14 липня 1914 р.
"Примірний" інспектор. Перед кількома днями відбула ся в карнім судї, секция ІІІ. у Львові розправа проти інсп. Новаковського, обжалованого за знасилуванє п. К. Ґ. Новаковський боронив ся тим, що він був тодї пяний, а суд принявши се оправданє засудив його за пияньство на 10 днїв арешту або 100 кор. кари. Проти ceгo присуду внесли жалобу неважности і прокуратор і Новаковський і вчера відбула ся друга розправа перед апеляцийним трибуналом, якій проводив надр. Романович. Трибунал змінив перший присуд, і засудив Новаковського за переступленє пар. 523 (злочин поповнений в пянім станї), на 4 тижнї арешту, вчисливши до сего З тижневий слїдчий арешт.
572 потомки. В окрузі Рувіл в Канадї помер недавно 84 лїтний старець, що мав похорони, як ще може нїхто. За його домовиною ішли щоправда лише його потомки, що зїхали ся з цілої Північної Америки, щоби віддати свому батькови послїдну прислугу. Та самі сї потомки вистарчали зовсїм для похоронного походу, бо було їх, як пише National, не менше як 572 дїтий, внуків і правнуків.
Розправа за державну зраду проти маляря-карикатуриста. В Липску почала ся 9 с. м. розправа за державну зраду проти артиста маляря Вальца, званого Ганзі, з Кольмара. Обжалований був уже караний арештом за обиду нїмецьких офіцирів і подібні делїкти. Вальцови закинено також в однім обжалованю державну зраду, а саме змаганє до відірваня Альзациї-Льотаринґії від нїмецької держави. Теперішне обжалованє Вальця основуєть ся на виданю книжки "Mon Village". Обжалованє за державну зраду відкинено, а засуджено Вальца на один рік вязниці лише за підбурюванє ріжних кляс населеня і за обиду жандармів і учителїв в Альзациї-Льотаринґії, а тому, що побоювали ся, що Вальц утече — видано приказ, щоби зараз почав відсиджувати кару. Вальц просив, щоби йому відложили кару на кілька днїв, бо хоче попращати ся з батьком. Та отсе донесла Аґенция Гаваса, що Вальц прибув минулої недїлї до Бельфор, ніч перебув з товаришами, а потім відїхав до Єпіналь (в Франциї).
Дунська княжна студенткою унїверситету. Дунська княжна Марґарета, наймолодша дочка князя Вальдемара, стрийка теперішного короля Данїї Христіяна X. ходить на унїверситет в Копенгазї. Є се перша женщина з пануючої родини, що учить ся в публичній школї. Має вона тепер 19 лїт і походить по матери з дому князїв Орлеанських. Найстарший її брат князь Аабе в лютім м. р. оженив ся з італїйською грабянкою і зрік ся всяких дїдичних прав.
Викінченє будови дому Муз. Тов. ім. Лисенка поступає скорим темпом наперед. Учора усунено зовнішнє руштованє, наслїдком чого виступила фасада дому в цілій своїй красї; стилїзовані грецькі лїри, що украшають два горішні аттики, вказують кождому призначенє дому; другий поверх о вузких вікнах дав заздалегідь до пізнаня, що комнати того поверха призначені на науку; велика саля іде через 2 поверхи; долом її великі вікна, а над ними овальні, убрані штусатериєю рогів, з яких висипають ся квітки; партер поучає нас, що до будинку веде 6 входів згл. виходів, які не тільки позволяють вигідно без перешкоди навіть в часї найбільшої глоти увійти кождому до будинку, але і запевняють на случай небезпеки свобідний вихід просто на улицю. З тих входів ведуть широкі марморові сходи до всїх поверхів, з яких призначений для Музичного інститута вже викінчений. В великій сали і в партері брак ще підлоги і оскленя у вікнах, але се буде викінчене в перших днях серпня. Елєктричне осьвітленє, водопроводи і центральне огріванє готові. Наш артист, п. М. Модест Сосенко, кінчить мальованє малої салї на II поверсі, а за тиждень забирає ся до роботи коло великої салї. З дотеперішних робіт його переконуємось, що мальовило тих саль і вестибулів буде дїлом артистичним, держаним в народнім стилю минувшини. Над арт. виконанєм чотирох великих образів, представляючих алєґориї музики, штуки, просьвіти і вихованя, працює звісний маляр Новаківський; до алєґоричних фіґур взяв п. Новаківський за підклад народні типи з Полтавщини, Гуцульщини, Яворівщини і Городенщини; типи ті держані в чисто етноґрафічнім характері повисших околиць. Звісний наш патріот п. Стефанівський працює над викінченєм сьвічників в дусї Шкрибляківських різьб. Буде се річ незвичайно цікава, яка докаже, як то можна своє народне приноровити до найвибагливійших потреб. Відповідно до богатого прикрашеня обох саль виконує фабрика Желенського вітражі до вікон і дверий; — вітражі ті на тлї золотистих шиб дадуть одномірне супокійне, миле осьвітленє салї, так потрібне до піднесеня богатого, прегарного мальовила. — Додаймо до того, що велика саля зістане прикрашена ще двома артистичними горорізьбами, представляючими Лисенка і Шевченка, а зрозуміємо, що вона стане нашою сьвятинею музики, науки і штуки. З кінцем серпня зістане перенесений до того дому Музичний Інститут Тов. ім. Лисенка; в партері буде поміщена торговельна школа Тов. "Просьвіта". Дім сей поставлений у збігу улиць Котляревського і Шашкевича; їдучим з двірця у місто впадає в очи вже з далека напись на домі: "Музичне Товариство ім. М. Лисенка".
Австрийська столїтня вистава у Відни, 1915.
