Війна з Сербією.

Перша побіда.

 

ВІДЕНЬ. (Ткб.) Вчера рано о годинї 1.30 Серби висадили у воздух міст між Земунем і Бєлгородом, на що піхота й артилєрия разом з дунаєвими монїторами відповіла острілюванєм сербських позиций по другій сторонї мосту. Серби цофнули ся по короткій боротьбі. Наші втрати цілком незначні.

 

Вчера вдало ся малому віддїлови піонїрів разом з жовнїрами скарбової сторожі забрати два сербські пароходи, наладовані амунїциєю і мінами. Піонїри і скарбова сторожа по короткій але нагальній боротьбі перемогли сильнїйшу числом залогу сербських кораблїв і заняли кораблї разом з їx небезпечним ладунком. Два наші дунаєві пароходи забрали зі собою сербські кораблі.

 

Заходи коло зльокалїзованя війни.

 

Напір Анґлїї на Росию.

 

ЛЬОНДОН. (Ткб) Times пише: Анї правительство, анї секретар Ґрей не бачуть в обставинї, що Нїмеччина не була в можности прилучити ся до анґлійської інїциятиви відкиненя з засадї сеї інїциятиви. Ґрей робив поспіху, вказаним конечністю, і буде робити дальше для ціли, яка присьвічувала йому від початку, то є, щоби австрисько-сербський конфлїкт автоматично не вплинув на істнованє ґруп держав у напрямі европейської війни.

 

Daily Chronicle пише, що коли Австро-Угорщина рішила ся на війну зі Сербією, то Росия мусить розважити, чи має бути знищений европейський мир.

 

Daily News пише: Що-до Анґлїї, то трудно подумати, щоби ми мали мішати ся в який спір. Думка, що майно і кров мають бути посьвячені для скріпленя впливів Росиї на Балканї, була би незрозуміла й обидлива для демократичного народа. Наші руки в сїй справі свобідні і ми постараємо ся, щоби й дальше остали свобідні.

 

Standard запитує, чи Росия й Европа вдоволять ся заявою Австриї, що вона не хоче нїяких територияльних здобутків у війнї зі Сербією. Нїхто не має задач і обороняти Сербію перед заслуженою карою. Нїяка держава не обовязана інґерувати, коли Австро-Угорщина обмежить ся до тої полїтичної лїнїї, котру собі визначила.

 

Westminster Gazette пише, що скоро неможливо запобігти вибухови австрийсько- сербської війни, не повинно бути неможливе переконати Росию, що її інтереси через стремлїнє Австро-Угорщини до одержаня сатисфакциї від Сербії, ніяким чином не заквестіоновані анї не наражені.

 

Італїя рахує свої сили.

 

РИМ. (Ткб.) Король Віктор Емануель по короткій подорожі по Середземнім мори вернув сюди назад і сейчас приняв на авдиєнциї президента кабінету Саляндру та мінїстра заграничних справ Маркіза ді Сан Джулїяно, а також і шефів ґенерального штабу армії й маринарки. По богослуженю в Пантеонї король приняв на авдиєнциї ще раз президета кабінету і мінїстра війни.

 

Заходи у Франциї.

 

ПАРИЖ. (Ткб). Нїмецький амбасадор Шен відвідав мінїстра Мартена Бенвеню, котрий заступав неприсутного Вівянього і мав з ним конференцию в справі можливости зльокалїзованя австрийсько-сербського конфлїкту.

 

ДІНКІРХЕН. (Ткб.) Президент кабінету републики Пуанкаре приїхав сюди о год. 7.30 рано і сейчас відїхав до Парижа, де прибув о год. 1.15 сполудня.

 

ПАРИЖ. (Ткб.) Приїхав сюди Пуанкаре. На двірци ожидали його мінїстри, росийський амбасадор Ізвольський та инші достойники.

