8 липня 1889 р.
Увязненя і ревизії не устають. Краківска полиція зробила ревизію у академика Гомулицкого, мешкаючого разом з головою краківскої читальнї академичної п. Миськом, при чім цікава полиція заглянула і між рїчи ceгo послїдного, а відтак увязнила п. Гомулицкого. Львівска полиція увязнила п. Стан. Козловского, котрого видалено на три півроки з львівскої политехники за провід в академичнім вічу, і закинула єму, що належить до тайного товариства.
Рекурс, внесений до министерства просвіти слухателем политехники Адольфом Шляєном против засудови колегії професорів политехники на видаленє єго на один піврік з политехники за участь в академичнім вічу, відкинено не подавши нїяких мотивів.
Добродійну фондацію основали урядники львівского округу висшого суду краєвого для вдовиць і сиріт по найбіднїйших урядниках судових XІ, X і IX ранги львівского округу висшого суду краєвого. Фондація основана в честь цісарского ювилею; заряджує нею львівске намістництво а підпомоги роздавати буде комитет зложений з президента суду краєвого у Львові і з чотирох найстарших рангою совітників львівского висшого суду краєвого.
Доповняючі вибори до рад повітових. В Коломиї розписані вибори доповняючі на чотирох членів тамошної ради повітової з громад сїльских на день 22 серпня с. р. — В Дрогобичи розписані доповняючі вибори одного члена ради повітової з більших посїлостей на день 22 серпня с. р.
Першій золотий медаль на межинародній виставі парискій одержав маляр Вячеслав Шимановскій за образ "Бійка гуцулів".
Дрібні вісти. Президент Симонович виїхав 4 н. ст. липня на визитацію судову в Сучаві. — В копальнях угля в Сант-Етіен у Франції лучилася страшна експльозія підземельних ґазів; понад 200 робітників погибло в копальнах.
Заведенє наукове панї М. Бєльскої, котрої учениці складають публично испит зрїлости в львівскій женьскій семинарії учительскій, розвивався дуже гарно. При совістнім трудї властительки заведеня і при знаменитому доборї учительских сил, розвиваєся се заведенє з кождим роком, даючи доказ своєї пожиточної дїяльности. В сїм році, як і минувших лїт, кілька учениць зложили испит зрїлости з відзначенєм. Програма наук в заведеню, різнячася від инших пансіонатів, буде розширена з надходячим роком шкільним в дуже пожиточнім напрямі. До существуючих вже курсів чужих язиків і підготовляючих наук до испитів, долучає п-ї Бєльска ще интернат для учениць шкіл публичних, подаючи им поміч наукову і нагляд. Ті учениці будуть могли користати з науки і конверсації в язиці францускім і нїмецкім, доповняючи в сей спосіб науку подавану в публичних школах. Підчас ферій підготовляє п-ї Бєльска до вступного испиту до женьскої семинарії учительскої і веде курс практичний науки язика француского.
Телеграми.
Клядно 8. липня. Слїдство в справі страйку вже скінчилося і около 100 осіб віддано до суду карного. В містї розкинено листи з погрозою, що місто буде підпалене або висаджене в воздух.
Брукселя 8. липня. Розійшлась тут вість, що цісар Вильгельм вертаючи з Англії відвідає в Антверпії короля бельгійского.
Єґерндорф 8. липня. Вибухнув тут страйк робітників. Около 4000 робітників застановило роботу. Войско сконсигновано.
Мадрит 8. липня. Королева занедужала на нерви.
(«Дѣло»)
____________________________
9 липня 1889 р.
Впреосв. митрополит Сильвестер посвятить ceгo четверга церков в Ясени, дек. перегиньского, а відтак верне до Львова.