В місяцях від мая до падолиста 1915 року відбудеть ся у Відни в Ротундї й околицях велика вистава, що матиме назву — "Австрийська столїтна вистава". Ся вистава буде складати ся з двох частин — з вистави штуки, ремісла й індустриї і з інтернаціональної вистави садівництва. Перша частина має на ціли дати образ сучасного стану штуки, ремесла й промислу в Австриї; буде в нїй утворена специяльна ґрупа для вистави керамічних виробів. Друга частина має дати порівнанє між культурою садівництва у нас і заграницею.
Перша частина вистави має складати ся з таких ґруп: "1) Штука і наука, 2) Мешканє, 3) Індустрия й ремесло, 4) Жінка, 5) Торговля, 6) Спорт, 7) Социяльне обезпеченє.
В ґрупі "Штука й наука" буде представлена штука модерна й старша, паперова індустрия, друкарство, прикрашуванє книг і ґрафічна штука, фотоґрафія, кінематоґрафія, біольоґія й медицина, купальнї й купелеві місця.
Група "Мешканє" має дати образ розвою мешкань по містах і селах і показати, в якій мірі новітна індустрия дбає про заспокоєнє потреби в комфортї і люксусї.
Ґрупа "Промисл і індустрия" буде основною точкою вистави й доторкатиметь ся усїх областий публичного житя. Між иншим вона дасть виставу машинової індустриї (сила, осьвітленє і механїчна робота), гірництва й салїнарства, текстильної індустриї, виробів металюргиї, способів поживи й уживаня, виставу ремісничих виробів. Крім того в сїй ґрупі буде також інтернаціональна керамічна вистава.
Ґрупа "Жінка" є новиною, яка може бути певною успіху. Вона вибирає з загальних рам вистави все, що відносить ся до жінки й дитини й єднає се в одну цілість. Ся специяльна вистава дасть погляд на мешканє жінки, її одяг, промислові вироби для жінок, артистичні вироби, погляд на вихованє дитини колись і тепер, на социяльну дїяльність жіноцтва.
Ґрупа "Торговля і комунїкация" обіймає почту, телєґраф і телєфон, перевіз на водї й суші, авіятику; вона матиме також інтернаціональну виставу подорожництва й автомобілїв.
Ґрупа "Спорт" обійматиме всї галузи модерного спорту — кінного, автомобілевого, роверового, точинкового, водного, гірського, зимового, балєвого й атлєтику.
Остання ґрупа "Социяльне обезпеченє" дасть збір усїх виробів, що відносять ся до социяльно-полїтичної области і показують великий поступ, який зроблено протягом останнього столїтя. *
Друга частина вистави, садівництво, творитиме самостійну цілість, яка займатиме величезний простір. Має вона виставити на перший плян не лише успіхи модерного садівництва, але також його значінє економічне й для народного здоровля. Окрему ґрупу творитиме місто садів, що складатиметь ся з школи, церкви й кількох домів, окружених садами. Буде вистава овочевих дерев, альпейських цьвітів, огород рож і всяких екзотичних і рідких цьвітів.
Смерть посла Гартвіґа.
БІЛГОРОД (Ткб.) Про смерть посла Гартвіґа доносять ще слїдуючі подробиці: Посол Гартвіґ зїв вечеру в росийськім посольстві а опісля приняв візиту наслїдника престола і князя Павла. Вечір хотїв перевести з дочкою в біоскопі в однім городї. О год 9. вечер поїхав власним повозом до австрийського посольства, а дочці сказав, що за 20 хвиль верне. В австро-угорськім посольстві був бар. Ґісль з жінкою і покоївка. Коли посол Гартвіґ дістав атак, бар. Ґісль казав слузї принести води і скоро закликав жінку, а сам зателєфонував по лїкарів росийського посольства. Коли барон і покоївка старали ся привести до притомности Гартвіґа, бар. Гісль вернув вже з д-ром Рибнїкаром, котрому отворив браму.
Гартвіґ в австро-угорськім посольстві нїчого анї не їв, анї не пив, навіть не хотїв приняти папіроски, а курив дві власні росийські папіроски, яких останки лишили ся на бюрку бар. Ґісля разом з папіросницею Гартвіґа, яку пізнїйше віддано росийському посольству. Бар. Ґісль хотїв, щоби слуги посольства перенесли тїло до росийського посольства, але заступник Гартвіґа, котрий прибув тимчасом не хотїв на се згодитися. Бар. Ґісль спитав лїкарів, чи не слїд би зачекати на прибутє префекта міста, але й на се не згодив ся заступник росийського посольства.
Послїдні днї кн. Віда.
ДУРАЦО (Аґ. Ст.) повстанці заняли Берат.
РИМ (Ткб.) Доносять з Вальони: Повстанці обсадили Фієрі.
ДУРАЦО (Ткб.) Прибули з Коріци голєндерські офіцири. Констатують, що на полудни бють ся не тільки епіротські банди, але такаж сильні реґулярні віддїли грецького війска.
БЕРЛЇН (Ткб.) Секр. держ. Яґов приняв вчора альбанського мінїстра Туркана.
Мобілїзация в Італії.
РИМ (Ткб.). Розпорядком з 11 с. м. покликано під оружє резервістів з р. 1891.
РИМ (Пр. тел.). Оголошенє про покликанє 120 тисяч резерви друковане не на білім папері (як на вправи), але на зеленім, на котрім правительство — після звичаю — друкує мобілїзацийні розпорядки.
Покликанє резерв звернене — як догадують ся — проти Грециї. Подїї в Епірі, зломанє договору на Корфу і занятє Коріци вважає італїйське правительство подїями, яким треба протидїлати. Покликанє резервістів пояснюють також погіршенєм загального полїтичного положеня.
