8 липня 1914 р.
Остап Грицай. Зі Здвигу. Листи учасника. ІІ.
Вже 9. марта сього року мали Ви, пане Товаришу нагоду почувати чар всенародного спорідненя на торжественнім концертї в честь нашого найбільшого поета. І можете собі тому може з деякою правдоподібностию вражіня представити сю першу точку сьвяточної здвигової проґрами, яка в інавґурацийну суботу почала торжество здвигу — Привітний вечер в Спортовій Палатї іменно. Правда?
Подвійна напасть. Підчас протинїмецьких демонстраций польської молодїжи полїция арештувала також українських ремісничих челядників Кошута, Костру і Чвартинського, які з цікавости замішали ся в товпу демонстрантів і передержала їх в арештї, a Gazeta wieczorna скористала з сього арештованя так, що вибитє шиб і в маґазинї обуви "Humanie" представила як дїло названих українських ремісничих челядників, які, мовляв, "користаючи з академічного віча і зачаївши ся за деревами на "Гетьманських Валах", повибивали шиби. А може незадовго покажеть ся, що всї ті демонстрациї робила українська молодїж?!
Нова "placówka". Мінїстерство просьвіти позволило на системізованє нової римо кат. експозитури в Дорохівцях (пов. Перемишль) та прилученє до неї місцевостий Горохівці, Вітошинці і Княжиці.
Населенє східних Індий. В Лондонї оповіщено цікаву статистику населеня Східних Індий. Від 1902 р. до 1911 р. зросло там населенє о 56 мілїонів і виносить тепер 313 мілїонів. В тім числї є Індусів 217 мілїонів, а християнського населеня 3,800.000. Число молодих вдів понизше 20 лїт подає статистика на 89.149. Між ними є такі вдовиці, що мають по десять лїт, а навіть ще менше.
Промоция. Нинї відбула ся на львівськім унїверситетї промоция д. Івана Стефановича на доктора медицини.
Образа баварського короля Людвика III. — Прокуратория в Бавариї розпочала процес проти видавця гумористичної часописи "Сімлїціссімус", яка виходить в столици Бавариї Мінхен. Розходить ся о вірш п. з. "Поезия і проза", в якім висьміяно баварського короля, Людвика III. і в драстичний спосіб описано відносини на сцені королївського театру, а також поведенє королївського двора і самого короля супроти деяких артисток.
Польський шовінїзм в львівській зелїзничій дирекциї. До нашої редакциї приходять люди з жалобами на урядників зелїзничої дирекциї, котрі свої шовінїстичні штучки показують, де можуть — навіть на бідних зарібниках, котрим відмовляють зелїзничих знижок на поданя, писані українською мовою. Розумієть ся, що відмову свою можуть вони ріжно мотивувати, не можуть одначе умотивувати ceгo, що на таке саме поданє для одної і тої самої особи писане по українську дали відмовну відповідь, а другим разом, писане по польськи, полагодили прихильно, себто дали знижку. Може би п. директор львівської дирекциї вглянув в сю справу, та не ждав на жалоби до мінїстерства. — В додатку до ceгo ще й львівські полїцийні комісарияти не хочуть підписувати подань на знижки, писані по українськи.
Обмеженя для еміґрантів в Канадї. В парляментї в Отаві, столиці Канади, внесено новий законопроєкт щодо натуралїзациї в Канадї. Доси фармер міг одержати патент на свою фарму по трох роках, а тепер після нового закона, коли він буде ухвалений, буде мусїв сидїти аж пять лїт, щоби дістати патент на свою фарму. Щоби стати канадийським горожанином після нового закона, треба буде не лише бути в Канадї 5 лїт, але здати іспит з анґлїйської мови, бо хто не вміє по анґлїйськи, то хоч жив би в Канадї і 10 лїт, не дістане горожанських паперів.
Телєґрами.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Альбанський президент мінїстрів Туркан паша підчас свого побуту у Відни конферував з італїйським амбасадором кн. Аварною, з румунським послом, з мінїстром ґр. Берхтольдом, з шефом секциї в мінїстерстві заграничних справ бар. Макієм і ґен. консулем Рапапортом, котрий в урядї заграничних справ займаєть ся альбанськими справами.
ПАРИЖ (Ткб.) Прибув сюди Есад Паша.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Альбанський президент мінїстрів Туркан паша вчера вечером відїхав до Петербурга.
Цісар Вільгельм в подорожи.
ПОЧДАМ. (Ткб.) Цісар Вільгельм виїхав до Кільонїї, відки пустить ся в північну подорож.
Гуерта президентом.
МЕКСИКО. (Пр. т.) При виборах президентом Мексика вибрано Гуерту. Віцепрезидентом вибрано його прихильника ґенерала Блянкета.
МЕКСИКО. (Ткб.) При виборі президента Гуерта одержав однодушне вотум довіря.
(«Дїло»)
____________________________
9 липня 1914 р.
Пароплавба на Днїстрі. Недавно відбула ся в Станиславові комісия в справі удїленя концесиї приватному підприємству на веденє пароплавби на Днїстрі. Підчас дискусиї заявив відпоручник торговельної палати, що се підприємство буде мати велике значінє для розвитку промислу і торговлї у східній Галичинї.
Офіцири шпіонами. Війскові власти арештували під закидом шпіонажі двох робітників, які працювали при австрийських укріпленях біля Ріви в полудневім Тироли, бо стверджено, що сї робітники були переодягненими італїйськими офіцирами.
Знесенє робітничих книжок. В полїтичних кругах говорять, що в серпня с. р. має появити ся цісарське розпорядженє, яким знесе ся робітничі книжочки. Дотичний начерк внесено в палатї послів, яка придїлила його суспільно-полїтичній комісиї, а комісия передала начерк підкомітетови. Замість робітничих книжок має бути заведена лєґітимация, яку буде переховувати працьодавець, о скілько робітник не покінчив 24 р. житя. Також лише лєґітимациї неповнолїтних робітників будуть заключати посьвідки. І що до часу і роду занятя.
Арештованє росийського шпіона. Черновецька полїция арештувала перед кількома днями Леонтину Карпюк під замітом шпіонажі на користь Росиї. Карпюк уродила ся в Сторожинци на Буковинї, а перед трома роками виїхала до Київа, де була занята яко бона до дїтий, а притім порозумівала ся з рос. ґенеральним штабом. Коли минулого тижня приїхала до Новоселиці, видала ся вона підозрілою австрийській полїциї тому, що до самої границі їхала в товаристві росийського штабового капітана і мимо недостаточного пашпорта росийські власти перепустили її через границю. Карпюківна приїхавши до Черновець замешкала в готели Імперияль, де полїция зробила зараз ревізию. Знайдено у неї чотири листи з росийського ґенерального штабу адресовані до чотирох осіб в Галичинї, котрі також арештовано.