Посвященє церкви в Журавнї відбулося минувшої суботи в празник Рождества св. Іоана Впрсв. митропол. Сильвестром і численним духовеньством. Впр. митропол. виїхав з Крилоса в пятницю і по дорозї витали єго в Бортниках і Олеши при брамі тріюмфальній. В Журавнї виставлено дві брами тріюмфальні, одна при віздї до міста а друга при церкві. Впреосвященого повитав бурмистр Журавна, місцевий парох і один селянин. Народу зібралось велике множество. Зі Львова виїхав хор питомців. Вечером принимав всїх гостей місцевий дїдич п. Скшиньскій в своїм дворї, а гарно илюминований парк та їзда дарабами долї Днїстром причинилися много до розвеселена гостей.
Дрібні вісти. Посол Томащук мав небезпечно занедужати. — Конгрес антропольогів австрійских і нїмецких відбудеся між 5 а 10 серпнем с. р. у Відни. — Петро Олїйник, майстер кравецкій, кинувся вчера до Пелчиньского ставу, але ще в сам час виратовали єго вояки; причиною самоубійства мала бути незгода в супружестві.
Нагінка за соціялистами. Львівска полиція увязнила вчера двох студентів рільничої школи в Дублянах, гр. Єльского з Литви і Янушевского яко підозрїних о ширенє соціялизму. Kurjer Lw. одержав лист від пп. Арцишевского і І. Жальпляхти, віденьских академиків, котрі перші були увязнені а відтак почались ревизії і увязненя в Кракові та у Львові. Оба ті академики так поясняють причину их 3-дневного увязненя: У одного россійского емигранта, Поляка, увязненого в Кракові (а по відставленю за границю пущеного на волю) найдено die ganz genaue Adresse — як висказався комисар полиційний — обох згаданих академиків. Ся докладна адреса стала причиною ревизії, а найдені приватні листи, рукописи і книжки стали причиною увязненя академиків. В паперах по 3-дневнім слїдженю не найдено вправдї нїчого противзаконного і узязнених пущено на волю, але найдено у них адреси кількох академиків краківских....
Державний скарб має закупити добра в Галичинї, бо так пише Graz. Lwowska: Довідуємося, що ц. к. министерство рільництва порїшило за гроші, позискані з викупна пропинації в добрах скарбових і добрах належачих до религійного фонду закупити посїлости земскі в Галичинї. Gaz. Narodowa додає таку замітку до сеї вістки: Капитал индемнизаційний в тих добрах, о скілько знаємо, винесе майже три миліони, тому похвальною єсть гадка министерства за ті гроші закупити землю, а именно єсли тим способом видобудесь єї з чужих ненародних рук. Було-би се хоть в части направою того тяжкого блуду, якій зроблено марнуючи давні добра державні. Після обчислення виготовленого в намістництві буде винкульованих облигів пропинаційних ледве на 24 миліони зр., а всю решту се єсть 38 миліонів зр. одержать управнені готівкою. Можна надїятися, що не лиш державний скарб і религійний фонд але також і много приватних властителїв, котрих добра не суть обдовжені по над міру, ужиють тих грошей на викупно землї з чужих рук.
Телеграми.
Берлин 9 липня. Князь Бисмарк виїде з початком серпня на купелї до Киссинґен. Розійшлася також поголоска, що кн. Бисмарк хоче податися до димисії за-для непорозуміня з ген. Вальдерзе, котрого впливу на цісаря не може нїяк зломити.
Рим 9 липня. Парлямент відрочився аж до осени. На послїднім засїданю відповідав Криспи на интерпеляцію Кавальоттіого в справі арештовань в Трієстї і сказав, що австрійске правительство поступило собі зовсїм законно; поясненя Кальнокого в спільних делегаціях назвав Криспи розважними і мудрими.
Париж 9 липня. Суд присяжних засудив Рошефорта за оскорбу ген. прокуратора Бореєра на місяць арешту, 10.000 франків грошевої кари і 2000 фр. відшкодованя.
Білград 9 липня. Приїхав тут адютант кор. Милана, Рашич, щоби обговорити условія що-до приїзду екс-короля до столиці.
Оппава 9 липня. В Єґерндорф настав загальний страйк; границю обсаджено войском, а в самім містї повно войска.
