Дата 9 травня вже десятки років електризує львівське суспільство, «завдяки» регулярним сутичкам між лівими та правими. Поточний рік не є винятком, а радше виопуклює всі грані проблеми – політичні ігрища довкола цієї дати та відсутність власне українського погляду на день закінчення війни з Німеччиною. А на тлі драматичних подій на сході нашої держави та постійних камлань про ймовірні провокації і навіть диверсії, ситуація напружується та електризується до найвищих позначок.
Курйози та загрози
Про наелектризованість ситуації і психологічну готовність людей до гіршого сценарію розвитку подій свідчить курйозний випадок, що трапився нещодавно в Бродівському районі. Там біля однієї з військових частин приземлилися три парашутисти у військовій формі, яких тут же затримали місцеві, підозрюючи в них диверсантів. Поповзи чутки, що у затриманих виявили зброю і багато американської готівки. Однак потім виявилося, що «диверсанти» є членами рівененського аероклубу, які приземлилися надто далеко від планованої точки.
Також на рівні курйозу можна сприймати інформацію, що кілька тижнів гуляє соцмережами про буцім то російського диверсанта-психопата, який прибув в західні області України та готує провокації, зокрема, до 9 травня.
Але не все так весело, як би хотілося. Бо трапляються випадки, які змушують призадуматися над тим, що ворог таки не спить і не відмовляється від спроб влаштувати щось підле.
Найгарячіше 9 травня у Львові було 2011 року
Зокрема, працівники ДАІ та громадські активісти минулого вівторка зупинили автомобіль «Мерседес», без бампера та переднього номера. І недаремно, бо в автівці виявили справжній склад горючих речовин, піротехніку, бронежилети та інші зовсім не цивільні аксесуари.
«При поверхневому огляді автомобіля було виявлено 43 пластикових пляшки різного об’єму з рідиною невстановленого походження, 27 пакетів різного кольору з порошкоподібною речовиною, 2 скляні колби, 2 поліетиленових пакети з піротехнікою, електронні ваги та паяльник. Окрім того, у багажнику автомобіля було виявлено ацетон, петарди, бікфордів шнур та гумовий кийок», - розповів на прес-конференції начальник Львівського міського управління міліції Сергій Зюбаненко.
В автомобілі їхали жителі Львівської, Рівненської та Донецької областей. За цим фактом відкрито кримінальне провадження, правоохоронці з’ясовують, що саме перевозили молодики і куди насправді вони прямували.
Водночас учора голова СБУ Валентин Наливайченко заявив, що очікує провокацій 9 травня у Донецькій та Львівській областях і повідомив, що вчора зранку на Львівщині затримали осіб, які ввозили вибухівку, однак жодних інших подробиць керівник СБУ не подав.
"Сьогодні вранці затримано у Львівській області групу людей, які ввозили вибухівку. Це свідчить про те, що саме в ці регіони намагаються доставити вибухівку і знаряддя" , - заявив Наливайченко.
Емоційні кадри зі "святкування" 9 мая у Львові 2011 року із превеликим задоволеням транслювали російські ЗМІ
Прапори перемоги та знищення колорадських жуків
Однак і без диверсантів-гастролерів у Львові є достатньо людей, які хочуть свідомо чи несвідомо збурити спокій. Попри численні звернення влади, силовиків та представників громади, знайшлися люди та організації, які конче хочуть про себе нагади саме цього дня.
Представники лівих сил не можуть стриматися від того, щоби не прийти на Пагорб слави з георгіївськими стрічками та знаменами перемоги, попри те, що обидва символи, м’яко кажучи, у Львові сприймаються без особливого ентузіазму. А на тлі Майдану та сепаратистських рухів у Донбасі георгіївська чи гвардійська стрічка має виразно негативне сприйняття переважної частини суспільства.
Однак це не зупиняє лідера львівської організації Анифашистського комітету України і багаторічного очільника обкому КПУ Олександра Калинюка від того, щоби прийти із цими символами на Марсове поле та Пагорб слави.
У розмові з кореспондентом «Збруча» товариш Калинюк наголосив, що закон дає йому право піднімати прапор перемоги і одягати як він каже, гвардійську стрічку. Крім того, він каже, що це його моральне право та обов’язок, зважаючи на те, що члени його родини воювали у Другу світову війну і таким чином він вшановує їх пам’ять.
Це люди, які прийшли відзначити День перемоги у Львові минулоріч...
А на цій знимці видно міліціонерів, які прийшли охороняти громадський порядок. Останніх очевидно більше
Водночас Калинюк підкреслив, що його організація не подаватиме заявок на масові заходи, бо ж все одно якась права організація подасть «зустрічну» заявку і міська влада подасть до суду, щоби заборонити всі масові заходи.