Утеча львівського адвоката. Зі Львова утїк перед кількома днями звісний тутешний адвокат д-р Іван Каспарек, полишивши до чверть мілїона корон довгів. Д-р Каспарек виїхав мабуть з жінкою до Америки, приготовивши собі там ґрунт наперед. Перед двома тижнями повідомив адвокатську палату, що виїзджає в ціли поратованя здоровля на два місяці і просить о субститута. Між пошкодованими є богато канцелярийних клієнтів і кільканайцятьох львівських купців. Адв. Каспарек стратив свій маєток на кінематоґрафічнім підприємстві "Фавн".
З наших гір. Дора.
Саме тепер розпочав ся лїтний сезон Дори. Кождий новий поїзд привозить нових лїтників. Зачинає ся сезоновий рух. Але й не диво. В сїм році дописує погода. Вчера прим. показував термометр в тїни 26R. Хто жив, той шукав приюти у Прутї або в близьких сусїдних смерекових лїсах, надихуючись доволї запахом бальсамічної живиці. Українські лїтники в Дорі не дармують. За інїциятивою п. радн. Мирона, який специяльно опікує ся Дорою, засновуєть ся тут українське касино при місцевій чит. "Просьвіти". Цілию сього касина є згуртувати всіх укр. лїтників, з окрема підготовити ряд популярних викладів для Гуцулів. Перший такий виклад відбуде ся вже в найблизшу недїлю. Буде реферувати редак. Микола Курцеба на тему: “Що таке ґазета?" Української інтелїґенциї є тут досї до 40 родин, а між иншими пробувають тут: співак опери Менцінський, проф. Колесса Ф., радник двора Заячківський та богато инших. Заповіли свій приїзд проф. Лепкий, п. мед. Левицька і и. Незадовго буде Дора сьвяткувати ювилей Шевченка, а пляноване є висипанє могили і поставленє памяткового хреста на однім з менших верхів гір в Дорі. Загалом сьогорічний лїтний сезон в Дорі заповідає ся гарно. Помешкань покищо є ще трохи вільних, два руські пенсіонати вдоволяють вповні вимоги лїтників, погода гарна, ліси і гори чудові, купелї ще красші, хто-ж вибирає ся до Дори най їде скоро, бо шкода кождого гарного дня. Про прогульковий і товариський рух у сїй чудовій закутинї наших гір не забуду поінформувати нашу суспільність в слушний час.
М. Курцеба.
Телєґрами.
Ґр. Берхтольд в Ішли.
ІШЛЬ. (Ткб.) Мінїстер заграничних справ ґр. Берхтольд прибув сюди нинї рано. На двірци ожидав його директор кабінетової канцеляриї Шісль і потім якийсь час конферував з ним. О год. 8.30 приняв цісар ґр. Берхтольда на авдієнциї. Мінїстер здав звіт з ради мінїстрів, а також з біжучих справ. Авдиєнция тривала до год. 10.
ІШЛЬ. (Ткб.) Мінїстер заграничних справ ґр. Берхтольд по авдиєнциї у цісаря був у ґен адютанта ґр. Паара, бар. Больфраса і директора кабінетової канцеляриї бар. Шісля.
Ревізиї у Сербів в Берлїнї.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Berlinеr Tageblatt довідує ся з поінформованого жерела, що в протягу вчерашного дня зроблено ревізию у сербських студентів. Про причини сеї ревізиї часопись подає отсе. До президиї берлїнської полїциї вплинуло ще в цьвітни донесенє, шо істнує сербсько-словінський комітет, який займаєть ся активною пропаґандою. Полїция слїдила усїх замешкалих в Берлїнї Сербів і ствердила, що вони заходять до одного дому в Шарльотенбурзї. Вчера в тім домі переведено ревізию і забрано богато друків. Показало ся, що сербські студенти є членами сербсько-словінського товариства "Єдінство". Членів видїлу, в тім студента Тафіча переведено до президиї полїциї. Переслуханє їх тривало кілька годин, потім випущено їх на свободу, але поручено їм, щоби нинї знова прийшли до президії полїциї. Тимчассм розглянено забрані папери. Сараєвський атентат був також одною з причин сеї ревізиї.
Новий дреднот.
ПОЛЯ (Пр. т.) Гармати на дреднотї "Князь Евген" вже випробовано. Корабель в найблизшім часї получить ся з ескадрою.
Шпіонажа на Угорщинї.
БУДАПЕШТ (Пр. т.) Полїция арештувала б. секретаря кабінетової болгарської канцеляриї Поляка під закидом шпіонажі в користь Росиї. Поляк признав ся до вини і видав б. пруського поручника Павла Ґрабенштайна, якого арештовано у Відни.
Альбанїя.
ПАРИЖ (Ткб.) Есад паша заявив співробітникови Petit Parisien, що положенє кн. Віда втрачене. На запит, чи він може буде наслїдником кн. Віда, відповів Есад паша, що нїколи не стремів до сеї достойности. Великі держави не будуть мати клопоту з вишуканєм відповідного кандидата з відповідними прикметами; він сам має лише одну ціль перед очима, а то причинити ся відповідно до сил до добра Альбанїї.
РИМ. (Ткб.) Аґенция Стефані доносить з Дураца 7. с. м. о год. 9 вечером: Минулої ночи 4 жандарми перейшли шанці і почали стріляти до шильдвахів. За пів години стріли устали.
АТЕНИ. (Ат. аґ.) По тридневій битві автономічне війско (т. зв. епіротське) заняло Коріцу. Альбанське війско утїкло. Кількох альбанських жовнїрів дістало ся в полон. В містї порядок.
Суфражетки підкладають бомби.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) Полїцийний урядник запримітив учера рано дві суфражетки, як підклали бомби під дім Бориса Айґра. Одну з них арештував, друга втїкла.
(«Дїло»)
____________________________
10 липня 1914 р.
Остап Грицай.
Зі Здвигу. Листи учасника. ІІІ.
Йдемо з братом на вправи до "Українського Городу".
Вулиці міста трохи опустїлі, бо gros Українців вже там — в Городї, а ті, що щойно cпішуть туди, обсаджують з нервозним поспіхом наші трамваї. На платформі, в купе — скрізь здвиговики — скрізь сріблисті відзнаки нашого здвигу, а тут і там червона лента Сїчовика або голубий шовк Сокола.
Говоримо з чужими собі людьми, які зі старими собі знакомими, бо сріблиста відзнака єднає нас без нїякого труду. А менї гаразд те, що брат не потребує іритувати ся ізза — конверсациї з трамваєвим кондуктором. Бо сї кондуктори нинї говорять з нами по українськи — деякі навіть дуже гарно.
