Навіщо озброювати російського агресора?

Збиття малайзійського авіалайнера потроху виводить західне суспільство зі сомнамбулічного стану. Європа чимраз чіткіше починає вбачати загрозу для себе від агресивних дій Росії в Україні. Нарешті й до Італії дійшло, що спільні військово-промислові проекти з Росією можуть дорого обійтися і їй, і союзникам.

 

 

Рим після довгих зволікань таки вирішив зупинити російсько-італійський проект малої неатомної субмарини S-1000. Він був запущений ще 2004 року. Участь у його безпосередній реалізації брали санкт-петербурзьке Центральне конструкторське бюро морської техніки «Рубин» і найбільший корабелебудівник Італії – верф Fincantieri.

 

«На наш жаль, через відому політичну ситуацію реалізація цього проекту поки що припинена», - повідомив генеральний директор ВАТ «ЦКБ Рубін»  Ігор Вільніт.

 

 

Субмарина S-1000 розрахована на експлуатацію в тропічних умовах, серед островів, головним чином на мілководді. В основі концепції – висока бойова ефективність, простота в експлуатації і невисока вартість. Екіпаж човна – 16 осіб плюс шість бійців спецпідрозділів. Довжина - 56,2 м, зовнішній діаметр корпусу - 5,5 м, водотоннажність в підводному положенні – близько 1100 тонн, максимальна глибина занурення – понад 250 м, максимальна швидкість ходу – понад 14 вузлів.

 

Тим часом Європейська Унія продовжує дискутувати щодо секторальних санкцій проти Росії, а передовсім – її військово-промислового комплексу. І хоча ще остаточне рушення не ухвалене, та все ж багато європейських урядів заборонило своїм підприємствам співпрацювати з Російською Федерацією в галузі озброєнь.

 

Водночас деякі європейські держави не бажають відмовлятися від російських оборонних контрактів. Мова передовсім стосується Франції і наміру її уряду таки поставити російському військово-морському флоту гелікоптероносців класу Mistral. Французький президент Франсуа Олланд стверджує, що контракти було укладено ще 2011 року, коли й мови не було про якісь ембарго щодо Росії, то ж тепер Париж мусить виконувати свої зобов’язання перед замовником.

 

Варто зазначити, що вищезгаданий «Рубин» – це саме той російський суднобудівний концерн, котрий співпрацював з французькими корабелами в справі будівництва гелікоптероносців.

 

 

У жовтні, як підтвердив цього тижня Олланд, перший бойовий корабель буде передано російській владі. Другий Mistral, згідно з планами мав би зійти зі стапелів 2015 року. Враховуючи, що росіяни вже наперед назвала один з гелікоптероносців «Севастополем», то щодо порту його прописки не виникає великих сумнівів.  

 

То коли все ж Європейська Унія затвердить секторальні санкції щодо Росії? Принаймні цієї п’ятниці Рада ЄУ дійшла певного консенсусу щодо остаточного рішення. Постійні представники 28-ми держав-членів виробили принципове рішення.

 

Експерти висловлюють прогноз, що воно буде затверджено наступного вівторка. А до понеділка брюссельські чиновники мають підготувати остаточний текст санкційного документа, який передбачатиме обмежувальні санкції у чотирьох секторах:

1) обмеження доступу російських підприємств до ринку капіталів;

2) заборона експорту зброї до Росії;

3) заборона на експорт високотехнологічної продукції до Росії;

4) обмеження на експорт до Росії спецтехнологій для добування газу й нафти.

25.07.2014