


цянути
   Ця́нути:
     — капнути, влити [9]


цята
   Ця́та:
     — крапка, цятка, пляма [3]
     — краплина [2,13]
     


цьвок
   Цьвок:
     — цвях [54]

 

27.08.1995