Дім поправи в Галичинї. З початком шкільного року краєвий видїл отвирає в Передїльниці, селї межи Перемишлем а Добромилем, перше в краю заведенє для поправи нелїтних злочинців. Західні краї вже від давна мають такі заведеня, а як виказують звіти австрийських заведень того рода в Еґґенбурзї і Корнайбурзї, розмірно значний процент малолїтних злочинців з Галичини зростає там в кожним роком. З тої причини треба було поставити таке заведенє в Галичині.
Сегорічна погода може здобути рекорд своєю змінчивостию. Нема дня, щоби дощі і бурі не переслїдували бідних жителїв ще біднїйшої землї, та нищили їх майна. З усїх сторін сьвіта надходять щодня вістки про бурі, зливи і гради, які нищать людські оселї, засїви на полях і сади та тамують комунїкацию. Така погода дає ся відчувати і львівським міщухам так тим, що сидять ще у Львові, як і ще в більшій мірі тим, що виїхали в гори і мусять там сидіти по хатах. Подібна погода загостила до нас і нинїшнього дня. Гарний, хоч горячий ранок перервала буря з дощем і вітром, яка перетягнула понад наше місто в полуднє.
Конференция ректорів усїх висших шкіл в Австриї зачала свої наради перед кількома днями у Відни. На порядку дневнім є справа социяльного положеня студентів і учителїв висших шкіл Австриї.
За обиду памяти пок. арх. Франца Фернанда. Пишуть нам: Минулого тижня арештувала жандармерия в селї Горбачах львівсьського повіту і відставила до слїдчого арешту в Щирци Блажка Деркача, завідателя господарства пароха о. Скобельського, одного з "стовпів" москвофільства. Деркач, розповідаючи зібраним в домі о. Скобельського людям про сараєвський атентат, обидив при тім память пок. архикнязя.
Число жителїв нїмецької держави після обчислень нїмецького статистичного бюра досягає числа 67,812.000 голов. Зріст в минулім році виносить 861.000 людий.
Всепольська злоба.
Про останні подїї в радї м. Тернополя, голосні тим, що спричинили засуд віцебурмістра за зневажливе становище супроти памяти пок. престолонаслїдника, пишуть нам:
Słowo polskie в раннім числї з дня 7. с. м. і вечірнім з дня 8. с. м. накинуло ся на український клюб радних міста Тернополя — задля того, що Українці не хотять допустити до купна містом старої рудери млина Ґаля і що поставили нагле внесенє посьвятити жалїбній манїфестациї засїданє Ради міста з дня 2. с. м., перше по Сараєвській траґедиї.
Сей факт відкиненя наглого внесеня Українців спричинив в містї велике обуренє а в державі і краю непожадані для Поляків наслїдки. З намісництва зїхав радник Ґубатта і переслухавши деяких радних узнав поступованє більшости польської за доганне та засудив заступника посадника д-р Горовіца на 7 днїв арешту без заміни на гривну. Сей засуд викликав в містї ріжні поясненя, a всепольські аґітатори все звалюють на Українців, що осьто вони причинили ся своєю перфідиєю до такого сумного закінченя слїдства. Всепольська злоба є так велика, що не перебирає в середниках, щоби виправдати брехнею польську більшість Ради з д-ром Горовіцом на чолї.
Українці проти особи д-ра Горовіца не мають нїчого. Се є добряга, не злий чоловік, але опанований всепольським асесором п. Погорецьким та його товаришами, пішов за їх підшептами і коли ще перед засїданєм деякі жидівські радні звертали йому увагу на конечність посмерної згадки пок. архикнязя то він відповідав: "onі nie chcą" — себто не хотять сего пп. всеполяки. І так моральними виновниками кари д-р Горовіца є його всепольські дорадники, котрих він дуже боїть ся. Хоч Українці не сподївали ся, що ся справа возьме такий оборот і що за сей нетакт предсїдатель Ради буде потягнений до карної від відвічальности, одначе не можуть затаїти свого обуреня по причинї злобного представленя цілої справи всепольськими орґанами.
Засягнувши інформациї з автентичного і достовірного жерела представимо нашій пулиці цілу правду, щоби читачі самі осудили по чиїм боці не лише перфідия але крайна злоба.
П. посол Галь, кандидуючи свого часу від всеполяків на посла до державної Ради з міста Тернополя, видав чимало гроший на виборчу акцию і задовжив ся в ріжних банках а між иншими в Касї ощадности і в Банку повітовім в Тернополи на суму над 300.000 кор. з інтабуляциєю на млинї. Коли-ж п. посол не міг сплачувати довгу та й не вдало ся йому корисно продати свій млин — Каса ощадности і Банк повітовий виставили млин на лїцитацию і всїми силами пруть до того, щоби місто закупило сей млин за 300.000 кор. та тим ратувало Касу і Банк. Звісно громада — великий чоловік — і скорше може переболїти страти! Хитро взяли ся до ceгo директори Каси ощадности. З огляду на те, що місто не має зломаного сотика, радні-директори на разї хотїли би тягнути місто як третого спільника до лїцитациї з удїлом 100.000 К, однак з тим, що за 3 роки місто мусить млин відкупити від перших двох спільників за суму 300.000 кор. та за зворотом видатків, адмінїстрацийних коштів, разом в сумі около 350.000 кор. А треба додати, що сей будинок не може служити до нїчого, не мав жадних адаптаций і містови зовсїм непотрібний!
Справу того інтересу поставлено на порядку дневнім кілька місяців тому назад в формі наглого внесеня. І мимо того, що справа не була нагла, польсько-жидівська більшість радних ухвалила сей час наглість внесеня, щоби засадничо приступити до спілки з Касою ощадности і Банком повітовим в ціли закупна млина з удїлом 100.000 кор. Не помогли представленя радних Українців, що справу вперед треба провірити, що треба відослати її до маґістрату, до комісиї будівляної, до технїчного міського бюра — все те зіґноровано і вибрано комісию, яка мала порозуміти ся з делєґатами Каси і Банку що-до условин спілки. Тимчасом Українці міста Тернополя, занепокоєні тим купном, скликали двократно віче, на якім ухвалено запротестувати проти подібного заміру і поручено клюбови ужити всїх сил, щоб до купна млина не допустити. І так стало ся. Коли скликано засїданє Ради міста, щоби приняти умови спілки — радні-Українці здекомплєтували засїданє й до рішеня сеї справи на разї не допустили і так минув перший термін лїцитацийний. Опісля більшість прихильна купнови млина подбала про скликанє другого засїданя на день 2. с. м. для тої самої справи. Вже заздалегідь поаґітовано, щоби не бракло нїкого і дїйсно прибуло на те засїданє аж 32 радних. Посадника заступав його заступник д-р Горовіц, адвокат і предсїдатель кагалу. А що се було перше засїданє по страшнім Сараєвськім злочинї, не лише радні-Українці, але й деякі Жиди звертали увагу п. Горовіца, що випадає посьвятити перше засїданє Ради жалібній манїфестациї. Однак Поляки, вдоволені, що зібрав ся такий комплєт і що можна буде перефорсувати купно млина Галя, хоч без участи Українців, не хотїли чути про манїфестацию, а послушний д-р Горовіц вволив їх волю, за що тепер мусить покутувати.
