22 липня 1889 р.
Кореспондент Neue fr. Рresse доносить під днем 19 н. ст. липня, що на зібраню руских послів соймових, котре має бути скликане до Львова, мають спонукати одного з ново-вибраних послів, щоби відступив свій мандат упавшому в Самборї сов. Бережницкому. Не знаємо, з-відки кореспондент Neue fr. Presse прийшов до тої вісти, а знаємо тілько то, що сю справу піднїс адвокат п. Искрицкій з Сянока. Прибувши там того тиждня до Львова, він почав ширити гадку, щоби або судья Герасимович в Жидачеві або о. Сїрко в Бродах зрїкся мандату в користь сов. Бережницкого.
З Белза пишуть нам: Нинї, в суботу, роздїлив белзкій староста між погорїльців Прусинова підпомогу цісарску в квотї 500 зр. Слези вдячности і радости полились нещастним за так велике добродїйство.
Буря лютилася дня 15 н. ст. липня в ночи в повітї бучацкім, при чім ударило кілька громів, а один грім влетїв комином до крамниці христіяньскої в селї Порховій, розлупав дверї і зробив три дїри в стїнї, не ушкодивши при тім нїкого з людей, що були під той час в комнатї коло крамниці.
Дрібні вісти. В Ярославли застрїлився фирер Матвій Чикайло. — Ярославскій репрезентант филії бюра оголошень п. Баян вигадав спосіб, як-би стягнути довги від довжників. Розліпив по містї плякати заповідаючи, що так само оповістить имена всїх довжників, коли не заплатять довгів до означеного речинця. Добрий спосіб але не дозволений. — З заведеня божевільних в Кульпаркові утік перед кількома днями Вербицкій, що то стріляв в зимі до одної панни в Кракові. — В университетї львівскім одержав степень доктора философії п. Ив. Павликовскій, родом з Лисовод. — Громада Теглів, пов. равского, відержала 100 зр. підпомоги від цісаря. — Бар. Чедик, президент державних зелїзниць, приїхав вчера до Львова.
Послїдне число "Дѣла" сконфіскувала ц. ж. прокураторія за дві статьї: "Вибір посла в турецкім повітї" і "Вибір посла в Залїщиках". Ми не памятаємо від десяти лїт такої строгої цензури прокураторскої, як отсе тепер, по виборах до сойму. Надрукувати тілько маленьку згадку, що якійсь староста, комисар або жандарм поступив не по закону, зараз прокуратор п. Ґиртлер конфискує! Давнїйшими роками того не бувало. Взагалї свобода праси в Галичинї — заміст щоби, по окружнику ; министра Шенборна до прокураторів, була більша, як давнїйше за Пражака, — значно меншає. Инші народи стають в оборонї свободи своєї праси — Чехи і Нїмці в радї державній вносить интерпеляції до министра за конфискати своїх газет, — а чи упімнувся там коли якій посол рускій о свободу рускої праси?! Тому й не диво, що руска газета не може і сотної части того писати, що пише нїмецка або ческа. Тим вільно критикувати дїланя министрів, намістників, — а у нас не вільно і факту навести, що якійсь урядник або жандарм не так поступив, як закон приписує.
До наших хлїборобів. Посуха натворила в цілім краю нашім надмірні шкоди. Сторонами пропала озимина через снїг і миши, ярина і паша через посуху. Шкоди великі і не дай Боже голодного року. Закон, ухвалений перед двома роками в радї державній, признає хлїборобам законний опуст податку грунтового на случай знищеня плодів земних градом, повенями і огнем. На случай инших елементарних пригод, от як тепер на случай посухи і мишей, може лиш министерство признати такій опуст хлїборобам. Условія суть такі. Опуст признаєсь: 1) наколи в громадї більша половина парцель грунтових потерпіла шкоду; 2) наколи шкода сягає до висоти 1/3 всix зборів польних. Рада практична така. Двох, трех громадян, або старшина громадска обійде поодинокі парцелї на пни, оцінить шкоду зроблену мишами і посухою, провірить, що деякі парцелї зовсїм знищені були (переорані), другі до половини, треті в частинї. А як зі всего вийде, що більша половина парцель потерпіла шкоду в загальній високости одної третини, то старшина громадска або поодинокі господарї повідомляють о тім староство і жадають безпроволочної комисії. Комисія не потягає за собою нїяких коштів. Як староство провірить сумний стан зборів (на пни), то громадї належиться опуст податку грунтового. Як би де в котрім селї не було половини пошкодованих парцель, то єсть ще той вихід, що в прошеню о опуст звертаєсь увагу правительства на ту обставину, що в селї і при лучших зборах панував давнїйше тяжкій передновок або і голод. Та обставина зрівноважить недійшлій шкодї. Тілько не треба справи засипляти, бо оцінка шкоди мусить бути зроблена перед зборами. З деяких сторін наспіли вже такі поданя до староств.
