1 липня 1889 р.
Львівскій университет а Русини.
Перед кількома днями відбувся на львівскім университетї вибір университетских достойників, т. є. ректора і деканів на р. 1889-90, о котрого результатї подали ми відомість під відповідною рубрикою. Нинї хочемо додати до того вибору короткій коментар.
Рускому театрови в Сокали по представленю "Лихого дня" заборонило тамошнє староство — як нам нинї телеграфично з відтам доносять — давати дальші представленя а то нїби з тої причини, що будинок, де даються представленя, не єсть від огню безпечний. Польскій театр грав тут цілий місяць і для него був будинок якось безпечний а і що-до руского театру, то староство отямилось доперва по четвертім представленю. Множество священиків з родинами і селян повернули огірчені домів. На представленє "Рускої Бесїди" обіцяв намістник гр. Бадені залагодити сю справу в телеграфичній дорозї.
У краківских академиків Жигмонта Северина і братів Гаврила та Ксавера Ґурских відбула краківска полиція ревизію, підозрїваючи их о зносини з соціялистами: Ром. Баранецким, караним за соціялизм у Відни, і з академики І. Зальпляхтою та Вол. Арцишевским, увязненими у Відни за соціялизм. При ревизії не найдено нїчого компромитуючого і полиція забрала лиш их приватну кореспонденцію.
Непорядки в наших урядах почтових. Начальник одної малої стації на зелїзници Трансверзальній і експедитор почтовий, п. Шиманьскій, не знав до недавна руского письма, бо виставляв рецеписи по польски, а тепер зволила-б може дирекція почт і телеграфів сего пана поучити і пересвідчити, що між Русинами доконче треба мати в урядї почтовім рускі друксорти, бо таких друків нема на тій почті вже з рік, а Русинам відповідає п. Шиманьскій, що рускі і польскі блянкети все одно, а для Русинів самих не буде держати руских карток і блянкетів! — Русини з околиці вносять до дирекції жалобу з численними підписами.
В повітї Рудецкім лучаються часто крадежі. Так розбили злочинці дверї до шпихлїра господаря Ґембари в Чернїхові і забрали єму до 500 зр., котрі тримав в звитках полотна (в полусотках). Підозрїних увязнено. — В Гошанах розрїзали злочиньці ножиком стїну до комори Яська Довжаньского, бо була з плота і взяли єму до 700 зр. самими срїбняками, котрі мав в рукаві від свити і висїли на жердці як ковбаса. Жандармерія вислїдила злочинців, котрі гроші в бульбу закопали і віддала их і гроші судови. Видно, що наш нарід має гроші, а не довіряючи жадним институціям финансовим, не дає на проценти а тримає при собі в таких касах вертгаймовских, як згадані.
Дрібні вісти. Померли: у Львові: Мих. Еминович, вислужений директор висшого суду краєвого; Ем. Кессельбавер прокурист і начальний бухгальтер банку ипотечного у Львові; в Кракові д-р Мавр. Фирих, професор права в краківскім университетї; в Авссе в Стирії д-р Берн. Лязарус, лїкар міскій з Тернополя, похоронено єго у Відни.
Послїдні вісти.
З Городенки телеграфують нам:
Боротьба виборча незвичайно завзята. Кандидат рускій, редактор "Дѣла" п. Бeлей, ставав перед виборцями в Городенці і Обертинї. Нинї стає п. Ленартович перед виборцями в радї повітовій. Добрих виборців поминено; агитація страшна, пресія, надужитя; староста Льорш взиває виборців, забороняє голосувати на руского кандидата, навіть агитувати за ним. Позиція п. Белея дуже трудна.
В Коломиї ставлять Поляки, замість зрезигнувавшого кандидата п. Щепановского, кандидатуру бувшого министра Земялковского а польскі газети висказують нинї надїю, що сов. Клюсяк зречеся певно своєї кандидатури. Коломийскі Русини скликали на вчера збори і видали таку відозву: "Русини! Виборці міста Коломиї! Кандидат на посла п. Ст. Щепановскій, до котрого ми мали довіріє, зрезигнував. Тепер накидають нам різних кандидатів, котрі би мали в соймі заступати також і наші народні рускі справи. В сїй важній, рїшучій хвили потреба нам Русинам добре обдумати, яке ми Русини виборці міста Коломиї маємо заняти становище, щоби наша народна справа не дізнала кривди. В тій ціли запрошуємо вас рускі виборці міста Коломиї на нараду в недїлю дня 30 червня с. р. о 5 год. по полудни в домі п. Білоуса. Виборці Русини! а передовсїм рускі міщане! Не запропащуймо нашої рідної рускої справи! Спішім всї разом порадитись, доки ще час!
Телеграми.
Відень 1 липня. Вість о урльопі д-ра Ґавча єсть поки що безосновна.
Берлин 1 липня. Nordd. All. Ztg. не перестав уїдати на Швейцарію і спихає на ню всю вину за агитації соціялистичні.
