Словничок з творів Івана Франка (ч)


чак
   Чак, ча́ка:
     — ківер [25,51]


чака
   Чак, ча́ка:
     — ківер [51]


чако
   Ча́ко:
     — (з когутячим пір'ям) — жандармський головний убір, прикрашений перами півня [16]
     — військовий капелюх [IX]
     — військовий парадний головний убір [19,VI]
     — військовий формений кашкет [24]
     — жандармський головний убір, прикрашений перами півня [36]
     — кивер, військова шапка [II]
     — парадний твердий (військовий або жандармський) головний убір [VII]


чамарка
   Чама́рка:
     — чемерка (одяг) [46-2]


чапіння
   Чапіння:
     — безнадійно-байдуже очікування чогось, бездіяльність [3]


чапіти
   Ча́піти, чи́піти:
   Чапі́ти:
     — знітитися, сидіти скорчившись [21]
     — знітитися, сидіти скорчившись, безнадійно чекати [3]
     — непорушно сидіти, стояти на одному місці [9]
     — сидіти зігнувшись [18;51;III]
     — сидіти навпочіпки [4]
     — сидіти навпочіпки, або сидіти на одному місці, майже не рухаючись (напр., за роботою) [V]
     — сидіти, скоцюрбившись [25]
     — скулившись, непорушно сидіти (стояти) на одному місці [VI]
     — скулившись, непорушно стояти на одному місці [VII]
     — стояти непорушно [6]
     — знітитися, сидіти скорчившися [II,IV]
     — лежати без ужитку; стояти бездумно [X]


чапрак
   Чапра́к:
     — відлога, капюшон [51]
     — чепрак, попона [8]
     


частковий
     — удільний [XIX] В Німеччині ж власть цісарська вступає в довгу і завзяту боротьбу з попівством, але в тій боротьбі упадає до крайності і дістається до рук феодалам, шляхті, частковим князям і попам [XIX]


чашник
   Ча́шник:
     — особа, що завідує напоями та погребом [51]


чваль
   Чвал, чваль:
     — швидкий біг (коня, верблюда) навскач [52]


чвертка
   Чве́ртка:
     — старовинна міра об'єму сипких тіл (близько 210 л) [53]


чей
   Чей, чень:
     — а раптом, може, адже [8]
     — мабуть [5;7]
     — мабуть, може [4;52]
     — може, а ось, адже, мабуть [12]
     — може, мабуть [13]
     — мабуть, може [XII]
     — може, а ось, адже [X,XI]
     — може, либонь, мабуть [IX]
     — може; мабуть; тож [VI,VII]
     — ачей, може [I]
     — може; чень пока: може поки що, може за той час [IV]
     — Чей же: безумовно, без сумніву [45]


челядник
   Челя́дник:
     — молодий робітник, помічник у ремісника [IX]
     — наймит у ремісника [44-2]
     — підмайстер, робітник у ремісника [IV,V]
     — помічник; робітник у ремісника [VI]


чемерка
   Чеме́ра, чеме́рка:
   Чума́рка, чемерка:
     — верхній чоловічий одяг [21]
     — старовинний чоловічий верхній одяг [46-1]

 

чентім
   Ченті́м:
     — дрібна монета [10]


чень
   Чень, чей:
     — адже [46-1;46-2]
     — ачей, може [I]
     — але, може, таки [44-1]
     — мабуть, адже [23]
     — мабуть, може [4;52]
     — може, а ось, адже, мабуть [12]
     — може, мабуть [2]
     — може, таки [8,V]
     — може [II]
     — мабуть, може [XII]
     — може, а ось, адже [X,XI]
     — може, либонь, мабуть [IX]
     — може; мабуть; тож [VI,VII]
     — може; чень пока: може поки що, може за той час [IV]
     — Чень же ні: авжеж ні [45]
     адже, може, а ось До храму людських змагань .. чень і моя доложиться цеглина. [Звн 119]; То чень в новім, великім людськім храмі хтось добрим словом і мене згадає. [Звн 119]; ”Чень ще станемо на ноги!” раз-в-раз говорив. [Звн 297] [ВЛ]
     — Слова ачень же, чень же, які значать «хіба, може», в реченні: «— Ні, пані, — терпливо пояснював Борис. — Я можу і мушу симпатизувати з поляками, котрі розвивають самостійно свій польський народ, але чень же маю право жадати від них, щоб вони не боронили мені працювати для свого руського народа» (366) редакція пояснила словами «але ж» (485), «вже ж» (492). Іноді у Франка можна ачень, чень замінити словами «але ж», «вже ж», але в цитованому реченні це цілком неможливе. Воно неможливе також у реченні: «— Самостійному розвоєві вашого народа? Якого народа? Чень же польського?» (366). Та й етимологія ачень (пор. рос. чаять) заперечує пояснення, дане редколегією. [MО,III]
     