ФРАНКФУРТ. (Пр. т.) Frankfurterzeitung потверджує вістку про змобілїзованє італїйської резерви з 1891 р. і зазначує, що зарядженє се наступило наслїдком що-раз острійшого положеня між Грециєю й Італією. Полїтичні круги числяться з можливостию вибуху грецько -італїйської війни.
Домашна війна в Ірляндиї.
ЛЬОНДОН. (Пр. т.) Коло місцевости Кітрея прийшло до перепалки межи ульстерськими повстанцями а правительственними війсками. По обох сторонах богато ранених. Близших подробиць ще нема. В иншім місци 100 Ульстерців напало на поїзд, яким везено оружє і амунїцию, сконфісковану правительством Ульстерцям. По хоробрій бійці з полїциєю, яка везла оружє, забрали з поїзду назад оружє і амунїцию.
(«Дїло»)
____________________________
15 липня 1914 р.
Кл. Лавринович. Українська Голгота.
(VI. Лист з Волинї.)
"Де греміла козацька слава"... Під Пилявою та на Жовтих Водах лунав клич її. На Волинї-ж славне козацтво в 1651 році, в нерівній боротьбі з Поляками чесно склало свої голови. Почорнїло зелене поле від крови синів свого краю, вкрились його низи й верхи козацьким білим тїлом. 30.000 лягло їх на Берестецьких полях: ворони співали їм "вічну память". Сотки лїт минули з того часу, а самотні могили козацькі — Манастирщина та Журалиха сумуючи стояли мов ждали чогось... Пошани від нащадків. Минали лїта і нїхто з синів України не прозрів, не звів зір свій на свою Голготу, нїхто не згадав "кого хоронили", кому насипали сї дві могили. І поле рябіло від прадїдівських костий.
Чи реванж за Бендасюка і тов.? З Петербурга доносять, що галицькі Українці, котрі мешкають в Росиї внесли до мінїстерства віросповідань і просьвіти просьбу, щоби мінїстерство позволило будувати в Росиї греко-католицькі церкви. Мінїстерство відмовило сїй просьбі, заявляючи, що грекокатолицьке віроісповіданє не є в Росиї толєроване.
Смерть галицьких екскурзантів у Днїпрі. Кіевская Мисль з понедїлка доносить, що тими днями приїхала до Києва екскурзия Українців з Галичини, зложена з 4 ґімназистів, 2 учителїв і 2 приватних людий і оглянувши Київ виїхала (в недїлю) пароходом по Днїпрі в околицю межигіря. Підчас купели двох з екскурзантів почало топити ся на глибинї і одного з них вспіли товариші виратувати, а другий Гевко, утопив ся. До вечера шукали екскурзанти і рибаки трупа Гевка, але не удало ся його віднайти. Гевко мав 30 лїт і полишив в Галичинї родину.
Труп женщини на зелїзничім торі. Вчора в ночи найдено на зелїзничім торі коло стациї Підзамче трупа женщини в віці між 20—25 лїт. Труп мав знищену льокомотивою руку і рани на хребтї і лици так, що заходить підозрінє, що женщина ся упала жертвою убийства, а опісля положено ще її на торі, щоби в сей спосіб затерти слїди убийства. Мимо енерґічного слїдства полїцийних орґанів разом з псом на разї ще не стверджено чи се є убийство чи самовбийство.
Крадїж судових актів. В суботу увязнено у Львові адвокатського конципієнта д-ра Адольфа Герренбаля під замітом крадежи судових актів. Герренбаль відбував тепер обовязкову адвокатську практику і працював по черзї в ріжних судах для всесторонного пізнаня току судових чинностий. Отже у всїх бюрах, де він працював, пропадали акти, і так в повіт. судї в канделяриї судиї Тайсейра, в краєвім судї карнім у радника Піскозуба, в апеляційнім судї карнім в канцеляриї надрадника Гірша і т. д. Заряджене слїдство кинуло підозрінє на Герренбаля, котрий вже перед трема роками був обжалований о крадїж гіпотечного витягу з судових актів, але тодї його увільнено. При ревізиї в мешканю Герренбаля найдено цілі стоси ріжних судових актів, а межи ними такі, про які ще нїхто не знав, що пропали. Межи найденими актами були навіть не уложені ще судови присуди. Герренбаль звиняєсь сим що вони були йому потрібні яко взірці до науки при адвокатській практиці.
Numerus clausus на медичнім факультетї віденського унїверситету. Декан медичного факультету віденського унїверситету видав оповіщенє, в якім повідомляє про ухвалу мінїстерства просьвіти що-до ограниченя числа студентів медицини на першім році до 400. Студенти з долїшної Австриї і країв коронних, в котрих нема медичних факультетів, а також з Боснїї і Герцоґовини мають першенство, доперва по них можуть бути принимані студенти з инших країв коронних і чужинці, але тільки до загального числа 400.