Париж 1 липня. Розійшлась тут поголоска, що правительство нїмецке стараєся о то, щоби держави признали кн. Фердинанда.
Брукселя 1 липня. Вчера настала фузія всїх фракцій либеральної партії. При тім відбулася демонстрація, в котрій взяло участь яких 15.000 людей.
Петербург 1 липня. Journ. de St. Petbg. згадуючи про бесїду гр. Кальнокого о Болгарії каже, що становище Россії в сїй справі єсть звістне і доси не змінилося.
(«Дѣло»)
____________________________
2 липня 1889 р.
Коломийску школу гончарску відвідав д-р Григорій Таа, совітник министерства торговлї і представитель того министерства в центральній комисії для науки промислової у Відни. Д-р Таа оглянув всї салї наукові і дивувався, як можна помістити школу в так малім і тїснім льокали, та заповів, що необавки зїде на люстрацію инспектор заведень промислових проф. Гердтлє. Відтак відвідав совітник разом з управителем школи склад гончарских виробів Шприцлера і спілки при ул. Дїдушицких та варстат гончара І. Патковского.
Курс вакаційний для науки зручности (slоjd) в Сокали зачнеся 22 н. ст. липня з такою програмою: а) праці ручні в варстатах, б) рисунки фахові, в) виклади теоретичні. Участники, котрим краєва рада шкільна признала підпомогу з субвенції, признаної соймом, мають зголоситися дня 21 липня в бюрї окружної ради шкільної в Сокали. — Видїл краєвий визначив на сей курс 800 зр., а рада шкільна покликала до участи в нїм 25 учителїв, а то: Едв. Двожака, Іос. Яворского, Іос. Білецкого з Сокаля, Мих. Мошора з Брукенталю, Ал. Целевича з Угнова, Вол. Франка з Дмитрова, Анат. Яворского з Добротвору, Емер. Нижиньского з Тлустого, Іос. Добродского з Бродів, Мих. Мацевку з Залозець, Ант. Чеховского з Вільшаниці, Ант. Федорского з Розважа, Марк. Франкевича з Брусна старого, Ник. Боднара з Змиєвиск, І. Пешковского з Яворова, Меч. Собіского з Твіржи, Ром. Баховского з Городка, Вол. Качмарского з Черлян, Льва Квасницкого і з Зурбрї, Ферд. Голичера з Бібрки, Петра Будзиньского з Комарна, Мих. Короля з Стубенка, Григ. Школьняка з Накля і двох учителїв з пов. надвірняньского.
Огонь. Дня 17 червня в ночи погорїла в Миколаєві, пов. бобрецкого, хата з цілим обійстєм. Вартість неубезпечена 500 зр. Що огонь і не обняв більше хат і не знищив будинки приходскі, завдячити треба місцевому війтови і Данилови Хоркавому, котрі з пожертвованєм взялись до ратунку.
Телеграми "Дѣла" з виборів.
Калуш. Романчук вийшов, одержав 87 голосів; контр-кандидат 57.
Дрогобич. Охримович вибраний послом.
Підгайці. Савчак Даміян вибраний 77 голосами против 55.
Турка. Русини горою; гроші кн. Любомирского пішли в дубину; жиди позабирали і сміються в кулак.
Снятин. Кирило Гаморак вийшов діставши 87 голосів; Мойса дістав 50. Най жиє Русь-Україна!
Золочів. Совітник Рожанковскій вибраний послом 153 голосами; контр-кандидат Шнель одержав 113 голосів.
Жидачів. Судія Герасимович вибраний 90 голосами на 123 голосуючих.
Перемишль. О годинї 9 минут 15 Русини опустили салю виборів і не будуть голосувати.
Коломия. При надзвичайній агитації і підкупствах д-р Теофиль Окуневскій побідив 93 голосами. Пузина дістав 60 голосів. Нарід держався дуже крїпко.
Жовків. Д-р Король одержав 7 З голосів і вибраний послом; Пивоцкій дістав 69 голосів.
Рогатин. Торосевич одержав 103 голосів; д-р Огоновскій 66.
Тернопіль. За-для нечуваної пресії сецесіонувало 59 Русинів; при голосованю одержав Коритовскій 105, проф. Барвіньскій 1 голос.
Бережани. При першім голосованю не стало рускому кандидатови одного голосу. Страшна агитація. Grzymała уступив. Нема надїї.
Бережани. Рівність; рїшає льос.
Бережани. Судьба Божа рїшила Шеліского.
Косів. Мин. Залескій вибраний 106 голосами, о. Лїсевич одержав 34 голоси.
Стрий. Антоневич вибраний послом, одержав 139 голосів; Ромашкан 1 голос.
Збараж. О. Никола Сїчиньскій вибраний послом 79 голосами; Федорович одержав 36. Коминек 2.
Сокаль. Поляновскій одержав 80, проф. Вахнянин 75 голосів; 2 голоси впало на перекручене имя проф. Вахнянина.