 

ПАРИЖ. (Ткб.) Президент і мінїстер заграничних справ Вівіянї сейчас по приїздї відбули конференцию з нїмецьким амбасадом Шеном та росийським амбасадором Ізвольським.

 

Рада мінїстрів в Льондонї.

 

ЛЬОНДОН. (Ткб.) Вчерашна рада мінїстрів тривала більше двох годин.

 

В часї засїданя прийшов до мінїстерства заграничних справ француський амбасадор.

 

Заява Росиї.

 

ПЕТЕРБУРГ. (Ткб.) Видано слїдуючий урядовий комунїкат:

 

"Численні патріотичні манїфестациї останних днїв у столици й инших містах держави доказують, що сильна і спокійна полїтика Росиї найшла симпатичний відгомін в мирних кругах населеня. Одначе правительство сподїєть ся, що вислів сих почувань не прибере ворожої закраски для тих держав, з котрими Росия живе в мирі і бажає собі незмінно остати в мирі і дальше. Правительство черпає силу з піднесення духа серед насерлення і взиває підданих, щоби зберігли повагу і супокій. Правительство як слїд боронить гідностий інтересів Росиї".

 

Вражінє росийської заяви.

 

БЕРЛЇН. (Ткб.) Norddeutsche Allgemeine Zeitung пише в справі вчерашного урядового комунїкату Росиї:

 

"Мировий тон урядової заяви Росиї найшов тут живий відгомін. Цісарське правительство прихильно настроєне для думки вдержаня мира, сподієть ся, що також і нїмецький нарід попре його в сих стремлїнях, займаючи дальше становище помірковане і спокійне.

 

Слова і дїла.

 

ПЕТЕРБУРГ. (Прив. тел.) Перед виїздом на фінляндські води цар Микола підписав учера указ, яким заряджуєть ся мобілїзацию 14 дивізий росийського війска.

 

БЕРЛЇН. (Прив. тел.) Над границею в Ейґкунах стоять сильні війскові патрулї. Віддїл росийської кінноти обсадив пограниче коло Верболова. Замітний сильний рух росийських війск над границею Прусиї.

 

ВАРШАВА. (Прив. тел.) Вчерашні варшавські ґазети принесли цілий ряд телєґрам петербурської телєґрафічної аґенциї, в котрих наведені постанови, що відносять ся до мобілїзациї росийської фльоти на Північнім і Чорнім мори.

 

Рівночасно з мобілїзациєю фльот заряджено цілий ряд обмежень для торговельного і особового руху на росийських водах.

 

Арештованя й ревізиї.

 

Віденські часописиси доносять з Зари в Дальматиї про арештованє посла до державної ради д-ра Мелька Цінґрії, проти котрого власти вже давнїйше зібрали дуже богато обтяжаючого материялу. Він брав не давно участь у великосербськім конґресі в Білгородї, на котрім промовляв. На сїм конґресї був також посадник Загребу і привіз з Сербії високий ордер. Тепер по замкненю державної ради, отже як устала посольська недоторканість ність, посол Цінґрія хотїв втечи з Дальматиї, але його зловили завчасу. Арештовано також заступника посадника Зари Антона Пулїєрі, члена радикальної сербської партиї.

 

З Любляни доносять, що почало ся там слїдство проти звісного полїтика Грібара, б. посадника і посла Любляни. В Ґорициї арештовано двох кандидатів адвокатури.

 

У католицького епископа в Раґузї Міляса переведено ревізию.

 

В Марієнбадї арештовано повертаючого з лїченя сербського ґенерала Маріновича. На приказ в Відня доставлено його до Відня.

 

В Будапештї арештовано під закидом шпіонажі росийського полковника Пребовицького, що перебував там інкоґнїто.

 

Манїфестациї в монархії.

 

ЧЕРНІВЦІ. (Ткб.) Виповідженє війни викликало серед населеня великий ентузіязм. Великі маси публики в піднесенім настрою проходили вулицями міста зі співом австрийського гимну. З балькону палати краєвого правительства ґр. Меран виголосив промову, в котрій висловив радість з приводу патріотизму людности. Також з инших міст Буковини доносять про подібні маніфестациї.

