цeбрик
це́брик: ночвы [ІФ,1890]
цeнькати
це́нькати: бить желѣзомъ объ желѣзо [ІФ,1890]
цабанити
Цабани́ти:
Цаба́нити:
— лаяти [49]
— лаяти, проклинати, кричати [3;10]
— лаяти, проклинати [VII]
— накидатись, бити, кричати, лаяти [22]
цадик
Ца́дик:
— духовна особа [31]
цаль
Цаль:
— давня міра довжини (2,4 см) [21]
— давня міра довжини 2,4 см [IV]
— давня одиниця виміру довжини (2,4 см) [44-2]
— дюйм [51,I]
— дюйм, міра довжини (приблизно 2,5 см) [52]
— колишня міра довжини (2,4 сантиметра) [VI]
— колишня одиниця міри довжини (2,4 ом.) [V]
— міра довжини (близько двох сантиметрів); брехня на цаль: очевидна брехня [XII]
— міра довжини [5;7;16]
— міра довжини в 2,4 см [15]
— міра довжини (2,4 см) [19]
— міра довжини, 2,4 см [13]
— міра довжини, що дорівнює 2,4 см [45]
— міра довжини, 2 - 4 сантиметри [VII]
— коло 4 сантиметрів [III]
— стара польська міра довжини — 2,4 см [38]
цаль: дюймъ (нѣм. Zoll) [ІФ,1890]
— Цаль <польськ. cal<нім. Zoll = приблизно одному дюймові або 1/12 стопи, тобто 2,4 см, а в поясненнях — «коло 4 сантиметрів». У IV томі (541) пояснено правильно — 2,4 см. [MО,III]
цапати
Ца́пати:
— черпати, брати помалу, доїти [21]
царина
ца́рина: засѣяпное поле [ІФ,1890]
Ца́рина:
— засіяне поле (Ів.Фр.), також обгороджена сіножать близько оселі [II]
— засіяне поле (Ів.Фр.); також обгороджений сінокіс близько оселі [III]
— засіяне поле (Ів.Фр.); загороджене місце для сінокосу [I]
— засіяне поле, рілля [IV]
— засіяне поле, також обгороджений сінокос близько оселі [18]
— левада, город [X]
— царина [14, с. 256] – “засіяне поле” [СБГ, ІІ, с. 349]; [ІЦ-2009]
цвикльовий
— (буряк) червоний буряк [I]
— цвикльовий буряк [14,255] /цвіклі, цьвіклі/ – “червоний буряк” [5, с. 205]; [ІЦ-2009]
цвігати
Цві́гати:
— вдаряти, бити [5,7]
цвікати
— ляскати батогом; цвікати в очі: докоряти [II]
цвікер
Цві́кер, цві́кри:
— пенсне [20;24,52,III-VII]
цвікри
Цві́кер, цві́кри:
— пенсне [52]
цвілити
Цві́лити:
— дошкулювати, докучати, бичувати [X]
— дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1]
дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю — цвілю: [Звн 307] [ВЛ]
цвіліх
Цві́ліх:
— назва тканини [10]
цвітень
Цві́тень:
— квітень [53]
цвітикати
цвітикати: цві́кати в очи: колоть глаза [ІФ,1890]
цвітний
— цвітна неділя: остання неділя перед пасхою [V]
цевькати
— цюкати, вдаряти [II]
целебрувати
Целебрува́ти:
— правити богослужіння [46-2]
— урочисто правити богослужіння [46-1]
целебс
Це́лебс:
— безженний католицький та уніатський піп [VII]
— нежонатий піп, що дотримується безшлюбності, обов'язкової для католицького духівництва та православного чернецтва [19]
— нежонатий піп, що дотримується целібату [3]
— нежонатий піп [XI]
целібат
Целіба́т:
— безженність попів; [VI]
— безженство, обов'язкове для римо-католицьких попів [XI]
— безшлюбність духівництва [46-1]
— безшлюбність духовенства [46-2]
— безшлюбність у католицьких священиків [51;52]
— безшлюбність у католицьких священиків та православного чернецтва [54]