Городенка. Боротьба виборча не чувана; виборці цілою душею за Белеєм, але страшний тероризм. Почалися арештованя виборців. Виборцеви з Вербівця підкинули жиди пачку тютюну; ревизори дізнались і арештували єгo. Арештовано також міщанина з Городенки, але згодом випущено і тепер позиваються. Насильствам нема кінця. Межи виборцями і в містї велике обуренє. Надвірна. О. Мандичевскій вибраний одноголосно.
Самбір. Бараньскій одержав 83 голосів; совітник Бережницкій 57 голосів.
Теребовля. Д-р Ольпиньскій побідив гр. Борковского.
Жовків. Серед нечуваної борби побідив д-р Король 74 голосами против 68.
Гусятин. Городискій одержав 88 голосів і вибраний послом; Максимович дістав 73 голоси.
Ярослав. Гр. Замойскій вийшов 140 голосами.
Перемишль. Кн. Сапіга одержав 131, Громницкій 14 голосів.
Богородчани. Олекса Барабаш вибраний 64 голосами.
Станиславів. При першім голосованю дістав Гурик 71 голосів, прочі розбилися на Гушалевича, Винничука, Дмитраша і Кордюка; заряджено друге голосованє.
Рудки. О. Стеців одержав 39 голосів, Райскій 73.
Чортків. Вийшов Воляньскій, о. Галущиньскій дістав 46 голосів.
Городенка. Редактор "Дѣла" Белей одержав 65 голосів, Ленартович 81.
Богородчани. Олекса Барабаш вибраний 64 голосами против 39.
Добромиль. Павло Тишковскій вибраний 132 на 134 голосуючих.
Скалат. Вибраний Козебродскій, о. Кобляньскій дістав 50 голосів.
Львів. Мерунович вибраний послом, Кинаш дістав 52 голосів.
Долина. Вийшов Мазараки 89 голосами, д-р Огоновскій дістав 73 голоси.
Бучач. Воляньскій дістав 131 голосів і вибраний, д-р Сембратович 34, Цілецкій 27 голосів.
Борщів. О. Глїбовицкій дістав 48 голосів; вибрано Борковского.
Товмач. Гурик одержав 66 голосів; Сава 88. Побіда моральна наша.
Яворів. Трухим одержав 37 голосів; агитація дуже велика.
Городок. При другім голосованю вийшов Незабитовскій, Герасимович дістав 59 голосів.
Яворів. Вибрано гр. Шептицкого.
Залїщики. Хамец дістав 101 голосїв і вибраний.
Турка. Голосуючих 112. Рускій кандидат Телїшевскій дістав 106 голосів; кн. Любомирскій 6. Пропали гроші паньскі!
Бібрка. Кулачковскій одержав 84голосів і побідив; Генцель 38 голосів.
Броди. О. Сїрко вибраний послом.
Мостиска. Стадницкій одержав 97 голосів і вибраний послом; о. Сїнкевич дістав 50 голосів.
Сокаль. Вийшов Поляновскій більшостею одного голосу.
Тернополь. В ночи перед виборами виступила жандармерія против сїльских виборців в их власній хатї — з тої причини всї наші виборці здержалися від голосованя. (Властивої причини, поданої нам в телеграмі, не можемо подати зі взгляду на ц. к. прокураторію державну. — Редакція "Дѣла”).
Станиславів. Гурик вибраний послом і дістав 78 голосів; Гушалевич дістав 51.
Калуш. На 140 голосуючих одержав Романчук 87 голосів і вибраний послом.
Телеграми.
Берлин 2 липня. О аферї в официрскім касинї підчас торжества ювилейного розказують тепер, що россійскій ритмайстер підчас тоасту в честь Нїмеччини кинув чашею об землю а відтак всї официри россійскі вийшли з касина. Россійскій наслїдник престола, довідавшись о тім, мав дати официрам строгу нагану.
Киль 2. липня. Вчера приїхав тут цісар і поїхав дальше до Данії.
(«Дѣло»)
____________________________
3 липня 1889 р.
Хід і результат вчерашних виборів.
Заким розберемо основнїйше хід і результат вчерашних виборів з селяньскої курії до сойму краєвого, хочемо бодай коротко висказати, яке перше вражінє зробив результат тих виборів. Результату того чекала вся галицка Русь з горячковим майже непокоєм: він міг, ба мусїв мати важний вплив на нашу дальшу политику, при сих виборах мало показатися... не то, чи правительство заняло супротив Русинів инше становище як доси, — бо яка-небудь зміна системи була-би в цілім поведеню правительства обявилась, — але то, чи ми крїпшаємо, чи поступаємо наперед, чи може стоїмо на місци або подаємося ще взад? яку отже надїю ми можемо мати на нашу близшу і дальшу будучність?
