Його ц. к. Апостольське Величество зволив запорядити
Загальну мобілїзацию
і покликанє цілого цісарсько-королївського і королївсько-угорського загального ополченя.
І.
Особи нечинні і особи належачі до загального ополченя.
1. До рядів повинні зголосити ся:
а) всї особи нечинні і всї особи обовязані до загального ополченя, надїлені картами призначеня, як також всї візвані картами покликаня а то після вказівок, уміщених в їх картах призначеня зглядно покликаня;
б) всї особи нечинні, як також всї инші особи, обовязані до загального ополченя 42-лїтні і молодші, котрі служили при війску, воєнній маринарці, краєвій оборонї або жандармериї, а то після вказівок, поміщених в їх війскових пашпортах (війскових посьвідченях, пашпортах краєвої оборони, посьвідченях краєвої оборони), зглядно пашпортах загального ополченя;
в) особи, належачі до загального ополченя призначені до особливих службових чинностий для воєнних цілий, після припоручень начальника громади.
2. Всї рекрути і запасові резервісти, асентеровані сього року, одначе досї не придїлені до рядів, зістають отсим на підставі найвисшого приказу придїлені до рядів.
З поміж сих рекрутів і запасових резервістів сї особи, котрі перебувають в Тироли, Каринтиї, Країнї, Істриї, Ґорициї і Градисці, Триєстї (місто й округ), Дальматиї, Долїшнім Шлеску, Галичинї і Буковинї, дальше в комітатах Берег, Марамарош, Уґоча, Алсофегер, Бестерче-Насод, Брашо, Чік, Фоґараш, Гаромшек, Гунїяд, Кіш-Кікеле, Колош, Мірош-Торда, Нодь — дальше в Хорватиї і Славонїї, Боснїї й Герцеґовинї, або є там приналежні, повинні найпізнїйше до 24 годин по оголошеню нинїшного оповіщеня вирушити і можливо найскорше зголосити ся у повітовій доповняючій командї свого місця побуту. Ті, котрим відомо, що належать до краєвої оборони, мають ставити ся до повітової доповняючої команди краєвої оборони їх місця перебуваня.
Всї инші мають ожидати покликаня.
II. Конї.
1. Конї (вючні звірята), віддані приватним особам до вжитку, належні до війска і до краєвої оборони, належить сейчас відставити до тої стациї, в котрій їх видано.
2. Конї, котрі на основі закона з дня 21. грудня 1912. року Вдз. ч. 235 зістали обдїлені евіденцийними картками, належить відставити сейчас до місць достави (відбору), поданих в дотичних евіденцийних картах.
III. Перевозові засоби.
Посїдачі транспортових засобів, візвані начальником громади на основі закона з 24. грудня 1912 Вдз ч. 235 до їх достави, повинні відставити їх зглядно доставити разом з посїданими приналежними до них причандалами після вказівок начальника громади.
IV. Воєнні чинитьби.
В дневнику законів держави оголошено переведенє в житє обовязку воєнних чинитьб. Належить задосить учинити всїм жаданям, постановленим по думці закона про воєнні чинитьби з дня 26. грудня 1912 Вдз. ч. 236.
Неприміненє до заряджень нинїшного оповіщеня буде строго каране після обовязуючих законів.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) В ціли усуненя сумнївів, які катеґориї загального ополченя зістали покликані, доносять нам з компетентної сторони, що покликанє відносить ся до отсих катеґорий загального ополченя.
Всї ті, котрі одержали карти призначеня (Widmungskarten) або зістали покликані картами, дальше ті ополченці, котрі начальником громади призначені зістали до специяльної служби для війскових цілий, без огляду на те, до котрої кляси віку належать і чи служили у війску, чи нї, маринарці, краєвій оборонї, або жандармериї. З инших покликані лише ті, котрі належать до згаданих в оповіщеню кляс віку і служили у війску, маринарці, краєвій оборонї або жандармериї.