Замордованє "пророка" Распутіна. 13. липня одна невідома жінка замордувала росийського "пророка" Распутіна в сибірськім селї Покровськім, з якого він був родом. Жінка зранила його ножем низше живота так тяжко, що він над вечір умер від сеї рани. Жінку відразу схоплено, й юрба сторонників Распутіна хотїла її злїнчувати. Одначе з огляду на те, що убийниця мала бути з високоаристократичної родини, полїция оборонила її. Вияснило ся, що вона приїхала з Царіцина, де перебуває бувший чернець Ілїодор, що виступив з православної церкви й останними часами вів завзяту боротьбу проти Распутіна. При переслуханю невідома жінка сказала, що виконала замах на Распутіна, як на "фалшивого пророка, що зводить людий". Мінїстер внутрішних справ Маклаков негайно повідомив царську родину про замах, і тепер ся справа займає всї круги населеня, бо Распутін мав величезні впливи при дворі, а особливо на царя й його жінку. Богато приклонниць Распутіна з найвисших аристократичних кругів виїхало до Сибіру на місце замордованя. Распутін останними роками мав при дворі величезну власть. Сам він був неграмотним селянином, якому вдало ся знайти доступ до сальону впливової девотки ґрафинї Іґнатєвої, якої чоловіка вбито в Твери. Тут він своїми проповідями й молитвами зєднав собі широкий круг поклонників, а особливо поклонниць з найвисших петербурських кругів. Незабаром йому вдало ся знайти доступ до царського двору, де він своїми молитвами мав вернути здоровлє хорому престолонаслїдникови. З сього часу стає Распутін сильнїйшим від росийських мінїстрів, вони цілковито залежать від його ласки, по його слову їх іменують і наганяють. Росийська лїберальна преса подавала дуже богато фактів з дїяльности Распутіна, з яких видко, що його власть опирала ся на психопатичнім настрою цариці й придворних аристократок, з якими Распутін уладжував формальні орґії. Не так давно відомий росийський письменник і публіцист Єгатєвський подав як очевидець цікаві малюнки з крайно неприличного поведеня Распутіна з придворними дамами на однім двірци, причому дами слухняно і з побожною покорою зносили його масні жарти й ласки, а полїция старала ся не дивити ся на скандал, який викликало се поведенє серед публики. Таке поведенє поліциї й не дивне, бо підчас подорожи Распутін спиняв ся дуже часто на двірци в покоях, призначених для царських осіб, а ріжні достойники мусїли на основі наказів з Петербурга безусловно слухати його й виконувати його розпорядженя. Здаєть ся хиба в середних віках і з їх вірою в чуда й божих людий були можливі такі річи, що дїяли ся довший час на царськім дворі в Петербурзї, де простий мужик став найважнїйшою особою в державі лише тому, що під покривкою релїґійної проповіди й практик потрафив успішно заспокоювати збоченя росийських аристократок. Але хто чим воює, від того гине.
Вакациї мінїстрів.
ВІДЕНЬ. (Вл. т.) Президент мінїстрів ґр. Штірк виїхав до Фесляв. Мінїстер внутрішних справ бар. Гайнольд виїхав до Зальцбурга.
Цісар на ловах.
ІШЛЬ. (Ткб.) Цісар був вчера перший раз на ловах. При поворотї зібрані товпи населеня витали його з одушевленєм. Цісар виглядав добре і черство і своїм здоровим виглядом викликав загальну радість, а за овациї дякував повіваючи капелюхом.
Похорони посла Гартвіґа.
БІЛГОРОД. (Ткб.) Похорони Гартвіґа відбули ся вчера при асистї війска і численної публики. З домів повівали жалібні хоругви, а склепи були позамикані. Війско держало шпалїр. До росийського посольства прибули о год. 9. рано престолонаслїдник кн. Олександер, всї мінїстри, дипльоматичне тїло, австрийський посол бр. Ґісль і богато инших достойників. Білгородський митрополит покропив тїло, а опісля відвезено його до катедри. Похоронні церемонїї в катедрі тривали близько годину, а опісля зложено тїло в почетнім гробівци, який дарувала громада міста Білгороду; лежить він коло гробу був. президента кабінету Мільованїча. Похорони відбули ся спокійно, без жадних випадків.
Наслїдник престола кн. Олександер не був на похоронї Гартвіґа.
Рада міста ухвалила назвати одну улицю улицею Гартвіґа.
Арештованє анархістів в Триєстї.
ВІДЕНЬ. (Пр. т.) Reichspost доносить, що в Триєстї 13. с. м. переведено богато арештовань. В ріжних льокалях арештовано 11 осіб з причини недозволеного ношеня оружя. В каварни "Верді", де зібрало ся було богато анархістів, арештовано 20 осіб а 17 з них віддано краєвому судови.
Між арештованими анархістами було богато з Анкони і Романї, а то понайбільше індивіди, що утїкли по послїдних революцийних подїях в Італїї. При ревізиї, переведеній в помешканях арештованих, сконфісковано богато анархістичних брошур.
Послїдні днї кн. Віда.
ДУРАЦО. (Ткб.) На горбку Рашпуль видно живий рух повстанців. На узгірю поставлено дві гармати. Ізмаїл Кемаль бей виїхав до Вальони.
ДУРАЦО. (Ткб.) Князь приняв димісию мінїстра судівництва.
ДУРАЦО. (Ткб.) Ґенерал Вер доносить з Вальони, що Берат дістав ся в руки повстанців. Вдало ся виратувати 1 армату і 4 мітрайлєзи. Ґенерал думає, що упадок Вальони наступить до двох днів. Ґенерал має намір полишити до двох днїв місто разом з залогою тому, що і положенє міста є дуже некорисне і залога дуже слаба.
ДУРАЦО. (Ткб.) Після автентичних інформаций коло Вальони кипить бій. Два італїйські пароходи відплили до Вальони, щоби взяти на палубу італїйських горожан. Ціла фльотиля, сконцентрована коло Дураца, відплила до Вальони.
Критика француської армії.
ПАРИЖ. (Ткб.) Сенат радив позавчера над предложенєм в справі одноразових видатків на краєву оборону. Справоздавець комісиї Імбер критикував остро війскові запорядженя, вказав, що нїмецька артилєрия сильнїйша від француської і що також стараня про апровізацию армії й укріпленє східної границі не є достаточні. Викинено мілїони. Війскову орґанїзацию мусить змінити ся. Мінїстер війни Месімі признав, що більша часть закидів справоздавця влучна, але се лише виїмок. Просив ухвалити жадані кредити, щоби безпроволочно почати будову, причім докладно будеть ся перестерігати переведеня проґрами краєвої оборони. Сенатор Клємансо констатує, що положенє тривожне. Сенат ухвалив домагати ся від правительства енерґічно дальших пояснень.