Огнї. Сими днями займився грізний огонь в Прусинові, пов. сокальского, і знищив ціле майно 45 господарїв. Страту погорїльців, убезпечену лиш в малій части, обчислюють на 35.000 зр. Причиною огню була неосторожність. Завязався комитет повітовий а в повітї заряджено складку на погорїльців.
Генрик Семирадскій, маляр, прислав до Львова на руки п. Ціхоцкого образ невеликих розмірів, представляючій "Русинку". Образ сей замовив один польскій меценат, п. Г.
До рускої школи вправ учительскої семинарії у Львові (в Народнім Домі) заіменував министер просвіти дїйстною учителькою Ольгу Домічевску, молодшу учительку школи львівскої им. Єлисавети.
Львівскі академики Поляки закупили значне число книжок, заказаних краєвою радою шкільною, виданих Іос. Хоцишевским. Єсть се популярна исторія польска. Академики порїшили, виїзджаючи на вакації, розкинути их поміж нарід сельскій по читальнях.
Дрібні вісти. Громада Антонова, пов. чортківского, одержала від цісаря 100 зр. підпомоги на внутрішнє устроєнє церкви. — В Хлїбичинї лїснім помер Тома Задурович, авскультант судовий в 26 році житя. — Двох вязнів, Вайнгавза і Бобяка, що втекли з львівского заведеня карного, придержала сторожа лісна минувшої суботи в Кривчицкім лїсї, але до Львова відвела лиш Вайнгавза, бо Бобяк утїк. — На Янівскій горї найшли молодого чоловіка, около 28 літ маючого, неживим; мав померти на удар серця. — В костелї єзуїтів занедужала в суботу підчас обходу якась молода дівчина, а по перенесеню єї до закристії померла там в кілька минут. — П. Ант. Шифнер, директор галицких почт і телеграфів почав вчора подорож инспекційну і в тій ціли удався до Тарнова. — До ради повітової в Станиславові при доповняючих виборах з міста, вибраний п. Стан. Лихович, ц. к. старшій поборець податковий. — Маршалок краєвий виїхав на кілька днїв до Дзикова. — Краківска полиція глядала книжок і письм соціялистичних в помешканю кс. Ад. Слотвиньского, бувшого ректора чина Піярів в Кракові. — Угорскій маляр Мункачи одержав на виставі парискій почетний диплом. — В Короснї помер 1 н. ст. липня Фридрихь Кагофер, литерат і касієр в копальнях нафти бар. Гревого.
Вибор проф. Романчука послом соймовим викликав вчера велику радість і незвичайне одушевленє між львівскими Русинами а то тим більше, позаяк від кількох днїв кружила поголоска, що вибір єго загрожений, а з добре поінформованого жерела вийшла вість, що дуже високі і сильні сфери порїшили не допустити єго до сойму. Длятого вчерашний вибір єго був знаменитим тріюмфом і хочемо сміло сказати, що такого одушевленя між львівскою рускою интелигентією не викликала ще нїколи нїяка наша побіда. Радістну вістку, що надоспіла телеграфично в полудне подавано собі з уст до уст, на місцях публичних удїляв єї один Русин другому і всїх наповняла она щирою утїхою. З всего видно було, що ціла наша руска громада признає одноголосно симпатичного посла своїм политичним провідником і відноситься до него з як найбільшою любовію і довірієм. Вечером зібралось в горїшній сали гостинниці Штадмилєра близько 50 виднїйших наших патріотів, щоби в патріотичнім кружку почтити тріюмф добре заслуженого посла а рівночасно стрїчати припадаючій нинї день єго Ангела. За горячими і сердечними промовами та співами протягнулась дружна бесїда довго по-за північ. Зібрані вислали телеграму до виборців калущини (на руки п. Коритовского) з подякою за их геройскі подвиги а також привітну телеграму послови о. Ник. Сїчиньскому. Одушевленє львівских Русинів дїлить цілий край. Вчера пополудни були у проф. Романчука репрезентанти деканату львівско-загородскоґо і зложили єму сердечні желаня в имени духовеньства того деканату.
Телеграми.
Відень 3. липня. Ходить поголоска що цісар має приїхати на великі маневри до Галичини і стане в Ярославли. — Мин. Ґавч розпочинав урльоп доперва в другій половинї сего місяця.
Білград 3. липня. Вчера відбулося в монастири Зичи торжественне помазанє короля Александра. Митроп. Михаїл помазав короля св. елеєм на чолї, лици і руках а підчас сеї церемонії дано з пушок 101 вистрїлів. О довершенім фактї повідомлено кор. Милана і королеву Наталію.
Цетиня 3. липня. Чорногорского наслїдника оголошено повнолїтним; политична повнолїтність може настати аж по трох роках.
Берлин 3. липня. Тутешні газети заперечують вість о звістній аферї россійских официрів в Штутгартї.
(«Дѣло»)
Zjazd koleżeński.
