Відозва.

Дорогі братя Русини!

В сю пору, коли справа нових виборів до Сойму краєвого дійшла уже до переводженя правиборів по цілім краю, ми відзиваємося до Вас, любі братя, щирим руским словом.

Як при попередних виборах, так і сим разом хотять противники наші вислати до Сойму самих своїх вибранців. Для-того уже при правиборах стараються перевести вибір самих своїх людей або таких, котрі би тілько их интересам служили.

Відпираючи той напір, мусимо і ми, дорогі братя русини, доложити всїх сил, щоби насупротив того довести до вибору самих наших, честних, твердих і світлих мужів, котрі би нам відтак і вибрали заступників-послів в добро народу і в честь Руси.

Відзиваємося отже перед всїм до Вас, Преподобні Отці духовні, котрим вже після Вашого становиска як і після нашого историчного розвою і теперїшних обставин належиться бути проводирами нашого народу. Станьте єму проводирами і в сїй важній для него і для Вас справі виборчій, а він вдячний не забуде Вам сеї отцівскої прислуги. Того надїємся по Вас, Преподобні Отці, тим більше, що і сам духовний начальник наш, Єго Високопреосвященьство митрополит всеї галицкої Руси, дїйствуючи через своїх Високопреподобних делегатів спільно в нашім комитетї, дає до того ободренє і свій примір.

А Ви, честні патріоти з світскої рускої интелигенції всякого стану, по містах, місточках і селах, станьте разом з патріотичним нашим духовеньством і з добрим народом, і світлою радою своєю, як і чинною участію, допоможіть до користного переведеня спільного всїм дїла.

До Тебе ж, народе рускій, братя міщане і селяне, о котрих справу тут найбільше розходиться, відзиваємося голосом сердечної братної любови: Пильнуйте свого добра, стійте вірно за Ваше право, вибирайте самих тілько певних, щонайлучших людей з-помежи Вас, як і з Вашої духовної і світскої интелигенції, на Ваших виборців, котрим повірите важну справу вибраня Ваших заступників, Ваших оборонців в соймі краєвім. Длятого стережіться і не вибирайте не то людей чужих не-Русинів, але і з-помежи Вас не вибирайте таких, котрі дбають о ласку Ваших противників, котрі власне в сїй порї о яку посаду стараються, або видїлу повітового потребують, котрі мають орудки в повітї або синів до асентирунку або ж процеси. А вибирайте ино самих таких своїх найпевнїйших повірників, на котрих маєте повну надїю і крїпку віру, що они повірений им Вами голос віддадуть тілько на найлучшого Вашого приятеля, а не на Вашого противника.

А приятелем Вашим щирим може бути лише честний Русин, вірний син свого народа, кість з костей Ваших і кров з Вашої крови, не чужій Вам вірою, мовою, серцем і душею. Як не буває, щоби Поляки свої голоси давали на Русинів, як нїгде в світї не чувано, щоби Чех або Словінець голосував на Нїмця або Нїмець на Чеха та Словінця, так нехай вже раз устане і у нас той звичай, котрий нам перед цілим світом найбільшу неславу а дома найбільшу шкоду приносить, що рускі голоси при правиборах чи при виборах падають на не-Русинів.

Як львівскі патріоти рускі враз з достойним архипастирем нашого народа завязали свій рускій комитет, так знов польскі пани заложили собі для своїх интересів свій окремий комитет. І той то комитет в нашім рускім краю, в столици нашого князя Льва, не питавшися нас Русинів, ґаздів в своїй хатї, на наших заступників в соймі, накидає нам своїх людей, як коли-би ми були малолїтними дїтьми, котрі ще чужої опіки потребують, і як коли-би хто поставив их нашими опікунами! Той польско-паньскій комитет позакладав по цілім краю, і ві всїх руских сторонах свої повітові комитети, зложені з Поляків, звичайно під проводом маршалків повітових, до котрих комитетів нїгде нї оден щирий Русин не належить.

Отже тії повітові комитети, як і ставлені ними польскі кандидати на послів, стараються темнїйших наших селян притягати всїлякими приманчивими способами, особливо щедрими обіцянками, нераз навіть такими, котрих они, хоть-би й на правду мали добру волю, не були-би в силї сповнити. Не вірте тим обіцянкам! Розважте, хто их робить і коли робить! Поміркуйте, що они походять від людей, котрі звичайно через шість лїт о Вас не дбають, а тогди Вас знають, коли Вас потребують для своїх цілей. Отже не тих людей слухайте, але слухайте наших руских комитетів повітових, в котрих засїдають самі Ваші щирі приятелї, до котрих всюди належить значне число що найсвітлїйших руских міщан і селян, котрі не можуть не дбати о Ваше добро, бо Ваше добро єсть і их добром.

Ми хотїли-би з всїми народами нашого краю, з Поляками, Нїмцями і Жидами, жити як добрі сусїди в святім спокою і в згодї. Ми шануємо права кождого і не хочемо нїкому нарушати того, що до него належить. Але коли ми так справедливо поступаємо з другими, то хочемо і жадаємо, щоби і они з нами в нашім власнім краю поступали справедливо і не нарушали в нїчім наших прав. На любов маємо любов, але несправедливу напасть потрафимо відперти під охороною законів і під покровом найяснїйшого Цісаря!

З Богом отже і з доброю та крїпкою вірою приступайте, Братя, до правиборів і виборів; тілько сміло, тілько згідно, тілько ревно, а побіда мусить бути наша !

Від Головного Руского Комитета виборчого.

У Львові дня 27 мая (8 червня) 1889.

[Дѣло]