Подїї на галицько-росийській границі.
Залізці.
З урядового жерела дістаємо таку відомість: Передвчера в ночи впали росийські війська, а саме один полк стрільців, полк уланів і кілька батерий через границю коло Мільна аж до Залозець. Компанія оборони краєвої, котра в тім місци стерегла границь, мусїла мимо сильного опору податись назад перед перемогою до Олїєва. Неприятель лишив ся в Залїзцях. Надїйшла поміч наших сторожий граничних і тілько дякуючи їх енерґічному опорови неприятель не мав змоги посунутись далї. Коли сьогоднї (12/VІІІ) передполуднем надійшли з помочию наші улани і драґони, щоби виконати коло Залозець рішаючий атак, неприятель утїк в переполосї і переслїдуваний зістав випертий на кільканайцять кільометрів поза границю. При всїх пограничних сутичках не ходить неприятелеви про зведенє бою з нашим війском, лише тілько о непокоєнє граничного населеня, наклонюванє його до зради вітчини та аґітацию в тім напрямі. Залїзці знова є в руках австрийських. Неприятель полишив на місци значну скількість оружя, армат і ринштунку, а се вимовно сьвідчить про його панїку при утечи. Страти наших війск невеликі, натомість значні страти має неприятель.
Сокаль.
Місцева ц. к. Команда війскова подає до загальної відомости під датою 12/VIII, що поширені по містї чутки про вчорашні випадки в Сокали, а саме про здесяткованє баталїону нашої піхоти, про збомбардованє і спаленє міста і т. д. принаймні не відповідають дїйсности. Вибух тілько огонь на двірци зелїзничім, инших пожарів не було. Кілька арматних стрілів, які дїйсно впали зі сторони неприятельських війск, не заподїяли в містї більшої шкоди, а баталїон піхоти, котрий був там вчера в акциї, крім кількох ранених не мав жадних поважнїйших страт і є, як сьогоднїшна інспекция виказала, повний запалу до дальшої борби.
Вчера около 12 години в полуднє привезено до Львова 29 москвофільських селян і дві женщини, зрадників з Сокаля. Вчера-ж відбула ся воєнна судова розправа над ними. Всїх засуджено на кару смерти. Для відстрашаючого прикладу будуть вони відвезені сьогодні до села Скоморовхів, з відки походять і там зістануть повішені.
Збараський повіт.
ТЕРНОПІЛЬ, 11 серпня. Передвчера прийшло в Капустинцях до перепалки між віддїлом загального ополченя і патрулею козаків. В часї перепалки взято до неволї кількох росийських жовнїрів та козака, під котрим впав кінь, доставлено їх вечера до Тернополя.
Добичі з під Волочиск.
ТЕРНОПІЛЬ, 11 серпня. Вчера в ночи привезено сюди на трьох фірах, ескортованих віддїлом кінноти, добичі взяті в Волочисках по утечі козаків. Привезено мундури, ріжних катеґорий збруї, скринї амунїциї і пальне оружє. Крім того привезено поїздом бронзове погрудє царя хоругов і документи залогуючої в Волочисках росийської піхоти. Рівнож забрано в Волочисках кільканайцять козацьких коний, котрих влучено до окремих віддїлів нашої кінноти. Сьогоднїшна ніч на границі минула спокійно.
Австрийські війска йдуть вперед.
ВІДЕНЬ (Ткб.) З північного терену війни доносять: Наші війска поступили в Польськім Королївстві аж до Єнджейова, що лежить при Варшавсько-віденській зелїзници, 70 км. та північний схід від Кракова.
Австрийські війска в Бесарабії.
Черновецькі часописи доносять: Австрийські війска відперли граничні росийські сторожі і ввійшли до Бесарабії.
На буковинсько-росийській граници нема ані одного козака анї росийського жандарма.
Хоробрий гузар.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Замітною для духа, який панує в нашім війску, є вістка, що один гузар, котрий дістав ся до неприятельської неволї, на другий день вернув на козацькім кони до свого віддїлу.
Росийські збігці.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Около 700 росийських збігців вислано до Лїнцу, Зальцбурґа й Інсбрука.
Росия буде побита.
БУКАРЕШТ. (Ткб.) Віцепрезидент палати послів, Стере, висловлює в одній з часописий погляд, що Росия буде побита. Віцепрезидент Стере заявляє, що свого часу предсказав пораженє Росиї в війнї з Японією а також росийську революцию, не була теж для него несподїванкою роля Росиї в балканськім конфлїктї, анї також вибух теперішної війни. Росия потерпить пораженє, там вибухне революция. Ми повинні йти разом з Австро-Угорщиною а з Болгариєю заключити тривалу приязнь, полягаючу на спільнім інтересї випертя Росиї з Балкану. Се наша найблизша задача, в сю сторону мусить іти наша національна полїтика.
Зломанє міжнародного права.
БЕРЛЇН (Б. Вольфа). Факт, що Росия сконфіскувала дня 31 липня пасажирський пароплав "Прінц Айтель Фрідріх" підчас подорожи з Петербурга до Штетіва представляєть ся яко яскраве зломанє міжнародного права, бо того дня не було ще воєнного стану і відбувала ся виміна депеш між царем і цісарем Вільгельмом.