 

ВІДЕНЬ. (Ткб.) Вчера стоваришенє встеранів і війсковий корпус уладили величаву патріотичну манїфестацию. Промовляв бурмістр Вайскірхнер, підношено оклики на честь армії й Австриї і проти Сербії.

 

ВІДЕНЬ. (Ткб.) Міська рада зібрала ся вчера на надзвичайне засїданє. Саля і ґалєриї були переповнені. Бурмістр Вайскірхнер виголосив серед безупинних оплесків патріотичну промову, котру закінчив окликом на честь армії й цісаря.

 

Чолобитна телєґрама угорських аристократів.

 

БУДАПЕШТ. (Ткб.) Богато аристократва, котрих покликано до зброї, вислали вчера до цісаря чолобитну телєґраму. У відповідь прийшла на руки ґр. Андрашія з кабінетової канцеляриї телєґрама, в котрій цісар горячо і сердечно дякує за вислови підданности і приймає їх до відома з особливим вдоволенєм.

 

Мінїстер Гуссарек до академічної молодїжи.

 

ВІДЕНЬ (Ткб.) Мінїстер просьвіти Гуссарек видав поклик до академічної молодїжи, в котрім з огляду на виповідженє війни апелює до молодїжи, щоби ті, котрих не покликано до чинної війскової служби, не оставали позаду воєнного запалу своїх патріотичних товаришів, але використали можність чинного служеня вітчинї, посьвячуючи свої сили добровільній опіці над хорими, зглядно службі в публичній адмінїстрациї і для загального добра, щоби лаври здобути для вітчини.

 

Богослуженя на інтенцию побіди.

 

БЕРНО (Ткб.) Епископ Берна д-р Гуйн оголосив пастирський лист, в котрім поручає відправу богослужень на успіх армії. В найблизших днях відбудуть ся по всїх диєцезиях богослуженя на інтенцию побіди австрийської армії.

 

Жертви на війско.

 

ПРАГА (Ткб.) Чеська каса ощадности жертвувала 100.000 корон на краєве товариство Червоного Хреста. Ґр. Ностіч жертвував на Червоний хрест 10.000 корон; член палати панів Олександер Ріхтер 10.000; Рудольф Бамберґер 10.000; тайний радник ґр. Клям Мартінїц 5.000 корон.

 

Команданти корпусів і командуючі ґенерали в Австро-Угорщинї.

 

На чолї 16 австро-угорських корпусів стоять слїдуючі ґенерали:

 

І. корпус Краків: ґенерал кавалериї Едвард фон Бем Ермолї;

II. корпус Відень: ґенерал піхоти Улас Шемуа;

ІІІ. корпус Ґрац: ґенерал піхоти Еміль целєрус фон Ґельдерн;

IV. корпус Будапешт: ґенерал кавалєриї Кароль Терстяншки фон Надош;

V. корпус Прешбурґ: полевий маршалок (Fеidzeigmeister) Павло Пугало фон Брльот;

VІ. корпус Кошиці: ґенерал піхоти Светозар Бороевич фон Бойна;

VІІ. корпус Темешвар: ґенерал піхоти Отто Майкснер фон Цваєнштам;

VIII. корпус Прага: ґенерал кавалєриї Артур бар. Ґісль фон Гіслїнґен;

IX. корпус Лїтомериці: ґенерал піхоти Льотар фон Гартштайн;

X. корпус Перемишль: ґенерал піхоти Гуґо Майкснер фон Цваєнштам;

XI. корпус Львів: ґенерал кавалериї Дезидерий Кольошварі де Кольошвар;

XII. корпус Германштад: ґенерал піхоти Герман Кевеш фон Кевешгаза;

XIII. корпус Загреб: ґенерал піхоти Адольф барон фон Ремен цу Баренсфельд;

XIV. корпус Інсбрук: ґенерал кавалериї Віктор Данкль;

XV. корпус Сараєво: генерал піхоти Михайло фон Апель;

XVI. корпус Раґуза: полевий маршалок Вацлаз Вурм.

 

Шефом ґенерального штабу є ґенерал піхоти бар. Конрад фон Гецендорф.