Piękna uroczystość koleżeńska odbyła się w ubiegłą sobotę we Lwowie. Uczniowie gimnazjum bernardyńskiego, którzy w r. 1869 opuścili mury tego zakładu i dziś po całym kraju rozprószeni, zajmują już piękne stanowiska, zjechali się do Lwowa, ażeby po latach 20tu odnowić węzły przyjaźni i koleżeństwa. Wśród powitań i poznawania się dawnych kolegów między sobą nie brakło scen wzruszających, a były i nader charakterystyczne. Nierzadko stawało naprzeciw siebie dwóch ludzi, którzy doskonale wiedzieli, że się znają, a jednak jakby się nie poznawali, wiedzieli, że lata ze sobą przeżyli, a jednak wzajemnie nazwisk swych pozapominali. Życie płynie dziś szybko, pamięć zużywa się i zaciera łatwo.
Kiedy się obliczono, okazało się, że z 61 współkolegów, którzy w r. 1869 stanowili klasę VIII, do apelu stanęło 40tu; 17tu przybyć nie mogło dla ważnych przeszkód, ich zaś już śmierć zabrała. Na zebraniu byli także ówcześni profesorowie najwyższej klasy gimn. pp. ks. kan. Mazurak, dr. Stanecki, Krystyniacki, Hann, dr. Benoni i Baranowski teraźniejszy inspektor, tudzież teraźniejszy dyrektor tego gimn. dr. Samolewicz.
Właściwy obchód jubileuszowy odbył się 29. zm. Z rana byli wszyscy uczniowie VIII kl. ówczesnego jedynego polskiego gimn. we Lwowie, zgromadzili się w kościele OO. Bernardynów, i jak za dawnych czasów, w szeregach stojąc, wysłuchali mszy uroczystej. Następnie udali się gremjalnie w towarzystwie profesorów do starego budynku gimnazjalnego, do tej samej VIIIej klasy, którą uczestnicy obchodu przed 20 laty opuścili, i tam zasiedli na swoich dawniejszych miejscach, tak jak obok siebie wówczas siedzieli. Na katedrze zajęli miejsca profesorowie. I w tej chwili zaszedł najpiękniejszy moment uroczystości, który wszystkich do głębi po ruszył. Ks. kan. Mazurak, ówczesny katecheta, wyjął bowiem katalog uczniów z r. 1869 i zaczął go jak ongi odczytywać, a obecni dawnym jeszcze zwyczajem odpowiadali każdy za siebie ad sum. Za nieobęcnych rozbrzmiewało po sali wśród uroczyztej ciszy od czasu do czasu dawne, dobrze znane abest, które teraz z prawdziwym żalem przyjmowano do wiadomości.
Po odczytaniu katalogu trwała długa chwila głębokiego wzruszenia. Następnie dr. Małachowski wygłosił mowę powitalną, w której wziął za temat hasła nieśmiertelnej ody do młodości.
Po południu odbyli uczestnicy obchodu wspólną wycieczkę do Zimnej Wody. Wieczorem o godz. 9 zebrano się na wspólną ucztę w sali "Sokoła." Honorowe miejsce przy stole zajęli profesorowie. Uczta była skromna, a nastrój jej był podniosły i serdeczny. Pierwszy toast wzniósł p. Liskowski na pomyślność ojczyzny; drugi po dłuższej akademickiej mowie prof. Krystyniacki, który wypił zdrowie "dzieci w ręce obecnych ojców." Z kolei ówczesny uczeń a dzisiejszy profesor gimnaz. p. Bogusz, wzniósł zdrowie czcigodnych profesorów.
Po odczytaniu telegramów od "nieobecnych" (między innemi od ówczesnego profesora p. Zygm. Sawczyńnkiego), kolega dr. Semkowicz Aleks, wzniósł toast ukochanego nieobecnego kolegi Apolinarego Ujejskiego, złożonego ciężką chorobą a bawiącego w Rożnowie na Morawie.
Inspektor p. Baranowski pił na cześć niezagaslych ideałów w ręce inicjatorów zjazdu pp. adw. Małachowskiego, Kaźm. Laskowskiego, radcy nam. i Justyna Langa, urz. Tow. kred. ziem. Kolega dr. Kadyi Henryk wzniósł toast na cześć prof. Staneckiego, prof. Benoni zdrowie wdzięcznych uczniów, kol. Agopsowicz zdrowie nieobecnych pań, kol. Jan Skwarczyński (notarjusz) zdrowie inicjatorów zjazdu, kol. Lewakowski Aleksander (urzędnik banku) zdrowie kol. Laskowskiego, wreszcie prof. Stanecki zdrowie ojczyzny, a ks. kanonik Mazurak zakończył w pięknem przemówieniu szereg toatów wzniósłszy "Kochajmy się".
Podczas uczty przygrywała kapela "Harmonji" a między innemi zaintonowała znane Gaudeamus igitur... które obecni z prawdziwie młodzieńczą werwą jak za dawnych czasów chóralnie odśpiewali.