Телеграми.
Відень 20 липня. Цісар именував гр. І. Тарновского маршалком а митрополита Сильвестра Сембратовича вицемаршалком краєвим. — Стрейки прибирають грізнїйшій вид.
Париж 20 липня. Булянже видав манифест і заповів свою кандидатуру в 24 округах виборчих. Заповідає, що вже недалекій час, коли викинеся банду, що заволодїла управою републики.
Берлин 20 липня. Цісар подаровав цареви на доказ приязни свій портрет природної величини. — Між кавалерію роздають поспішно списи.
Лондон 20 липня. Ферґусен заповів, що Англія задержить свободу акцій на случай війни Франції з Италією.
Брукселя 20 липня. Правительство зажадало 30 мил. кредиту на фортификації Антверпії.
Париж 22 липня. Булянже оголосив, що трибунал і правительство видістали аж від вязнїв фальшиві зізнаня і на тій основі виготовили акт обжалованя.
Берлин 22 липня. Цар прибуде на певно 21 або 22 вересня до Берлина.
Рим 22 липня. Правительство италійске розвязало урядово товариство ирридентистів "Комитет для Трієсту і Трієнту."
(«Дѣло»)
____________________________
23 липня 1889 р.
Долиньска рада повітова викупила вже всїх з свого повіту довжників ликвидуючого банку селяньского. Відпоручники ради маршалок Витославскій, єго заступник о. Лопатиньскій, о. Небиловець і нотар Минкусевич підписали вчера умову з комитетом ликвидаційним банку.
Епископ станиславівскій д-р Пелеш визитує сего місяця приходи в деканатї пістиньскім. Визитацію свою почав з днем 6 н. ст. липня від парохії Сопова. На богослуженє до Сопова прибув з Коломиї хор міщаньскій під управою п. Дудика. (Той хор складаєся з 30 співаків самих міщан коломийских.)
Через Тернопіль і Львів виїхало послїдними днями 900 жидів, удаючись до Арґентини в полудневій Америці. Всї ті жиди мусїли вибратись з Россії, де знов взялись енергично до них. Не знати лиш, кілько з тих емигрантів погубилось по дорозѣ і поселилось в Галичинї.
В польскій гимназії Франц-Іосифа у Львові було з кінцем сего року шкільного 763 учеників, (з того 21 приватистів): 679 Поляків, 49 Русинів, 3 Нїмців, а після віроісповіданя: 564 рим.-кат., 64 гр.-кат., 2 вірменьского, 9 евангелицкого і 92 жидівского. За оплату шкільну вплатили ученики 16,210 зр.
Дрібні вісти. Громади Міхова і Велике, пов. добромильского, одержали від цісаря 100 зр. на будову спільної школи. — У Львові на ул. св. Тереси і Гончарскої появилася у худоби зараза писка і ратиць, тому магистрат замкнув цілу І дїльницю і заказав з відтам виводити і продавати худобу. — Після "С. Пет. Відомостей" мав дня 16 с. м. коло Павловска падати снїг з дощем. — Мих Маркевич, професор ряшівскої гимназії, перенесений на власне жаданє в стан супочинку, обняв місце учителя исторії в заведеню Єзуїтів в Хирові.
З Кристинополя.
[В справі дяківскій.]
Високе ц. к. министерство віроісповідань і просвіти не увзгляднило рескриптом з дня 19 лютого с. р. ч. 2478 уложеної і внесеної петиції від комитету кристинопільского в имени галицких дяків до висшої ради державної в ціли полїпшеня матеріяльного биту дяків. По причинї, що в дорозї внесених петицій як до краєвого сойму, так і до ради державної не осягнено жадних позитивних результатів, рїшено оснувати на статутах "Товариство взаїмної помочи гр.-кат. дяків", щоби унормовати их сумні обставини. Понеже заходили узасаднені трудности в основаню одного дяківского товариства для всїх галицких дяків, то рїшено оснувати для кождої нашої гр.-кат. епархії осібне товариство дяківске на тих самих статутах. Уложені статути "Товариства взаїмної помочи дяків" складаються з 54 §§. Місцем пробуваня товариств суть міста Львів, Перемишль і Станиславів. Покровителем товариства єсть кождоразовий епархіяльний епископ, a sede vaсante — законний администратор в справах духовних. Органами покликаними до заряду товариства єсть видїл, складаючійся з 10 членів, вибираний на три лїта на загальних зборах, і установлені агентури по деканатах, підчинені надзорови душпастирїв. Товариство складаєся з звичайних, спомагаючих та почестних членів. Коли комитети основательні зберуть в своїх епархіях статутами приписане число звичайних членів, тогди скличуть они загальні збори і віддадуть заряд з рахунками на зборах вибраному видїлови і т. д. Впр. Ординаріят станиславівскій одобрив статут дяківскій для своєї епархії письмом з дня 16. червня с. р. ч. 102/орд. і приняв покровительство над товариством, скоро оно лише війде в житє. Статут дяківскій для епархії перемишльскої знаходиться вже в руках дотичного Впр. Ординаріяту для апробати. Що-до архіепархії львівскої, ведуться переписки в ціли укладу основательного комитету. Скоро Вис. намістництво затвердить дяківскі статути, тогди они випечатаються і розішлються з відповідною відозвою по деканатах і дяках в ціли придбаня для "Товариства дяківского" звичайних і спомагаючих членів.
