Найновійша звістка звучить: Анґлія виповіла Нїмеччинї війну.
Отже маємо по правилам міжнародного права виповіджену війну Австро-Угорщини з Сербією, Нїмеччини з Росиєю і Анґлїї з Нїмеччиною.
Далї стоїмо перед виповідженєм війни між Австро-Угорщиною й Росиєю — на основі трактатів тридержавного союза, між Франциєю й Нїмеччиною (тут воєнні кроки Франциї проти Нїмеччини вже зачали ся) — на основі францусько-росийського алїянсу, вкінці між Франциєю й Італїєю — на основі трактатів тридержавного Союза про становище Італїї на випадок заатакованя Нїмеччини Франциєю.
Таким чином розгоріла би ся війна на цілій лїнїї між усїми державами тридержавного союза і тридержавного порозуміня.
Але на сїм не конець. Зброять ся малі держави, щоб обороняти свою нейтральність і незалежність (одна з тих держав, Бельґія, вже має конфлїкт з Нїмеччиною). Зброїть ся Японїя, щоби скористати з положеня Росиї і вирівнати з нею свої рахунки. Зброять ся на всякий випадок навіть Злучені Держави Північної Америки.
Починає варити ся також на Балканї, де замітне зближенє Румунїї й Болгариї, звернене проти Сербії, — так, що на Балканї Сербія й Росия остали би зовсім зізольовані.
Словом, цілу Европу має обхопити воєнний пожар, який може перекинути ся і поза її границі.
Входимо в епоху, якої культурний сьвіт не переживав від часу Наполєонських війн, в епоху, яка може основно змінити полїтичну карту Европи.
А ся епоха буде для культурного сьвіта тим більше потрясаюча, що чисельні і технїчні сили новочасних армій в порівнаню з Наполєонськими часами кольосально зросли, — так, що тодїшні битви нїчим були в порівнаню з тими, які нас ждуть, і нїчим були ті спустошеня Наполєонських часів в порівнаню з тими, які можуть прийти тепер, коли весь культурний сьвіт буде вити ся в кровавих судорогах новочасної війни.
Але маймо надїю, що се потрясенє не мине даром, що воно — побіч спустошеня — принесе також благодатні наслїдки. Як по бурі очищуєть ся воздух і наступає гарна погода, — так і те потрясенє, яке суне на нас з непереможною силою, — нехай воно прочистить полїтичну атмосферу в Европі, зломить силу росийської тюрми народів, заведе cпpaведливійший полїтичний лад з свободою розвитку для всїх народів і так приготовить почву під мирний культурний розцьвіт.
Надїймо ся сього і прикладїм усї зусиля, щоби ті наші надїї сповнити.
Особливо, що наш нарід належить до найбільше заінтересованих тим, що станеть ся. З потрясень, які надходять на Европу, повинна зродити ся воля України!
Повинна, коли ми сього захочемо і коли зуміємо бажанє перекувати в волю, а волю в дїло, — в дїло гідне 30-мілїонового народу.
[Дїло]
05.08.1914