Відень 9 липня. Ходить поголоска, що coйми краєві будуть скликані вже в першій половинї вересня. Приїхав тут Стоїлов з Софії, котрий привіз Начевичеви якйсь инструкції в справі спору з митроп. Климентієм.
(«Дѣло»)
____________________________
10 липня 1889 р.
Сегорічні вибори до сойму в порівнаню з давнїйшими.
Для лучшого оціненя сегорічних виборів соймових з курії селяньскої хочемо результат их порівнати з результатом виборів соймових в році 1883 і виборів до ради державної в р. 1885. Мусимо однакож зазначити, що порівнанє не випаде цілком докладно, бо сегорічні округи виборчні суть инакші як попередні: перше вибирали що два або три судові повіти разом, тепер вибирає кождий политичний повіт. В многих разах однакож одно з другим сходиться. В многих повітах єсть єще різниця, більша або менша, в числї вирилистів. Для ще лучшого оціненя всїх виборів взагалї подаємо також в кождім окрузї виборчім число Русинів і не-Русинів після остатної конскрипції.
Гостина цісаря в Галичинї. Надворний кватирмайстер М. Вукобранкович де Вукої Бранко приїхав до Павлосева, пов. ярославского, до гр. Сєміньского, щоби приготовити помешканє для цісаря, котрий пробуде на маневрах через три днї в тім селї. Цісар по маневрах має удатись до гр. Лубеньского в Краківци.
Важне для резервових капелянів войскових. Всї капеляни войскові обовязані під строгою одвічальностію виповняти свої войскові обовязки, наведені в книжці: Evidenz-Vorschrift. Zweiter Theil. Gragisten in der Reserve. Книжочку можна купити в ц. к. придворній і державній печатни у Відни через кожду галицку книгарню.
Кандидати нотаріяльні завязали товариство під назвою "Товариство гал. кандидатів нотаріяльних у Львові" для підпираня своїх моральних і матеріяльних интересів. Перші загальні збори в ціли вибору видїлу товариства і ухвали регулямину нарад загальних зборів і позичкових, відбудуться в недїлю д. 14 липня в сали засїдань ц. к. суду краєвого цивильного у Львові о год. пів до 10-тої перед полуднем.
Затьмінє місяця. Завтра, 12 липня, припадає друге в сїм році затьмінье місяця, котре лиш в части буде можна у нас бачити, бо лиш половина місяця буде не цілком затемнена. Місяць війде в півтїнь землї ще заки зійде понад виднокруг, а відтак буде можна бачити о годинї 8 мин. 36, як місяць війде в ядро тїни. З ядра тїни вийде місяць о годинї 10 мин. 58 а конець затміня і вихід місяця з півтїни наступить о годинї 12 мин. 6 в ночи.
Оперу львівску зложено на сей сезон зимовий. В склад опери війдуть: Перкуко тенор, Путто баритон, Єромин, бас, Павликівна сопран драматичний, Монтесоре сопран кольоратуровий і Геллєрівна меццо-сопран. В тім сезонї мають виставити дві нові опери: "Ґіоконду" Пончіеллього і "Варвару" Ярецкого. На гостинні виступи запрошено п. Мишугу і п. Германівну.
Дрібні вісти. Коло Монахіюм наїхав поїзд курієрскій на три вози і вихопився з шин; девять осіб погибло а кільканацять окалїчіло. — В Кракові габилитувався д-р Альфр. Блюменшток конципієнт прокураторії скарбу, на доцента права каноничного. — В Италії виходить двотиждневник писаний по латиньски під заг. "Alaudae" (жайворонки). — В Золочеві устроїли дня 3 н. ст. липня судові урядники золочівского суду окружного торжество в честь 40-лїтної служби урядової президента суду п. І. Михальчевского. — Епископ марсилійскій Роберт заказав в листї пастирскім звиджувати париску виставу, бо она збільшае похоти і губить душу.