Тілько на тепер до відомости честним Родимцям-дякам в их жизненній справі.
Від центрального комитету дяківского,
дня 20. липня 1889.,
В. Чернецкий.
Телеграми.
Берлин 23 липня. Цар буде на певно ревизитувати цісаря Вильгельма в однім з приморских міст при кінци серпня. День приїзду царя держиться в тайнї з звістних причин.
Лондон 23 липни. Після наспівших тут з Петербурга вістей концентрує (?) Россія на Кавказї вісїмдесятьтисячну армію.
Рим 23 липня. Правительство знесло иридентистичне товариство, котре поклало було собі між иншим за задачу відорванє Трієсту від Австрії. Пос. Имбріяні запротестував против того перед президентом палати послів. — В италіяньских арсеналах панує великій рух а роботи ведуться навіть і в ночи при електричнім освітленю. Криспи має зі взгляду на теперїшну ситуацію виїхати лиш на короткій час з Риму.
Париж 23 липня. Мин. Констан дав пятьдесяти урядникам димисію за их звязь з булянжистами. — Карно має перед виборами видати манифест до виборців. Вибори до 24 рад департаментових звертають на себе загальну увагу, бо результат их можна буде уважати мірилом загальних виборів.
Петербург 23 липня. Стан здоровля вел. кн. Константина Михайловича, котрий в Павловску дістав атаку апоплектичного, погіршився.
(«Дѣло»)
____________________________
24 липня 1889 р.
ω. Исторія литератури рускої. Написав Омелян Огоновскій.
Часть ІІ. (віддїл І. і ІІ.) Львів. 1889.
Руска наука збогатилась новим а многоцінним добутком. До виданого перед двома роками першого тому Исторії лїтератури рускої проф. д-ра Омеляна Огоновского прибув тепер том другій, містячій в собі продовженіє довго дожиданого а вельми у нас пожаданого труду, котрий має стати для рускої суспільности многоцінним ключем до скарбниці рідної рїчи. Другій том Истоpiї pycкої литератури перевисшає що-до обєму о много першій том; складаєсь він з двох окремих віддїлів, обнимаючих разом 952 сторів. Сам обєм вказує вже, що то річ не звичайної ваги і що на написанє того твору треба було довгої і серіозної фахової праці.
Гостина перского шаха у Відни. Дня 20 серпня вечером прибуде до Відня шах перскій і заїде до Бурґу, де замешкає в апартаментах Радецкого. Шах забавить у Відни до 27 серпня і того дня вибереся до Персії через Константинополь.
На засїданю краєвої ради шкільної 9 н. ст. липня видадено кількох учеників тарновскої гимназії зі всїх шкіл середних в Галичинї; рїшено, що в днях, коли відправляєсь поминальне богослуженє за ціс. Фердинанда і ціс. Анну, наука має бути лиш по полудни; пригадано дирекціям, що не вільно сторожам гимназіяльним віднаймати своїх помешкань.
Дефравдація. В Підволочисках фирма Д. Ляндава одержала від банкира Кара з Нїмеччини лист з деклярованою квотою 2500 рублїв. Коли отворено лист, не найшли грошей, лиш друкований папір. Слїдять за виновником сего обманьства.
Сегорічне приміованє осїнне коней відбудеся в Галичинї, а то в Жовкви 6 вересня, в Стрию 11 вересня а в Коломиї 13 вересня. Будуть преміовані кобили, ховані в краю.
Дрібні вісти. Гр.-кат. комитет парохіяльний в Бродах одержав від цісаря 200 зр. підпомоги на внутрішнє устроєнє церкви. — Испит квалификаційний для учителїв шкіл народних начнеся перед комисією в Ряшеві дня 19 вересня с. р., подаватись можна до 8 вересня с. р. — Француске министерство публичних робіт виготовлює плян пробитя тунелю скрізь Юрайскі гори, щоби получити безпосередно Францію з Женевою і Турином; був-би се шлях з такою самою задачею, що і св. Готгарда. — Дня 11 серпня дає правительство француске в Парижи пир для мерів всїх громад француских. Розіслано 86.000 запросин. Доси ще не вибрано комнати, де відбудеся сей величезний пир. — В Радівцях на Буковинї ученик VII кл. гимназіяльної Рей, одержавши злий поступ з минувшого року шкільного, кинувся на професора І. в коридори шкільного будинку і так сильно обив, що професор упав на землю, зомлївши; бутного ученика увязнила жандармерія. — Polnische Wirtschafs має називатись оперетка, котру виготовлює Герман Сумпе, автор "Фарінелля".
