17 червня 1889 р.
Огнї. З Cїняви подали таку вість дня 15 червня: Вчера около 10-тої години перед полуднем був у нас великій огонь. Згорїло 73 домів крім многих будинків господарских. Двіста родин або 1000 осіб лишились без даху. Ратунок при такій посуcї був вельми трудний; наспіли сторожі огневі з Ярославля, Шівска, Вязівниці і Косткова, сел кн. Юрія Чарториского. Місто Ярослав прислало дві фіри хлїба і булок. Погорїли майже виключно жиди, бо лиш чотири христіяньскі родини. Будинки урядові і костели суть не ушкоджені. Завязано комитет ратунковий під проводом судьї п. Іос. Ильницкого. О тім пожарї пишуть нам: І наше жидівске місточко пало жертвою огня. Дня 14 с. м. о 9 год. рано вибухнув огонь в ледівни жида Карпфа, здаєсь через неосторожність, і при сегорічній посуcї, обняв в одну мить всхідну часть місточка, заселену переважно жидами. До 3 години з полудня згорїло 71 хат, з тих 5 христіяньских, прочі жидівскі. Асекурованих було всего 61 домів, а 10 лиш нї. Страти потерпіло товариство краківске. Огонь при легкім вітрї оперся аж о руске приходство, котре лише завдяки енергичному ратункови самих парохіян, не пало жертвою огня. Брак води при сегорічній посуcї та недостача всяких приборів огневих сприяли, що огонь так лютився. Єсть вправдї в Cїняві сторожа огнева, но недавно зорганизована, тому за слаба ще була до такої пожежи. Страти значні, нужда між погорїльцями велика. — В Зборові погорїло дня 13 червня 16 домів, де мешкали бідні жиди. Підчас огню падав дощ, тому і далось огонь пригасити, инакше, при браку всякої организації ратункової, могло-би вигорїти ціле місто.
Нові одногульденові банкноти мають завестись незадовго; формат их буде меншій від теперїшних.
Десять днїв довші вакації! Розійшлася була поголоска по Львові, що краєва рада шкільна на зарядженє министерства просвіти порїшила задля великої спеки закінчити рік шкільний вже 5 липня.
Цирк Шумана, так довго вижиданий Львовянами, загостив до Львова. Перше представленє давано вчера і оно могло вдоволити найбільші вимоги зрїтелїв. Персонал цирку складаєсь з 100 осіб, а стайня заосмотрена в так знаменито тресовані конї, що знатоки заявляють, що цирк Шумана може сміло рівнатись з славним віденьским цирком Ренца. На майданї Каструм против "Народного Дому" виставлено обширний будинок деревляний і заосмотрено у вcї потрїбні средства осторожности, так що для зрїтелїв нема найменшої небезпечности якої нещасної пригоди. Цирк Шумана пробуде у Львові лиш шість недїль, тому вcї любителї цирку повинні часто відвідувати єго представленя.
Вихопився поїзд товаровий, зложений з 31 возів, дня 5 н. ст. червня на зелїзници береско-московскій за стацією Осиповка. Cїмнацять возів розбилося на куснї а товари в них, гербата, сіль, тютюн і самовари, цілком знищені. Між розбитими возами були три наладовані живими волами; при катастрофі вcї воли погибли або тяжко покалїчені. Шкоду обчисляють на 300.000 рублїв. З служби зелїзничої не спасся нїхто; машинист зломив ногу, єго помічник убитий, старшій кондуктор помер за-для ран а другій кондуктор тяжко поранений. Причина катастрофи не вияснена; одні удержують, що причиною нещастя були надпсовані поклади а другі, що скора їзда на закрутї дороги.
Як виглядала Галичина в 1780 р.? В королївствах Галичини і Володимирії було в 1780 р. міст 261, місточок 67, сел 6429, домів 508.326. Родин було: христіяньских 517.382, жидівских 36.362, в загалї 553.744. Осіб було: христіян 2,627.817, именно мужчин: священиків 7,609, шляхтичів 29,911, урядників і Honoratiores 17,135, не-горожан (Unburgerliсhe) 1.119, горожан або міщан 105,414, селян 94.888, халупників, огородників і инших 446.703, урльопників 3.725, спосібних до инших потреб державних 67.586, дїтей від 1—12 лїт віку 437.461, хлопців від 13—17 року віку 112.522. Женщин було 1,303.444. — Родин жидівских було: жонатих мужчин 37.258, нежонатих і вдівців 38.790, женщин 75.354, в загалї жидів 151.302. — Число вcїх жителїв обох королївств виносило 2,797.119 лиць. Межи христіянами було жонатих 552.238, нежонатих і вдівців 771,835. — Чужинців було 8.599.— В 1780 р. уродилось христіян мужчин 91.765, женщин 79.163; жидів уродилось мужчин 4.163, женщин 3.509, в загалї дїтей 178.600. — Умерло христіян мужчин 47.454, женжин 43.255, жидів мужчин 1.939, жидів женщин 1.610, в загалї 94.258. Уродилось прото о 84.342 більше як умерло. — Законних подружій було: христіяньских 69.06, жидівских 833. — Католицких костелів було 1066, церквей 2.955, божниць жидівских 244, монастирїв мужеских 188, женьских 28; попівств 2.410. Священиків було (парохи і капеляни разом) 4.292, черців 2.722, черниць 678. — Коней було 286.965, волів 305.016. Перукарів і цукорників було по 7, малярїв 113, кухарїв 318. Дати ті виняті з Бишинґа.