— Безшлюбність, обов'язкова для католицького духовенства [XVIII] Показавши в попереднім томі клерикальну машинерію при роботі, автор показує тут, так сказати, її фабрикацію, показує, як клерикалізм при помочі релігійної містики і целібату з м'яких, чутливих душ творить собі покірних і фанатичних поборників [XVIII]
— безшлюбність, обов'язкова для католицького духовенства та православного чернецтва [3]
— безшлюбність, обов'язкова для католицьких священиків та православного чернецтва [45]
— заборона католицьким священикам одружуватись [2]
— заборона одружуватись [30,XIX] Очевидно, що тенденція єзуїтів і змартвихвстанців є — довести народ наш від унії до цілковитого латинства і духовенство наше до целібату та до, тої строгої єзуїтської дисципліни, яку вони досить нетактовно раптом відслонили були в неудалім проекті адреси допади, відкиненім відпоручниками нашого духовенства [XIX]
— заборона одружуватись ксьондзам [II,VIII]
— обітниця католицьких попів та православного чернецтва не одружуватись [19;40]
— обов'язкова безженність католицьких та уніатських попів; [VII]
целя
Це́ля:
— камера в тюрмі; палата в лікарні [15,I]
цензор
Це́нзор:
— старший учень-доглядач у старій школі [IV]
— тут :староста класу [21]
— у старій школі - учень, що слідкував за порядком у класі, оцінював відповіді учнів, записував оцінки, карав і т. п [I]
цент
Це́нт:
— див. крейцар [I,II,IV,X]
— дрібна монета [24]
— дрібна монета в колишній Австрії [2;44-1,V-VII,IX,XIII]
— сота частина долара [1]
— стара австрійська монета [XI]
— тут: дрібна розмінна монета [51]
цень
Цень:
— дзенькіт [5;7]
— ніщо [16]
— Ні цень: ні пари з уст [2,XIII]
цера
Це́ра:
— шкіра [51]
церата
Цера́та:
— клейонка [21;51]
церезин
Церези́н:
— земний віск, озокерит [V]
— очищений земний віск (озокерит), біла або жовтувата речовина, яка використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін [44-1]
цертифікат
Цертифіка́т, сертифіка́т:
— писане посвідчення [47]
— сертифікат, посвідчення [51]
— тут: посвідчення, письмове свідоцтво [20]
— цертифікат (246) (certyfikat) [MО,III]
цертифіката
Цертифіка́та, сертифіка́т:
— платний документ на право одержання чого-небудь [46-2]
цес
Цес:
— цей [2,XIII]
цесія
Це́сія:
— акт, яким одна особа відступає якесь майно другій [VI,VII]
— акт, яким одна особа відступала якесь майно іншій [VIII]
— відмова від майна [22]
— відступлення; в судовому праві, коли кредитор відступав свої права третій особі, це називалося цесією [II]
цехмістер
— старший у цеху [XI]
цибулярі
— так звали за часів Франка дрогобицьких міщан [XIII]
цибух
Цибу́х:
— люлька, чубук [13]
— чубук [52;14]
цигикати
— різати тупим приладдям, (про звук) пиликати [II]
цизелований
Цизело́ваний:
— карбований [IV]
— різьблений по металу [19]
— цизеловане (дуло): прикрашене орнаментом (вирізаним на металі) [VI,VII]
— друкарська помилка: цизелований зам. цизельований [MО,IV]
цизельований
Цизело́ваний:
— карбований [IV]
— різьблений по металу [19]
— цизеловане (дуло): прикрашене орнаментом (вирізаним на металі) [VI,VII]
— друкарська помилка: цизелований зам. цизельований [MО,IV]
цизорик
Цизо́рик:
— кишеньковий ножик [15,I]