 

Настрій в Сербії і Чорногорі.

 

Австрийський горожанин Йосиф Ілїч, що прибув до Земуня кораблем "Зрінї", а який послїдними часами мав занятє в Нїшу, оповідає, що префект міста Нїшу ще в суботу видав приказ, щоби австрийські й угорські горожани безпроволочно покинули місто і виїхали з Сербії. Настрій в містї перед виповідженєм війни був дуже напружений а офіцири були дуже розгорячені. Перед "Білгородським готелем", як лише наспіла вістка про виповідженє війни, почали ся бурливі манїфестациї, аранжовані не населенєм але офіцирами. Офіцири на випередки кричали проти Австриї. В дорозї на дворець товпа й офіцири опали втікаючих австрийських горожан. Білгород був наче вилюднений, склепи замкнені, мешканці повтїкали з домів. Серби не хотїли продавати утїкаючим айстро-угорським горожанам поживи. Інтервенция нїмецького посла уможливила австро-угорським горожанам виїзд до Земуня. — Reichspost доносить, що в Сербії даєть ся замітити невдоволенє ізза війни.

 

РИМ (Аґ. Стефані). Доносять сюди з Нїшу: засїданє скупчини, скликане на нинї, не могло відбути ся наслїдком браку комплєту. Почтові і телєґрафічні полученя перервані. Реґент престолонаслїдник ще не прибув сюди. В краю панує спокій.

 

Берлїнські часописи доносять з Цетинїї, що в новоздобутих землях Чорногори, в Ґусїнє і Пляво вибухли заворушеня. В Іпеку і в Дяковій більша часть населеня виявляє невдоволенє.

 

Болгария ворушить ся.

 

Temps доносить з Софії: В цілій Болгариї запанував дуже оживлений настрій. В широких кругах що раз частїйше відзивають ся голоси, що надїйшла хвиля, в котрій Болгария може і повинна визволити ся з ярма, наложеного на неї в букарештенськім мирі. Підчас публичних манїфестаций в кількох містах грозили революциєю на випадок, коли-б правительство не приступило безпроволочно до зоружень проти Румунії і Сербії.

 

Париське Echo de Paris одержало з Софії таку телєґраму: В Болгариї творять ся вже банди, які задумують перейти сербську границю. Правительство наслїдком реклямациї сербського посла перешкоджує орґанїзованю таких банд.

 

Становище Туреччини.

 

ЦАРГОРОД. (Пр. т.) Танін, обговорюючи подїї і розглядаючи вигляди загально-европейської війни, в котрої вибух не вірить, констатує, що доки війна буде зльокалїзована, доти Туреччина не зарядить нїчого, що нарушило-би невтральність. Одначе з хвилею вибуху европейської війни і розпалу воєнної пожежі на Балканї, Туреччина визначить нову лїнїю для своєї полїтики. Танін висловлює вкінци бажанє, щоби не прийшло до такого обороту річий.

 

Покликанє резерви.

 

ЦАРГОРОД. (Прив. тел.) На засїданю ради мінїстрів ухвалено покликати до зброї кілька катеґорий резерви.

 

Настрій в Грециї.

 

АТЕНИ. (Трив. тел.) Тутешне населенє приязно настроєне до Сербів. Правительственні круги попирають Сербію. Супроти сього побоюють ся, що можуть вийти нові балканські заколоти.

 

АТЕНИ. (Ткб.) Сього тижня король Константин поїде до Муїрос, щоби взяти участь у великих маневрах.

 

Наради в Берлїнї.