Нинїшна Wiener Zeitung і угорський урядовий дневник Budapesłi Kóslony оголошують слїдуюче:
"Після урядового донесеня з дня 31. липня с. р. зволив Його Ціс. Kop Апостольське Величество наказати загальну мобілїзацию армії, воєнної маринарки, обох краєвих оборон як також мобілїзацию і покликанє загального ололченя. Розпорядженє се спричинене зарядженєм мобілїзациї в Росиї. Наказане Його Ціс. Kop. Апостольським Величеством зарядженє не має нїякої аґресивної тенденциї, а ходить лише про зарядженє, видане для обережности в ціли необхідної оборони монархії.
Воєнний стан.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Нинїшна Wiener Zeitung оголошує отсе цісарське розпорядженє:
Цісарське розпорядженє в справі перенесеня полїтичної власти на команданта оружних сил в Галичинї, Буковинї і в части на Моравії і Шлеску. Мінїстерське розпорядженє, обмежаюче полїцийні приписи пашпортові в Галичинї, Буковинї і в части Моравії і Шлеску.
Мінїстерське розпорядженє про посїданє оружя, амунїциї і вибухових материялів та торгованя ними в Галичинї, Буковинї і части Моравії і Шлеску.
Мінїстерське розпорядженє що-до обмеженя парової плавби на Побережу і Дальматиї.
Мінїстерське розпорядженє про застановленє чинностий судиїв присяжних в Галичинї, Буковинї і части Моравії та Шлеску.
Цісарське розпорядженє в справі цілковитого або частинного завішеня закона про недїльний відпочинок.
Моратория.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Wiener Zeitung оголошує цісарське розпорядженє в справі 14-дневної мораториї.
Мобілїзация в Росиї.
Досї були суперечні звістки про мобілїзацию в Росиї й називали ріжні округи, в яких ся мобілїзация переводить ся. Вчера надійшли певні відомости, що Росия робить загальну мобілїзацию, а в заграничних ґазетах, які вчора прийшли до Львова, знаходить ся до певної міри росийське урядове потвердженє цілковитої мобілізації.
Урядове оголошенє звучить:
"Найяснїйший Пан був ласкав наказати поставити війско й фльоту на воєнній стопі, призначивши початок мобілїзациї на годину 12 в ночи на день 17 (30) липня".
Таким чином в урядовім оголошеню нема вичислених округів, де має робити ся мобілїзация, є мова лише про війско і фльоту, і мобілїзация відносить ся до цілої армії.
Київська повітова команда візвала резервістів ставити ся в другім дни мобілїзациї. Загальне ополченє не мобілїзують ся, бо в Росиї є инша орґанїзация резерв, з яких війско доповнює свої кадри, і так зване "загальне ополченє" не буває покликане при мобілізованю чинного війска.
Мобілїзацийні приготованя Нїмеччини.
БЕРЛЇН. (Ткб.). З Петербурга надійшла вчора від нїмецького посла вість, що заряджено загальну мобілїзацию росийського війска й фльоти. З сеї причини цісар Вільгельм завів у Нїмеччинї стан так званої загрожуючої небезпеки війни. Цісар Вільгельм відїхав учора до Берлїна.
БЕРЛЇН (Ткб.) Бюро Вольфа доносить: Стан грізної небезпеки війни містить у собі всї військові зарядженя над границею й до охорони зелїзниць, а далї обмеженя зелїзного руху, почтового й телєґрафічного для цілей військових потреб. Дальші наслїдки сього стану рівнозначні з воєнним станом, станом облоги; в Прусиї забороною оголошувати відомости про рух війска й про середники оборони.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Союзна рада прихилила ся вчора до виданя 3 цісарських розпоряджень, а то відносно заборони вивозити засоби апровізациї, паши, звірят і звірячих продуктів, автомобілїв, мотоциклїв і їх складових частин, а також олїїв мінеральних, мази, і т. д. Сї розпорядженя відразу входять в житє.
БЕРЛЇН. (Ткб). Відомість про оголошенє в Нїмеччинї стану загрожуючої небезпеки війни викликала на біржі ентузиястичну манїфестацию патріотичну.
Приготованя Франциї.