Кілько заробляють денно в Рудецкім? Переїзджаючи через село Вощанці, пов. рудецкого, прийшли менї на гадку слова Шевченка:
Аж страх погано
У тім хорошому селї:
Чорнїйше чорної землї
Блукають люде.
Повсихали сади зелені
Повалились і буряном поросли.
Люде неначе понїміли.
А чому? — На се послужить відповідею моя розмова з одним господарем, котра досадно малює економичні відносини Вощанець. "У нас господарї мають по 2, 3, 4 морги грунту. З чого тут жити? Худоби нема на чім вдержати. Є у нас кусник пасовиска, але і о то мабуть прийде нам з паном правоватися. Пан у нас Августинович; великій богач; збіже по три роки стоїть в стиртах. Заробок на паньскім ось якій: Тепер на веснї засадженє бульби, за грабанє пирійки, за полотьбу, або при "маршинї" дає денно без нїчого 8 кр., а і з того часом урве де-що за то, що пізно вийшлося на роботу і т. п. Cївачови за цілоденне двиганє мішків і ходженє по ріли 15 кр. Косар дістає 20 кр.; за громадженє cїна, ношенє і ставлянє в копиці 10 кр ; жнець бере 15 кр. В зимі за роботу при "маршинї" по 4—5 кр. Та коби то хоть з роботи сходити в чаcї! А то в жнива приходиться перебути на поли і до півночи, а опісля вже і спати на лану, щоби на роботу не опізнитися. З зарібку нема за що купити нї топки соли, вже не казати о податку — а ту і безроги не доплачують. Того року зїла мишня всю озимину, здалось-би переорати, а ту нема чим заcїяти. Ой біда, біда!" — Вислухавши тоє, подумаєш, як порадити лиху, та не найдеш поради. — Иван.
Телеграми.
Париж 17. червня. Булянжистів, котрі зїхались тут на конференцію, повитали жителї окликом: Проч з Булянжером! а полиція заказала им відбувати конференцію.
Берлин 17. чорвня. Цісар виїде з кінцем сего місяця до Штрасбурґа.
Відень 18 червня. Є. Вел. цісар вернув вчера рано з Монахіюм.
Пешт 18 червня. Нинї вибрано членів делєгації, а парлямент відрочено аж до 12 жовтня.
Константинополь 18 червня. Губернатор Крети Сартиньскій-паша має бути відкликаний а на єго місце прийде посол з Брукселї Каратеодори-паша.
Амстердам 18 червня. Приїхав тут шах перскій а єго повитанє було дуже торжественне.
(«Дѣло»)
____________________________
18 червня 1889 р.
Генеральний штаб, зложений з сорок генералів під проводом ген. Бека, приїхав вчера кінно до Львова з околиць Жовкви. На стрїчу виїхали официри львівского гарнизону з князем Виртембергом на чолї. В послїдних днях відбував генеральний штаб свої наукові розслїди в околици Збаража. Зі Львова відїде генеральний штаб в середу.
Митралієзи Максіма, котрі випробовані мали бути введені до австрійскої армії, будуть в дечім змінені. Митралієзи мали з-разу цівки 11-милиметрові, а тепер будуть мали цівки 8-милиметрові. Зміна та буде тим догіднїйша, що до митралієз буде можна ужити звичайних набоїв теперїшного карабина, котрий, як звістно, єсть також 8-милиметровий.