Нові ноти ґульденові. Хотяй наші нові ноти пятьдесятьґульденові уважалися доси за найпевнїйші гроші паперові, то все таки ателіє державних нот під управою совітника надворного Шторка разом з найзручнїйшими техняками немало заходилося при виготовленю нових нот ґульденових. Бо подиву гідні поступи в ортохроматичній фотографії і геліографії змушують до що-раз новійших розслїдів против подріблюваня і нема держави в котрій би не фальшовано грошей. При нових ґульденах виготовлено після цілком нової методи папір, краску і рисунок. По кількалїтних розслїдах виготовлено новий волокнистий папір, котрий разом з відповідною голубою краскою друкарскою, не єсть відповідний нї до геліографії нї фотографії, а противно давну краску можна було почернити а відтак відфотографувати. Відтак винайдено ще один спосіб против подріблюваня, а то: портрет цісаря не буде як давнїйше ритий в стали але вирїзаний мов камеа а опісля перенесений на мідяну плиту при помочи рельєфної машини. Тїни сего рельєфного портрету цісаря не можна підробити вільною рукою. Такі средства осторожности доконче суть потрїбними в виготовленні нот ґульденових, бо они за-для своєї численности не підпадають так строгій контроли як ноти на більші суми. Нові ноти має ще лиш затвердити цісар і вже скоро появляться в обігу, бо вже знищено матрици давних нот і показуєся брак паперових ґульденів.
О лїтній спеці в минувших віках подає Europ. Corr. такі дані: В р. 627 по Хр. така була спека, що жерела висхли а люде гибли від горячки; в р. 879 не можна було робити в поли, бо хто довшій час робив, гинув ражений сонцем або апоплексією; в р. 993 огороднина попеклася на поли мов в печи. В р. 1000 була спека найбільше у Франції, де рїки висхли а воздух, занечищений гниючими рибами, принїс пошесть. В р. 1014 счезли в Альзації і Льотарингії всї рїки і кирниці; в р. 1132 висох Рен а в р. 1152 дійшла спека до того, що яйця мож було варити в піску. В р. 1227 гинули люде і звірята від спеки; в р. 1303 можна було сухою ногою перейти Рен і Дунай; в р. 1394 випалилось все збіже на пни; в р. 1538 висхла Секвана і Льоара; в р. 1556 в цілій Европі була посуха; в р. 1614 висхли у Франції а навіть в Швайцарії кирниці і стави. В р. 1715 від марта до жовтня не падав нї разу дощ, збіже вигорїло на поли, рїки висхли а деревина зацвила вдруге і видала овочі. В р 1815 позамикано за-для спеки всї театри. До горячих лїт зачисляються роки: 1830, 1832, 1835, 1850, 1856, 1859; 1861, 1864, 1869, 1870, 1876 і 1880.
Телеграми.
Відень 10 липня. Угорска делегація ухвалила вчера цілий буджет. — На місце спенсіонованого намістника Горїшної Австрії Вебера має прийти Мервельдт, президент Шлеска. — В суботу будуть видаватися вже в касах нові однориньскові банкноти.
Єґерндорф 10 липня. Страйк ткацких робітників росте чим раз більше; кілька фабрик мусїло застановити роботу. Пруске войско обсадило також границю.
Білград 10 липня. Король вернув вже до столиці, повитанє его було торжественне. В полудневій Сербії появились численні ватаги розбишацкі і непокоять тамошні сторони.
Мадрит 10 липня. Розійшлась поголоска, що курія римска веде переговори з тутешним правительством в справі приїзду папи.
Прага 10 липня. З палат торговельних і промислових вибрано 8 старо-Чехів і 7 Нїмців.
Занзибар 10 липня. Висман заняв і обсадив Панґани без страти; Араби утекли в глубину краю.
(«Дѣло»)
____________________________
12 липня 1889 р.
Вибори до галицкого сойму краєвого скінчені.