— складений ножик [23]
цимес
— (євр.) ласощі; першокласний [III]
цина
Ці́на, ци́на:
— олово [8]
— цинк [37]
цинамон
Цинамо́н:
— кориця [8]
циндити
Ци́ндити:
— сидіти в тюрмі [10]
циноб
Цино́б, цинобер:
— кіновар [30]
цинобер
Цино́б, цино́бер:
— киновар [IV]
— кіновар (фарба) [21]
— кіновар [4,30,XII]
цинобра
Цино́бра:
— фарба червоної барви [51]
циновий
Цино́вий:
— олов'яний [46-2,46-2,VI,VII]
циприс
Ципри́с:
— кипарис [12]
цирка
Ци́рка:
— мережка [27]
циркул
Цирку́л:
Ци́ркул:
— адміністративна округа [22]
— адміністративна округа в кол. Галичині [VIII]
— див. окіл [IV]
— округ, повіт [46-1]
— округа [15;46-2;I]
— округа, колишня адміністративна одиниця в Австрії і Східній Галичині, складалася з кількох повітів [2,21]
— округа, колишня адміністративна одиниця в Австрії, складалася з кількох повітів [1,X]
— округа, район міста, дільниця [47]
— повіт, повітове управління [VII]
— повітова управа [V]
— територіально-адміністративна одиниця Галичини за часів австрійського панування [44-2]
циркуловий
— повітовий [XIX] Одержавши сей патент, губернатор Стадіон зараз видав циркуляр д. 28 цвітня і велів циркуловим урядам якнайшвидше оголосити знесення панщини по всім краю [XIX]
цирограф
Цирогра́ф:
Циро́граф:
— власноручне письмове зобов'язання [44-1]
— письмове зобов'язання [47]
цирулик
Циру́лик, циру́льник:
— медичний фельдшер [47]
— фельдшер [22]
— фельдшер, перукар [14,V]
— голяр; фельдшер; лікар без диплома [VI,VII]
— перукар [4,XII]
цирульник
Циру́лик, циру́льник:
— медичний фельдшер [47]
цитація
Цита́ція:
— веління, бажання, наказ [5;7]
циферблат
Цифербла́т:
— обличчя [XX] Вашу посилку «Гром.» IV і фотографію получив і сердечно дякую,— справді,— дивлячись на такі циферблати, чоловік навіть естетиком готов стати, коли б не сидів у гною реалізму [XX]
— тут: обличчя [48]
цицес
— ритуальний одяг релігійних євреїв [VII]
цівка
Ці́вка:
— дуло [10]
— дуло рушниці [21,IV]
цізелер
Цізеле́р:
— гравер, тонкий виконавець [31]
цілебс
— безженний піп [VI]
цілець
Ціле́ць:
— велика кам'яна брила [6,XII]
— велика кам'яна брила, моноліт [8]
— тут: очищене біля могили місце [7;5]
ціло
— зовсім [I]
— справді [XII]
цільний
— такий, що попадає в ціль [VI]
цімес
— перший сорт [IV]
ціна
Ці́на, ци́на:
— цинк [37]
ціпивно
ціпи́вно: рукоятка у цѣпа [ІФ,1890]
ціпущий
Ціпу́щий:
— Ціпу́щі сніги: чіпкі, холодні [3]
цісар
Ці́сар:
— титул австро-угорського монарха [XI]
— українське найменування австрійського імператора, яке було прийняте у Галичині; в ширшому значенні – взагалі визначення носія імператорського титулу [44-1]
цісарський
— (напр. удар, бук): дуже сильний, болючий; цісарська дорога: мощена (протилежно до «польської»), [V]
— Цісарська дорога: шосе [III]
ціха
Ці́ха:
— знак, ознака; [IV]
— знак, прикмета [42]
— риса [13;29;35;37]
— риса, властивість [24]
— риса, особливість [45;28]
Ці́хи:
— ознаки, риси [26]
— риси [44-2]
ціхувати
Ціхува́ти:
Ці́хувати:
— відзначати [III]
— значити, відзначувати [IV]
— мітити, значити, відзначати [II]
— робити позначки [33]
— характеризувати, визначати [16;41]