Дрібні вісти. Панна Ирена Абендротівна зі Львова заангажована на один рік до опери двірскої у Відни. — В Освіцимі придержано дезертира 41 полку піхоти з Черновець Іос. Лея, як перебраний за женщину і з фальшивими пашпортами хотїв вибратись до Бразилії. — Ректором университету краківского вибрано на будучій рік д-ра Едв. Корчиньского. — В околици Гданьска появилась шаранча в минувшім тиждни; має се заповідати велику посуху. — В Стрию утопився сими днями купаючись А. Базюк, ученик II кляси гимназіяльної, син учителя з Лисятич. — В каменоломах в Бібрці убив камінь Мих. Чуйка, котрий неоглядно забирався до роботи; єсть се вже другій случай сего рода в тих каменоломах.— В Кракові зачнуть будувати сего року варштати арсенальскі; коштувати будуть 600.000 зр. а будова має скінчитись 1891 р.; в варштатах найде роботу понад 1000 робітників. — Громада Дрогобицка, пов. перемишляньского, одержала 100 зр. підпомоги на будову школи. — Цісар жертвував 2000 зр. підпомоги для австро-угорских підданих, що потерпіли в Пенсильванії. — Антін Веренда з Городка хотїв вчера отроїтися в однім з підлїйших готелїв львівских; в шпитали відратували єго а причиною самоубійства єсть любовниця, котра забрала Берендї 180 зр.
Порядок голосованя при правиборах.
По поводу кореспонденції з Жовківщини, поміщеної в ч. 122 Дїла а також в ч. 119 Черв. Руси, а звіщаючої о тім, що комисарї староства велить поміщати священиків і учителїв на кінци списів правиборців, вважаємо одвітним для перестороги дати слїдуюче поясненє:
Властію, призначеною після §.27 соймової ординації, виборчої для уложеня спису (листи) правиборців для сельских громад, єсть єдино начальник громади (війт), і він відповідає за такі списи в першім рядї. Виборча ординація не показує єму спеціяльно, яким способом він такій спис має укладати, очевидно предполагаючи, що начальник громади знає громадску ординацію виборчу, котра одна подає в своїм §.12 точний образець, після якого такі листи для автономичних виборів списувати слїдує. Єсли-би краєве законодательство вважало потрїбним для вибору соймового посла в cїм дїлї ввести яку зміну, то окрім застереженого уменшеня числа правиборців громадских (послїдної их третини), оно було би в соймовій ординації виборчій подало єще иншій відмінний спосіб або образець, різний від того, якій міститься в §.12 гром. ординації виборчої; оно того не здїлало, значить, признало тут важність приписану гром. ординації виб.
Так і стоїть дїло на тім, що не комисар староства, або староста, або яка-небудь висша политична власть, а §.1-4 гром. ординації виб. учить і постановляє: хто і в якім порядку в листу правиборців війти має (розумієся для вибору посла з увзглядненєм застереженя в §.13 сойм. орд. виб. А так в силу єдино тут рїшаючого §.12. гром. ординації виб.: "на початку того спису мають бути уміщені: 1) почетні горожане (яких впрочім по селах нема), 2) дальше ті до громади приналежні, котрі після §14 гром. ординації виборчої належать до першого кола виборчого (а то именнно в силу сего §.14. світскі священики христіяньских віроісповідань, настоятелї монастирїв, дальше настоятелї закладів наукових і др.); дальше члени громади, оплачуючі в громадї податок, а то в порядку висоти того податку, зачинаючи від найвисшого; наконець 4) ті до громади приналежні, котрі нїякого в громадї податку не оплачують і до першого кола виборчого не належать (суть то межи иншими: войскові без офицерского титула, магистри хирургії і фармації).
З того слїдує, що в кождім спиcї правиборців, маючім в силу закона уложитися лише після того образця, на самім першім місци повинен бути священик і учитель (той послїдний яко настоятель закладу наукового, т. є. в сельскій громадї настоятель народної школи), так як они то після §.14 гром. ординації виб. належать a priori і безусловно до першого кола виборчого при всяких автономичних виборах в громадї.
Єсли прото сегодня декотрі комисарї староства в Жовківщинї або в якім небудь другім повітї велять священиків і учителїв поміщати в виборчих списах на кінци, то може то походити навірно з невластивого пониманя того уступа §.12. гром. ординації виб. висше під 4) наведеного, де сказано, що в листу виборчу входять "наконець ті до громади приналежні, котрі в громадї не платять податку, а до першого кола виборців в громадї не належать." Против такого поступованя слїдує сейчас внести протест, так як то дїло принципіяльне.
Б. А. Д.
Телеграми.
Відень 18 червня. 6. Вел. цісар вернув вчера рано з Монахіюм.
Пешт 18 червня. Нинї вибрано членів делегації а парлямент відрочено аж до 12 жовтня.
Константинополь 18 червня. Губернатор Крети Сартиньскій-паша має бути відкликаний а на єго місце прийде посол з Брукселї Каратеодори-паша.
Амстердам 18 червня. Приїхав тут шах перскій, а єго повитанє було дуже торжественне.
Рим 18 червня. Підчас вчерашної дебати над буджетом министерства війни поставив пос. Баккарини внесенє, щоби відкинути кредит 3 мил. на експедицію африканьску. Криспи зробив з сего справу вотум довірія а палата відкинула внесенє 185 голосами против 66.
