Рівночасно з законом про континґент рекрутів вийшли три закони, які тепер мають актуальне значінє, а саме:
1) Закон з 26 грудня 1912 року про чинитьби в воєннім часї;
1) Закон з 21 грудня 1912 року про доставу коний і возів;
2) Закон з 26 грудня 1912 року про поміч для родин осіб, що пішли до війска при мобілїзациї.
Постанови сих законів треба добре задеpжати в памяти, а се тим більше, що тепер оголошено тарифу цін за обовязкові чинитьби і висоту запомог для родин мобілїзованих.
Підчас мобілїзациї або війни воєнні чинитьби, передвиджені законом, можуть бути вимагані не лише на ціли самої армії, але також на ціли жандармериї, скарбової сторожі, персоналю державних лїсів, цивільних осіб, придїлених до війска, воєнних полоняників й армії, союзної держави. За чинитьби належить ся винагорода, наскільки можливо в готівці. Коли се не можливе, видають ся поквітованя, які треба представити через громадську зверхність найпізнійше до шістьох місяців. Коли хто незадоволений з висоти винагороди, представить тою самою дорогою свої претенсиї, про які в першій інстанциї рішає повітова комісия, в другій краєва комісия, а в третій комісия мінїстерияльна. В повітовій комісиї проводить староста, зглядно президент міста, належать до неї два члени повітової ради (у Львові й Кракові міської ради), скарбовий урядник, заступник війсковости й секретар. В краєвій комісиї проводить намісник або його заступник, належать до неї маршалок і один член видїлу краєвого, радник намісництва, представник краєвої дирекциї скарбу і представник корпусної команди.
Видатки за чинитьби в часї війни покриває війсковий скарб, а допомоги для родин покликаних до війска видає державний скарб.
До обовязкових чинитьб належать особисті услуги.
До особистих услуг поза боєвою лїнїєю обовязані всї, що не скінчили пятьдесять лїт житя. Наскільки можна, треба покликувати молодших людей, здатних до відповідних робіт. Увільнені від них хорі, уломні, публичні урядники, начальники громад, покликані до воєнної служби, душпастирі, особи увільнені від чинитьб на основі міжнародного права. До хвилевих чинитьб і на териториї власної громади можуть бути покликувані самостійні рільники й промисловці, а також особи, яких присутність конечна для удержаня родини. Винагородженє за особисті услуги означує мінїстеріяльне розпорпорядженє. Таке розпорядженє оголосила тепер Wiener Zeitung і воно постановляє, що винагорода за особисті услуги складаєть ся з щоденної виплаченої певної квоти й звороту коштів подорожи. Щоденна винагорода за чинитьби, анальоґічна з услугами офіцерів, лїкарів, ветеринарів, інжінєрів рівнаєть ся платї ґажистів X. кляси. За услуги в характері санїтарів належить ся денно винагорода в квотї 8 корон, а помічникам, провідникам, машиністам при моторових возах, механікам, шоферам, кондукторам або ковалям 5 корон денно, погоничам, візникам, робітникам три корони денно. Виплата відбуваєть ся після звичайних війскових приписів. Особи, покликані до особистих услуг, мають також право до евентуального заосмотреня для себе і своїх родин після анальоґії війскових і змобілїзованих осіб, наскільки се заосмотренє їм не належить ся на основі окремих приписів.
Річеві чинитьби.
За річеві чинитьби (конї, підводи, стайнї на худобу, споживчі артикули) мінїстерияльне розпорядженє оголошує ціни, які подаємо низше. Засадничо кождий властитель транспортових засобів, моторів, лїтаків, голубів, площ, доріг обовязаний віддати їх війсковости до розпорядженя на час воєнної потреби. Від сього обовязку вільні конї й инші транспортові середники, конечні для висилки почти, цілей полїцийних і державних, пожарничої сторожі, душпастирів, лїкарів і ветеринарів, конї в стайнях розплодових і до перегонів. Рух на зелїзницях може бути частинно або тревало стриманий для воєнних цілей. За встриманє руху на зелїзницях, а також на почтї, телєґрафі й телефонї не належить ся жадне винагородженє.
На випадок воєнного кватерунку обовязують загальні кватерункові приписи, на скільки не видано окремих розпоряджень. На випадок потреби війсковість може зажадати також такі будинки, які в часї мира вільні від кватерунку. Одначе в кождім разї вільні від кватерунку публичні місця, ґалериї образів, архіви й біблїотеки, клявзулеві поміщеня жіночих монастирів і будинки зелїзниць, потрібні для зелїзничого руху.