 

БЕРЛЇН (Пр. т.) Цісар Вільгельм мав зараз по поворотї довгу нараду з канцлєром Бетманом Гольвеґом. Зараз по нарадї цісар конферував про стан армії з шефами ґенерального штабу маринарки й армії Полем і ґен. Мольтке.

 

БЕРЛЇН. (Ткб) Престолонаслїдник Фридрих Вільгельм прибув учера рано до Почдаму і замешкав в марморній палатї.

 

БЕРЛЇН. (Ткб.) Державний канцлєр приняв анґлїйського амбасадора.

 

Воєнні сили Сербії.

 

Сербське війско складаєть ся в часї війни з трех покликань і загального ополченя. Перше покликанє обіймає здатних до зброї в віці від 21 до 31 року і має в часї мира спільні кадри.

 

Друге покликанє творять здатні до зброї в віці від 32 до 38 року житя включно; в часї мира вони не є у війську.

 

До третого покликаня належать люди в віці від 39 до 45 року житя. Час воєнної служби в усїх покликанях виносить 24 роки. Континґент рекрутів виносив річно коло 15.000 людий; тому війско на воєнній стопі з усїма покликаними числило би 360.000 люда.

 

Континґент рекрутів виносив в 1912 році 22.400 чол., в 1913 році коло 30.000. В будучности континґент рекрутів має зрости до 40.000.

 

Річник 1913 покликано вже весною 1913 р., річник 1914 покликано вже в часї другої балканської війни.

 

Армія в часї мира числила після обчисленя в 1912 році 2275 офіцирів, 4300 підофіцирів, 22.908 жовнїрів, разом коло 30.000.

 

Одначе фактичний мирний стан виносив в 1911 році 17.000 до 18.000, а в вересни зріс до 50.000. В цьвітни 1914 року воєнні кадри числили 53.000. Тепер, по покликаню частини резервістів є під зброєю 120.000.

 

Війска перед балканською війною дїлили ся на 5 дивізий першого покликаня, поза тим були самостійні бриґади другого покликаня, які формовано з резерв. По балканській війнї сотворено кадри для пяти дальших дивізий першого покликаня, а саме в Новім Баварі, Косові, Вардарі, Бреґальниці й Монастирі. Утворено кадри для чотирох полків піхоти в кождій дивізиї й для одного полку артилєриї. Сї дивізиї остаточно будуть сформовані доперва через рік або два й тодї сербська армія мати-ме 280.000 або 300.000 в 15 дивізиях, а при дочисленю формаций третого покликаня й загального ополченя числити-ме 500.000.

 

Теперішний воєнний стан по потрученю страт в обох війнах, які обчисляють на 50.000, не буде більший, як на початках балканської війни, себто винесе 250.000 до 300.000 чол., разом з формациями третої й четвертої лїнїї, які зрештою не будуть брати рішаючої участи.

 

До бою Сербія виступить в силї пяти до шести корпусів по дві дивизиї кождий. Дивізия числить чотири полки піхоти, один полк з трох ескадронів кінноти, один полк з полевої артилєриї з 9 батерий по 4 гармати. Поза тим технїчні віддїли доповнюють дивізиї. Боєвий стан дивізиї виносить до 15.000, так що армія першого і другого покликаня буде виносити 180.000 до до 200.000 чол. Формация нових пяти дивізий не могла дуже поступити ся наперед.

 

З пяти дивізий першого покликаня, які протягом пяти день можуть бути на воєнній стопі, дві стоять в новоздобутих териториях. Після донесеня Temps в минулім тижни пересунено їх звідти до Новобазарського Санджака. Можна думати, що сербське правительство забере з новоздобутих країв все війско, а дасть туди частину загального ополченя.

 

Фортифікаций на північній і західній границі нема, бо старі форти Білгороду, що походять з часів Евгена Австрийського, й старі турецькі форти Самандриї не мають тепер жадної вартости.

 

[Дїло]

30.07.1914