О. крил. Громницький, як голова українського клюбу запротестував проти такого пoступованя предсїдателя і поставив нагле внесенє на посьвяченє того засїданя жалібній манїфестациї, що й ґалєрия приняла з оплесками і відспіванєм австрийського гимну. Наших людий зібрало ся було тодї більше, як звичайно, бо були заінтересовані купном млина Ґаля, яке було тодї поставлене на порядку дневнім. П. Горовіц повів на те внесенє, що Тернопіль не є таким великим містом, щоби уряджувати жалібні манїфестациї, що остаточно радні на таке засїданє не приготовлені і що він скличе надзвичайне засїданє в тій справі десь на другий тиждень. Українського внесеня п. Горовіц навіть не хотїв піддавати під голосованє. Аж доперва по рішучій промові о. Конрада і п. Бриковича піддав вів внесенє українського клюбу під голосованє і воно упало, бо за ним заявило ся лише 6 Українців і 2 Жидів, які обурені вийшли зі салї і тим знова здекомплєтували засїданє і справа млина мусїла відпасти. По бурливій демонстрациї ґалєриї і зібраної публики, переважно української, в числї кілька соток, польська більшість очуняла СЯ із свого поступку і рішила пізним вечером скликати жалібне засїданє, манїфестацийне сейчас на 3. липня о год. 12-ій, що й стало ся. Одначе вість про попередне засїданє дістала ся до часописий і спричинила слїдство і покаранє віцебурмістра. Ось ціла правда сего, що стало ся. Поляки, хотячи себе виправдати, пустили були поголоску, що засїданє було вже в четвер скликане на пятницю і що внесенє Українців було не на місци. Але є фактом, що ще в четвер (себто 2. с. м.) нїхто не знав про засїданє в пятницю а сам п. Горовіц говорив публично, що він таке засїданє манїфестацийне скличе аж доперва на другий тиждень. А радні-Українці про засїданє в пятницю були повідомлені доперва кілька годин перед самим засїданєм.
Телєґрами.
Санкция виборчої реформи.
ВІДЕНЬ. (Вл. тел.) Нова ординация соймова виборча та зміна статута краєвого галицького одержала вже, як довідуєть ся ваш кореспондент — цісарську санкцию. Wiener Zeitung oгoлосить санкціоновані закони завтра або позавтра з датою 10. липня. Нинї (пятниця) конферувати ме намісник Коритовський з президентом кабінету ґр. Штірком, щоби установити дни, в яких в місяци жовтни переведеть ся вибори в окремих клясах виборчих.
Для пошанованя памяти архикняжої пари.
ОССЕК. (Ткб.) Громадська рада в Верече ухвалила назвати улицю, що веде до двірця, улицею арх. Франца Фердинанда, утворити фондацию 10.000 корон його імени а одну зі шкіл назвати школою ім. кн. Гогенберґ.
Поворот мінїстра Берхтольда.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Мінїстер ґр. Берхтольд вернув з Ішлю.
Посол Чернін уступає.
ВІДЕНЬ. (Пр. т) Die Zeit доносить з Букарешту, що австрийський посол Чернін піде в короткім часї на урльоп, з якого вже не верне. Як причину уступленя подають, що він не тїшив ся симпатиєю, дальше, що був в незгодї з нїмецьким послом, котрий мав навіть сказати, що в часї побуту Черніна нема мови про провадженє полїтики потрійного союза в Румунії.
Послїдні дні кн. Віда.
ДУРАЦО. (Ткб.) Вчера відбула ся тут під проводом князя воєнна рада, на котрій обговорювано дальші евентуальні воєнні кроки проти повстанців
МІЛЯНО. (Прив. тел) Після депеші Secolo з Дурацо, Пренк Біб Дода є обурений на кн. Віда з сеї причини, що відмовив йому рублїв на виплату жолду для жовнїрів. Пренк робить тепер настрій на користь Ессада паші і каже, що він є одиноким чоловіком, котрий може зробити кінець анархії в Альбанїі. Супроти сего не є неправдоподібним, що Ессад прибуде до Альбанїї і буде тут торжественно принятий. Малїроси і Міридити переходять масово до повстанців, а також і часть альбанської жандармериї переходить на їх сторону.
БЕРЛЇН (Прив. тел.) З Санті Кваранта доносять, що там причалило 300 Сербів і Греків, що хочуть получити ся з альбанськими повстанцями.
ВІДЕНЬ. (Пр. т.) Reichspost містить допись з Вальони що до будуччини Альбанїї. Приготовляєть ся подїл Альбанїї, на основі пляну виготовленого італїйською дипльоматиєю. Есад паша дістане мале князївство на півночи, Ізмаїл Кемаль бей мале князївство на полудни, Скутарі дістане Чорногора, а область між Дріном і Арзен дістанеть ся Сербії. Італїя дістане Вальону яко стацию для фльоти, Енір забрала би Греция. Ціла Альбанїя засїяна сербськими емісарами, які агітують проти Австро-Угорщини.
Візита чорногорського князя в Петербурзї.
ПЕТЕРБУРГ. (Ткб.) Приїхали сюди кн. Петро і кн. Вєра Чорногорська.
Інтервенция барона Ґісля.
ВІДЕНЬ. Пр. т.) Австро-угорського посла в Білгородї, барона Ґісля, по спільній радї мінїстрів приняв мінїстер заграничних справ — ґраф Берхтольд на авдиєнциї і дав йому специяльні вказівки. Та поки що було би фантазиєю витягати з сего далекоідучі консеквенциї щодо зміни курсу в заграничній полїтиці Австро-Угорщини. Та можна сподївати ся, що сей крок наступить в найблизшім часї, коли австрийський посол зверне сербському правительству увагу на тон сербської преси. Бо се на що позволяє собі сербська преса в обидах Австро-Угорщини, виходить далеко поза можливі границі.
(«Дїло»)
____________________________
11 липня 1914 р.
Наша сьвітска інтелїґенция, а також всї сторонництва, орґанїзациї і товариства повинні тямити, що поборюючи православну пропаґанду, ломлять силу москвофільства. Іто силу чинну, бо лише в сїм няпрямі може русофільство виказати успіхи. Нинї хиба розпоряджаємо вже конечними засобами в людях, в справній орґанїзацийній машинї і виробило ся в нашій суспільности почутє безпроволочного усуваня всякого лиха, яке робить шкоди нашому национальному орґанїзмови.