Пригнобленє в Чорногорі.
ВІДЕНЬ (Ткб.). Вчера пополудни посол Отто з родиною і персоналом посольства прибув до Відня. Справоздавцеви N. Fr. Presse оповів про перебіг своєї подорожи, що відїзд і подорож до чорногорської гравиці перейшла без випадків. Настрій в краю був замітно пригноблений, населенє наслїдком послїдної війни дуже ослаблене. Бракує гроша. Довго вагали ся з рішенєм. Король схиляв ся більше до мирного сторонництва, до невтральности, в части також і правительство. В Цетинїї був повний спокій — посла і його родини зовсїм не нападали, поведенє правительства було прихильне і коректне. В хвилї відїзду прилучила ся до него жінка секретаря нїмецького посольства в Цетинїї, та чотирох Нїмців.
РИМ (Ткб.) Часописи заперечують вісти про мниме обсадженє Скутарі Чорногорцями.
З західного терену війни.
Пораженя Французів.
БЕРЛЇН (Б. Вольфа). Коло Мілюзи нїмецькі війска забрали до неволі 10 француських офіцирів, 613 жовнїрів, 4 гармати, 10 возів і велику спільність оружя. На нїмецькій земли нема неприятеля.
Коло Лєґард нїмецькі війска забрали більше як 1000 неранених бранців. Се більше як одна шеста часть обох француських полків, котрі брали участь в боротьбі.
Ґенерал Жофр до Альзатців.
МІЛЬГАЙМ (Баден) (Ткб.). В недїлю кинули над Мілюзою француські летуни пакети з відозвами друкованими в Бельфортї такого змісту: Відозва француського ґенералїсімуса до Альзатців. Сини Альзациї! По 44 р. болїсного вижиданя француські жовнїри прийшли знова на землю вашого шляхотного краю. Се перші борці ідеї відплати, се наповняв їх гордостию, що можуть виконати се дїло; за се віддадуть житє. Француський нарід як один муж стоїть за ними, а на їх прапорах виписане слово: Закон і свобода. Хай жиє Альзация, хай жиє Франция. Ґенералїсімус Жофр.
Французькі "інформациї".
БЕРЛЇН. (Б. Вольфа) Тому, що методи француських воєнних звітів є досить звісні, нїхто не здивуєть ся, що з Парижа виходять в сьвіт вісти зовсїм неправдиві. Малий нїмецький віддїл в безборонній місцевости Еткірхен мав порученє уступати перед переважаючою силою неприятеля, доки не прийде підмога. Тимчасом француські дивізиї, котрі війшли на нїмецьку землю, побито на схід від Мілюзи і відперто до швайцарської границі. Про се француські звіти мовчать, зате описують одушевленє населеня з приводу вмашированя француських війск но Мілюзи. Таксамо неправдиві є вісти про події коло Лїтіх, про число француських і бельґійських війск, та про втрати Нїмців.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Lokal Anzeiger пише: Заграничні часописи пишуть, що француський амбасадор Камбон мусїв заплатити за надзвичайний поїзд до границі 4000 франків, але сї часописи забувають додати, що сю квоту звернено йому безпроволочно.
Жорстокости Бельґійцїв.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Berliner Tageblatt доносить: Все ще приходять до нашої редакциї нїмецькі збігці з Бельґії, котрі оповідають в віродостойний спосіб про вибухи страшного фанатизму в Бельґії. Одного різника, замешкалого при ул. сьв. Петра в Бруксели товпа формально покраяла на куснї, причім кричала: Хай згине смертию гідною себе. Одна родина, котра втїкла в товпі з семеро дїтьми, втратила троє, яких товпа потратувала. Якась жінка, котра підчас утечі втратила дитину, збожеволіла в поїздї і вискочила з поїзду та згинула на місци.
Neue Freie Presse доносить з Брукселї під датою 8. с. м., що там розстріляно десять Нїмців, в сїм сьвященика Проспера Аренберґа, яко підозрілих в шпіонажі.
Під Лїтіх бороло ся попри бельґійське війско богато француських жовнїрів, богато з них забрано до неволї.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Бюро Вольфа доносить з Копенгаґи: З Гербесталь надійшла сюда відомість, що в Лїтїх, працюючи в фабриці оружя жінки, боронячи домів, ляли на штурмуючих жовнїрів нїмецьких кипячу воду.
Офензива нїмецької фльоти.
БЕРЛЇН (Б. Вольфа). На трех театрах війни, себто на мори Північнім, Балтийськім і Середземнім части нїмецької маринарки посунули свою дїяльність аж по неприятельські побережа. Ся акция доказує, що ціла наша фльота перенята духом офензиви. Острілюванє і замкненє воєнної пристани Лїбави, в чім з нашої сторони крім малого кружляка "Авґсбурґ" узяв також участь кружляк "Маґдебурґ"' увінчало ся корисним успіхом, котрий викликав також переляк, як се видно з висадженя у воздух пристаневих будинків в Ганґе.