Первовзори метричної міри.
По майже столїтнім существованю метричної міри, порозсилає Франція до европейских держав первовзори сеї міри. Конференція, скликана ще перед 15 лїтами що-до заведеня спільної міри, порїшила, щоби первовзір метричної ваги, зладжений за часів францускої революції, на ново вимірити, зверификовати а опісля розіслати до поодиноких держав. Первовзір метра переховуєся в францускім архиві державнім в потрійній коробці зелїзній і єсть зладжений з иридіяну плятини; єсть се аліяж металичний, котрий майже цілком не підпадає впливам температури і вельми трудно топиться в огни. Тепер виготовлено з великим трудом і педантичною докладностію нові взори метра з иридіяну плятини і один такій примірник привезе до Відня професор д-р Лянґ, котрий именований членом сеї межинародної конференції. Первовзори метра і килограма переховуватись будуть в державнім архиві.
П. Теодор Білоус оповіщає в коломийскій "Русскій Радї", що виготовив і наміряє видати "Записки путевиї из подорожи Галичанина по Востоці" в двох томах. В дорозї предплати коштують оба томи 1 зр. Як видко з одного уступу "Записок", поданих на пробу в прилозї до "Русскої Ради", язик "Записок" не єсть анї наш рускій, анї россійскій, але чудацка мішанина язикова. Чи не міг би п. Білоус дати рукопись якому знатокови руского язика, щоби єї поправив і зробив легкою до читаня?
Телеграми.
Відень 24 липни. Министра Дунаївского буде заступати на час єго урльопу мин. торговлї Бакогем. Министерство торговлї виготовило проєкт що-до заведеня ради митової, котра вже з початком слїдуючого року розпічне свою дїяльність.
Париж 24 липня. Процес Булянжера перед трибуналом державним розпічнеся вже 8 серпня.
Берлин 24 липня. Цісар Вильгельм, вертаючи з Лондону, зробить визиту бельгійскому королеви в Бруксели. В програмі принятя австрійского цісаря поміщено також проєкт ревії флоти в Киль.
Ґрац 24 липня. Залога в Цилеї дістала приказ бути готовою до вимаршу против страйкуючих робітників в Стирії. Правительство розвязало нїмецке товариство академичне "Stiria".
Відень 24 липня. Розійшлась тут вчора поголоска, що сербскій реґент дістав удар апоплектичний. Доси вість та не оправдалась.
(«Дѣло»)
____________________________
25 липня 1889 р.
Нові стипендії для Русинів. Ставропигійскій Институт введе вже незадовго в житє а) одну стипендію им. Григорія Яхимовича, митрополита галицкої Руси, на 200 зр. річно, для слухателїв прав і докторандів; фонд на ту стипендію зложений приятелями і почитателями покійного митрополита; б) три стипендії по 100 зр. річно, для учеників середних і висших шкіл; на фонд сей записав бл. п. Андрїй Гушкович з бл. п. своєю женою цілий свій маєток. Грамоти фондаційні вже виготовлені і предложені намістництву до затвердженя; Институт Ставропигійскій буде надїляти тими чотирма стипендіями. — Упокоївшій-ся 9 лїт тому назад бл. п. Модест Хоминьскій, совітник краєвого суду, записав 10.000 зр. на своїй каменици під ч. 7 при ул. Вірменьскій у Львові на три стипендії; відсотки від записаних грошей мають принести 600 зр. і роздїлитись на три стипендії по 200 зр. для свояків покійного в середних або висших заведенях наукових. Надїляти стипендіями будуть свояки покійного, котрих він поіменно наводить в своїм завіщаню, а коли би их не було, то Институт Ставропигійскій, прінявшій на себе то желанє покійного фондатора.