Po uczcie przeprowadzono jeszcze dłuższą przeważnie w tonie humorystycznym utrzymaną dyskusję co do kwestji przyszłego zjazdu i w końcu uchwalono pozostawić ją komitetowi. Nareszcie za inicjatywą prof. Bogusza zebrano składkę dla dobrze znanego i lubianego tercjana Ignacego Dobrzańskiego, który jak sam o sobie mawiał, ongi był "najstarszym profesorem gimnazjum", — a dziś ciężką złożony jest niemocą.
W ten sposób piękna ta uroczystość zakończyła się pięknym aktem humanitarnym.
Nareszcie jeszcze jeden moment. W niedzielę w kościele katedralnym odprawił ks. kan. Mazurak cichą mszę żałobną za zmarłych uczniów — na którą bawiący we Lwowie uczestnicy obchodu zebrali się w komplecie.
Komitet urządzający wyda pamiętnik zjazdu, który dla uczestników jego i rodzin będzie piękną pamiątką.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
4 липня 1889 р.
Увязненя і ревизії у Львові. По ревизіях в Кракові взялась львівска полиція до ревизій у Львові. І так передвчера відбула полиція ревизію в администрації Kurjer-a Lwosk-oro, а п. Вислоуха, администратора і співвластителя Kurjer-a увязнив суд карний. Львівскі і краківскі ревизії мають стояти з собою в звязи, причиною их пропаганда соціялистична. Ревизію переводили совітник Дуневич і судія Ковнашкій. Кромі згаданих ревизій переведено домові ревизії у редактора Kurjer-a п. Г. Реваковича і в Дублянах у деяких тамошних учеників школи рільничої. У п. реваковича і в Дублянах не найшли нїчого підозрїлого.
Рух будовляний у Львові. Довкола другої церкви городскої коло Народного Дому видвигнено величезне руштованє і вже зачалися роботи мулярскі. Роботи коло нової семинарії духовної поступають дуже скоро і суть майже на укінченю, бо до будови зібрано велику силу робітників.
Рух виборчій в Галичинї.
Від проф. Наталя Вахнянина одержуємо письмо:
Всїм достойним і честним виборцям Сокальщини і Белзкого повіту, що в добрім зрозуміню интересів селяньства і справ народу руского віддали на мене голос, складаю сим за обявлене менї довіріє щиро-руске Спаси-Біг! Ви стояли крїпко і неустрашимо за доброю справою нашою. Честні Ваші наміреня поблагословляться в будучности. Прийде час і недалекій він що все селяньство отямиться, а на Вас тяжить тепер святий обовязок в мирї і любови нести те отямленє межи незрячих ще братів. Нинї вдоволїмся тим, що моральна побіда була по нашій сторонї. Най Всевишний крїпить Вас на здоровлю до дальших трудів для добра народу руского, краю і держави.
Ваш друг
Наталь Вахнянин.
Телеграми.
Відень 4. липня. Комисія угорскої делегації ухвалила цілий кредит окупаційний. На интерпеляцію Дюрковича відповів мин. Каляй, що в Боснї обходжено завсїгди роковини Косового поля а се торжество в Сербії не дає нїякої причини до обави.
Лондон 4. липня. Рада міста повитала вчера дуже торжественно шаха перского.
Каїр 4. липня. Єгиптяне побили дервишів під Арґуїном ; 450 дервишів погибло.
Рим 4 липня. Diriffo доказує, що Италія буде мусїла на случай австро-россійскої війни вислати два корпуси в силї 100.000 до Австрії. Riforma дементує ту вість.
Білград 4 липня. Kop. Александер зложив подяку австрійскому цісареви за єго гратуляцію. На день 12 с. м. сподїваються тут приїзду кор. Милана.
(«Дѣло»)
Koncentracja nauki.
Przy sposobności zamknięcia roku szkolnego i popisów uczniów, jest może najlepsza pora przypomnieć zarządom szkolnym i kierownikom zakładów jedną z najważniejszych zasad sztuki nauczania, na której też opiera się skuteczność udzielanej nauki — mianowicie łączenie w jednolitą całość wszystkich udzielanych wiadomości.
Już wiekopomny ojciec dydaktyki wielkiej Jan Komeński wymagał, żeby w każdej szkole nauczał tylko jeden nauczyciel posługując się do wszelkich nauk tylko jednym podręcznikiem. Mniemał bowiem nie bez słusznych powodów, że kiedy uczy w szkole dwóch lub więcej nauczycieli, nieuniknioną jest — chociażby małoznaczna niezgodność w udzielonej nauce, którą uczniowie niebawem postrzegają, a w skutek tego zanika wiara w nieomylność słów nauczycielskich i nauka ponosi uszczerbek.
Ważniejsze są jeszcze względy psychologiczne, które przemawiają za ześrodkowaniem nauki.