(«Руслан»)
Василь Різниченко. В резиденциї Гетьмана Мазепи.
З дорожних записів українського туриста.
Сїчові Стрільці. З кругів начальної управи Сїчових Стрільців просять нас помістити доповненє і поясненє до звітів про участь Сїчових Стрільців у здвизї дня 28. червня. Всїх Сїчових Стрільців в одностроях піхотинців і кінноти було не 189 а 262. До вправ ставало 3 чети, зложені з львівських, бориславських і ясеницьких стрільців. З огляду на малий простір не можна було чисто воєнних вправ виконати без деяких недостач. Сїчові Стрільці виконали три осібні точки: 1) хвати кріса, 2) рострільну і 3) почетний похід. Тому, що одна точка слїдувала за другою безпосередно, вийшло таке, що першу точку хвати кріса получено з рострільною на некористь Сїчовим Стрільцям.
Відгомін шпіонської афери Ґеровських. З Черновець доносять, що сестру Ґеровського, Ксеньку, випущено на свободу за кавциєю 10.000 корон, а жінку Олександра Ґеровського, як відомо, випушено вже давнїйше. Слїдство ще триває дальше, а радник Фіда візвав знова нових сьвідків, так що слїдство ще якийсь час перетягне ся. Черновецькі власти ведуть горшкові доходженя в тій справі, а тими днями мало приїхати з Відня двох полїцийних aґeетів. Як зачувати розправа не відбуде ся у Львові а у Відни.
В справі засудженя віцебурмістра Тернополя д-pa Горовіца дістаємо до поміщеня отсей комунїкат: "З огляду на те, що в українських і польських часописях появили ся невірні інформациї що до звісної афери в тернопільській міській радї, клюб радних Українців констатує: 1) що анї він як такий анї нїхто з його членів не носив ся в тій справі анї безпосередно, анї посередно, анї до правительства центрального, анї краєвого; 2) що не є згідне з правдою, немовби віцебурмістр д-р Горовіц не хотїв піддати під голосованє внесеня, поставленого головою клюбу о. Громницьким, мотивуючи своє поведенє тим, що засїданє жалібне вже скликане на слїдуючий день т. є. на пятницю 3. с.м., натомість є правдою, що д-р Горовіц заявив, що думає про скликанє окремого засїданя і скличе його на слїдуючий тиждень. — О. В. Громницький, голова, о. М. Конрад секретар.
З побуту арх. Кароля Франца-Йосифа в Коломиї. Gazeta Wieczorna подає оттаку історийку, яка вяжеть ся з побутом престолонаслїдника арх. Кароля Франца-Йосифа в Коломиї. Підчас одної прогульки архикняжої пари автомобілем в гори, вступили вони до гостинниці в Надвірній, щоби поживити ся. Властителька гостинниці, не знаючи з ким говорить, оповідала арх., що має сина в Коломиї при піхотї і хоче як раз післати йому пять кор., та просила, чи "пан цуґсфірер" не передали би сих пять кор. синови. "Дуже охочо — відповів архикнязь Кароль — як тільки маєте до мене довірє". — Господинї принесла пять кор. а в додатку і клунок з білєм, та просила, щоби одно і друге передали синови. Арх. Зита відповіла, що то вона вже буде про се тямити. Коли архикняжа пара вернула з Коломиї, арх. завізвав до себе жовнїра, переказав йому поздоровленє від матери, а архикнягиня передала клунок з білєм і гроші, які в кишени арх. значно побільшили ся.
З хронїки шпіонажі. В краківськім судї находить ся тепер 10 осіб арештованих під замітом шпіонажі. Між ними є шайка, зложена з двох осіб з королївства польського і трох австрийських підданих з арештованим Влад. Пілїчевським, котрий був членом "Стрільця" і допускав ся крадежий оружя. Розправа відбуде ся в осени.
Австрийські архикнязї.
В Австриї з цісаром Францом-Йосифом включно є тепер 33 архикнязї. З них 16 не перейшло ще 21. року житя. Нїякий инший правлячий рід в Европі не є такий богатий в мужеських потомків. Найблизше до престола стоїть тепер 26-лїтний архикнязь Кароль Франц-Йосиф, небіж цісаря, який має вже й малого будучого престолонаслїдника, архикнязя Франца-Йосифа-Оттона, з подружа з княгинею Зитою Парменською. На третім місци стоїть його брат, 19-лїтний архикнязь Максимілїян Евген Людвик, який тепер студіює право. По нїм слїдують потомки помершого в 1847 р. архикнязя Кароля, побідника зпід Асперн, який був молодшим братом цісаря Франца І. (дїда цісаря Франца Йосифа І.), а саме архикнязь Фридрих, що має одного сина 16-лїтного архикнязя Альбрехта, архикнязь Кароль Стефан, батько трех синів у віці 25, 20 і 19 лїт, та нежонатий архикнязь Евген, колишнїй головний командант в Тироли. Закінченє робить лїнїя, що виходить від помершого в 1847 р. архикнязя Йосифа, угорського палятина, який був також молодшим братом цісаря Франца Йосифа І. Вона складаєть ся з одного внука, архикнязя Йосифа, який командує одною дивізиєю в Будапештї як полевий маршалок поручник (Feldmarschalleitnant) і його два сини, з яких старший має 19, молодший 13 лїт. Потім іде дім Габсбурґ-Тоскай, який виводить ся від архикнязя Фердинда, сего брата цісаря Франца І, який 1791 р. зістав великим князем тосканським як Фердинанд ІІІ. Його внук, великий князь Фердинанд IV., втратив корону 1860 р. коли то Італїя зєдинила ся. Дім Австрия Тоскана, що складаєть ся з трех синів, двох внуків, девятьох правнуків і одного брата великого князя Фердинанда ІV, числить 17 архикнязів, отже є о одного члена сильнїйший від цісарської головної лїнїї. Лїнїя Австрия Модена або Есте має ще лише дві жінки, архикнягиню Адельґунду, 91-лїтну вдову послїдного князя Франца V., і його сестрінку, королеву Марію Тересу баварську.
Чужі про Здвиг.
Від перебуваючої у здвигові днї у Львові п. Їндри Духоньової — провідниці вправ "Сокола" в Празї-Жіжков і голови академічного жіночого кружка "Беседи" одержали ми отсї щирі замітки в чеській мові про наш здвиг, які подаємо в перекладї:
Дорогі Братя.