Совіт "Народного Дому" у Львові розписує конкурси: А) На принятє учеників до бурси Народного Дому. Условія такі: 1) Подавати о принятє синів або пупилів могуть лиш их родичі або опїкуни; прошеня самих учеників не увзглядняються. 2) До подань долучити треба метрику, послїдне свідоцтво шкільне і убожества, виставлене місцевим священиком. 3) Приниматись будуть ученики до І кляси середних шкіл, не переступивші 12-тий рік житя; теперїшні воспитанники бурси при рівних условіях будуть мати першеньство 4) Від нових кандидатів вимагаєся знаменитих поступів в науках, добрих обичаїв, доброго голосу і крїпкого здоровля. 5) Нові петенти мають явитись лично 17 (29) серпня с. р. рано о 9-тій годинї в канцелярії "Народного Дому", де піддадуться испитови з шкільних предметів і голосу та оглядови лїкарскому. 6) Принятий повинен мати 6 пар біля, 4 простирала, 4 пошевки, 4 ручники, 2 пари обуви, відповідне зимове і лїтне убранє та средства на книжки шкільні, а ученики І-ої кляси ще гроші на вступне і оплату шкільну, та треба зложити 5 зр. на покритє евентуального ушкодженя инвентаря бурсацкого. 7) В поданях треба означити докладно місце замешканя і послїдну почту, а на зворот залучників поданя доложити марку на 20 кр. — Б) Конкурс на принятє кількох убогих дївчат в руске дївоче воспиталище у Львові під управою инокинь Ч. св. В. В. на кошт "Народного Дому". До подань треба долучити метрику, свідоцтво шкільне, убожества і щіпленої віспи. Родичі і опїкуни принятих дївчат мають лиш старатись для них о средства наукові і відповідне убранє; всякі инші видатки покриває "Народний Дім". — Для обох тих конкурсів назначений речинець подаватись до 3 (15) серпня 1889 р.
Величезний ґльоб земскій, виставлений на парискій виставі, має 40 метрів округу (що відповідає 40,000.000 метрів земского екватору), тому кождий милиметер на ґльобі рівнаєсь кильометрови в природї. Промір ґльоба виносить 12.732 метр., бо промір землї має 12.732 кильом. Сплощенє при обох полях землї виносить 21 кильом., і тих 21 мм. на ґльобі майже і не видно. Поверхність ґльобу подїлено на 386 піль, а кожде з них обчислене після меридіянів і рівнобіжників відповідає 10 степеням. Кожде поле було з осібна мальоване на картонах, а відтак прикрїплюване до металевого ґльобу; металь ґльобу важить 10 тонн, а картони 3 тонни (тонна = 1000 клг.) Ґльоб помальований олїйними красками, обертаєсь на зелїзнім пали; не має на собі нїяких звишеностей, бо найвисші гори (8000 метрів) могли-би бути представлені лиш 8-милиметровою високостею. Глубину моря означають різні відтїни краски. Найяснїйша краска означає глубину на 2.000 метрів, відтак що раз темнїйші краски вказують на глубину 2 до 8 тисячів метрів, по над ту глубину вже не визначені місця. Поверхність суші і островів занимає 136 метрів квадр., а ціла поверхня ґльобу виносить 510 метров квадр. В павильонї, де поміщено ґльоб, суть всїлякі рисунки і табелї, означаючі висоту гір, глубину моря, имовірну грубість покладу землї, статистику людности і т. п. А що сей ґльоб має представити стан відомостей ґеоґрафичних в р. 1889, тому мусїли вижидати найновійших справоздань подорожників. Так пр. мусїли два рази зміняти части ґльобу, представляючі Африку; також нема певности що-до відомостей ґеоґрафичних о Хинах і серединї полудневої Америки. Ґльоб стоить в такім відношеню до цілої землї, як зерно піску до ґльобу. Париж занимає на ґльобі місце одного сантиметра квадр. Ґльоб має ще і під тим взглядом вагу, що при єго помочи можна собі виробити понятє о віддаленю тіл небесних. І так після тої міри промір місяця має 3.5 метра, а віддаленє єго від землі 384 метрів; промір сонця 1400 метрів, віддаленє 150 кильометрів; промір Юпитера половину висоти вежі Айфеля і т. п. Величезний сей ґльоб вибудовали пп. Вілляр і Коляр.
Телеграми.
Відень 25. липня. Ціна збіжа особливо пшениці підскочила дуже значно а то в наслїдок дуже некористного справозданя о жнивах в Франції і в наслїдок "рінґу" утвореного деякими аристократами, що видять тепер добру нагоду нажити грошей.
Берлин 25. липня. Бувшій министер війни а теперїшний комендант всхідно-пруского корпуса виголосив тоаст, в котрім заявив, що тепер нема чого боятися нарушеня мира.
Рим 25. липня. Вісти о якімсь надзвичайнім руху в арсеналах і портах воєнних суть безосновні. Правительство постановили не будувати більше лодей торпедових, бо до того нема потреби.
Петербург 25. липня. Вел. кн. Константин Михайлович подужав вже о стілько, що відзискав мову і може сидїти.
Париж 25 липня. Правительство усунуло знов 30 урядників митових із заведень добродїйних за булянжистівскі агитації.
(«Дѣло»)
____________________________
26 липня 1889 р.
Священики повіту Рудецкого по виборї посла в Рудках зійшлись і умовилися завязати в Рудках руске Товариство задаткове, підписуючи на тую ціль значнїйші грошеві суми. За короткій час мають священики з повіту зібратись, уложити статут і Товариство задаткове ввести в житє. Щасть Боже доброму дїлу!
