Наші приватні школи.

Тїснїйший Комітет Краєвого Шкільного Союза "Рідна Школа" у Львові скликав був по думці §6-ого реґуляміну засїданє Ширшого Комітету на 30 червня с. р., щоби зложити звіт зі своєї дїяльности за час від послїдних нарад Ширшого Комітету і засягнути вказівок на будуче. Одначе з огляду на те, що задля ріжних перешкод назначені наради не могли відбути ся (вступні іспити, сокільсько-сїчовий здвиг і т. и.), рішив Тїснїйший Комітет віднести ся письмом до членів Ширшого Комітету, а також через пресу до нашого громадянства, представити розвиток нашого приватного шкільництва і фінансовий стан осередного фонду Краєвого Шкільного Союза та просити о раду, що дальше робити. А хвиля дуже важна, бо стоїмо перед небезпекою, що може впасти дїло, яке так гарно розвинуло ся, такі гарні зачало приносити успіхи і було гордощами цілої нашої суспільности.

 

Шкільний звіт.

 

Вісїм наших приватних ґімназий: Буськ, Городенка, Долина, Збараж, Копичинці, Рогатин, Чортків, Яворів, всї з правом прилюдности на шкільний рік 1913/14, мають 38 кляс, 51 віддїлів, 98 учителїв, 2075 учеників (иць), 1849 клясифікованих, 1426 з поступом добрим (решта поправки, неклясифіковані наразі і ин).

 

Три ґімназияльні курси: Белз, Комарно, Надвірна, мають 8 кляс, 8 віддїлів, 17 учителїв, 194 учеників, 172 клясифікованих, 1073 з добрим поступом.

 

Два учительські семинари (жіночий в Коломиї, мужеський у Львові) мають 6 кляс, 6 віддїлів, 29 учителїв, 207 учеників, 148 клясифікованих, 80 з добрим поступом.

 

Школа вправ в Коломиї має 4 кляси, 4 віддїли, 5 учителїв, 130 учениць, 112 клясифікованих, 98 з добрим поступом.

 

Народні школи: ім. Бориса Грінченка і ім. короля Данила у Львові, в Хоптянці ad Сороцко, в Копанї майдан. мають 8 кляс, 8 віддїлів, 9 учителїв, 389 дїтий, 343 клясифікованих, 308 з добрим поступом.

 

Разом у всїх школах: 64 кляси, 79 віддїлів, 158 учителїв, 2995 вписаних учеників (иць), 2634 клясифікованих, 2126 (на разї) з добрим поступом.

 

Фінансовий звіт.

 

Прелїмінар:

 

ґімназиї ... 260-370 К
семинари...20.800  К
народні школи...15.000 К
курси (покриють ся місцевими доходами)
Разом ... 296.170 К

 

Приходи:

 

Ґімназиї 122.880 К (оплати учеників, місцеві жертви і ин.).
Семінари 20.300 К (як висше).
Народні школи — майже жадні, бо наука мусить бути майже безплатна, дїти переважно з найбіднїйших верств.
Разом 133.180 К.

 

Краєвий Шкільний Союз дав:

 

на ґімназиї... 44.829 К
на семинари ... 5.225 К
на народні школи ... 2.675 К
Разом ... 52.729 К

 

Підмога мінїстерства віроісповідань і просьвіти 25.000 К.
 

Разом усї приходи 210.909 К
 

Недобір за шкільний рік 1913/14 85.261 К

 

Краєвий Шкільний Союз мусить до того вести дуже чисельну переписку, старати ся о жертви, о учительські сили (через удїлюванє запомог учительським кандидатам і т. и.) о весь нагляд над школами, вести рахунки всего маєтку. Вся адмінїстрация при найбільшій ощадности дорога. Дальші зобовязаня, признані на науку і підмоги виносять до 3.000 К.

 

Вже в послїдних місяцях міг Краєвий Шкільний Союз лише в дуже незначній мірі заспокоювати пекучі потреби шкіл, а фонд його тепер виносить не цілу тисячку К.

 

І досї вів Краєвий Шкільний Союз свою акцию серед несприяючих материяльних а часто і моральних відносин, але всеж таки доси міг провадити своє дїло — по части завдяки дуже визначній помочи наших земляків в Америці. Та в сїм році се жерело дуже незначне, а в краю ситуация не поправила ся і не богато поправить ся, хоч би справдї прийшло з новим роком шкільним до заповідженого перенятя трех ґімназий наших на державний етат, бо в краю підносять ся домаганя засновуваня нових шкіл, що Краєвий Шкільний Союз лише не радо і з великою силою здержує.

 

Словом, положенє таке, що може наступити фінансова руїна, а наслідки її були би страшні — моральні і материяльні. З 3000 дїтий, які нинї побирають науку в приватних школах, що найменше дві треті мусїли би покинути науку. Наступила би зневіра суспільности у власні сили і радість наших ворогів.

 

Тїснїйший Комітет Краєвого Шкільного Союза, попробувавши всїляких способів, щоб катастрофу оминути, стоїть тепер безрадний і удаєть ся до наших товариств і комітетів через їх делєґатів, членів ширшого Комітету Краєвого Шкільного Союза, і до всеї суспільности з просьбою, щоби всї застановили ся, що дальше робити. Може подбали би про обговоренє теперішного положеня наших приватних шкіл чи то на скликанім в тій ціли засїданю, чи в своїм кружку, чи в який инший спосіб та подали свою думку, що має робити Краєвий Шкільний Союз в теперішнім своїм дуже критичнім положеню. Може могти-муть прийти самі, головно економічні товариства, з якою материяльною помочию осередному фондови "Рідної Школи" може в який инший спосіб подбають о фонди для наших приватних шкіл, чи може порадять звинути аґенди Краєвого Шкільного Союза, а судьбу приватних шкіл передати в руки місцевим чинникам, чи може в кінци скликати Ширший Комітет, зглядно Краєвий Шкільний Зїзд.

 

Краєвий Шкільний Союз просить конечно надіслати йому свої ради і вказівки і то в як найкоротшім часї, бо справа не терпить проволоки.

 

За Тїснїйший Комітет Краєвого Шкільного Союза:

 

І. Кивелюк, Л. Сольо.

 

[Дїло]

18.07.1914