Перед двома лїтами в р. 1912. прирекла я Вашим товаришам, які загостили до нашої золотої, стоверхої Праги, що за два роки приїду поглянути на Ваш здвиг до Львова. Прирекла й приїхала! — Приїхала я, хотяй Ваші товариші остерігали мене, що розчаруюсь в своїм ожиданю тому, що походжу з народу, якого Сокіл виховав безперечно найкрасших на цілім сьвітї борців. Їхала я без уваги на се розчарованє тому, що знала я, чого в дїйсности можу надїятись, знаючи обставини, в яких живе український нарід і длятого не могла я очікувати нїчого такого, як у нас Чехів, бо Ваш Сокіл молодший від нашого та більшість вправляючих у Вас се селяни, які зі згляду на свою тяжку працю мусять при вправах поборювати оправдані трудности.
Заважує тут і се, що ми в порівнаню з Вами народ маючий та жиємо в цілком инших обставинах. — Тому їхала я до Вас з одушевленєм — зі серцем повним щирої — сестерської любови тому і не зазнала я розчарованя.
З пошаною глядїла я на Ваш похід, котрий гуртував мущин і жінок, старців і дїтий, де разом демократично як у нас ішли поруч себе міщани та селяни, посли, студенти, урядники, ремісники і робітники. Сей похід був переконуючим доказом любови Вашого народу до рідної землї і великого орґанізацийного змислу Вашої інтелїґенциї.
Коли я глядїла на Вашу інтелїґенцию, яка вела похід, на Ваших селян зі засупленимй бровами, що різко ступали за справними їздцями, на опалених пластунів, на Ваших стрільців, в яких лицях можна було доглянути сей сум, який надав лицю гнет та сьвідомість власної відвічальности, котру поносять вже нинї на своїх молодих раменах, — коли я глядїла на Ваші жінки і дївчата, які удали ся в далеку дорогу, аби доказати, що є Українці і на Ваші дїти, які дрібними ноженятами ледви доганяли других — коли я на се глядїла, кликали мої уста веселе "Na zdar!" але горло здавило зворушенє і слези тиснули ся до віч.
Позвольте однак кілька критичних уваг:
Народні одяги, які я бачила в походї, були дїйсно гарні, однак нїяк не відповідали їм ті по просту великанські парасолї, які деякі селяни несли при собі. Мабуть лїпше було би відложити їх на час походу.
Мило вразив мене вигляд майдану. Гарна площа.
Що до самих вправ, то треба признати, що в цілости були вони гарні, лиш тут і там уставка і критє були нерівні. Мушу підчеркнути, що найлїпше вражінє зробили вправи Сокілок булавами як легкостию уставки, так нїжностию і рівночасностию рухів.
Добре зроблено, що міські руховики, яких вправи точно і різко випали, виходили сейчас як лише почали відходити руховички.
Вправи для селян були добре дїбрані і переведені.
Одна стовпина руховичок, які вийшли до вправ лентами, зіпсула вихід так, що розстрілена була на три части; було річию бічного впорядчика, щоби сю хибу справив, що однак на моє здивованє не зробив і полишив так стовпину, чим вражінє цілого образу де-що зіпсувало ся. З сеї похибки пізнала я, що сї дївчата, вправляючі лентами, були може в перше на більшім здвизї, або були трошка збентежені, бо могли самі справити ся. Все таки їх вправи лентами випали з похвали гідним стремлїнєм до досконалости.
Впрочім всї ті дрібні похибки належить оправдати сим, що вправляючі з сїл не доспали ночи, а крім сего дуже змучені були походом. Як можна було з всїх вправ завважати, завдали собі поучники великого труду.
Належну честь треба віддати українським стрільцям. Іх почутє карности та виведенє війскових вправ оружєм дїйсно захоплювали, а їх точка була одною з найлїпших.
Будованє веж на драбинках доказувало зручности і певности всїх учасників. Сей, що робив "вершок", поводив ся з великою певностию та меткостию, яка проявлялась в його зіскоках. Віддїли на приладах цілком задоволяли, іменно на дручнику і на столї.
Музика відповідала вповнї. Булоби однак лїпше виглядало, коли-б грала була музика сокільська або сїчова, бож прецінь знаємо, що Українці, се нарід музикальний. В цілости віднесла я вражінє як найкрасше.
Змагань другого дня я на жаль не бачила, але про їх вислїди я чула. Печаливі стараня "України" запевнювали їм успіх наперед.
Милим спомином позістане менї приятельський недїльний вечер, де я чула з уст провідників і заступників українського народа тільки розумних і взнеслих слів. Любов і сила Вашого простого люду оправдує надїї на лїпшу будучність Українців. При тім мушу подякувати за прояви симпатиї, яких я яко Чешка від всїх дізнала.
Не можу перед Вами затаїти свого обуреня з причини твердженя Поляків в часописях, що Ви на свій здвиг одержали пруські гроші. Плиткість і злобу такого твердженя не потрібно доказувати. Коли би Ви були звезли селян за пруські гроші лиш так до Львова, то були б ті люди йшли як гонене стадо, яке йде тому, що його пан купив. Сим людям однак проглядало з очий одушевленє і захопленє. Мужики і жінки були запорошені та умучені, а прецінь йшли бадьорно, не волїклись. Їх очи жаріли розумінєм і волею як зорі. Вони йшли тому, що кликала їх Вітчина. Впрочім противить ся моїй гордій чеській природї заниматись нїкчемним твердженєм нечисленних фанатичних людців, вистарчить, коли скажу: "Хто легковажить працю другого, хоче тим закрити свою власну безсильність".
Що відносить ся до Ваших москвофілів і їх погляду про Вашу роботу, то мушу сказати, що ми Чехи о ренеґатів цілковито не дбаємо. Перевертень ніколи ворогови не поможе, а нам своїм відходом не зашкодить. Говоримо: "І суп своє гнїздо любить!" Ренеґати, що випирають ся свого роду, є гірші від супів.
Вірю, дорогі Братя, що не возьмете мені за зле сих кілька слів. Пливуть вони зі щирого серця, диктовані переконанєм та замилованєм до правди.
Надії на красшу будучність України запевнені, бо надїї Вітчини спочивають в Вас!
Свитає!... Працюйте витревало, оріть та сїйте, щоб Ви готові були, коли виплине на небозвід сонце справедливости, яке мусить засьвітити на шляху розвою українського народу.
Йогож лїпшій будуччинї на зустріч підношу грімке "Na zdаr!"
Jindra Duchonova.
Телєґрами.
Остання мінїстерська рада.
ВІДЕНЬ (Вл. тел.) На останній мінїстерській радї обговорювано також справу проголошеня галицької виборчої реформи. Нинї приїхав сюди нам. Коритовський, щоби установити реченці соймових виборів з ґр. Штірком та з ґp. Гайнольдом, ще поки він виїде на лїтні фериї до Тиролю. Управитель мінїстерства для Галичини Моравський виїхав вже до Ґаштайну.
Напятнованє руссофілів.