Грозять смертию болгарському королеви.
СОФІЯ. (Прив. тел.) Дневник Камбана містить лист якогось Ґеорґева з Царгороду, в якім автор пише,що король Фердинанд мусить понести смерть за зраду вітчини і страшне упокоренє Болгариї.
Гуерта абдикує.
МЕКСИКО. (Ткб.) Удержуєть ся чутка, що Гуерта виїхав до Веракруз, щоби всїсти на корабель "Еспана," на котрім є вже кількох мексиканських урядників.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Олїєра повідомив Бріяна, що абдикация Гуерти в користь Карбагаля наступить нинї-завтра. Бріян заявив, що Злучені Держави не признають Карбагаля, але готові з ним почати неофіцияльні переговори.
(«Дїло»)
____________________________
16 липня 1914 р.
Роман Камінський. Дещо про Арґентину.
Появились знов остороги перед еміґрациєю до Арґентини. Статя, яку низше подаємо, приносить низку відомостей про сю країну. — Редакция.
В справі сьвященичих кандидатур пригадує митрополичий ординарият духовенству, що сьвященикови не вільно кандидувати до сойму або парляменту без попередного дозволу, даного ординариятом на письмі. Переступленє сеї заборони потягає за собою канонїчну кару за непослух.
Самоубийство львівського адвоката в Америці. З Ню Йорку доносять, що там поповнив самоубийство д-р Лїлїєн, м. радний зі Львова, котрий утїк допустивши ся богато дефравдаций. Поповнив самоубийство з нужди.
Обезпеченє студентів унїверсисету. У Відни відбула ся недавно конференция ректорів висших шкіл в Австриї, на якій обговорювано м. и. і справу обезпеченя академиків від випадків. В дискусиї зазначено, що вже від осени 1914 р. повинно бути впроваджене загальне, обовязкове обезпеченє академиків цілої Австриї. Поручено крім сего президиї конференциї приготовити на слїдуючий зїзд плян акциї обезпеченя академиків на випадок недуги.
За крадїж судових актів. Арештованого за крадїж судових актів адвокатського конціпієнта Геренбаля піддано лїкарській обсервациї. Переслухано богато сьвідків, а дотеперішне слїдство каже догадувати ся, що Геренбаль не крав актів для якихсь ошуканчих манїпуляций, але мабуть наслїдком клєптоманїї; за сим промовляє також його минувшина. Сю обставину мають сконстатувати лїкарські оглядини.
Черевик загубила! Олена Тененбавм переходячи улицями Львова — і то т. зв. корзом — не запримітила, що загубила один черевик! Спамятала ся щойно богато пізнїйше, отже пійшла на полїцию, щоби зголосити там ориґінальну згубу. На її щастє, зголосив ся там рівночасно поліцай, що найшов її черевик на улици Кароля Людвика. Отже до дому вернула Тененбавм уже в двох черевиках.
Обезпеченє престолонаслїдника архикнязя Кароля Франца Йосифа. Архикнязь Кароль Франц Йосиф при заключеню подружя з княжною Зитою Парменською обезпечив ся у віденськім асекурацийнім товаристві "Якор" в користь жінки. Обезпеченє виносило кругло один мілїон корон. Сю суму зредуковано по якімсь часї на 500.000 корон, так що архикнязь був обезпечений на доживітє на пів мілїона корон. З нагоди переходу престолонаслїдства на архикнязя Кароля Франца Йосифа се обезпеченє продовжено на час 25 лїт і відвисшено до суми пять мілїонів корон. Се обезпеченє є важне на дожитє евентуально пережите. Проти випадку архикнязь доси необезпечений. Архикнязь Кароль Франц Йосиф з нагоди одруженя з княжною Зитою заключив обезпеченя з кількома асекурацийними товариствами, але вони є менші від повисшого. Що сї обезпеченя тепер також змінили ся, сe розумієть ся.
Американські Українці для голодуючих братів у Галичинї. Віддїли Р.Н.Союза в Джерзі Сіті (стейт Ню Джерзі) зложили за посередництвом американської Свободи на поміч для голодуючих братів селян у Галичинї 4.600 долярів, а инші українські орґанїзациї і часописи в Злучених Державах і Канадї зложили около 800 долярів, отже ціла збірка виносить менше більше около 5.400 долярів або 27.000 корон. На сих 800 дол. зложили ся такі збірки: 500 дол. зложили канадийські Українці за посередництвом ґазети Канадийський Русин, орґану канадийського грецько-католицького епископа Н. Будки; 200 дол. зібрав нюйорський Центральний Комітет і около 100 дол. зібрав новий Р. Н. Союз за посередництвом своєї часописи Народної Boлї та орґан епископа Ортинського Америка (в обох останних зібрано по кількадесять долярів). Сї обчисленя не є ще цілком докладні, а точно будуть вони зіставлені аж по замкненю збірок.— При нагодї треба спростувати друкарську похибку, яка вкралася була до Дїла, що Р.Н. Союз ухвалив від себе дати 100 долярів а не 100 тисяч.
Розвязанє галицького сойму.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Wiener Zeitung оголошує цісарський патент, розвязуючий сойм і запоряджуючий розписанє нових виборів до сойму.
Розвязанє сойму вибраного щойно сего року наступило наслїдком сего, що війшла в житє нова виборча реформа.
Арештованя в Дальматиї.