Білград 18 червня. Ґарашанин постановив за-для безпечности власної особи виїхати з Білграду і Сербії, але правительство завізвало єгo , щоби він аж до скінченя слїдства против него не виїзджав з Білграду.
Прага 18 червня. Проводир ческих "Соколів" Подлипний вернув вже з Франції, а коли на двірци виголосив Чехам привіт від Французів, підняла дуже численно зібрана публика грімкі оклики в честь Франції.
Париж 18 червня. Після Temps веде Ристич мимо заперечень переговори з Россією в справі союза войскового.
(«Дѣло»)
____________________________
19 червня 1889 р.
В честь генерального штабу устроїло львівске касино войскове вчера на міскій стрїльници концерт пяти получених музик войскових. Музики відограли 10 творів а та продукція 220 музикантів випала дуже добре. Нинї розїзджаються члени сеї наукової екскурзії генерального штабу до своїх гарнизонів, а фельдмаршал бр. Бек вертає до Відня.
Вп. п. Ант. Солтикевич, инспектор краєвий, подарував для библіотеки рускої гимназії львівскої 120 цінних книжок. — За сей красний дар складає збір учительскій тої гимназії свою подяку щедрому дателеви.
В Яворжнї вже кінчиться стрейк. Половина гірників пійшла вже до роботи, бо голод змусив до того. Заряд підвисшив платню о 40 кр. на однім метрї. Гірники хотять підвисшеня о 1 зр., але заряд копальнї не пристає на то.
Дрібні вісти. Президент суду Симонович, вернувши з відпустки почав урядувати. — Дня 10 с. м. напало троє людей на почтовий віз коло Вилямович в пов. бяльскім; побили они почтиліона, але не могли розбити воза, і тому почта не однесла нїякої шкоди. — Річний испит учениць школи музичної Людв. Марка відбудеся в днях 21, 21 і 24 червня в годинах від 10-тої перед полуднем і 5-тої по полудни в "Народнім Домі"; вступу безплатний за билетами, котрі можна одержати в книгарнях. — З Буда-Пешту устроюють прогульку на париску виставу; кошти їзди там і назад та помешканє і харч через два днї в Будапештї а через вісїм днїв в Парижи обчисляють для 1 кляси на 250 зр. а для другої кл. на 190 зр.
Нинї о 1-ій годинї з полудня була депутація Руского головного Комитету виборчого у 6. Ексц. п. намістника, щоби пожалуватись на незаконности, які так численно проявляються при правиборах до сойму, і просити о зарадженє всяким незаконностям на будуче. В имени депутації промовив д-р Адександер Огоновскій, котрий і вручив намістникови коротеньке рrоmemoria з деякими яскравійшими фактами. П. намістник, приймаючи promemoria, запевнив депутацію, що прикаже всї факти, котрі доси тілько з газет знає, як найточнїйше розслїдити і зарядить, щоби вимірена була строга справедливість. Близші вісти подамо завтра.
З Городенки одержуємо телеграму: Курилюка, війта стецівского, кандидата Городеньщини арештовало староство.
Крилошанин о. Іоан Величко
— пралат домовий Єго Святости папи Льва ХІІІ., совітник і референт митрополитальної консисторії, предсїдатель Суду церковного в справах супружеских і Суду инстанційного, испитователь просинодальний, комисар митроп. Ординаріяту до науки религії в школах середних міста Львова, настоятель пресвитерії, член окружної ради шкільної львівскої, радний міста Львова, декорований папским хрестом заслуги "pro Eсclesia et Pontifiсe", роджений 1836 р. в Угринові середнім пов. сокальского, ординований 1859 р., вдовець — упокоївся дня 19 н. ст. червня о год. 3-тій рано у Львові.
Висвятившись в р. 1859 в 23 р. житя став першим сотрудником в Бродах. В коротці однак по стратї жени перенїсся до Львова яко сотрудник при архикатедральній церкви св. Юра і ту позістав 28 лїт. Хоч молодий священик, однак трудолюбивостію і здібностями звернув на себе увагу і коли вибрано о. Гушалевича до ради державної, поставлено покійного заступником катихита при рускій гимназії. На тій посадї перебув до 1870 р. до повороту о. Гушалевича і умів своїм тактом і добрим проводом молодежи зєднати у своїх товаришів любов і поважанє.
