Писанкове мистецтво

"Великдень" свято вяжеться із воскресенням Христовим у велике свято весни, відродження, воскресення. Походить воно з часів обожання Сонця, а його культ прийшов до нас з Месопотамії та Малої Азії через Чорне Море тому півтора тисячі літ до Христа. Зі святом Великодня звязано барвлення яйця як символу бога Сонця, бо яйце має в собі зародень сонячної сили — півня.

Маємо два роди крашених яєць: крашанки, мальовані одною краскою, і писанки, орнаментовані ріжними взорами на закрашеному тлі. Коли крашанка була варена, або печена для їдження та ігри в "котка", чи в "битка" — то писанка сира, покрита святими знаками сонця, хоронила посідача від удару грому, недуг і смерти.

Тимто орнаментація писанок мала свій вироблений, постійний стиль, своєрідне мистецтво, пристосоване майстерно до кулястої поверхні яйця, яке вязало всі орнаменти в одну прецезійно утворену композицію для вислову руху сонця. Коли глянемо на писанку старинного стилю, то вона робить вражіння, ніби вона вся ворушиться...

Перша розвязала проблєму руху в малюнку на кулястій поверхні нимерійських ваз кретянська кераміка і передала цей стиль микенському мистецтву. З Крети поширився культ сонця в Малій Азії і приніс на Україну цей високий стиль, де на кулястій поверхні розвязано проблєму руху на писанках, мальованих орнаментами.

Є три основні типи писанкових орнаментів, які є символами Сонця: 1) свастика — це ломаний, або гачковий хрест, 2) трикветер — це троячок, або триніг, 3) розета — це повна рожа, або зірка. Свастика — це слово індуське, означає хрест, якого гачки направлені наліво, його назва саввастика, по грецьки евесіке, зн. бажання добра. Цей орнамент зовсім не був ґерманського походження, як думають німці, а поширився в области Середземного Моря в ранню гальштадтську добу і перейшов на Кавказ. За княжих часів зустрічаємо його в нас на денцях горшків. Трикветер — трираменний триніг — це орнамент, найдений на Кипрі, Мікенах і Трої. Розета — восьмораменна звізда, витворена народами Мезопотамії. Наш писанковий хрест похилений в рух на ліво чотирма простокутними трикутниками, виступає на неолітичному черепку в Туркестані. Як бачимо, ці орнаменти зібралися в писанковому мистецтві на Україні, звідкіля за дослідами Т. І. Арне воно вийшло, як з центру славянської культури.

Так у писанковому мистецтві ті три типи орнаментів творять всі конструкції, хоч лишаються і ускладнюються, прибираючи раменами форми рослин і животин та ріжних предметів побуту. Під впливом християнства затрачував ся змисл до давніх орнаментів солярного (сонячного) культу; тоді долучено мотиви рослинні та тваринні, які ніколи не дорівнюють артистичному викінченню прастарих первісних ґеометричних мотивів, переказаних тисячліттями сонячного культу.

Писанковий орнамент складається з основи і властивого орнаменту. Основа — це лінії, що відмежовують поля властивого орнаменту. Писанка все буває переділена лініями поздовжними і поперечними. Ця переділка ділить яйце на 2, 4, 6 або більше піль і виділює поодинокі взірці властивого орнаменту. Окрім симетрично змальованих писанок, є писанки з несиметричним орнаментом, який оббігає вужем цілу поверхню від ширшого до вужчого кінця.

Властивий орнамент ділиться на три ґрупи: ґеометричний, рослинний та тваринний, який доповнив ще проф. Сумцов солярним, побутовим та реліґійним орнаментом. В більшости випадків вони з собою перемішані так, що на одному взірці треба їx відділювати, але вони повторюються симетрично на всіх полях. Писанкові мотиви рисується контурами і площинами, які виступають одна коло одної. Вони обведені білими або кольоровими контурами. Ріжноманітність і уклад мотивів залежать від поділу на поверхні і способу розміщення і повторення мотивів на симетричних полях — та від закрашення взорів і технічного їx виконання.