Степень докторів прав одержали послїдними днями в львівскім университетї конципієнти адвокатскі пп. Стан. Гачевскій з Станиславова, Арон Фишер з Тернополя, Сим. Вольлернер з Дрогобича і Ем. Парнесс з Янова.
Степень докторів философії одержали в львівскім университетї пп.: Бол. Маньковскій з Любачева і Фр. Бандровскій з Вараздину в Кроатії.
Ивась Порун появився знов в Лондонї. Минувшого тиждня найшли убиту женщину в дїльници Вичепель, там де лучилися давнїйші убійства, і покалічену в спосіб, уживаний Ивасем Поруном. Полиція кинулась слїдити, але всї єї заходи остають безуспїшні. Один славний психіятр англійскій д-р Тондер заявив, що з познак доконаних убійств показуєся, що такі убійства може доконати лише божевільний, недужій на манію мордованя. Убійник може гадати, що він доконує злочиньства на приказ Божій, тому заходило-би в тім случаю т. зв. религійне божевільство. Від послїдного убійства с. є. від 9 листопада минувшого року мусїв мати убійник ясні хвилї, т. зв. lucidum intervallum і він не знав під той час нїчого о своїх злочиньствах.
Генеральна дирекція австрійских зелїзниць державних знизила на половину ціну їзди для осіб, що виїдуть на виставу париску поїздами, які устроює бюро Шрекля у Відни. А то можуть особи на кождій стації зелїзниць державних дістати половину билету з тої стації до стації граничних зелїзниці державної, а то до Перемишля, Тарнова, Подвіря-Бонарки, Живця, Звардоня і Освенцима, але мусять виказатись билетом купленим до їзди на виставу з Відня до Парижа. Знижені билети будуть видаватись на стаціях зелїзниці державної від 1 до 5 серпня с. р. до поїзду, що відходить дня 6 серпня з Відня до Парижа, і від 26 до 30 серпня до поїзду одходячого 31 серпня з Відня. Також при поворотї можна покористуватись таким самим зниженєм, єсли поворот наступить по 45 днях від дня остемплованя париского билету.
Дрібні вісти. Степень магистра фармації в краківскім университетї одержав п. Кость Саламон з Висови. — У Львові помер купець Едв. Гавранек. — Вчера придержали у Львові два россійскі урядники полиційні двох варшавских злодїїв, челядників столярских, укравших 3000 рублїв готівкою і дорогоцінностей на 4000 зр.; злодїї замешкали в готели Апперманна а вкрадені гроші умістили в львівскій касї щадничій. — Директор галицких почт і телєграфів п. А. Шифнер, переїзджаючи з Черновець до Станиславова дня 26 липня, відбув визитацію станиславівских урядів почтових в містї і на двірци зелїзниці. — Кількох учеників тарнівскої гимназії видалила краєва рада шкільна зі всїх середних шкіл галицких за то, що один з них вдарив в лице професора Беднарского; крім згаданої кари віддано цілу справу ще і судови карному. — Місто Люхів в Хинах вигорїло майже до тла; в огни погибло 1600 людей а то спалилися в огни або погибли під розвалинами домів; 8700 домів згорїло і 170.000 людей лишилось без притулку і кусника хлїба. — В Чернівцях помер совітник судовий Алойсій Стабиньскій в 63 році житя.
В академії штук в Кракові на засїданю комисії антропологичної полагоджено отсі справи, дотикаючі безпосередно руского народу: Секретар комисії д-р Коперницкій повідомив, що надіслані п. Ив. Франком приповідки люду руского в Галичинї будуть видані окремою книжкою по деяких доповненях, які зажадав автор, — комисія висилає д-ра Коперницкого для доповненя з минувшого року єго розслїдів антропометричних над рускими гірняками, а п. Оссовского до розгляду печер у всхідній Галичинї; — панї Цєньска, властителька Увисли, пов. гусятиньского, повідомила о відкритю на єї полях плитового гробу; — п. Рогавскій надіслав збірку етнографічну з Підлїся і характеристику физичну галицких гірняків руских після своїх власних розслїдів.