Між тим став він першим проповідником при архикатедралній церкви і на тім становищи відзначався многими прикметами. Много єго проповідей оголошено печатно. Пізнїйше, коли мали установити катихита для польскої гимназії Франц Іосифа, предкладано се місце о. Величкови, однак він не хотїв викладати рускої религії в польскім язиці і не приняв місця, котре обняв о Он. Лепкій, згодившись викладати по польски. Того не забули опісля крил. Величкови і довгій час помимо вставлень і предложень тогдїшного митрополита Впреосв. Іосифа, що цінив єго працю, здібність і заслуги, поминано єго при именованю крилошан. Покійний хотїв вже удатись на парохію на село, але митрополит здержав єго і поставив завідателем святоюрскої парохії. Будучи одним з здібнїйших богословів викладав довгій час катихитеку і методику по руски в львівскім университетї для питомців гр.-кат. обряду. В кінци в р. 1879 именовано єго греміяльним крилошанином і парохом святоюрскої церкви. На обох тих становищах був вельми дїяльним і яко парох прихожанами загально люблений і поважаний. В р. 1886 2 жовтня именовано покійного пралатом схоліярхом Митропол. Капитули у Львові, а весною 1888 р. пралатом римским. Ще в осени 1888 р. ходили вісти, що покійний призначений на висше становище епископа суфрагана і вся Русь радо витала сю вість, бо безперечно покійний був-би найспосібнїйшим і найдїяльнїйшим на тім достоїньстві; та передчасна смерть положила конець єго трудолюбивому житю. Вже від кільках лїт чувся нездоровим, але сильний организм не подавався, аж з весною сего року запав тяжше і вже більше не підвівся. Покійний чув свій близькій конець і свідомість не опустила єго до послїдної хвилї; він знав, що мусить умерти, хоч і як бажав-би був жити. Лїкарска штука не змогла вдїяти нїчого, бо се була невилїчима недуга рака жолудкового. Церков руска тратить одного достойника і трудолюбивого члена, а Галицка Русь вірного сина, що все заховав для неї любов і щире серце та ніколи не зійшов з дороги патріотизму для личних користей. Був се сильний, правий і честний характер. — Похорони відбудуться дня 21 червня о 8-мій год. рано в церкви св. Юрія.
Пером єму земля і вічна память!
Телеграми.
Париж 19. червня. Министер маринарки заповів, що зажадає на збільшенє фльоти кредиту 50 до 60 мил. франків.
Брукселя 19. червня. Интерпеляція Янзона в справі процесу соціялистів в Монс викликала так бурливі сцени, що президент мусїв аж засїданє закрити.
Берлин 19. червня. Праса тутешна заповідає, що непевна ситуація на всходї викличе дуже оживлену дискусію в австрійских делегаціях.
Пешт 19 червня. Гр. Телекій именований угорским министром дїл внутрїшних.
Берлин 19 червня. Цісар Вильгельм виїде 30 червня до пригірка Норд на норвегскім побережу.
Відень 19 червня. Правительство залишило дальші переговори з черновецкою зелїзницею і видасть в сїй справі розпорядженє, бо до 1 липня мусить держава обняти заряд сеї зелїзниці.
(«Дѣло»)
____________________________
20 червня 1889 р.
Вечерок етнографичний устроїли питомці рускої семинарії духовної у Львові минувшої недїлї. Відчити, співи, деклямації склалися в прегарну цілість і дали доказ, що наша молодїж не дармує а щиро трудиться і пізнає той нарід, котрому має проводити в будучности. Читано гарні розвідки: о руско-україньских казках, о обрядї весїльнім на Покутю; деклямовано Марусю Богуславку; співано збірки народних пісень Лисенка, Цетвиньского і бл. п. Андрейка; надпрограмово грав один питомець на лїрї і співав при тім наші думи. Зібрані на тім вечерку вельми одушевились почутими рїчами і закінчили сей обяв духової праці нашої молодїжи відспіванєм "Ще не вмерла Україна"! Лиш такою працею можна боротись з успіхом против всїлякого лиха, находячого на наш нарід, тому щире "Щасть Боже!" до дальших трудів.
Краєва рада шкільна оголошенєм з дня 14 червня с. р. до ч. 9881 розписує конкурс на місце учителя религії обряду гр.-кат. в ц. к. академичній гимназії у Львові, а евентуально на таке місце, могуче опорожнитися в иншій гимназії. Платня і додатки після закона з 9 цвітня 1870 і з 15 цвітня 1873. Кандидати, що стараються о се місце, мають внести поданя через безпосередно верховну власть до президії ц. к. краєвої ради шкільної найдальше до 4 липня с. р.
В Турю коло Топорова будуєся нова церков з твердого матеріялу після пляну п. В. Нагірного і заходом місцевого пароха о. І. Герасимовича.
Фальшиві гульдени срїбні появилися; львівска полиція слїдить за фальшівниками.
