Папський візит корейського поєднання

Візит Папи Римського Франциска до Південної Кореї ще чіткіше викарбував головну смугу, головну концепцію його понтифікату: визволити людину з економічного й консументського рабства, поставити людину над господаркою. Водночас у Сеулі Понтифік підкреслив перспективність азійського регіону для Католицької церкви.

 

 

Це була вже третя закордонна поїздка Папи Франциска і перший його візит на азійському континенті. Прибуття Понтифіка на Корейський півострів було вшановано своєрідним «салютом». Північнокорейська армія саме в цей час провела випробування ракет малої дальності, випустивши їх над акваторією Японського моря. Подолавши відстань у 220 км, ракети впали в воду.

 

Пізніше, уряд Північної Кореї заперечив, що запуск ракет нібито мав якийсь зв'язок з візитом Папи до південного сусіда. Тим не менше цей інцидент наклав свій відбиток на азійське турне Франциска.

 

Адже Папа Римський виступив в Азії не лише як глава Церкви, але й як посланець миру й поєднання. Одним з головних його месиджів був заклик громадян двох Корей до діалогу, а згодом і до об’єднання.  

 

«Один із закликів, який подає місту й світу офіс Папи Франциска – це заклик навчатися культурі зустрічей, перемовин і консенсусу. В Кореї цей заклик прозвучав особливо сильно», – зазначив директор пресового бюро Апостольської Столиці отець Федеріко Ломбарді.

 

У своїй першій промові на корейській землі Франциск наголошував на необхідності творення миру й справедливих соціальних відносин.

 

«Божий заклик взиває також послідовників Христа в Кореї перевірити якість свого внеску в будування справедливого й гуманного суспільства, замислитись над тим, як окремі особи, так і спільноти, дають свідчення євангельському зобов’язанню щодо нужденних, відкинених за борт суспільного життя. Взиває вас як християн і як корейців рішуче відкидати ментальність, яка ґрунтується на підозрі, на суперництві й протистоянні, а сприяти, натомість, культурі, сформованій євангельськими навчаннями та найблагороднішими традиційними цінностями корейського народу», – зазначив Понтифік під час богослужіння в катедральному соборі Сеулу.


Надзвичайно знаковою буда зустріч Папи Римського з представниками різних корейських релігійних громад. На прийняття в митрополичі курії в Сеулі завітали представники православних церков, англіканці, лютеранці, визнавці буддизму, конфуціанства, синтоїзму та інших традиційних корейських релігій. «Життя – це шлях, довгий шлях, який, однак, не можемо подолати самі, – сказав Святіший Отець, звертаючись до присутніх, – Потрібно крокувати з братами і у Божій присутності. Тому дякую вам за цей жест доброї волі.  Ми є братами, ми повинні це визнати і як брати прямувати разом».
 

Особливе значення, як у кожному закордонному візиті Понтифіка мала його зустріч з молоддю в місті Теджоні. Причому молоді люди були не лише корейцями, це були християни з багатьох азійських країн, котрі подолали далекий шлях, аби зустрітися з представником святого Петра на Землі. Саме тому Папа звертався до них не інакше як «молоде Азії»: «Молоде Азії, підведись! Слава мучеників сяє на тобі!».


«Ви зібралися тут у Кореї, – зауважив Папа, – прибувши з кожної частини Азії. Кожен з вас займає певне місце у власному контексті, в якому ви покликані замислюватися над Божою любов’ю. Азійський континент, пронизаний багатими філософськими й релігійними традиціями, залишається великим фронтом для вашого свідчення Христа – дороги, істини і життя. Як молодь, яка не лише живе у Азії, але є синами і доньками цього великого континенту, ви маєте право і завдання брати повноправну участь в житті своїх суспільств. Не бійтеся вносити мудрість віри в кожне середовище суспільного життя».

 

Понтифік не оминув можливості застерегти молоде покоління від підпорядкування владі споживацтва. «Подолаймо захоплення матеріалізмом, відмовмося від демпфірування справжніх духовних і культурних цінностей. Не захоплюймося духом вільної конкуренції, що призводить до егоїзму й конфліктів. Не слід піддаватися нелюдським економічним моделям, які створюють нові форми бідності та марґіналізації працівників, які призводять до культурної смерті, яка принижує образ Божий, і принижують гідність кожного чоловіка, жінки і дитини», – застеріг Святіший Отець.

 

Після схожих промов дехто намагається закинути Францискові схильність до марксизму, до комуністичних ідей. Насправді ж його ідеологія не має з тезами Маркса-Енгельса-Леніна нічого спільного. Понтифік намагається лишень застерегти людей від надмірного споживацтва, не відкидаючи права кожного на гідне життя й добробут, які можуть забезпечити лише демократія й вільне підприємництво.

 

За часи своєї священицької практики в Аргентині Папа встиг надивитися і на воєнні диктатури і на соціалістичні експеримент й на популістські спроби боротьби з багатими. Він добре знає, чим все це закінчується.

 

Водночас Папа Римський хоче застерегти мешканців країн, що розвиваються, не робити помилок, які вже встигли зробити розвинені країни й тепер намагаються їх виправити, спрямовуючи господарку в соціально орієнтоване річище.

 

«Не людина для економіки, а економіка для людини», – ось яким є головний месидж Папи Римського у його економічній парадигмі. Для Південної Кореї, яка стрімко розвивається він має бути особливо актуальним.

 

А варто зазначити, що вже через п’ять місяців Франциск планує здійснити чергове азійське турне. Цього разу – до на Філіппіни і Шрі-Ланку.

 

19.08.2014