Саміт G7 у Брюсселі без перебільшення можна назвати епохальним. Після 14 років тісної співпраці з Москвою клуб найбагатших держав світу повернувся до свого звичного формату – «Великої сімки». І про Росію на саміті говорили аж ніяк не, як про небіжчика.
Західні політики з тривогою очікували цього саміту, котрий мав ознаменувати собою чіткий розрив з Росією. Хтось пророкував початок нової «холодної війни», хтось – навіть «гарячої». Експерти побоювалися руйнації всієї системи міжнародних конвенцій….
Утім, рандеву в Брюсселі відбулося й небо на землю не впало, апокаліпсису не відбулося. І зразу ж (хай поки що ледь чутно) пролунало запитання: «А може ми дамо собі раду й без Росії?»
Світові лідери поки що не готові чітко відповісти на нього. Проте з їхніх уст злітають на адресу Кремля чимраз жорсткіші заяви. Ще зовсім недавно канцлерку Німеччини Анґелу Меркель вважали ледь не адвокатом Володимира Путіна у Європі. А на передодні саміту в Брюсселі вона, не кліпнувши оком, лякає російського лідера новими санкціями. Вслід за нею прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон заявив, що очікує від «Великої сімки» рішучої підтримки України і заклику до Росії шукати дипломатичне вирішення конфлікту. Президент США Барак Обама також пообіцяв тверду підтримку всім країнам-членам НАТО, які відчувають загрозу з боку Росії.
У такому ж ключі, який можна назвати як мінімум «критичним до Кремля», висловилися практично всі учасники брюссельського саміту. Тому можна було легко спрогнозувати, яку позицію випрацює G7 в заповіданому в порядку денному «українському питанні».
Отже глави держав та урядів семи провідних індустріальних країн світу одностайно на саміті засудили порушення Москвою суверенітету та територіальної цілісності України . «Незаконна анексія Росією Криму і дії з дестабілізації ситуації на сході України неприйнятні й повинні бути зупинені», – говориться у спільній заяві G7. У документі Росію закликають до дій, спрямованих на подолання української кризи.
Учасники саміту зажадали від Москви виконати чотири умови:
1) визнати результати президентських виборів, які відбулися в Україні 25 травня і співпрацювати з новообраним президентом України Петром Порошенко;
2) зупинити прибуття зброї і бойовиків на схід України;
3) провести повне відведення військ від російсько-українського кордону;
4) гарантувати поставки газу Україні.
Аби в Кремлі не сумнівалися, що цей заклик не є риторичною фігурою, а випрацьованою спільною позицією «Великої сімки», у заяві міститься цілком реальна погроза: «Ми готові, якщо події цього вимагатимуть, посилити адресні санкції і накласти значні додаткові обмеження, щоб Росія заплатила значно вищу ціну за свої дії».
Шостого червня лідери багатьох держав, зокрема й учасники брюссельського саміту, зберуться у французькій Нормандії на святкуванні 70-ліття висадки союзницьких військ. Буде там і Володимир Путін. Очевидно саме там кремлівському очільнику й буде вручено згадану заяву, котру фактично можна вважати ультиматумом «Великої сімки» Росії. Неприємна місія вручення документа, скоріш за все, випаде на долю французького президента Франсуа Оланда як господаря зустрічі.
Щодо України саміт в Брюсселі продемонстрував всебічну підтримку. Зокрема, G7 пристала на пропозицію Президента Єврокомісії Жозе Мануеля Барозу провести до кінця року міжнародну конференцію країн-донорів для надання фінансової допомоги Україні. Хоча певні умови учасники саміту висунули й Україні. Зокрема G7 закликала Київ прискорити проведення конституційних реформ і неухильно дотримуватися прав громадян, які проживають у різних регіонах країни, налагоджувати діалог насамперед з представниками російськомовного населення східних областей. Хоча погроз якихось санкцій у випадку, якщо Україна проігнорує ці вимоги з Брюсселя не пролунало.
05.06.2014