Не менше успішною була поява наших кораблїв, що є на Середземнім мори, коло побереж Альжиру й острілюванє укріплених місцевостий Філїпфіль і Бон, що в значній мірі здержало перевіз француських війск.
Як доносять анґлїйські часописи геройське виступленє малого корабля "Королева Людвика" під проводом неустрашимого команданта капітана корвети Бірмана зробило велике вражінє в цілій Анґлїї і викликало побоюванє.
Мимо трудного положеня, в якім є наші кораблї на чужих водах маючи проти себе переважаючі неприятельські сили, після анґлїйських відомостей малий кружляк "Дрезден" переслїдував пароплав "Маветанїк" аж до пристани Гелїфекс.
На Північнім мори наші оружні сили посували ся кілька разів наперед не стрічаючи неприятеля. Натура морської війни потягає то за собою, що на сїм теренї боротьба, котра мабуть доведе до рішаючої битви, може в даних услівях наступити щойно за якийсь час.
БЕРЛЇН (Б. Вольфа). Кружляк "Ґебен" і малий кружляк "Бресляв" прибули 5. с. м. по успішнім нападї на побережа Альжиру до невтральної пристани в Месинї і доповняли там засоби вугля. Анґлїйські кораблї обсервували нїмецькі з певної віддалї поза пристанею. Мимо сего вдало ся їм виплисти з Месини на повне море. Дальших подробиць з легко зрозумілих причин не можемо подати.
БЕРЛЇН (Б. Вольфа). Нїмецьке підзодне судно дістало ся в послїдних днях до східного побережа Анґлїї і до шотландських островів. Про вислїди сеї експедициї не можна ще нїчого подрібно сказати.
Виїзд австро-угорського амбасадора з Парижа.
ВІДЕНЬ (Ткб.) З Парижа via Рим доносить Аґенция Гаваса: Австро-угорський амбасадор Сечен специяльним поїздом виїхав з Парижа, щоби поїхати передівсїм до Італїї.
Так зі сторони Франциї як і Австро-Угорщини видано всякі запорядженя, щоби відїзд амбасадорів згідно з традициєю наступив з додержанєм звичайної міжнародної куртоазиї. Консулї в обох державах повідомлено про постанови обох правительств.
Амбасадори Злучених Держав у Відни і Парижи обняли охорону французьких зглядно австро-угорських інтересів.
ПАРИЖ via Рим (Ткб.) Аґенция Гаваса доносить, що австро-угорських горожан дня 9. с. м. відставлено в околицю Ножан лє Ротру, де їм війскові власти визначили приют на час війни.
Підчас подорожі тамтуди, на двірци в Шортрез полковник стрільців, поручник з жовнїром роздавали між жінки і дїти овочі і чоколяду. На стациї Лялюп і по переїзді до Ножан роздавали хлїб, вудженини і яблочник, дїти дістали молоко. Підчас цілої їзди не було нїякої неприязної манїфестациї проти чужинців, хоч поїзд переїздив через околиці, в котрих наслїдком мобілїзациї було богато жовнїрів і богато населеня.
Можливе, що богато австрийських горожан ужиєть ся до полевих робіт.
Австро-угорські горожани висловлюють ся з надзвичайним признанєм, що їх трактували шляхотно і людяно.
З Голяндиї.
Небезпека заливу.
З Амстердаму доносять: Голяндське правительство змобілїзувало доси 240.000 людий, а крім сего на випадок наїзду готово хопити ся послїдного способу — затопити Фризию. Затоплено би т. з. польдрес, дуже урожайні поля, що є на просторі між Зідерзе і Північним морем. Сї поля давно були морським дном, але завдяки пильній праці людий видерто їх морю. Вони лежать низше позему моря, так що по перерваню греблї легко їх затопити.
З Болгариї.
СОФІЯ. (Ткб.) Собранє відложено до 29. с. м.
СОФІЯ. (Ткб.) На інтервенцию болгарського правительства Порта позволила, щоби що тижня два поїзди курсували для публики між Софією і Дедеаґачом.
СОФІЯ. (Ткб.) Зелїзниче полученє з Царгородом привернено з нова.
З Туреччини.
Заборона для француських кораблїв.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) На основі наспілого з Парижа порученя француський консулят оголосив авізо, що француським пароплавам заборонено аж до дальшого запорядженя, покидати Царгород.
Мобілїзация в Туреччинї.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) Іkдам помістив до Отоманів відозву, якою покликує їх під оружє, бо положенє є таке поважне, що можливо, що отоманів мусити-муть понести ще більші жертви, нїж їх знає істория.
З Анґлїї.
Переслїдуванє Нїмців.
Neue Freie Presse доносить з Льондону, що там арештовано богато Нїмців, поліция перешукує доми і нїмецькі мешканя. М. и. арештовано брата б. канцлєра Більова; всї автомобілї, які належать до Нїмців, сконфісковано.
Протест проти війни.
В часописи Times з дня 1. с. м. професори девятьох анґлїйських унїверситетів запротестували проти війни Анґлїї в інтересї Росиї.
[Дїло]
13.08.1914