ченьже
     — але ж [III]


чепіргатий
     — зубчатий [VI]
     розкрячений, (реґіоналізм) На густім чепіргатім листю папороти, [ЗБ 17]; .. корчами чепіргатої папороти, [ЗБ 198]; [ВЛ]
   Чепірга́ті:
     — розлогі [22]
     — Чепіргатий викладене як «зубчатий» (505), мабуть, тому, що в контексті йдеться про листя папороті (109). Але чепіргатий може відноситися не тільки до рослин, що мають зубчаті листя. Згаданим прикметником ближче визначаються деякі рослини, що ростуть кущами та мають покручені, поплутані гілки, наприклад, верби, тернина тощо. Задовільно це слово викладене в словнику Желехівського: «чепіргатий — knorrig; mit vielen Aesten und verschlungenen Zweigen» 11. [MО,VI]


чепіркатий
     (чепірчатий)— сукуватий, гіллястий [IV]


чепірчатий
     ( чепіркатий)— сукуватий, гіллястий [IV]


чепіти
     — знітитися, сидіти скорчившися [II,IV]
     — лежати без ужитку; стояти бездумно [X]


червінка
   Черві́нка:
     — заразна хвороба [44-1]


черепанька
     — люлька з випаленої глини [V]


черес
   Че́рес:
     — широкий пояс [46-2]
     — широкий ремінний пояс [2;3,IV,X,XI]
     — широкий ремінний пояс з кишенями для грошей та інших речей [21]
     — широкий ремінний пояс з кишеньками на гроші та інші речі [1]
     — широкий шкіряний пояс [13;5;7,V]
     — широкий шкіряний пояс, в якому носили гроші [XII]
     — широкий шкіряний пояс, ремінь [VIII]
     черес (21, 424) – “широкий гуцульський шкіряний ремінь з кишенями для схову грошей чи інших дрібних речей”; [ІЦ-2006]
     


черірчатий
   Черірча́тий:
     — розлогий [2,XIII]


черлений
      черления щити: червоні щити [XI]


черта
   Черта́:
     — риса [53]


черці
   Черці:
     — (від слова чернець) ченці [XI]
     — ченці, монахи [42]
     — Ченці [XVIII] Її кузен пізнає його на балу, шукає зачіпки з ним на вулиці; Ромео вбиває його й мусить утікати; за радою черця, щоб уникнути шлюбу з ненависним графом, Джульєтта вживає сонний напій, її хоронять; Ромео, не повідомлений про підступ, убиває себе в її гробі, а вона гине при його трупі, почім ворожі сім'ї поєднуються [XVIII]


чесник
   Че́сник:
     — чашник, сановник у давній Польщі [43]


чествий
     — чесний [XII]


чета
   Чета́:
     — військове угруповання кількістю 30-50 вояків [51]
     — військовий загін кількістю 30 - 50 вояків, рота [52]
     


четар
   Чета́р:
     — командир чети [51;52]


четиння
   Чети́ння:
     — глиця, хвоя [14]
     — хвоя, глиця; [I]
     


четиняний
     — шпильковий, глицевий [I]


чехолити
   Чехоли́ти:
     — різати ножем [I(Ів.Фр.),15 ]
   чехоли́ти: рѣзать ножемъ [ІФ,1890]
     


чинитися
     — чинитися (271) — удавати [MО,V]