ПАРИЖ. (Вл. тел.). Рада мінїстрів постановила зарядити далеко ідучі воєнні приготованя і стягнути війско на північно-східну границю.
ПАРИЖ. (Гавас). Мінїстерство скарбу оголошує ноту, в якій заявляє, що відомости дневників про зарядженя обережности, пороблені зарядом війска й маринарки, є недокладні.
Загальна мобілїзация в Голяндиї.
ГАҐА (Ткб.) Королева видала оповіщенє, що Голяндиї загрожує небезпека війни. Скликано другу палату.
ГАҐА (Ткб.) Голяндська королева вчора в годинї 130 по полудни зарядила загальну мобілїзацию.
Мирові заходи Анґлїї.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Ходять чутки, що дійде до порозуміня між правительством і опозициєю в справі Ірляндиї і що правительство візьме назад поправку до біля про гомруль.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Державний секретар Ґрей відповів на запит Бонара Лоу: Можу сказати дуже мало й жалую, що не можу сказати, що положенє є менше поважне, нїж учора. Найважнїйші справи доси незмінені. Австрия зачала війну з Сербією.
Росия зарядила частинну мобілїзацию.
Се покищо не довело до відповідних кроків инших держав. Ми далї стараємо ся о утриманє европейського мира. Для сеї ціли утримуємо стислий контакт з иншими державами. З радістю зазначаю, що не натрафили на трудности зі сторони инших держав, хоч для них і було неможливе прилучити ся до нашої дипльоматичної акциї.
На кінця засїданя премєр вніс відроченє другого читаня додаткового біля до гомруля і сказав: Ми зібрали ся нинї серед обставин, яких повага не має собі рівної в усїм, що ми доси пережили. Питанє — війна, як мир, висить. Стоїмо перед катастрофою, якої розміри й наслїдки цілком не можна оцінити. В таких обставинах важною для цілого сьвіта річию є, щоби Анґлїя, якої інтереси тут не входять в рахубу (оплески) могла виступати з повагою, гідною великого народу. Наради над додатковим білем могли би мати в таких обставинах погубні наслїдки для міжнародної ситуациї. Тому в порозуміню з Бонаром Лоу я вношу відроченє й висловлюю надїю, що патріотизм всіх партий причинить ся до того, щоби, наскільки се лежить в силї Анґлїї, коли не відвернути, то принаймні ограничити нещастє, яке загрожує цілому сьвітови (Ґрей гвоорив в четвер, коли не знав нїчого про випадки вчорашного дня, які цілком змінили ситуацию. Пр. Ред.).
Рішаючі наради.
ПАРИЖ (Ткб.) Росийський посол Ізвольський вчора передполуднем відбув нараду з премєром і мінїстром заграничних справ Вівіанї.
ЛОНДОН (Ткб.) Державний секретар Ґрей вчора пополудни відбув конференцию з премєром Асквітом.
Вільгельм II. до Миколи II.
Півурядовий берлїнський Localanzeiger потверджує, що цісар Вільгельм II. дійсно вислав до царя лист. Сей лист мав привезти князь Генрик пруський або великий князь гесенський.
Деклярациї невтральности.
МАДРИТ. (Ткб.) Півурядова Епоха доносить, що правительство заявило, що Еспанїя на випадок міжнародного конфлїкту буде заховувати як найстислїйшу невтральність.
СОФІЯ. (Ткб.) Болгарське правительство доручило своїм представникам за границею, щоби повторити заяву, що в війні Австриї з Сербією, Болгария заховає стислу невтральність.
Становище Румунїї.
БУКАРЕШТ. (Дум. аґ.) Півурядова Independance Roumaine пише: Ситуация є така поважна, що накладає на всїх Румунів обовязок забути про все, що хвилево дїлить їх. Мимо всїх комплїкаций, які є непочислимі в своїх наслїдках, треба сподївати ся, що конфлїкт між Австриєю і Сербією буде зльокалїзований під впливом однодушних старань всїх держав, які так само як Румунїя не занехають нїчого, щоби стримати загальну конерляґрацию.