ВІДЕНЬ (Вл. тел.) Deatsches Volksblatt містить статю, в якій констатує, що навіть ґр. Бобрінський мусїв осудити сараэвське убийство та подавши, як приняла той сам факт. Прикарпатская Русь зазначуэ, що руссофіли заговорили про убийство престолонаслїдника тою самою мовою, що й сербська, яка виправдує убийство! До сего незайвим буде додати, що рівночасно пос. Савенко поставив у росийській пресї на одну лїнїю і переслїдуванє австрийських Сербів і галицьких "русских".
Неприсутні члени комісиї суспільного обезпеченя.
ВІДЕНЬ (Вл. тел.) На останнім засїданю не було послів Банася, Галера, Гумера, Лагодинського, Малїка, Окуневського, Сьрєднявського і Тречіча. Галєра (весїлем!), Окуневського, Сьрєднявського вже виправдано. Ціла "афера" буде мабуть залагоджена так, що нїхто не стратить комісийного мандату, бо може ще послїдують дальші виправданя. Впрочім буде вже мабуть тільки ще одно засїданє комісиї, а абсенцию признано тільки за середу, так що трох абсенций вимаганих реґуляміном ще нема.
Жінка кн. Віда вертає до Нїмеччини.
БЕРЛЇН. (Пр. т.) Доносять з Дураца, що неспокій в містї збільшає ся. Вчора пятьох узброєних жандармів перейшло до повстанців. Княгиня з дїтьми відїжджає до Нїмеччини. В Скутарі приготовлявть ся революция.
Послїдні днї кн. Віда.
ДУРАЦО. (Пр. т.) Положенє в Дурацо незмінене. В позициях неприятеля запримічено вчера сильний рух. Заповіджена воєнна нарада не відбула ся. Альбанське правительство продовжило договір з тов. "Дальматия" що-до пароходу "Герцеґовина".
ПАРИЖ. (Пр. т.) Ходить чутка, що Есад паша прибув уже до Бріндізі, а звідси поїде до Царгороду.
БЕРЛЇН. (Пр. т.) Tageblatt доносить, що Епіроти заняли місто Берат.
РИМ. (Аґ. Ст.) Доносять з Дураца, що в битві між Епіротами і Альбанцями, Епіроти вийшли побідоносно і заняли Коріцу. Альбанці з великими втратами вернули ся до Вальони. Тими днями має сюди прибути 500 румунських добровольців.
ДУРАЦО (Ткб.) Професор ґеоґрафії Займер з Грацу був вчора на приватній авдиєнциї у кн. Віда. Кн. Від подякував йому за поміч в оборанї міста в 23. мая і надав йому медаль хоробрости. При тій нагодї випитував ся про полудневу Альбанїю, яку обїздив Займер в научних цілях.
Збори провізоричного правительства в Ульстер.
ЛОНДОН. (Ткб.) Унїонїсти з Ульстеру проголосили в Белфаст заяву, що збори ради унїонїстів з Ульстер треба уважати за збори тимчасового правительства, яке буде мати дальші ширші компетенциї в ціли удержаня ладу і спокою та установленя доброго правительства і охорони свободи народу.
Анґлїйсько-нїмецьке зближенє.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) В палатї громад в дальших нарадах над заграничним етатом унїонїст Льойд вказав на анґлїйсько-нїмецьке зближенє та апелював до Ґрея, щоби попирав міжнародну акцию, що стремить до зменшеня зоружень.
(«Дїло»)
____________________________
13 липня 1914 р.
Епископ Ортинський у Львові. Вчера о год. 8-ій вечером приїхав преосьвящений Ортинський, епископ для американських Русинів, до Львова після залагодженя урядових справ в Римі. На головнім двірци був в часї приїзду ексцеленция Митрополит. Сими днями удаєть ся преосьвящений Ортинський до Відня, а опісля удасть ся на Угорщину, де забавить найбільше тиждень. По поворотї має намір відвідати кілька головнїйших монастирів ОО. Василиян, а головно монастир в Бучачи, де виховують ся будучі місіонарі-душпастирі для Америки. В першій половині серпня поверне преосьвящений Ортинський до Америки.
Сегорічні жнива заповідають ся доволї гарно. Хоча в декотрих місцевостях гради і дощі заподїли шкоду — то загалом беручи є надїя, що о скільки буде тепер погода, так збіже як і сїна вийдуть добре. В Самбірщинї жнива вже зачали ся і декуди по полях видно вже снопи жита, яке в тамтих околицях вийшло cero року дуже гарне і вдатне.
Хмаролом. Пишуть нам: Околицю Камінки струм., котра сего року терпить вже другу з ряду повінь на цілім порічю Буга, навістив в ночи дня 8. с. м хмаролом з тучею. Туча перетягнула дуже широкою полосою в напрямі Буск-Камінка струмилова. Коло години 5. вечером посипало градом, величини лїскових оріхів, а опісля від години 8—12. в ночи лив дощ як з ведра в супроводї сильного вітру. Всї низше положені поля і сїножати знайшлись під водою. Потоки, рови, дороги перемінились в широко пливучі ріки. Шкоди дуже великі. Скошені покоси трави поплили сьвітами, — городовина знївечена, збіжа у водї притолочені і змотлошені на всї сторони, — дерева овочеві місцями повиривані з корінєм. — Дня 10. с. м. падав знова в громадї Лани через чверть години град величини волоського оріха. В лісї лежав він грубою верствою.
Торговля дївчатами. Львівська полїция арештувала М. Лява під замітом торговлї дївчатами. Як виказало слїдство, Ляв при помочи жінки продав yжę кільканайцять молодих дївчат та вислав їх до Америки до міста Buenos Aires для домів розпусти.
Дивне і грізне явище природи. Дня 7. липня с. р. в день сьв. Івана в полуднє усунула ся і запала земля в селї Химчинї по в. Косів на величезній просторони враз з трома хатами, садами, городами, сїножатями та лїсом. Поля, засаджені бараболею та засїяні житом і кукурузою, знайшли ся на кільканайцять метрів в глибинї землї. Се явище тим дивнїйше, що сї поля не лежать на скалистій горі лише на легкопохиленім горбку. Сї поля здавна мають назву "Залім", а се сьвідчить о тім, що тут вже колись давнїйше земля "заломлювала ся", однак ceгo тут і найстарші люди не памятають. Тепер земля зарисувала ся на цілім горбі і грозить знищенєм всїх ґрунтів засаджених бараболею, засїяних житом і кукурузою. Потерпівші і загрожені просять о скору поміч та ратунок.
В справі нашого театру.