ВІДЕНЬ. (Пр. т.) Арештованя за шпіонажу в Себеніко в Дальматиї прибрали більші розміри. Доси арештовано 4 особи.
Недалекий конець Альбани.
РИМ (Стефані). З Вальони доносять: Власти завізвали населенє, щоби боронило місто перед повстанцями, котрі від міста віддалені вже лише на чотири години дороги.
ДУРАЦО (Ткб.) В ситуациї не зайшла досї нїяка зміна. В містї панує пригнобленє з приводу упадку Берату і Фієрі та грозячої небезпеки Вальонї, котра таки мутить впасти в руки ворохобників. Що-до судьби Дураца, то загально панує безнадїйна неясність. Видно живий рух в таборі повстанців і виміну сиґналів з містом, в котрім дехто симпатизує з повстанцями.
Один магометанець одержав з Шіяку відомість, що нинїшної ночі повстанці наміряють увійти до Дураца. Принято її з недовірєм. Вчера донесено, що Епіроти дійшли вже до Дукаті.
КОПЕНГАҐА. (Пр. т.) Урядово заперечують, наче-би князь Ролянд Бонапарте мав намір на случай уступленя кн. Віда компетувати о альбанський престол.
МЕДІОЛЯН. (Пр. т.) Corriere della Sera доносить, що інтервенция Італїї наступить в хвили, коли Вальона впаде в руки Епіротів.
ВІДЕНЬ. (Пр. т.) Wien. Alg. Ztg. виступила вчера з заявою, що на случай, колиб альбанське повстанє ширило ся дальше, Австро-Угорщина рішить ся на інтервенцию.
Італїйський король в Нїмеччинї.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Localanzeiger доносить з Гамбурга, що італїйський король, на запрошенє цісара Вільгельма, прирік приїхати на сьогорічні маневри, котрі будуть між 10. і 18. вересня.
Пуанкаре в Росиї.
ПАРИЖ. (Ткб.) Президент републики Пу-анкаре виїхав в ночи разом з премієром Вівіянєм до Росиї.
Пробна мобілїзация анґлїйської фльоти.
ЛЬОНДОН. (Пр. т.) Вчера почала ся велика мобілїзация анґлїйської фльоти. Відразу перед полуднем ставило ся 15.000 резервових моряків, так що можна було утворити залоги для 329 воєнних ріжних кораблїв. Се перший раз в нових часах зібрала ся така велика воєнна фльота.
Гомруль.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) Палата громад приняла в третім читаню поправку до гомрулю в зміненій формі. Остаточна зміна ситуациї не наступила.
Напад суфражеток на мінїстра.
ЛЬОНДОН. (Пр. т.) Дві суфражетки напали вчера з гарапниками на державного секретаря Скотиї, коли виходив з замку. Мінїстрови нїщо не стало ся, обі суфражетки арештовано.
Відкликанє управителя сербського посольства.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) Управителя тутешного сербського посольства Георґієва відкликано. Він віддав папери посольства секретареви Рістічеви.
Гуерта зрезиґнував.
БЕРЛЇН (Ткб.) До Бюра Вольфа доносять з Мексику, що Гуерта вчера пополудни предложив конґресови свою резиґнацию з гідности президента.
Болгария зоружуєть ся.
БУДАПЕШТ. (Пр. т.) Угорські часописи доносять, що Болгария поробила в фабриках оружя великі замовленя з услівєм якнайскоршої достави.
Несупокої в Китаю.
ПЕКІН. (Ткб.) Правительство видало розпорядженє, в якім остерігає перед фалшивими банкнотами, пущеними в обіг приклонниками Сунятсена й инших повстанців, котрі за сї гроші підбурюють війско проти правительства.
(«Дїло»)
____________________________
18 липня 1914 р.
Тїснїйший Комітет Краєвого Шкільного Союза "Рідна Школа" у Львові скликав був по думці §6-ого реґуляміну засїданє Ширшого Комітету на 30 червня с. р., щоби зложити звіт зі своєї дїяльности за час від послїдних нарад Ширшого Комітету і засягнути вказівок на будуче. Одначе з огляду на те, що задля ріжних перешкод назначені наради не могли відбути ся (вступні іспити, сокільсько-сїчовий здвиг і т. и.), рішив Тїснїйший Комітет віднести ся письмом до членів Ширшого Комітету, а також через пресу до нашого громадянства, представити розвиток нашого приватного шкільництва і фінансовий стан осередного фонду Краєвого Шкільного Союза та просити о раду, що дальше робити. А хвиля дуже важна, бо стоїмо перед небезпекою, що може впасти дїло, яке так гарно розвинуло ся, такі гарні зачало приносити успіхи і було гордощами цілої нашої суспільности.
Нїмецькі кольонїсти покидають Україну. В останнях кількох лїтах даєть ся замітити серед нїмецьких кольонїстів на Українї сильний рух за поворотом до Нїмеччини. Сього року сей рух дуже поширив ся. Нїмецькі кольонїсти емігрують — головно з волинської ґубернїї, з околиць Звягля і Рожищ луцького повіту та з під місточок Пулин, Холоск і Горошки житомирського повіту. В останних кількох місяцях виеміґрувало з волинської ґубернїї коло три тисячі нїмецьких родин.
Вечірне замиканє склепів. Львівський маґістрат оголошує: З кругів торговельних помічників доходять до маґістрату численні — як урядово провірено — оправдані скарги на купців, котрі не додержують постанов закона про вечірне і недїльне замиканє склепів і через те не дають персоналови запорученого законом відпочинку. Маґістрат взиває П. Т. купців додержувати згаданих постанов під загрозою діймаючих грошевих кар і примусового замиканя склепів з уряду на кошт і небезпеку даних купців.