Вибори до галицкого сойму краєвого скінчені вже ві всїх куріях. Хотя богато, бо аж 52 давних послів уступило а на их місце поприходили нові люде, однакож в цілости склад нового сойму мало буде різнитися від попередного. Шляхта як мала так і буде мати повну перевагу: самих властителїв більших посїлостей як було так і буде около вісїмдесять, т. є. більша половина сойму; а коли дочислити ще их приверженців з инших станів і владик, котрі звичайно держать з найконсервативнїйшими елементами, то ледве третина сойму лишиться на опозицію.
П. Адександер Борковскій, професор рускої гимназії, бувшій через якійсь час заступник директора гимназії коломийскої, автор кількох учебників руских, редактор литературної часописи "Зоря" і член товариств руско-народних, именований директором гимназії в Дрогобичи. Именованє се приняли всї Русини з щирим вдоволенєм. Гимназія в Дрогобичи дістане на управителя — чоловіка світлого і правдивого опікуна молодежи.
На новім будинку дирекції почт і телеграфів у Львові не уміщено написи рускої, а тілько нїмецку і польску. Як відомо, видїл "Народної Ради" заздалегідь удавався до министерства торговлї, щоби не поминено написи рускої і, о скілько нам звістно, министерство згодилося на її справедливе жаданє. Хто опісля завинив, не знаємо, але видїл "Народної Ради" удаєся поновно до министерства з жалобою і представленєм, щоби руску напись на будинку таки ще умістити.
Наука, штука і литература.
Псалтир, розширену, з розвідкою: коли, хто і по якій причинї зложив кождий псалом, та переведену на чисто-народну мову — видає о. Алексій Слюсарчук, парох в Радівцях на Буковинї. О. Слюсарчук оголошує предплату на се цінне виданє під такими условіями: Предплата одного примірника 6 зp., речинець предплати до 31 жовтня с. р., печататись буде лиш предплачене число примірників, бо кошти виданя першої тисячки примірників виносити будуть 4500 зр. Псалтир буде мати около 70 аркушів печатних і буде містити вступну розвідку, 17 илюстрацій і обчисленє часу пасхи на 100 лїт, уложене о. Теодором Мельником з Старяви сяноцкої. З запросин до предплати, помїщених в "Вістнику станиславівскім", можна вносити, що се буде вельми цінний твір в нашій литературї церковній і тому повинно се виданє найти як найчисленнійшу підпомогу і признанє у Русинів.
Перегляд политичний.
Австрійска делегація ухвалила кредити за звичайні і надзвичайні потреби войска, також кредит окупаційний і резолюцію, завзиваючу министра війни, щоби при доставах войскових увзглядняв по змозї вирост продуцентів. Депутований Промбер обговорював факт перенесеня коменди X корпусу з Берна до Перемишля. Признаючи, що необходима потреба і важні взгляди милитарні викликали се розпорядженє, висказав він надїю, що єсли минуть ті обставини, Берно назад стане місцем пробуваня коменди сего корпусу. Довша дебата вивязалася в справі неладу в зарядї "Червоним Хрестом", де 65% цілого доходу обернено на кошти администраційні. Гр. Фалькенгайн, презес "Черв. Хреста" хотїв відперти ті заміти, але ден. Кравс навів докладні дані і домагався грунтовної реформи.
Вчера відбувся другій обід двірскій, в котрім взяли участь делегати. Цісар розмовляв з деякими делегатами, але не промовив до нїкого з галицких делегатів. Вечером відїхав цісар до Ишль.
У Відни ходить поголоска, що намістником Трієсту буде именований генерал-майор Альборі, комендант 21 бригади у Львові. Хотяй Альборі єсть одним з наймолодших віком генералів австрійских, то єгo здібности дають поруку, що зможе відповідно управляти Трієстом, де приключеня з послїдних часів вимагають енергичної управи. — Намістник горїшної Австрії Вебер пійшов на пенсію а на єго місце именований президент Шлезії гр. Франц Мервельд.
Послом австрійским в Білградї на місце Генґельмилера має зістати Темель, теперїшний агент дипломатичний в Цетинії.