— характеризувати, надавати певних рис [45]
ціхува́ти: клеймить [ІФ,1890]
ціхуватися
Ціхува́тися:
— позначуватися [14,I]
цло
Цло:
— митниця [мито] [XIX] Для того тепер війни рідкі, а щоб удержати такі армії, мусила перемінитися ціла суспільність, треба було знести панщину, скасувати необмежену монархію, завести конституцію, новий спосіб оподаткування, позаводити фабрики, залізниці, цла і т. д [XIX]
— мито [12;44-1;44-2;45;53]
— податок, пошлина [47;37]
цловий
цло́вий:
— митний [44-1,XX] Се ж значить в першій лінії подати себе саму, і то зовсім безцільно, бо за перемитництво до чужої держави речей, у нас не заборонених і не підлягаючих цловій оплаті, у нас не карають [XX]
— цло́ва опла́та: митний збір [49]
— цловий уряд: митниця [V]
— Комора цло́ва: митниця [49]
цокотіти
цокотіти: трещать, быстро говорить [ІФ,1890]
цомоги
Цомо́ги:
Цо́моги:
— кишки [V]
— нутро [II(Ів.Фр.),15]
— сили [2,XIII]
цо́моги: нутро, потроха [ІФ,1890]
— Цомоги — останні соки, сили: «Другі робітники стоять при корбі, при млинку і крутять, аж їм мозок у голові крутиться і послідні цомоги з них тягне» (377) редакція виклала словом «кишки» (489), що, очевидно, контекстові не відповідає. Походження слова неясне. Його немає в жодній слов’янській мові. Ймовірно, воно утворене від бойківського цмокати — смоктати. Не виключене, однак, хоч мало правдоподібне, його угорське походження, пор. уг. cók-mók (пожитки). Труднощі створює наявність о, якщо цомоги походять від цмокати. Варто у зв’язку з цим звернути увагу, що на стор. 309 аналізованого тома зустрічається без будь-якого пояснення що моги в значенні саме цитованих цомогів: «Будете ссати з них, що моги, і виганяти з роботи за леда словом». Можна серйозно сумніватися, чи в оригіналі є дійсно що моги і до того між комами, бо тоді реченню бракує додатка: що ссати? Імовірно, в автографі було цомоги, яке хтось і чомусь змінив на неясне що моги. Якщо це припущення вірне, то воно свідчило б на користь пропонованої вище етимології цомогів від цмокати.
цорка
Цо́рка:
— дочка [32]
цофання
Цо́фання:
— відступ. Тут у розумінні: регрес [XIX] Та не лише в таких речах, як будівлі, оздоби, багатство бачимо в людській історії то тут, то там упадок, руїни, цофання [XIX]
— посування назад; відступ; відмова [44-1]
— тут: повернення назад, регрес [45]
цофатися
Цо́фатися:
— відступати [49]
— відступати назад [24,IX]
— відступатися назад [V]
— потикатися, відступати [25]
— сахатися [23]
цофнути
Цо́фнути:
— Зламати [XX] Він перед коломийцями рішуче вирікся радикальства, рішуче заявив, що «хоч симпатизує з партією, але до неї не належить» і волить зложити мандат, ніж цофнути своє приступлення до клубу [XX]
— підсунути, подати [29]
цофнутися
Цофну́тися:
Цо́фнутися:
— відступити назад [32,VI]
— відступитися назад [9]
— завернутися, поступитися назад [20,VII]
— піти назад, відступити [46-2;46-1]
Цо́фнутись:
— відійти назад, відступити [19]
цувакс
Цува́кс:
Цу́вакс:
— в австрійському військовому і арештантському жаргоні: новак, поява нової особи в гурті [2]