Процес емиграційних агентів. Одинацять місяців вели доходженя в справі емиграційній власти политичні і судові та весь матеріял зібраний вже відосланий до суду окружного в Вадовицях, де в жовтни с. р. відбудеся головна розправа. Справа та буде одною з найбільших і найцікавійших в анналах галицкого судівництва. Під многими взглядами зачудовує она чисельностію придавляючих епизодів а яркостію их кидає сумне світло на галицкі відносини, на темноту нашого люду, на вирафиноване шельмоство величезної шайки, котра мов піявки ссала через кілька лїт і обдирала з послїдного найбіднїйшу верству нашого люду, а все під оком властей, ба навіть заосмотрена их законним дозволом на удержуванє агентур. Подрібности сего процесу нераз впровадять в сумнїв, чи ми живемо при кінци XIX столїтя чи вернулися в зад о кілька столїтій. На лаві обжалованих засяде 130 осіб, по найбільшій части жидів і між ними два королї емиграційні Герц і Лєвенберґ, капиталисти маючі сегодня сотки тисячів маєтку призбираного з нужденних емигрантів галицких. До розправи покличуть до 300 свідків. Суд має на кошти процесу 500.000 зр., котрі поконфискував підчас слїдства і увязнень у різних "домів торговельних і агентів". Головні виновники Герц і Лєвенберґ давали за кавцію на увільненє підчас слїдства величезні квоти, але суд не згодився на то. Прокураторія дїлить закиди, вичислені в актї обжалованя на 14 родів злочиньства. Головні закиди суть злочиньства обманьства, видуреня і визискуваня. Жертвою обманьства стали в великій части жидівскі родини, а то погорїльці, котрі переселювались до Америки.
Телеграми.
Відень 26 липня. В місцевости Фот коло Будапешту проявилася холера; занедужало пять осіб, з котрих одна померла.
Відень 26 липня. Ходить чутка, що Є. Вел. цісар має в перших днях вересня виїхати на великі маневри коло Ярославля в Галичинї. — Нїмецкій посол при Ватиканї, Шлецер, конферував вчера з гр. Кальноким.
Відень 26 липня. Страйки робітників в Стирії, Країнї і Чехах ширяться чим раз більше. Робітники жадають всюди підвисшеня платнї.
Лондон 26 липня. Times оголосила заявленє лорда Сальсберого, в котрім той каже, що в своїй недавній бесїдї не заохочував Кретенців до ворохобнї.
Білград 26 липня. Поголоска, мов-би то Ристич дістав атаку апоплектичного, єсть неправдива; Ристич має ревматизм, але по купелях стало вже єму лекше.
(«Дѣло»)
____________________________
27 липня 1889 р.
Справа жидівска єсть безперечно одною з найважнїйших справ в Галичинї, і дотикає зарівно Русинів як і Поляків. Важність єї і небезпеченьство, грозяче від жидів всїм нежидівским мешканцям краю, узнавали завсїгди бодай всї Русини: руска журналистика (щоб прим. згадати тілько на давні статьї в Батьківщинї), рускі политики (як пок. Качала), рускі економисти (н. пр. пок. Навроцкій). Именно руска журналистика звертала і звертає увагу на жидівску справу.
Сего місяця появилася у Львові невеличка книжочка о 92 сторонах під надписом "Nasze, czy obce żywioły?", написана д-ром Витолдом Левицким, урядником в видїлї краєвім, автором кількох пильних студій і розвідок. В тій книжочці подані суть досить докладні відомости о взростї жидівского елементу в Галичинї, а именно о переходї землї в нашім краю в жидівскі а також в нїмецкі руки. Она заслугує отже на увагу, і ми хочемо з неї що найважнїйше подати нашим читателям.
Перша руска прогулька артистична. В тих днях відбулися наради дванацятки артистів-аматорів, вибираючих-ся в вересни с. р. з концертами по Галичинї в хосен Фонду будови народного театру. Першій вечерок відбудеся в Станиславові 29 н. ст. серпня в день загальних зборів товариства "Просвіти", відтак слїдують концерти в Коломиї, Снятинї, Чернівцях, Калуши, Стрию, Жидачеві, Рогатинї, Бережанах, Зборові і Тернополи. Порядок концертів підпаде ще змінї, о скілько місцеві обставини вплинуть на сю зміну. Офиціяльно буде оповіщена прогулька в слїдуючім тиждни. — Ще раз горячо доручаємо сю важну справу народну патріотам на провинції.
Громи. Дня 20 липня спалив грім в Виноградї, товмацкого повіту, стайню арендаря, при чім згорів оден бик. Того-ж дня спалив грім хату в Братишеві, в Локітках другу а в Палагичах ударив грім в кут західної стїни хати в самі образи, котрі посипались, але жінці, що спала в хатї з двома дїтьми, не сталося нїчого.
Пограничний напад. Дня 25 н. ст. липня напали пограничні сторожї россійскі (обіздчики) на коршму в Гаях дитковецких коло Бродів. Всїх було шість, узброєних в револьвери, чи пистолети. Чоловіка, що шинкував горївку в коршмі, побили і покалїчили смертельно; жиди уступили перед силою оружія. Горївку всю забрали і втекли з нею домів за границю. Дїялось се смерком несподївано а розбишаки справились так зручно, що навіть наша сторожа скарбова, котра має свій постерунок в Гаях дитковецких, дізналася о тім доперва post festum.