Страйки не устають. Цілі Чехи і Морава страйкують а робітники відбувають збори. Також побоюються, що і в Стирії вибухне новий страйк в копальнях.
Россійскій совіт державний відкинув в-друге проєкт гр. Толстоя о реформі земств. Хотяй цар ясно висказався за сам проєктом, то цілий совіт з виїмкою одного члена відкинув проєкт, а лиш запропонував, щоби на пробу завести сю реформу лише в кількох губерніях. Тепер йде лиш о то, чи не схоче цар власновільно відкинути одноголосне рїшенє совіту державного.
Агентія північна доносить, що цар прибуде дня 20 серпня до Копенгаґи і забавить шість недїль в Данії. Єсли-б се було правдою, то поголоска о подорожи царя до Берлина була-би вигадкою.
У Відни розійшлася поголоска, що психіятра Ляйденсдорфера покликано до Россії, щоби займився лїченєм цариці.
Цар вислав Чихачева, виконуючого уряд министра маринарки, на инспекцію фльоти на мори Чорнім і Азовскім. Також мав цар видати наказ, щоби всї панцирники і кораблї канонирскі фльоти балтицкої зібралися з початком серпня в Кронштадскім портї, де відбудуться великі маневри фльоти. Після вістей з Копенгаґи, розважають в тамошних кругах политичних становищи Данії на случай війни европейскої.
Многі газети даньскі упевняють, що Данія буде могла задержати неутральність. Без взгляду на запевненя короля Оскара, що Швеція нїчим не зобовязалася Нїмеччинї, побоюються в кругах политичних Копенгаґи, що між Нїмеччиною а Швецією существує тайний договор, котрим Швеція прирекла, що змусить Данію заховати неутральність, если-б Данія хотїла стати союзником Россії. Газети висказують надїю, що вскорї Россія і Данія порозуміються що-до головних основ спільного союза.
В габинетї Тирарда вельми непокояться за-для предвиджуваного результату загальних виборів. Сторонництва опозиційні дуже ладяться до виборів, тому порїшили министри відложити всякі справи, що могуть подразнити людність, аж на повибори. Перед закритєм сесії буде радити, здаєсь, палата ще над внесенєм Ганого, виміреним против Булянжера і єгo сторонників. Закон виборчій мав-би доповнитись ще тими параграфами: 1) Нїхто не може рівночасно кандидувати в більше чим двох округах. 2) В часї каденції жаден посол не може ставити своєї кандидатури, заки не зложив мандату. 3) Кождий мав заявити перед виборами, в якім окрузї загадує кандидувати. 4) Не вільно оголошувати виборчих манифестів і взагалї агитувати за кандидатом, котрий не зложив згаданої деклярації. 5) Голоси віддані за таким кандидатом будуть неважні. 6) Провина против 1) і 2) точки сеї постанови караєсь після §§. 87 і 89. кодексу карного. 7) Тій карї підпадають друкарї і агитатори, що дїлають в користь такого кандидата.
(«Дѣло»)
____________________________
13 липня 1889 р.
Свояки Шевченка в крайній недоли. Редакції "Зорї" пишуть, що в селї Кирилівці, звенигородокого уїзду, кієвскої губернії, живе близька своячка Тараса Шевченка Ирина Микитишна Ковтунова в так страшнім положеню, як лиш можна собі представити. Родина, складаючася з 11-теро дїтей, з котрих осьмеро слїпих, терпить нужду і всякій недостаток. При двох десятинах землї і при осьми членахть ріднї не спосібної до праці, не може не то лїчитися але і истнувати. — Звертаємо увагу наших земляків, що таки годилось-би прийти в поміч тій бідній родинї, а вже і гарний почин дали до того гостї, зібрані вчора на пращальнім пирї у Штадмилера в честь професорів рускої гимназії, складаючи 12 зр. на підпомогу сеї родини та инжинир п. Ганинчак, жертвуючи до тої суми ще 50 кр.