Одначе Румунїя не може усунути австро-сербський конфлїкт, і тому її обовязком є встримати ся від усяких манїфестаций, які були би не на часї й були би в суперечности з її інтересами й приязними відносинами. Кличемо до всїх, щоби стримали ся від нагоди й від усяких чинів, які могли би нарушити повагу держави або якось заанґажувати її.
Становище Грециї.
Аґенция Райтера довідуєть ся, що Греция зложила Сербії приязну заяву, що буде обстоювати при договорі, який істнує між нею і Сербією, що полягає на недопущеню нїяких змін в положеню, витворенім букарештенським миром.
Становище Болгариї.
Болгарське правительство вносить до собраня проєкт кредитів на воєнні потреби в сумі 150 мілїонів з розложенєм їх на чотири фінансові періоди. Сподіють ся, що проєкт буде принятий одноголосно.
В Болгариї стає замітним все більший рух. Розворушенє населеня обявляєть ся в дуже замітних обявах і звертаєть ся щораз більше проти Сербії.
Становище Туреччини.
Царгородські офіцияльні круги запевняють, що погашенє морських лїхтарень на Чорнім мори є спричинене бунтом росийської фльоти в Севастополи, але не є нїяким обявом неприязни Росиї до Туреччини.
Грецький посол Панас був дня 30. м. м. в полуднє на конференциї у великого везира і мав йому поробити важні пропозициї, над котрими радила зараз мінїстерська рада. По радї заявили, що Туреччина готова бути невтральною. Але є загальний погляд, що можуть зайти подїї, котрі змусять Туреччину не бути рівнодушною. Наслїдки війни є дуже прикрі тому, що через Сербію відтятий рух. Побоюють ся, що Царгород буде зовсїм зізольований. Ціни засобів поживи підскочили дуже в гору.
Становище Япанїї.
Берлїнська National Zeitung подає, що між ґр. Берхтольдом і япанським послом у Відни відбула ся півтретягодинна конференция. З Відня заявляють, що такої конференциї не було. Само собою, що про конференцию годї тепер щонебудь подавати до публичного відома, але се факт, що в Япанїї обявляєть ся живе зацікавленє для европейських подїй і що Росия з причини сильного патріотичного настрою серед Япанців, мусїти ме помістити богато свого війска на Далекім Сходї.
На воздушну фльоту.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Часописи доносять: Позавчера пополудни відбула ся нарада центрального комітету до утвореня австрийської воздушної фльоти. Ухвалено фонд 1,400.000 корон, який є зложений в почтовій касї ощадности, а походить зі складок, зложити безпроволочно в кабінетовій канцеляриї цісаря до диспозициї монарха. Про сю ухвалу повідомлено також протектора австрийського комітету воздушної фльоти архикнязя Кароля Франца Йосифа.
Жертволюбивість.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Намісник, маршалок краю і посадник Відня видали відозву до горожан, в котрій взивають причиняти ся до злагідненя нужди всїх потребуючих і надсилати датки для жовнїрів.
ПРАГА (Ткб.) Prager Tagblatt отворив складку для родин резервістів. Одна неназвана особа зложила на сю ціль 10.000 корон.
ВІДЕНЬ (Ткб.) В центральній канцеляриї Червоного Хреста зголошуєть ся богато жінок і дівчат до служби ріжного рода. Заграничні консуляти доносять, що там також зголошуєть ся богато жінок і дївчат до санїтарної служби.
Задержанє росийських автомобілїв.
З Сарбрікен доносять: Велике вражінє викликало задержанє в Сарльонїс коло Тревіру двох заграничних автомобілїв, що мають бути власностию ґенерального росийського штабу. Як показало ся, сї автомобілї належали до в. князя Миколи і кн. Орлова, котрі поїздом їхали з Франкфурту над Меном до Парижа. Обох шоферів і їх товариша разом з автомобілями придержано. В возах найшли машину до писаня і полевий столик. Очікувані запорядженя з Берлїна в сій справі доси не наспіли.
[Дїло]
01.08.1914