— в злодійському жаргоні і новий в'язень [VI]
— новак в австрійському військовому та арештантському жаргоні: поява нової особи в гурті [IV]
— новак; в австрійському військовому та арештантському жаргоні: поява нової особи в гурті [22]
— новобранець [II]
— новоприбулий в'язень [17]
«новак у тюрмі, новий в'язень»[ II, 247],[ IV, 483],[ VI, 171] (з нім. арґот. Zuwachs «новоприбулець» дослівно «приріст») [ОГ]
цуг
Цуг:
— коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами один за одним [51]
— взвод [19]
— частина компанії (роти) [VI]
— частина роти, взвод [VII]
цуги
Цу́ги:
— кінська упряж; переносно: протяг [50]
цуглі
Цу́глі:
— віжки, переносно: моральні гальма [50]
— повід, віжки [12;10]
цугфір
Цугфі́р:
— командир взводу [33]
цукорник
Цуко́рник:
— кондитер [46-1;46-2]
цукри
— цукри (216) < польськ. cukry — кондитерські вироби [MО,V]
цундра
Цу́ндра:
— лахміття [38]
цундравий
Цу́ндра́вий:
— обірваний, у лахмітті; зношений [38]
цурах
Цура́х, цура́ха:
— нівроку [21]
цураха
Цура́х, цура́ха:
— нівроку [21,IV]
— те саме, що цур (цур йому́!) [14]
цюкати
цю́кати: стучать топоромъ [ІФ,1890]
цюпа
Цю́па, цю́пка:
— в'язниця; в'язнична камера; невеличка кімната [X]
— в'язниця, в'язнична камера; невеличка, темна кімната, комірчина [1]
— конура [15]
— мала темна кімната, комірчина; тюремна камера [3]
— мала, темна кімната; камера у в'язниці; в'язниця [V]
— маленька кімнатка, камера в тюрмі [IV]
— маленька кімнатка, тюремна камера, тюрма [4]
— маленька кімнатка; камера в тюрмі; тюрма [XII]
— невелика кімната; камера у в'язниці [52]
— тісна кімната, тюремна камера [2;21]
— тісна комірчина [35]
— тюремна камера [7;5]
[ І, 284] Дрог. (з поль. ciupa «вузька, темна кімнатка; нора; тюрма») «камера»; [ОГ]
цю́па, цю́пка: конура [ІФ,1890]
— тісна кімната; в'язпична камера [XIII]
цюпас
Цю́пас, шупас:
Шу́пас, цюпас:
— етап [15]
— йти по етапу під конвоєм [44-2]
— на цюпас: етапом [I]
— див. шупас [V]
[ І, 270, 276, 275] «відставлення з жандармським конвоєм до місця народження» (з нім.-австр. розмовного Schubpass «те саме») [ОГ]
цюпас: этапъ (нѣм. Schubpass) [ІФ,1890]
цюпасом
Цюпа́сом:
— етапом [1;2;21,II,IV,IX,X,XIII]
— пішки, етапом [37]
— по етапу [24;29]
— по етапу, етапним порядком [28]
цюпка
Цю́па, цю́пка:
— комірчина (темна й тісна) [II]
— комірчина [17]
— конура [15]
— мала темна кімната, комірчина; тюремна камера [3]
— маленька кімната [VI,VII]
— маленька кімната; камера в тюрмі [14]
— маленька кімнатка; камера в тюрмі [I]
— темна кімнатка, комірчина [48]
— темна кімнатка, комірчина, тюремна камера [23]
— тісна кімната, тюремна камера [2;21]
— тісна темна комірчина або підвал [19]
— тісна кімната; в'язпична камера [XIII]
цю́па, цю́пка: конура [ІФ,1890]
цюпотіти
падати, цяпати (дощ), Ніч темна і дощ цюпотить у вікно... [Звн 122]; [ВЛ]
цюра
Цю́ра:
— панський прислужник [2,XIII]
цюцюбабка
Цюцюба́бка:
— дитяча гра в піжмурки [51]
цямкати
ця́мкати: чавкать [ІФ,1890]
цянути
Ця́нути:
— капнути, влити [9]
цята
Ця́та:
— крапка, цятка, пляма [3]
— краплина [2,13]
цьвок
Цьвок:
— цвях [54]
27.08.1995