Тїло учительске рускої гимназії львівскої устроїло вчора вочером в гостинници Штадмилера пир на прощанє трех своїх товаришів-професорів: Александра Борковского, котрий відходить па посаду директора гимназії в Дрогобичу о. Ивана Гушалевича, котрий іде на пенсію, і Дмитра Левковича, именованого професором при руских паралельках в Перемишли.
П. Михайло Зобків з Липиці долїшної коло Рогатина, член товариства "Сїч" у Відни а також многих народних товариств руских і б. член львівского "Академичного Братства", одержав в университетї віденьскім степень і титул доктора всїх наук правничих (universi iuris).
Парискі женщини зачинають що раз частійше убиратись по мужески. Полиція глядить на се через пальці, тому і на публичних місцях можна подибати женщини прибрані в згаданий спосіб. Недавно навіть перед судом появилась одна женщина, стаюча за свідка, прибрана по мужески.
Дрібні вісти. Громада Плавє, пов. стрийского, одержала від цісаря 100 зр. підпомоги на будову церкви. — Дві нещасні пригоди лучилися на зелїзницях: Дня 10 липня недалеко Букарешту наїхав поїзд особовий на поїзд тягаровий так сильно, що обі машини поторощились а пятнацять осіб або погибло або окалїчило; поїзд курьєрскій, йдучій з Будапешту, наїхав передвчора на стації Гимберґ на поїзд тягаровий, але лиш дві особи з обслуги зелїзничої однесли легке калїцтво. — У Львові померли: Антін Сиберх, властитель віденьскої кавярнї; Іоанна з Коритовских гр. Борковска, а похорони єї відбудуться дня 16 н. ст. липня о год. 11-тій рано в Острові пов. тернопільского. — Л. Генр. Копецкій одержав в львівскім университетї степень доктора прав. — О. Іос. Басилевскій, дотеперїшний ректор львівских Василіянів виїхав стало зі Львова. — Президент апеляції п. Симонович повернув до Львова з инспекції по Буковинї і почав урядувати. — На Буковинї коло Глибоки появилися вовки і кидаються на худобу.
Стан сегорічних засївів. З Брідского пишуть нам: У нас тепер сїнокоси а від липня почалися вже і жнива. Пшениці і жита єсть по трохи, але ячмінь і овес дуже марні; просо і гречка поправляються, а також буде і бульба. Але за то хибне сїна; сего року о половину буде менше сїна чим торік, бо де була фіра сїна, там і копиці не буде. Приміром в Кадлубисках, Цішках, Чехах, Соколівці і в инших селах великій брак на яру солому і сїно, тому кинулися всї до Туря і Стовпина, дібр гр. Баворовского купувати пашу. А платять так: За морг лїшної трави по 35 зр. і будуть мати 5 фір сїна, а за морг підлїйшої трави по 22 зр. і будуть мати З фіри сїна. Минувших лїт було на таких моргах в двоє сїна. — В Угорщинї хибли всї засїви, крім кукурудзи і то по мокрих низинах. — В Румунїї випали жнива пшениці дуже добре що-до скількости і якости.