В ґеометричному opнаменті, крім свастики, трікветра та розети, зображується сонце кільцем з виставними рисками, звіздою або хрестом. Крім цього мотивом виступає хрест одно- або трираменний, рідко самостійно. Творять його 4 ромби або 4 трикутники, звязані вершками. Хрестово вони укладаються в крила вітряка. Зате звізда є елєментом самостійним, залежить від положення звізд на сторонах чи на кінцях писанки; вони є 8 або 6 раменні, порожні або повні тоді, як на одну зкладаємо чимраз меншу звізду іншою краскою. Опріч тих мотивів виступає поясок, або ломана зазублена лінїя довкола звізди, хреста або вздовж чи поперек писанки. Далі окрасою виступає спіраля, як вивінування інших форм для симетрії. Інколи ціла поверхня яйця виповнена ромбиками, трикутниками чи квадратами та клинчиками і міниться ріжними красками наче сітка.

Ґеометричний орнамент оперує крапками, лініями, нитками, решіткою, кусточками, сосонкою, тафельками, кошичками, драбинками як на старинних посудах бронзової й залізної доби.

До хрестів долучуються рослинні комбінації спіральної лінії ріжками, закарлючками, кривульками, деколи вяжуться вязами, кроквами, лучками, спіральними очками, кружками, павучком та закруташками.

Ґеометричний opнамент належить до старшого типу простолінійного, а з криволінійного типу, що проявляється у спіралях, становить перехід до рослинного орнаменту. Цілий уклад ґеометричного орнаменту стосується до форми яйця і є дуже симетричний. Ціла форса кладеться або в середину ширшої частини яйця, або на його кінці. Все це майже лучиться в гармонійну цілість для вислову руху, як це витворили в мистецтві дуже талановиті майстри великої доби у старинних осередках культури.

Рослинний орнамент, густо перемішаний з ґеометричним орнаментом, виводить крім цілих рослин, тільки поодинокі частини, як квіт, листок, овоч та галузку, і з того творить ґірлянди, вінки та китиці. Ґеометрична стилізація рослин проявляться як еліпса, колесо, чотирокутник та ломана лінія.

Тут виступають такі народні форми взорів: Рожами малюється пуста, повна і зірката рожа; смеречками — як шпилька сосни, або галузка смеречок; яблучками — це ряд спіралів, осаджений гейби на трикутному порталі на двобоку; деревом — нарисованим пнем грубою рискою, від якої йдуть тонкі лінійки галузок; фасолею — це довгі еліпсуваті фіґури як стручки фасолі, вкінці барвінком малюється трилистки, злучені в хрест в одну галузку.

Всі інші форми зовуться листочками або квіточками, зібрані в шість- або вісімлистову корону, стилізовані фантастично. Вони розмальовані довільними фарбами. Рослинний орнамент не дійшов тут до вищого ступня моравських писанок, де виступають китиці квітів, галузки з вихилясами, та ввесь рослинний орнамент, що перейшов pозквіт у ґотицьких капітелях святинь.

Тваринний орнамент мало уживаний у писанках, хоч виступає всюди на Україні. В ньому є зображені або цілі животини, або поодинокі частини тіла звірят. На Гуцульщині в писанках малюється цілі риби, коники, олені, раки, птахи, метелики, комахи; на Волині теж комахи, метелики, павуки, стоноги, раки та птахи та ніколи більші тварини і люди. Ті тварини виступають на полях писанки, або творять пару, звернену до себе, або вяжуться у звізду довкола основи, часом вяже їx сітка павутиння через половину або ціле яйце. З частин звірів виступають баранячі роги, завязані півмісяцем еліпсоватою лінією, або курячі лапки, тризубці, як на руїнах та в фенікійській і грецькій азбуці, качачі і гусячі лапки з розведеною стопою на триніжку. Метелики бувають символічні або натуралістичні, звичайно чотири листочки метелика, звязані в купу, павучки з розпнятими ногами, стоноги з ніжками, раки з розпростертими ногами і розгорненим хвостом. Тваринний орнамент виступає на камені та бронзі й на кости племен в Африці та в старій Америці. Краска відповідна до окруження, ненатуралістична.

Крім цього деколи в писанковому орнаменті трапляються написи, як Христос воскрес! Слава Богу!, або імена осіб. Все це писане дуже нерівно, незугарно, очевидно, ще менше натуралістично, як тваринний та рослинний орнамент, які не мають за собою традиції великого мистецького центру.

[«Діло», 09.04.1939]