Розвязанє ради громадскої міста Ярославля. Як ми вже доносили, видїл краєвий, перевівши слїдство і розслїдивши великі неправильности в господарці ради громадскої міста Ярославля, подав внесенє до намістництва, щоби сейчас розвязати раду громадску. Намістництво признало цілком оправданим розвязанє ради громадської, а кромі того перед послїдним рішенєм сеї справи звернуло увагу видїлу краєвого на ту обставину, що о неправильній администрації ради громадскої найдокладнійше знали бурмистр Бартошевскій і єго заступник д-р Мишковскій а мимо того не старалися через так довгі лїта зарадити лиху, бо боялися наразитися иншим радним міста і тим чином занедбали обовязки, які на них тяжать. З тої причини зажадало намістництво від видїлу краєвого додаткового заявленя, чи після §. 103 закона громадского годиться на зложенє з уряду так бурмистра міста Ярославля Кароля Бартошевского, як і єго заступника д-ра Ллодвика Мишковского і узнати обох за нездібних занимати через три наступуючі роки уряду члена зверхности громадскої. — Кореспондент львівскій петербургского Kraj-у, згадуючи о тій справі, подає такій образ громадскої господарки в Ярославли: Всякі предприємства, всї найдрібнїйші роботи міскі поглощали систематично виключно самі панове радні, розумієся жиди. Видавано задатки без жадної поруки (7.000 зр.), залеглости громадскі не стягано (11.000), не знали вираховатись з удїлених задатків на 105.000 зр. і доведено довги міста до 200.000 зр. Над уставом каси задаткової для бідних ремісників нараджувались 10 лїт і доси радять, а касу щадничу закладано від 1874 р. Не долагоджувано нїяких справ, а яко curiosum най стане такій факт. Дня 2 цвітня 1889 р. порїшила рада громадска справу рекурсову, внесену 9 падолиста 1875 р., с. є. перед 13 роками. Справа розходилася, щоби забрати з улиці бочки і кади. Певно не діждалися они полагодженя рекурсу, бо погнили на улици!
Телеграми.
Відень 20 червня. Після новійших диспозицій поїде цісар 12 серпня до Берлина а 22 серпня буде вже у Відни, де буде приймати у себе шаха перского. Вісти о войсковій угодї Россії з Сербією дементують рїшучо; биржа спокійна, збіже йде в гору.
Штаєр 19 червня. Між робітниками настали неспокої; з Линца завізвано кілька компаній войска.
Пешт 19 червня. Слїдство против пос. Рогончого, що стрїляв в угорскім парляментї з револьверу, застановлено.
Софія 19 червня. В честь відїзджаючого дипломатичного агента сербского Данина, дав князь оногди великій пир.
(«Дѣло»)
____________________________
21 червня 1889 р.
Похорон бл. п. прил. о. Іоана Величка розпочався нинї о 8 год. рано богослуженєм в соборній церкві св. Юра. В богослуженю взяли також участь епископ станиславівскій Юліян і архіепископи Моравскій і Иссакович. Дохід похоронний при участи 44 руских священиків, духовеньства латиньского, молодїжи шкільної з народної школи им. Конарского, де покійник був катихитом і при великім здвизї народа, розпочався о 2 год. з полудня.
З руско-народного театру. Театр перебувши дві недїлї в Радехові переїздить до Сокаля. В Радехові підпомагали наш театр найбільше всї місцеві Русини, а також і священьство з околиці, особливо в другім тиждни побуту численно являлись на кождім представленю. — В Сокали відбудеся перше представленє в недїлю 23 н. ст. червня. Представлені будуть; в недїлю "Дзвони з Корневиль", опера; ві второк, 25 н. ст. червня, "Дай серцю волю, заведе в неволю", образ людовий з співами і танцями М. Кропивницкого; в четвер 27 н. ст. червня. "Барона циганьскій", опера; в суботу 29 н. ст. червня, "Капраль Тимко", народна оперета, а в недїлю, 30 н. ст. червня, "Павло Полуботок", трагедія О. Барвіньского. — Гадаємо, що не треба пригадувати патріотичній Сокальщинї єї обовязку.
Окружна Народна Торговля в Сяноці пошукує субєкта з річною платнею 300—360 зр. і вільним помешканєм. Зголошеня заосмотрені свідоцтвами повного знаня руского язика в письмі і слові та відбутої практики принимає Дирекція Окружної Народної Торговлї в Сяноці найдалше до 15 н. ст. липня 1889. А. Витошиньскій; Габла.
Кн. Виртемберг, головно командуючій Галичини, відвідав дня 14 червня підчас своєї подорожи инспекційної з Бережан до Монастириск і погорївше місточко Підгайці. Сумний вигляд згарищ і незавидна доля погорїльців зробили велике враженє на князю і він обіцяв повідомити о цілій вазї сего нещастя відповідні круги добродїїв.