З Чорткова пишуть до Нового Слова:
"Невеселі вісти ходять про наш театр. Признати треба, що дирекция Сїрецького мимо слабого, а инодї просто нужденного поводженя трактує штуку серіозно, а о скілько ходить о драму, то поставила її на такім артистичнім уровени, як хиба за часів Садовського. Одначе материяльне неповодженє і невиповідна адмінїстрация поволи, але постійно підкопували театр, знеохочували і довели до сього, що нинї стоїть над театром знов чорна хмара, яку чимскорше розігнати буде обовязком міродатних кругів. Театр покидають найкрасші сили: п. Курбас і Дорошенко. Панї Кушнїрева вже відїхала, п. Іскра відїздить в найблизших днях. Крім сього відійшло кілька молодих сил. П. Ст. Чарнецький відїхав на відпустку, з якої — як впевняють — відїхав на відпустку, з якої — як впевняють — вже до театру не верне. Не знаючи причин сих ґреміяльних димісий, уважаємо своїм обовязком звернути увагу міродатних кругів а передовсїм "Артистичної Комісиї" і видїл львівської "Бесїди", щоби ще о скілько можливо в пору старати ся направити лихо".
З приводу сеї дописи одержуємо з кругів, які стоять близько нашого театру, отсї уваги:
Закид "невідповідної адмінїстрациї" слушний на стільки, що трупа нашого театру була за велика, а наша суспільність материяльно за слаба, щоби могла удержати театр того рода, де актори були би на осібних ролях та штуках. За велика трупа, дїленє роль, було причиною крізи за часів дирекциї п. Стадника. Наша суспільність в силї удержати лиш такий театр, де актор-акторка нинї співає арию в "Фавстї," завтра танцює в "Еві" а позавтра вмирає в "Чорній пантері". Дирекция театру пробувала з початку інакше, хотїла бодай в части роздїлити драму від опери й оперетки та конець був такий, що дефіцит в першім році перевисшив суму 50.000 кор. Практика виказала дальше, що театральна публика скорше потягає за річами співними чим за драмою, бо коли каса по драмі приносить вісїмдесять корон брутто то найслабші збори на опері чи оперетї бути 250—300 кор: Се поясняєть ся також тим, що опера чи оперета стягає чужу публику, а драма числить лиш на свою суспільність. В першім році форсувала дирекция більше драми та успіх моральний був гарний а фінансова сторона потерпіла сильно. Вічні недобори приневолили дирекцию в послїдних часах форсувати оперу та оперету на чім само собою розумієсь мусїла потерпіти драма о стільки, що драми зачали рідше виповнювати наш репертуар. Через те потерпіли й артисти, виключно заанґажовані до драми, бо за мале було поле для їх дїяльности вони хотїли більше чим наш театр їм дати може. Тут причина "масових димісий". Панї Кушнїрева Іскра, панове Курбас, Дорошенко — то артисти виключно драматичні. Не вина в тім анї дирекций анї адмінїстрациї анї нїкого а лиш та причина в тім, що ми не годні удержати театру, де були-б окремі сили до опери і окремі до драми і то тим більше, що наш театр подорожуючий та що репертуару не можна подїлити на сезони (оперовий, драматичний). Річ ясна, бо коли одна часть грзє, друга сидить безчинно та живе силами граючої части. Дальше субвенция нашого театру в відношеню до теперішного буджету за мала а також за мала до теперішної дорожнії та критичних часів.
Телєґрами.
Цісар.
ІШЛЬ (Ткб.). Цісар був вчера рано о год 7. на Службі Божій в каплици цісарської вілї; Службу Божу відправив парох парохіяльної церкви в бурґу Зайдль. До полудня полагоджував монарх державні справи, а о год. 2.30 пополудни відбув ся у цісаря обід, на якім були присутні мінїстер Буріян, ґенер. адютанти, дир. Шісль, лїкар Керцль і парох Зайдль. По обідї відбув цісар на терасї вілї серкль, яке тривало квадранс. Цісар говорив довго з Буріяном і товаришем мінїстра, мінїстерияльним секретарем Сіляшем.
ІШЛЬ (Ткб.). Мінїстер Буріян був вчера на авдиєнциї у цісаря і реферував про біжучі справи.
Похорони Гартвіґа.
БІЛГОРОД (Ткб.). Похорони росийського посла Гартвіґа відбудуть ся у второк рано. Возьмуть в них участь члени дипломатичного тїла, достойники цивільні і війскові, ціла білгородська залога і тутешне духовенство з митро-политом на чолї. Король Петро вишле заступника. Похорони відбудуть ся з війсковими почестями, а тїло буде поховане на білгородськім цвинтари.
Дневники заміщують статї, в яких виносять прихильність Гартвіґа для Сербії та його заслуги, як також, що смерть його є великою втратою для Сербії.
Послїдні днї кн. Віда.
ДУРАЦО (Ткб.). Префект в Коріци доносить, що населенє мимо сильного опору мусїло cкапітулювати і втїкло до Берат. Серед населеня панує трівога, бо боять ся жорстокостий Греків. Грецьке війско ширить усюди убийства, пожежі і знищенє.
ДУРАЦО. (Ткб.) Кн. Від заявив представникам чужих держав, що не має вже средств, щоби здусити повстанє. З причини недостач фінансових і оружної сили буде змушений подувати про зміну правительства. Представники заявили, що подадуть се до відома своїм державам, а вони дадуть на се відповідь.
РИМ. (Пр. тел.) На случай коли би кн. Від уступив, міжнародна контрольна комісія віддасть тимчасову управу краю анґлїйському комісареви Лямбови.
ПЕТЕРБУРГ. (Ткб.) Сазонов відбув одногодинну конференцию з Турканом пашою, а опісля паша був у француського і анґлїйського амбасадора. З кругів міродатних запевняють, що Туркан паша одержав дефінїтивні відповіди на усї питаня. Вечером удав ся Туркан до Петергофу, а потім відїхав до Берлїна.
ДУРАЦО. (Ткб.) Повстанці не хотять видати двох голяндських офіцирів, зловлених в Ельбасанї, доки не сповнить ся їx жадань.
Мінїстер справедливости подав ся до димісиї. Під проводом князя відбули ся великі збори нотаблїв при участи Пренка Боба Доди й Ізмаїла Кемаля. При сій нагодї манїфестовано з усїх сторін симпатию для князя. Іса Болєтінац говорив: "Хоч князь не був вибраний нами, але визначила його Европа, стоїмо при нїм вірно, коли мусїв би покинути нас, не хочемо иншого, Альбанці се не дїти, щоби з ними бавити ся". При кінци зборів повторили ся манїфестациї симпатиї для князя.
ДУРАЦО. (Ткб.) Епіроти маширують дальше і заняли вже округ Скрапар. Префект Вальони донїс, що се маширують правильні грецькі війска. Берат і Вальона в небезпеці і небавом впадуть в руки Греків.
(«Дїло»)
13.07.2014