Новий інспектор армії архикнязь Фридрих родив ся 4. липня 1856 р. як син арх. Карла Фердинанда і княжни Генрієти Насав-Вайбурґ. В 18. році житя вступив до цісарських стрільців, опісля служив рік при уланах і вже в 1889 році став комендантом 5. корпусу і ґенералом у Прешбурзї. 1908 р. став надкомандантом австрийської краєвої оборони. Як наслїдник арх. Райнера довершив зачатого ним дїла отвореня артилєриї при краєвій оборонї. Кілька разів визначив ся як провідник великих віддїлів армії на маневрах, а на маневрах 1902 року був командантом неприятельської армії проти пок. Франца Фердинанда. Арх. Фридрих є властителем кількох заграничних полків, між иншим одного пруського, баварського, віртемберського та еспанського.
Реформа правничих студий в Австриї. Мінїстерство просьвіти займаєть ся вже від довшого часу справою реформи студий на правничих факультетах. Дотеперішна проґрама студий, з 1893 року, вже перестаріла і невідповідна. Значно посунула сю справу вперід комісия для реформи адмінїстрациї своїм предложенєм, а тепер правничий факультет видрукував свої уваги в справі згаданої реформи. В увагах сих пропонуєть ся обмежити період правно-історичних студий на на три курси, а іспит призначити на 14 останних днїв третього курсу. Дотеперішний другий період студий має бути подїлений на два періоди, з котрих перший кінчив би ся судовим іспитом, другий полїтичним. В першім періодї належить завести як обовязкові предмети "Вступ до науки про право та державу" і "соціольоґію". Дальше, пропонуєть ся обмеженє годин римського права на 15, німецького на 8, церковного на 5, скасованє викладу істориї устрою австрийської держави (Reichsgeschichte) а завести натомість обовязковий виклад істориї конституційного й адмінїстрацийного устрою Австриї (Verfassungs- und Verwaltungsgeschichte). Зростаюче значінє знаня права народів було би остільки узгляднене, що виклад його був би обов’язків, одначе без іспитового примусу. Студенти мають бути управнені слухати вже в першім періодї деяких викладів з другого періоду найбільше 10 годин після власного вибору, і ті години будуть їм почислені. Що до мінїмум годин пропонуєть ся: Не має бути вчислений той курс, котрий не обіймав бодай 10 годин правничого факультету; пересїчне число годин на курс — 20. Сих 20 годин мусить складати ся з викладів на правничім факультетї. Крім сього мають студенти мати обовязково бодай 4 годин семинара, з того 2 римського права; в другім періодї 8 до 10 годин семинара з довільним вибором предметів.
Скликанє парламенту.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Neues Wiener Abendblatt доносить: Державна рада збереть ся, як зачувати в парляментарних кругах, 27. жовтня. Галицький сойм не буде скликаний зараз по виборах, але аж по закінченю періоду державної ради.
Авдиєнция у цісаря.
ІШЛЬ (Ткб.). Спільний мінїстер скарбу Білїнський був нинї о 9. рано на авдиєнциї у цісаря. Авдиєнция тривала годину. Мінїстер здав звіт з біжучих справ.
Австрийський посол в Букарештї ґр. Цернін прибув сюди нинї і був о 11. годинї принятий цісарем.
Мінїстерські відпустки.
ВІДЕНЬ. (Вл. тел.) Мінїстер торговлї д-р Шустер виїхав на лїтні фериї до Гермабар.
Погода у Відни.
ВІДЕНЬ. (Вл. тел.) По нестерпних спеках температура опала до 15° С і став падати дощ.
Видаленє редактора.
БУДАПЕШТ. (Ткб.) До угорського Кореспонденцийного Бюра доносять з Заґребу: Полїция видалила з Хорватиї журналїста Міляна Маріяновича, видавця націоналїстичного орґану Народні Єдінство. За бана Цувая був прогнаний на 10 лїт. Тодї Маріянович поїхав до Білгороду і служив у сербськім пресовім Бюрі при віддїлї пересиланя кореспонденций для загребських часописий. Коли баном зістав Скерлец відкликано видаленє Маріяновича, котрий вернув до Загреба і тут видавав часопись. Тому, що Маріянович не додержав нїодного з услівій, під якими позволено йому вернути, видаленє привернено і приказано йому виїхати.
До візити Пуанкаре в Росиї.
ПАРИЖ (Ват). Figaro пише, що президент Пуанкаре буде в часї своєї візити в Росиї розглядати австрийсько-сербське питанє, положене в Альбанїї і грецько-турецьке напруженє.
Турецькі офіцири на нїмецьких маневрах.
БЕРЛІН (Прив. тел.). В осїнних цісарських маневрах нїмецької армії візьме участь 40 турецьких офіцирів, яких запросив цісар Вільгельм.
Санкціонованє болгарської позички.
СОФІЯ (Ткб.). Король санкціонував закон про позичку.
Провізоричний Карбаяль.
ВАШІНГТОН (Ткб.). Карбаяль неофіцияльно повідомив правительство Зєдинених Держав, що мав намір уступити на річ Карранци.
(«Дїло»)
____________________________
20 липня 1914 р.
На загибіль Австриї з ненависти до Українців.
Будованє польського Піємонту в Росиї.
(яв) Голоси росийської націоналістичної преси більше або менше консервативних напрямків про будучу долю Австро-Угорщини та про потребу зміни курсу її внутрішної політики особливо в справі непотураня українським домаганям являють ся прямо зворушуючою копією вшехпольських вигукувань про українську небезпеку, викликану коромольним Вільгельмом II. Та коли деякі росийські лїкарі недужого айстро-угорського пациєнта надїють ся, що він візьме собі до серця їхню дияґнозу та поправить ся, то другі махають рукою на сего непоправного грішника, засудженого на загибіль пропаґаторами і поклонниками тзв. росийської ориєнтациї.
