Алєксандр Герцен писав цареві Алєксандру II після кривавого придушення патріотичної демонстрації у Варшаві в 1861: "Ви стали звичайним вбивцем, вбивцем з-за рогу." Писав він і про "позбавлену совісті та безсоромну" російську пресу. Випадає нині повторити ці слова великого росіянина, керуючи їх Владіміру Путіну, як і великоросійським пропагандистам, які брешуть безперервно і нахабно.
Раніше ми чули, що в Польщі готують українські фашистські бойові дружини, котрі тероризують Майдан. Потім ми дізналися, що зброю і обмундирування путінські завойовники Криму купували собі в магазинах, і Кремль з тим не мав ніц спільного. Тепер знову ми чуємо про відповідальність української держави.
298 жертв нещасних жертв замаху – це результат нещадної та цинічної політики Путіна. Це з його згоди, відома і рішення було озброєно кремлівську аґентуру і п'яту колону на території Донбасу. Це вони вбили невинних, випадкових людей. Цей президент Росії з ментальністю підполковника КҐБ не хоче допустити, щоб Україна прямувала власною дорогою до демократичних стандартів і Європи. Путін хоче реконструкції імперії. Цьому служить підтримка і роздмухування етнічних конфліктів в Латвії і в Естонії; цьому служить повзучий демонтаж Молдови і підтримування конфліктів біля Нагорного Карабаху. Воістину – цей великодержавний, великоросійський шовінізм є останньою найвищою стадією комунізму. А Путін розуміє прогрес як прогресуючу анексію чергових країн.
Європейський союз, звиклий до миру і спокою, не має ані детермінації, ані усвідомлення зростаючої загрози. Повторюється схема віри в можливість задобрення нелюда. Сліпота і пасивність європейських політичних і бізнесових еліт породжує занепокоєння. Однак нас, людей слова, культури, науки, медіа, ніщо не звільняє з обов'язку казати ясно, вперто і чітко: це є дуже небезпечно.
Не можна нам повторити наївність інтелектуальних еліт минулого щодо Гітлера і Сталіна. Не можна було нам тоді закривати очі на анексію Австрії, Чехословаччини чи балтійських держав.
Мій московський приятель каже, що є два способи, щоб російські війська покинули Україну – реалістичний і чудотворний. Згідно реалістичному сценарію приїде святий Юр на дракон та вогняним мечем знищить цю мерзенну банду. Це є реалістичний сценарій. А чудотворний сценарій? Це такий, що вони самі собі підуть.
Політика чергових поступок є дорогою нікуди. Путін не є політиком європейського типу; це політик, що перманентно плекає авантюризм. Багато вказує на те, що він вже випустив джина з пляшки – з Росії до України прямують натовпи кондотьєрів підлості і вбивства, ностальгуючих монархістів, православних фашистів, націонал-більшовиків та інших такого роду типів.
Озброєння цих бандитів чудовим військовим устаткуванням є злочином. Добре, що польський уряд займає сьогодні розумну і чесну позицію – без гри мускулами, але разом з тим без ілюзій і гіпокризії.
Adam Michnik
Zbrodnia Putina
Gazeta Wyborcza, 19.07.2014
Переклад О.Д.
19.07.2014