Дрібні вісти. В селї Довге, пов. теребовельского добувся злодїй серед білого дня (17 червня) до хати дяка і отворивши витрихом скриню, украв 250 зр. Підозрївають о ту крадїж одну місцеву особу. — Хмароломи навістили Чехи і Баварію та поробили значні шкоди. — В Переволочній, пов. золочівского, убив грім 11 червня ялівку коло криниці. — Єлена Волиньска зі Львова, касієрка в одній каварни в Чернівцях, отроїлася фосфором. — Черновецкій суд карний розписав гончі листи за Каролем Шефером, жидом з Садагори, котрий, засуджений в р. 1888 на 6 місяців тяжкої вязниці, десь утїк. — В Бальківцях коло Серету на Буковинї убив грім селянина Теод. Одивійчука; погибшій полишив жінку і четверо малих дїтей.
Теперїшні порядки в Хоросткові. Від одного поважаного горожанина одержуємо таке письмо: Случайно переїздив я через Хоростків, моє родинне місце. Правда, що не був я в нїм з кільканацять лїт, але ледве пізнав я тепер се місточко. Коли давнїйше кождому впадало в очи винищенє і опустошенє нашого подільского місточка, то тепер як радо може Хоростків повеличатись своїми порядками. От від разу можна бачити много домів побитих бляхою, між ними і руске приходство, а як гарно пишаєсь мурована, бляхою покрита церков. Дорога висаджена деревами. Тепер будують красний, обємистий дім громадскій. Розумієся, що все те зацікавило мене і я почав розвідуватись поміж людьми, чия се заслуга. Всї одноголосно відповіли, що заслуга в тім бурмистра д-ра Гладїя, Pycинa. І справді має п. Гладїй велике поважанє не лиш в самім місточку, але і в околици між Русинами і Поляками, бо промавляють за ним єго дїла. Тепер хотїли єго ставити Русини кандидатом на посла, але він виразно заявив, що не прийме посольского мандату. Честь і слава Вам п. Гладїй за Вашу працю для добра міста і нашої церкви!
Барон Гоффманн. Полиція віденьска оголосила В газетах пересторогу що-до певного Гоффманна, котрий відсидївши кару 6-лїтної вязниці пустився знову в світ під именем барона Henry Courtier і обманює людей. Житє Гоффманна вельми цікаве. Єсть сином скляра карльсбадского, троха образований, а именно знає добре і плавно говорити по нїмецки, француски, англійски, россійски і волоски. Маючи стать і поведенє аристократичне, вкрутився він під именем барона Гоффманна в найвисші круги товарискі. Оженився з донькою одного вельми богатого Россіянина, по котрім унаслїдив величезний маєток, позбувшись, як говорять, свого тестя при помочи затроєного сигарета. Удалось єму стати конзулем генеральним Сполучених Держав і кавалиром шведского ордера Оляфа. Пробуваючи в Лондонї удавав австрійского министра финансів до такої степени, що віденьскі газети мусїли урядово перечити, мов би австрійскій министер виїхав до Лондону. З грішми, добутими всїлякими обманьствами, брав він участь в великих предприємствах зелїзничих, а сам для себе удержував величавий яхт, на котрім подорожував. Жив мов князь, а як проворно знав обманити, свідчить хоть-би отся пригода. В однім англійскім банку представився за властителя дібр Вольфсберґ в Каринтії, а предложивши сфальшовані документи, мов-би одержав концесію на будову зелїзниці до Вольфсбухтель, одержав від банку на будову 25.000 фунтів шт. позички, що після тогдїшного курсу виносило 240.000 зр.
Телеграми.
Штаєр 21 червня. Рада управляюча фабрики оружія оголосила відозву, в котрій завзиває робітників, щоби они успокоїлися, бо в противнім случаю буде мусїла фабрику замкнути. Зареквировано аж три баталіони піхоти з Линца.
Білград 21 червня. Полиція сконфискувала тут якусь відозву до Сербів в Австро-Угорщинї, в котрій завзиваєся их до революції против Австро-угорскої монархії. В кругах правительственних доказують, що весь заколот робить бувшій радикал Теодорович, розсїваючи фалшиві поголоски при помочи своєї газети. Мале новине і якоїсь газети в Пештї. Теодорович відгрожуєсь, що виявить тайни з житя теперїшних министрів і их наміреня та пляни.
Софія 21 червня. Сербскій агент Данич мав заявити болгарскому правительству, що Сербія не думає змінити политики заграничної. — Данич доручив болгарскому правительству ноту сербского правительства, в котрій демонструються всї алярмуючі вісти о Сербії.
Букарешт 21 червня. Парлямент ухвалив буджет і відрочився.
Париж 21 червня. Слїдство против Булянжера вже скінчено.