Spamiętanie i zastosowanie nabytych wiadomości może nasląpić jedynie wtedy, kiedy je zespoimy z nabytemi innemi wiadomościami i wyobrażeniami. Wiadomości nie zespojone ze sobą i nie przystosowane do potrzeb życia codziennego, roztizęsają się jak kłosy nie związane w snopki i ulatniają się z pamięci. Jeżeli zaś jeden nauczyciel udziela różnorodnych wiadomości, np. języka ojczystego i obcego, a obok tego uczy geografji, historji, nauk przyrodniczych itd., łalwo mu przychodzi skojarzyć z sobą wiadomości z różnych gałęzi nauki, a przezto naukę ożywić i utrwalić w pamięci.
Postrzegałem nieraz, że jeżeli kilku nauczycieli udziela różnych wiadomości w jednej klasie, układają się takowe w głowach uczniów niby w osobnych schowkach, tak iż należytą odpowiedź dają tylko wtedy, kiedy ich zapyta dotyczący nauczyciel. Kiedy bowiem zapyla nauczyciel o coś nie ze swojego przedmiotu, natenczas odpowiadają zwykle: my się tego nie uczyli!
Z tej też przyczyny nie robią zwykle uczniowie najmniejszego użytku z wiadomości nabytych w szkole, jeżeli im się nie przypomni, że lego musiano ich uczyć.
Przypatrzmy się szkole, w której ten sam naczyciel uczy języka ojczystego i obcego, a oraz geografji, historji, nauk przyrodniczych itd. a przekonamy się łatwo, że dając uczniom pojęcie o tem, co to jest rzeczownik? zdanie? przypadek? itd. nie będzie używał innych określeń w jednym języku, co w drugim, jak się to często dzieje, lecz przeciwnie wskaże w czem zachodzi zgodność, a w czem różnica w różnych językach i tym sposobem nietylko ożywi oschłą naukę, ale i utrwali na zawsze w pamięci i pobudzi do samoistnych badań.
Tenże sam nauczyciel będzie dobierał do ćwiczeń ustnych i piśmiennych takie ustępy w czytance i takie temata do zdań, które wyłożoną naukę z geografji, historji itd. rozszerzyć i utwierdzić mogą, tak iż uczniowie przekonują się i o potrzebie tych ćwiczeń i nauki.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
5 липня 1889 р.
Вибори з міст і палат промислово-торговельних.
Львів: Вчера вже досвіта розпочалась була борба виборча, на разї афишами, котрих множество і всїлякої барви розлїплювано по містї. Бідні афишери мусїли добре увиватися, бо коли одна партія розлїпила афиш, то друга старалась чим скорше залїпити єго своїм або бодай залїпити имя якогось противного собі кандидата. Характеристичним було, що з великим поспіхом залїплювано имя п. Реваковича, редактора Kurjer-a Lwowsk-oгo.
Замок Маєрлинґ вже вскорї перестане существовати, бо роботи на переміну єгo в каплицю, филіяльний монастир Кармелитанок і дім притулку для старців вже почались. Спальня архикнязя Рудольфа і сусїдна комната переміниться в каплицю, а по виломаню стелї вибудують копулу. Меблї, що були в комнатах замку, перенесені до инших палат цісарских.
Дрібні вісти. У Відни помер Вайлєін, редактор видавництва Oesterreiсh in Wort und Bild і президент товариства дневникарского Concordia. — У Львові помер Еґидій Дзюбиньскій, инжинир в державній службі будовляній. — Австрія, Россія і Румунія згодились на регуляцію Пруту спільним коштом. — Між Питебургом і Джонстовном, де то була та страшна повінь, наїхали на себе два поїзди зелїзничі на мостї; трицять возів наладованих вапном повалилось в рїку. — Сими днями виїхало з Будапешту 1300 Мадярів на париску виставу. — Погорїв до тла театр Variete в Брадфордї; з людей не погиб нїхто. — Испит в заведеню дроговижскім відбудеся 10 н. ст. липня с. р. — Засїданє товариства учителїв шкіл висших відбудеся дня 6 н. ст. липня в сали физики школи реальної. — До видїлу львівского польского Товариства педагогичного вибрано: д-ра Густ. Рошковского головою, єго заступником инспектора Іос. Керекярта, а членами инспектора Меч. Барановского і учителїв Ант. Дигдалевича, Дмитра Вовкова з Винник, та І. Худецкого і Андр. Ступницкого зі Львова. — Громада Пужники, пов. бучацкого, одержала від цісаря 100 зр. підпомоги на внутрїшне устроєнє церкви. — Польске товариство педагогичне відбуде XXIII загальні збори в Золочеві дня 16 н. ст. липня с. р.