Два Гуцули, брата Заяці з Яровини коло Сопота, пов. радовецкого, приїхали сими днями до Відня на авдієнцію до цісаря, а взглядно до министра справедливости. Справа, що завела их з далеких сторін до Відня, ось яка: отець их, Стефан Заяць, великій богач, бо властитель полонин і лїсів вартости 30.000 зр., був в р. 1866 тяжко покалїчений медведем на польованю в сопітских добрах камеральних і нездужав через 2 роки, а хотяй опісля підвівся трохи, то став на пів идіотом, стратив память, одним словом окалїчів на умі. В такім станї підійшов єго яровицкій арендар Маєр Сруль Шарф і піддаючи єму обильно горївку, захопив від него кілька довжних скриптів і винаймив від него часть его грунтів на 11 лїт за 1000 зр., але ті гроші не виплатив Заяцеви. Рівночасно найшовся і другій хапчивець на маєток Заяця. Мошко Бер Мик купив від Заяця 2.25 моргів грунту за 458 зр., але також не виплатив их Заяцеви, тілько почислив их на рахунок якоїсь позички, котру Заяць мав затягнути. Такій "ґешефт" мабуть видався самому Шарфови надто високим, тому вистарався в судї, що уневажнено сю угоду. Та якось необавки погодилися оба хапчивці і Шарф взяв Мика до спілки в наймі. В р. 1875 вивіз Шарф старого Заяця без відомости єго родини до Черновець, де піддаючи єму горївки і удержуючи єго в безпереривній непритомности купив від Заяця грунт з виїмкою лїсів за 3000 зр. Замість грошей дав Шарф Заяцеви пачку довжних скриптів на різні суми, котрі сей мав бути винен за горївку або за готівку, але о тім всїм Заяць не міг собі пригадати. В Р. 1881 купив Шарф у Заяця і лїси і заплатив за то новими скриптами довжними виставленими на цілком вигадані суми. Тепер аж прочуняла родина Заяця, с. є. жінка і 9 дїтей, котрі з перших богатирїв мусїли найматись у инших людей, та пошли до суду шукати справедливости. Всї жалоби, вношені Заяцями, відкинув суд радовецкій тому, що позиваючій єсть недужим на умі, а всї трансакції Заяця з Шарфом і Миком узнавав за важні, хотяй і тогдї заяць був також в станї не вміняємім. Аж порадив хтось бідним Гуцулам удатись до Відня і там глядати справедливости. В своїй просьбі, предложеній министрови справедливости, жадають подрібної ревизії всїх актів того процесу і просять передати справу черновецкому судови.
Телеграми.
Відень 12. липня. Говорять, що Италія згодилась-би на признанє кн. Фердинанда князем Болгарским. — Великій князь Петро Николаєвич переїздив через Відень до Цетинії до своєї нареченої, чорногорскої княгинї.
Білград 12. липня. Підчас вчерашної илюминації в честь короля прийшло до непокоїв по улицах; вибивали вікна.
Берно 12 липня. Провідники робітників Палячек і Соботка увязнені, але страйк треває дальше.
Букарешт 12 липня. Министерство финансів викрило велике число фальшивих нот краєвого банку.
Париж 12 липня. Депутований Ляґер, булянжист, викликав в палатї скандаль; виключено єго на довшій час від нарад.
Відень 13 липня. Вчора закінчилась сегорічна сесія делегаційна. На повнім засїданню делегації угорскої сконстатовано цілковиту згідність з порїшенями делегації австрійскої і всї ухвали предложаться цісареви до затвердженая. — На засїданю австрійскої делегації полагоджено ще кілька петицій, і так: відступлено правительству до полагодженя петиції: краківских промисловість о доставу войскову, міста Львова о заведенє на ново школи кадецкої, Ник. Дверницкого з Коломиї о увільненє єго сина интернованого в Россії та петицію Гайдича, видаленого з Банялюки з огляду на публичний супокій, котрий просить зарядити нове слїдство — а відкинено петицію о удїленє субвенції для войскової школи музичної в Печаві в Чехах.
Софія 13 липня. Звістні Бендерев і Груєв прибули до Білграду разом з иншими болгарскими екс-официрами і россійскими официрами; правительство завело відповідні средства осторожности.
Париж 13. липня. В палатї депутованих прийшло знов до скандалу. Коли посол Томсон промавляв против амнестії арабских ворохобників, булянжист Лявр назвав се ганьбою, а опісля Томсон кілька разів вдарив в лице Лявра. Почалась бійка. Має відбутись поєдинок на пистолети між обома послами. Депутований Лямартініє поставив именем правиці внесенє, щоби поставити министра Констанса в стан обжалованя за всїлякі надужитя в Индо-Хинах, де Констанс був губернатором.
(«Дѣло»)
13.07.2014