чинш
   Чинш:
     — грошова рента або плата за житло [44-2]
     — грошова рента, податок; [53]
     — грошова рента; плата за житло [44-1]
     — квартирна плата, рента грішми, оброк [46-2]
     — натуральна повинність [46-1]
     — регулярний оброк грошима або натурою, який сплачували державі або феодалові особисто вільні чиншові селяни та міщани за користування землею [51]


чиншовий
   чи́ншовий:
     — за який сплачується чинш (податок) [53]


чиншовик
   Чиншови́к:
     — платник податків за аренду землі [25]


чипіти
   Ча́піти, чи́піти:
     — сидіти навпочіпки [4]


чир
   Чир:
     — (губча́ний) — трут, губка [6]
     — губка-гриб, що росте на дереві [5;7]
     — луб'я [XII]
     — рідка страва з борошна [14]
     — страва з кукурудзяної муки; лемішка з вівсяної муки [I]
     — страва, приготована на воді з вівсяного або житнього борошна [21]
     — страва, приготована на воді з вівсяної або житньої муки [IV]
     — «Чир» на Бойківщині не лише страва з кукурудзяної муки, лемішка з вівсяної муки, але рідка страва з усякої муки, киданої на окріп. Воно краще викладене в словнику Желехівського: Mehlbrei. [MО,I]
     


чич
   чич:
     — Ні чич: не сказати нічого [2]


чівка
   Чі́вка:
     — чуб, волосся спереду голови [XII]
     — чуб, чолка [12]
     — чуб [III]


чільний
   Чі́льний:
     — передовий, кращий [6]


чіхати
   Чі́хати:
     — шкребти [54]


чічка
   Чі́чка:
     — дика квітка [14]
     — квітка [22,I,IV]
     — польова квітка [36]
     — «Чічка» (з турецького čičik) пояснено: «квітка», хоч це лише польова, лісова, лугова квітка, тобто така, яка росте дико. Квітка, що не росте дико, на Бойківщині — «ружа». [MО,I]
     чічка (22, 499) – “квітка”; [ІЦ-2006]
     


члече
   Чле́че:
     — чоловіче (скороч. від польськ. чловєче) [48]


чоло
   Чо́ло:
     — тут: цвіт, найкраща частина [43]


чопи
     — дерев'яні завіси на дверях у гуцулів [IV]
     — Чопи важко вважати «завісами» (541) в сучасному розумінні цього слова. Вони колись тільки виконували функцію завіс. Це кінці (шипи) бруска у дверях, опущені в т. зв. верії. На них, як на завісах, крутилися («ходили») двері. [MО,IV]


чорно-жовтий
     — державний колір кол. Австрійської імперії [IV]


чорнява
     — чернь [IV]


чорторий
   Чортори́й:
     — вир, коловорот, водоверть [51]


чревак
   Чревак:
     — черв'як [8]


чувати
   Чу́вати:
     — назирати, берегти [2,XIII]


чуга
   Чу́га:
     — верхній чоловічий одяг у лемків [1]
     — грубий верхній одяг, сіряк [20]
     — сіряк, селянський одяг (у лемків) [III]
     — сіряк [IV]


чудесниця
     — чарівниця [IV]


чужолозтво
   Чужоло́зтво:
     — перелюбство [53]


чумарка
   Чума́рка, чемерка:
     — старовинний чоловічий верхній одяг [46-1]


чупкати
   Чу́пкати:
     — йти поволі [14]
     — чалапати [22]
     


чура
   Чу́ра, джу́ра:
   Чура́:
     — джура, зброєносець [4]
     — джура, зброєносець і підручний рицаря чи військового начальника [12]
     — джура, зброєносець; також: паж [XII]
     — джура, паж [5,7]
     — зброєносець у козацької старшини [54]
     — козацький слуга-товариш, зброєносець [51]


чухрій
   Чухрі́й:
     — тюхтій, роззява [5;7]


чябрик
     — чябрик (=чебрець, 181) [MО,III]


чяпіти
     — даремно, бездіяльно сидіти; сидіти навпочіпки [I]
     — див. чапіти [V]

 

27.08.1995