Стан сегорічних засївів пшениці після найновійших донесень так представляєся: В краях, де місцева продукція не вистає на потреби власної консумції, а то в Англії, Франції, Бельгії, Голяндії, Швайцарії, Италії, Нїмеччинї, Испанії і Португалії сегорічні жнива пшениці заповідаються о много користнїйше як минувшого року, а у Франції і Нїмеччинї навіть так обильні, що обом тим краям лишиться навіть якась скількість на вивіз. З країв, що вивозять пшеницю, Америка північна виказує далеко лїпшій успіх як минувшого року. Хотяй посуха в послїдних днях пошкодила засївам, то все жнива сегорічні дорівнають числам з р. 1884, а вивезуть пшениці 30 до 85 миліонів гектолитрів. Замість того жнива в Индіях, Австралії, републиці арґентиньскій, полудневій Россії, краях наддунайских і в Австро-Угорщинї суть гірші від жнив минувшого року. В кругах торговельних удержуєся гадка, що не так скоро піднесуться висше ціни, а єсли зміняться, то звишка не буде надто висока.
Телеграми.
Відень 5 липня. Министер війни Бавер обіцяв заложити у Львові школу кадетів, скоро лиш громада дасть відповідне поміщенє. Нинї має відбутися в арсеналї перед делегаціями проба з митралієзами Максима.
Берлин 5 липня. Урядова газета оголосила письмо кн. Бисмарка до швайцарского правительства з жалобою на єго поступованє супротив Нїмеччини. Оголошенє се уважають за рід ультиматум.
Лондон 5 липня. Шах перскій відповидаючи на адресу ради громадскої сказав, що має надїю, що гостина єго розпічне нову еру в англійско-перских відносинах.
Атини 5 липня. Правительство хоче усунути коринтского митрополита за то, що він запротестував против рїшеня правительства не скликувати синоду в ціли засудженя грецких епископів за продайність.
(«Дѣло»)
Groźny pożar wybuchł wczoraj po godz. 3 po południu w realności stolarzy braci Wczelaków przj ul. Łyczakowskiej 1. 23. Z niewiadomej dotąd przyczyny zajęły się olbrzymie suszarnie drzewa, przyrządzonego do robót stolarskich, w szczególności do parkietów. Składy te mieszczą się obok fabryki Wczelaków w piwnicach jednopiętrowego domu mieszkalnego, w którym mieszkają właściciele. Z wieży ratuszowej dostrzeżono i sygnalizowano pożar o godz. 3¼. Z chwilą przybycia na miejsce pożaru straży miejskiej i ochotniczej, zajęci byli ratunkiem robotnicy z fabryki Wczelaków. Przybyłe straże skierowały natychmiast do nieprzystępnego wskutek olbrzymich kłębów dymu siedliska pożogi węże z kilku sikawek, jednakże przez bardzo długi czas bezskutecznie. Suszarnia ta ogrzewana jest parą. Chwilowo największe niebezpieczeństwo groziło budynkowi mieszkalnemu, pod którym mieści się suszarnia. Chodziło o to, by sklepienia piwniczne nie parsknęły pod olbrzymim naciskiem dymu i pary, powstałej z wody.
Na miejscu pożaru obok olbrzymich zastępów ciekawej publiczności, zjawili się prezydent miasta p. Mochnacki i wielu radnych, dyrektor policji, komendant miasta jenerał Tempis, komendant placu major Gessner i wielu innych. Ratunek był prawidłowy i znaczny, utrudniało go jednak nadzwyczaj siedlisko ognia, bo w piwnicy. Znaczna część strażaków nosiła przed ustami zwilżone gąbki. Z chwilą gdy sprawozdanie nasze zamykamy (godz. wpół do 6), pożar jest o tyle opanowany, że w znacznej części zalano ognisko wodą, tak, iż na razie usunięto niebezpieczeństwo, grożące sklepieniu. Chwilami buchają tylko kłęby pary wodnej. Wysokości szkody na razie ocenić nie można.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
6 липня 1889 р.
Prawa kobiety.
Kongres kobiecy w Paryżu, jaki się tam niedawno odbył, zakończył swoje obrady następującemi rezolucjami: 1) zupełne przekształcenie ustawodawstwa dotyczącego kobiet; 2) kobiety mają wykonywać adwokaturę; 3) artykuł 340 kodeksu cywilnego, wzbraniający skargi o ojcostwo, ma być zniesiony; 4) paryskie więzienie dla kobiet Sainte-Lazare ma być zniesione; 5) tylko żołnierze miejscy, nie ajenci, mają prawo aresztować kobietę; 6) we wszystkich paryskich okręgach należy urządzić schroniska; 7) na każdem merostwie mają biurami dobroczynności zarządzać kobiety; 8) nadzór nad mamkami mają wykonywać kobiety pod kierunkiem lekarek; 9) kobiece sposoby zarobkowania mają być uczone w szkołach a nie w warstatach; 10) dla kobiet ubogich mają być ustanowione sale robocze; 11) nauczyciele i nauczycielki mają pobierać jednakowe place; 12) wszystkie kobiety mają być przypuszczone do wolnych zawodów, a lekarki, adwokatki itd. mają utworzyć między sobą silny związek.
(«Kurjer Lwowski»)
06.07.2014