Доповняючий вибір одного члена повітової ради в Теребовли з ґрупи міських громад розписала президия намісництва на 2. вересня с. р., а двох членів сеї ради з ґрупи великої посїлости на 3. вересня. Вибори будуть в повітовім містї в часї і місци, які будуть визначені на лєґітимацийних картах.
Розправа за атентат на бар. Скерлєца. Головну розправу проти Якова Шефєра і Рудольфа Герціґонїя за намаганий атентат на бана Скерлєца назначено на 27. с. м. Розправа буде тайна. Акт обжалованя закидає Шеферови, що він дня 20. мая 1914 р. намагав ся при помочи 7-мілїметрового револьвера убити бана, але не довершив сього лише ізза перешкодженя зі сторони полїциї. Герціґонї обжалований за те, що намовляв Шефера до виконаня атентату в тій ціли, щоби викликати анархію, котра влекшувалаби Сербії напад з армією на Хорватию. Він кілька разів передше говорив про свій плян злученя Хорватиї зі Сербією. Ся злука мала наступити через часті замахи на високі особи монархії.
Справа Геровських. З Черновець доносять, що радник Фіда, який веде слїдство в справі братів Геровських, переслухав там кілька десять сьвідків. Минулої суботи прибув радник Фіда до Львова.
Розправа Вільчка. Слїдство в справі крадежі 192.000 корон, доконаної Вільком в краківській почтї, є вже на укінченю. Кількох краківських адвокатів підняло ся вже обороні Вільчка. Жінка Вільчка занедужала у вязници, тому здаєть ся випустять її на волю.
Особисті вісти. Президент гал. Дирекциї почт і телєґрафів Ришард Вопатерні виїхав на тритижневий урльоп. Завідательство обняв віце-президент Артур Шіфнер.
Архикнязь Лєопольд Сальватор в Щирци. Пишуть нам: Почуваня живого привязаня до цісаря й держави заманїфестували вчера українські орґанїзациї Щиреччини з приводу побуту архикнязя Лєопольда Сальватора на вправах артилєриї під Щирцем. Коли архикнязь, повертаючи зі служби Божої, увійшов в ринок, приступила до него ведена послом львівського округа о. Фолисом делєґация щирецьких українських інституцій, зложена з о. Баричка, о. Білинського, дир. Малицького, дир. Могильницького і о. Стернюка, причім посол о. Фолис звернув ся до архикнязя з промовою, висловляючи втїху щирецьких Українців з його побуту на українській земли, а заразом просив архикнязя, щоби приняв заяву великого жалю цілого народу з причини ненадїйної, траґічної смерти бл. п. архикнязя Франца Фердинанда та постійної традицийної любови до Цісаря, цілого Його дому та держави. Архикнязь приняв дуже прихильно привіт посла о. Фолиса, а відтак, коли орхестра "Сокола" в Ланів грала австрийський гимн, розмовляв зі всіма членами делєґациї про ріжні справи; причім навіть казав собі представити і членів їх родин, які близько стояли. Розмовляючи перейшов архикнязь цілий ринок здовж шпалїру уставленого делєґациями "Соколів" і "Сїчий" Щиреччини з прапорами, випитуючи посла о. Фолиса та місцевого начальника "Соколів" д. Куриласа про ті орґанїзациї: Потім ціла делєґация відпровадила архикнязя аж до його кватири в Острові, де перед кватирою відбула ся дефіляда "Соколів" і "Сїчий". Ціла манїфестация зробила дуже добре вражінє мимо того, що задля недостачі часу, потрібного до її приготовленя, та задля дуже вчасної поранної години не можна було зібрати на той день цілої сили наших народних орґанїзаций. Була се стріча народу з архикнязем без посередництва офіцияльних кругів, так, що одиноким офіцияльним чинником був посол о. Фолис, як виборний репрезентант населеня. Тим-то ціла манїфестация набрала і більшої ваги, нїж якби вона була устроєна офіцияльно: урядниками, бурмістрами і т. п.
Подорож арх. Фридриха до Нїмеччини.
ВІДЕНЬ. (Ткб). Politische Korrespondenz доносить: Архикнязь Фридрих виїхав 18. с. м. в заступстві цісаря до Берлїна на торжество столїтя нїмецького полку імени цісаря Франца.
Пос. Цернін.
ІШЛЬ. (Ткб). Цернін по авдиєнциї у цісаря відїхав до Ґрудельзе, а в найблизших днях відїде назад до Букарешту.
Турецький мінїстер маринарки у Відни.
ВІДЕНЬ. (Ткб). Турецький мінїстер маринарки Джемаль-паша приїхав сюди з Парижа.
Санкция закона.
ВІДЕНЬ (Ткб) Wiener Zeitung оголошує санкцию ухваленого галицьким соймом закона про обовязок властителїв домів у Кракові будови каналів домових і лученя їх з міськими за відповідною оплатою.
Холєра на Поділю.
ПЕТЕРБУРГ. (Ткб) З подільської ґубернїї доносять про нових 10 випадків холєри. Загалом було 30 випадків, з того 14 смертних.
За перекупство в японській маринарці.
ТОКІО (Ткб.) В розправі за перекупство засуджені Ідан на 8 місяців, Гасеґава на 4, Матусдо і Кана на 3 місяці вязниці. Тим усїм відложено кару на три роки. Дальше засуджені: Ібагара і віцеадмірал Масуко на 2 роки, Яямуто на 8 місяців; сї три без відложеня кари.
(«Дїло»)
20.07.2014