Особи, що мають власне домове господарство, можуть бути обовязані достарчувати харч на війскові ціли. На жаданє мусить бути доставлена на сі ціли також паша для худоби. Про обовязкові чинитьби рішає в разї сумнїву полїтична власть, а в останній інстанциї мінїстер краєвої оборони. Зажаленя й відклики не стримують виконаня чинитьби.
Винагорода за підводи й звірята.
За ужиті на війскові ціли підводи й звірята признаєть ся така денна винагорода; за підводу з двома кіньми 6 кор., з одним конем 4 кор., за підводу з двома волами 5 кор.; за два конї в упряжі без воза 4 кор., за одного 2 кор., за коня до їзди верхом 3 кор. Крім сеї винагороди належить ся пожива для звірят. Заряд війсковий поносить кошти утриманя в добрім стані возів і упряжи, а також кошти кутя коний. Належитість і відшкодованє числять ся від дня забраня підвод і звірят аж до дня їх увільненя, а крім того ще за ті днї, скільки треба, щоби вони могли найкоротшою дорого вернути до місця, звідки їх взято.
Винагорода за моторові підводи.
За віддані до ужитку війсковости самоходи платить ся така денна винагорода: за моторовий ровер без бічного візка 4 кор., з бічним візком 5 кор., за особовий автомобіль з одним або двома сидженями 15 кор., з кількома сидженями 20 кор., за автобус 30 кор. Осібна тарифа істнує для тягарових автомобілїв.
Винагорода за уміщенє худоби в стайнї.
За умішенє худоби в стайнї або стодолї, під дахом без бічних стїн або в шопі признаєть ся винагорода денно 2 сотики, а за уміщенє вівці або безроги 1 сотик.
Утриманє жовнїрів на кватирі.
При утриманю "натурою" на кватирі ціла денна порция жовнїра має виносити 700 ґрамів хлїба, 2 порциї кави (кожда з 20 ґрамів паленої кави й 25 ґр. цукру), 400 ґр. сьвіжого волового мяса, 140 ґр. ярини (риж, крупи, просо і т. д.) Приправи (сіль, перець, паприка, оцет і т. д.) і 500 ґр. вина або три чверти лїтри пива.
Окремі підкріпленя мають складати ся: снїданє з порциї кави; обід з цілої порциї мяса пів порциї ярини і пів порциї напою; вечера з пів порциї напою й ярини. Порциї хлїба роздїлюєть ся на снїдане, обід і вечеру; другу порцию кави можна жадати по обідї або вечері; так само порцию мяса можна роздїлити на обід і вечеру. Грошева винагорода замість утриманя натурою виносить:
За цілу денну порцию 1 кор. 79 сот., за снїданє 95 сот., за обід з цілою порциєю мяса 1 кор. 15 сот., за обід з пів порциєю мяса 85 с., за вечеру з пів порциєю мяса 69 сот., за вечеру без мяса 39 сот.
Винагорода за споживчі артикули, зареквіровані війском.
За споживчі артикули признає війсковий заряд таку винагороду: За метричний сотнар пшениці 29 кор., жита 21 к. 50 с., ячменю 20 к., вівса 20 к., муки пшоняної 39 к., житної муки 55 к., меленої кукурузи 34 кор. За кільо:
Пшеничного хлїба 39 с., житного хлїба 46 с., мішаного хлїба 44 с., рижу 70 с., круп 60 сот., бобу 55 с., сочевиці 75 с., гороху 70 с., бульби 40 с., сьвіжої ярини (капуста, калярепа, бураки і т. д.) 40 с., квашеної капусти й бураків 3 к., кави 4 к. 50 с., чаю 12 к. 50 с., какао 7 к. 50 с., цукру 1 к. 15 с., соли 96 с. і т. д.
За одну лїтру: вина 1 к. 40 с., пива 50 с., горівки 1 к. 90 с., руму 3 к. 60 с., коняку 8 к., оцту 30 с., оливи 2 к. 90 с.
За метричний сотнар:
живої худоби до різаня 108 к. овець і баранів 110 к., свиний 160 к., віл 105 к., телят 180 кор.
Мясо: волове 900 к, бараняче 180 к., вепрове 240 к., теляче 275 к., салямі 550 к., суха ковбаса 340 к., солонина 250 к., свинячий смалець 200 кор.
За одно кільо: масла 4 кор. 10 сот., сира 1 к. 50 с.
За метричний сотнар: сїна 12 к. 30 с., вівсяних отрубів 25 к., конюшини 15 кор., соломи 16 к. 30 с.
Опалові материяли.
За 1 метр кубічний: тверде опалове дерево 12 к. 50 с., мягке дерево 11 к.
За метричний сотнар: вугля 4 к., деревляного вугля 14 к.
За 1 кільо: нафти 40 с., спіритусу до паленя 80 с.
[Дїло]
31.07.1914