Берно 21 червня. Загально думають, що Нїмеччина шукає собі зачіпки, щоби опісля знести републику і розірвати Швайцарію на куснї. Правительство жадає від представителїв народу кредиту в сумі 16 мил. франків на карабини репетієрові.
Білград 20 червня. Ґарашанин постановив усунутися з житя политичного, але ще не виїхав. Остаточна розправа в єго процесї відбудеся мабуть аж в осени.
(«Дѣло»)
____________________________
22 червня 1889 р.
Министерство удїлило вже позволеня товариству руских ремісников "Зоря" у Львові урядити фантову льотерію в користь каси хорих членів. Фестин з льотерією фантовою відбудеся в перших днях липня сего року. З уваги на ціль сего фестину і льотерії надїятися, що патріотична часть нашої публики причинить ся дарунками або і грішми до сего гуманного дїла. В загалї належала-би більша прихильність нашому ремісничому товариству, з котрого має вийти руске житє між наше ремісництво, котре вже винародовилося так дуже. Пришліть, що хто може, щоби тая перша льотерія львівских руских ремісників удалася як слїд.
Руска фабрика машин рільничих. Братя Іосиф і Павло Шулякевичі в Бібрці п. Солина коло Устрик, відбувши науку по різних фабриках по за границями нашого краю, повернули і заложили фабрику рільничих машин. Щоби вироби свої розширити в краю, удалися до дирекції Народної Торговлї з пропозицією, щоби Народна Торговля приняла заступництво их фабрики, на що тая охотно згодилася, принимаючи вироби Шулякевичів в комисову розпродаж у всїх своїх складах. Вироби Шулякевичів виконані з всякою старанностею і випробовані вже в фабриці, а при тім недорогі. П. Ром. Тишовницкій, властитель Довголуки коло Стрия, пише о плугах сеї фабрики так: "Посвідчаю, що плуги Братів Шулякевичів Nr. 1 і 2, куплені в Народній Торговли в Стрию, надаються до нашої орки лучше як з яких инших фирм заграничних. Поминувши масивну роботу, суть они дуже легонькі, не мучать худоби а скибу перевертають і розсипають рівно, не засипуючи борозди. Кождий господар, котрий хоче добре поле обробити і худоби не мучити, повинен ті плуги куповати." Щасть Боже!
Сена буде дуже скупо сего року. З ріжних сторін доносять нам, що трави за-для великої посухи цілком повигаровали і не буде що косити. Декуда в Перемишляньскім, не було дощу майже від мая. Хотяй тепер заповідаєся дощ на довшій час, то ледве чи вже що поможе траві, котру вже тепер час косити.
Бурса для синів, сиріт по священиках. Унївскій уряд деканальний внїс до Митрополичої Консисторії д. 11 мая с. р. таке предложенє: Сумні факти поучають, що многі сини священичі, стративші в дитиньстві родичів, лишаються в крайній нуждї без вихованя і стаються тягарем для родини, у котрої мусять проживати, а остаточно не дізнавши потрїбної опіки часто попадають на бездороже і марнїють. Суть вправдї заведеня і бурси, в котрих подібні сироти одержують притулок і вихованє, но все таки оказались они єще недостаточними. В виду того піднїс о. Доманик, парох з Ляшок кор., на соборчику в Станимирї дня 25 цвітня с. р. гадку, чи не добре би було, щоби основати бурсу, в котрій би виключно такі сини-сироти священ. находили притулок, опіку і побирали науки відповідно до их уздібненя? Але що всякі заведеня потребують фондів, проте зібране священьство по довшій дискусії над поставленим предметом ухвалило, подати згадане внесенє під розвагу і опіку Митр. Консисторії, і просити, щоби Консисторії завізвала все духовеньство до предложеня своєї гадки в тім дїлї, а в данім разї завізвати до складок на основанє згаданої бурси; дальше вносить забране священьство, щоби та бурса була основаною у Львові, бо тут суть різні школи, в котрих сироти могли-би відповідно до их уздібнена побирати науки і в кінци просить, щоби так основану бурсу Консисторія зволила приняти під свій виключний заряд. Унївскій уряд деканальний надіслав зложені добровільно 17 зр., котрі Консисторія приняла в депозит з заявленє о. Павла Бачиньского з Глинян-Заставя, що на случай принятя сего предложеня і введена в житє згаданої сирітскої бурси зложить добровільно 100 зр. на коренний капитал. Консисторія піддає се внесенє під зрїлу розвагу духовеньства а по відповіди, котру уряди деканальні надішлють Консисторії, буде можна приступити до зіпраня добровільних жертв, до уложеня статута і предложеня єго до затвердженя правительству.
(«Дѣло»)
22.06.2014