Тут старий комуніст мав рацію, бо заявку на екологічно-просвітницьку акцію «Знищ колорадського жука». Нікому не треба пояснювати, що «колорадами» в побуті та соцмережах називають саме тих, хто носить георгіївські чи то гвардійські стрічки. А зважаючи на те, що місця проведення цього заходу збігаються з акціями ветеранів та антифашистів, то ймовірність конфліктів зростає в геометричній прогресії. І це без заїжджих диверсантів. Так би мовити, власними силами. Щоправда, потім правий радикал пояснив свої дії тим, що навмисне подав таку заявку, аби спровокувати міську раду на звернення до суду.
Йому це вдалося. Міська рада справді готує позов до суду. Про це журналістам оповіла голова ЛОДА Ірина Сех після наради із силовиками, присвяченої саме 9 травня.
За її словами, в області створено оперативний штаб, який контролюватиме ситуацію та реагуватиме на розмаїті нештатні ситуації. З іншого боку, голова ЛОДА підкреслила, що ситуація під контролем, а вона готова нести відповідальність за те, що відбувається в області.
До Сех як очільниці не лише ОДА але й львівської «Свободи», дуже пильна увага з боку громади. Адже в минулі роки саме ця політична сила була ключовим опонентом лівих під час заходів 9 травня. Саме свободівці були рушійною силою, яка «воювала» з лівими та активно створювала візію Львова як центру правих радикалів.
Але на цей раз «Свобода» вже не може дозволити собі таких різких рухів, бо партія нарешті захопила на Львівщині стільки влади, що ледь може перетравити. А крім того, партія є членом коаліції, що також накладає певні зобов’язання. Показовим фактом є те, що лідер «Свободи» Олег Тягнибок 9 травня подорожуватиме з передвиборчим туром містами Львівщимни, але до Львова не загляне.
Та з іншого боку, «Свободі» не варто дати виборцеві забути, хто саме є лідером радикального правого руху, зважаючи на активну конкуренцію з боку «Правого сектора». Тому невелика бійка з лівими могла б піти на користь «свободівцям». Щоправда, найліпшим покращенням іміджу були б свободівські батальйони чи бодай роти в рамках АТО в Донбасі під проводом Михальчишина, але це радше мрії. Проводити марші в честь річниці СС «Галичина» набагато легше та безпечніше.
Очільник виборчого штабу Олега Тягнибока на Львівщині та депутат обласної ради Андрій Холявка у коментарі «Збручеві» заявив, що його партія прагне, аби 9 травня у Львові пройшло тихо та мирно.
За його словами, ті, хто намагається шукати якусь партійність як зацікавлену сторону можливих провокацій, є щонайменше зааангажованими.
«Люди, які захочуть 9 травня покласти на могили квіти, без жодних перешкод матимуть таку можливість. Ми всі розуміємо, що ситуація дуже непроста і зацікавлені в тому, щоби в Галичині та у Львові був спокій. Зараз головні питання розв’язуються там, де проводиться АТО» -- наголосив він. Андрій Холявка переконаний, що будь-які провокації чи диверсії на Львівщині 9травня «вигідні антиукраїнським силам, за якими стоїть Росія».
Поза провокаційно-диверсійним зудом залишається не менш важливе питання – українізація 9 травня. На жаль, масова свідомість переважно живе радянськими стереотипами про Вєлікуюпабєду та керівну роль доблесних комуністів. І понад 20 років незалежної України ніяк не розбили ці пропагандистські кліше часів Брежнєва. Їх хіба підсилюють так звані українські телеканали, які безсоромно та масово напихають ефір російською кіно- і телепропагандою з чітко розставленими акцентами, вигідними путінському режиму.
Але ж війна це не парад перемоги і доблесні смершівці, а передовсім велика біда мільйонів людей, що для України більш ніж актуально, адже воєнні дії прокотилися нашими землями двічі за чотири роки.
Крім того, варто серйозно зайнятися розвінчанням міфу про велику вітчизняну війну, адже радянська армія вступила в бої 17 вересня 1939 року, перейшовши кордон із Польщею, щоби «захистити братів українців та білорусів», а потім ще й «відбила агресію» войовничих фіннів, з ганьбою залишивши у карельських снігах понад 150 тисяч убитих. Саме ці аспекти гуманітарної політики мають стати наріжним каменем діяльності уряду та його підрозділів в регіонах. Рівно ж як і піклування про все ще живих ветеранів, котрі воювали за Україну на різних фронтах.
08.05.2014