Вже лиш пять селян-послів засяде в галицкім соймі, бо п. Валентій Яхим, вибраний послом з ниського округу, зложив мандат посольскій, а причину подав таку в листї до львівского Przegląd-y: "Дійшло до моєї відомости, що якась руска газета (гл. "Дѣло": Рух повиборчій, допись з Ниська) писала, мов-би я заохочений якимись обіцянками дався намовити до резигнації з вибору посла на сойм, яким мене почтили несподївано селяне в своїм окрузї. Я хочу написати, так як єсть. Як несподївано мене вибрано, так також несподївано я пересвідчився, що не маю довіря, бо вже суть такі, що менї завидують, ба навіть такі, що на мене голосували, тепер підписали протест против мого вибору. Тому гадаю собі — маю я бути уневажнений за-для протесту, то волю сам подякувати а то тим більше що в нашім окрузї суть три місточка, котрі вже тепер нарїкають, що коло их справ не буде кому заходитися; а що знаю, що они нарїкали-би лиш на мене — бо і правда, що не чую сил відповісти тій задачи — тому я погадав: лїпше від разу подякувати, як бути уневажненим на протест. Тілько єсть правди, котру прошу оповістити, щоби всї знали а мене не посуджували о нїякій интерес."
Дрібні вісти. Заступником комисаря правительственного, управляючого містом Ярославлем, именований тамошний адвокат д-р Яль. — У Львові помер старшій совітник скарбовий Кароль Якубек. — Окулист д-р Махек виїхав на кілька недїль до Франценсбаду.
Посвященє нововибудованого дому в заведеню Василіянок в Яворові. Програма сего торжества була вже давнїйше оголошена, тому запрошені гoстї почали зїжджатися день наперед, а між иншими приїхали о. Волошиньскій, крилошанин перемискій яко відпоручник Преосв. еписк Іоана і о. Пакиж, крилошанин львівскій. На другій день почалося о 9-тій год. богослуженє, відправлене о. Волошиньским в сослуженю о. Пакижа, о. Фединкевича яворівского декана і 22 священиків, на котрім явилось богато интелигенції яворівскої і доокрестної, репрезентації урядові і автономичні, а також много міщан. Цілу службу божу відспївали дуже складно учениці яворівского заведеня під управою учительки н-пї Островскої. По євангелію виголосив о. Кручковскій з Нагачева прекрасну проповідь відповідну торжеству, а по скінченю служби божої внїс о. Волошиньскій многолїтство папи, цісаря, Преосв. еп. Іоана, настоятельства монастиря і всїх зібраних вірних. По водосвятію, до котрого стануло звиш 30 священиків, наступило благословенє дому. По окінченю богослуженя оглядали зібрані гостї комнати нового дому а опісля запрошено всїх на скромний обід, в часї котрого вношено кілька тоастів. Між тоастами замітнїйшій був тоаст о. Волошиньского в честь папи, цісаря і епископа Іоана. З тої промови доперва довідалися всї о правдиво вітцівскій опїці і о добродїйствах Преосв. Іоана для яворівского заведеня, о котрих з причини, що Преосв. не желають собі, щоби світ о тім знав, бо держиться тої засади, "що лїва рука не повинна знати, що права чинить", ми близше не можемо писати. З великою радостію відспївано також многолїтство о. Волошиньскому, яко целебрантови цілого торжества. — День благословеня висше згаданого дому позостане на довго в памяти нашій яко день торжества цілого міста Яворова. За слабі наші сили, щоби оказати вдячність нашу Вам Преосвящений Владико — дїточки нашого заведеня, котрим Ви дали можність образоватися, по всї днї молити будуть Всевишнього за ваше благополучіє. Честь Вам і вдячність наша Впр. о. пралате, що потрудившись поблагословити дім нашого заведеня, дали Ви доказ, що лежить Вам на серцю доля нашої молодежи. Спаси-Біг Вам всїм беручим участь в нашім торжестві, бо Ви причинилися до єго звеличеня. Имена ваші на довгі лїта позостануть записані в серцях наших. — Заряд заведеня.
Телеграми.
Відень 27 липня. Кн. Николай Чорногорскій, наслїдник престола кн. Данило і княг. Милица мають завтра сюди приїхати а ві второк поїдуть дальше до Петербурга.
Берлин 27 липня. В Кольонії і декотрих містах портових арештовано в послїдних днях богато урядників від маринарки за продайність; оден з них Kpaмер відобрав собі в арештї житє через отворенє жил. — Кн. Бисмарк має зараз по відїздї австрійского цісаря виїхати до Киссинґен.
Женева 27 липня. Правительство швайцарске видалило знов значнїйше число россійских нигилистів, нїмецких соціялистів і француских анархистів.
Константинополь 27 липня. Порта вислала з Солуня на Крету чотири полки пїхоти. Ворохобня на Кретї не притихла хоть значно ослабла.
Білград 27 липня. Нинї відбудеся у кор. Милана великій пир, на котрий запрошено всїх дипломатів і достойників державних.
(«Дѣло»)
27.07.2014