24 березня 1914 р.
Голгофта Карпатської України. — 180 розстріляних січовиків. — Головні бої на схід від Рахова.
Великопістні реколєкції для інтеліґентних мужчин відбудуться заходом Т-ва оо. катехитів у церкві св. Духа в днях від 26-30. березня, себто від неділі до четверга включно, в год. 6. вечором. Сповідь у пятницю 31. березня від год. 5-ої попол. Св. Причастя в суботу 1. квітня в год. 7.30 рано.
Арештування українців у Львові. У вівторок 21 ц. м. арештувала львівська поліція у Студентській Домівці при вул. Земялковського та у приватних домах багато молодих українців, робітників і студентів, між іншим Чемеринську Ольгу, Вітошинського, Мітрінґу, Кордубу, Музику.
Припинення українських товариств у Воскресінцях. Коломийське повітове староство припинило діяльність всіх українських товариств у Воскресінцях, значить чит. Просвіти, кружок РШ, Сільського Господаря, Союзу українок, чит. Скали та Каменярів. Причиною припинення українських товариств було те, що, як подає польська преса, солтис вивісив на громадськім будинку державний прапор, одначе той прапор хтось скинув. Поліційне слідство мабуть виявило, що прапор скинули тамошні націоналісти.
Ще про луцький собор.
Виступ польської письменниці Софії Коссак Щуцької.
У "Курієрі Варшавскім" появилася стаття польської письменниці Софії Коссак-Щуцької під наголовком: "Під гаслом справедливої ревіндикації". Стаття домагається ревіндикації багатьох православних святинь Волині, зокрема православного собору в Луцьку. Справедливість цього домагання авторка статті спирає на статистичних даних, до речі, неточних, a саме:
"Число православних у Луцьку — каже вона — рівняється 6.000 душ. На це число вони мають 4 церкви. Католиків у Луцьку 20.000, не рахуючи війська. В них єзуїтський костел, ґарнізоновий костел (перероблений з церкви — В.) і маленька каплиця при семинарії. Необхідність повернення собору латинському обрядові очевидна"...
Не зовсім! Бо, по-перше, хтось підсунув п. Коссак-Щуцькій спеціяльно спрепаровані числа: офіційна статистика виказує в Луцьку католиків значно менше, а православних більше; по-друге, собор стоїть на землі, пожертвованій під православну церкву князем Василем Красним-Острозьким, яка невідомим способом перейшла до католиків; по-третє, православні в другій половині XIX. ст. перебрали рештки мурів і здвигнули сьогоднішній собор власними засобами; по-четверте, в Луцьку, згідно з історичними даними, було колись понад 16 церков, які в значній більшости не з вини православних.
Гасло: "забрати собор, бо бракує костелів" — далеко розминається зі справедливістю, як із вищеподаних мотивів, так і з такого простого міркування: хіба православні винні, що колись у Луцьку було мало римо-католиків і вони мали мало костелів, а тепер наїхало їx багато і костелів бракує?
Тому-то трохи дивно, що п. Коссак-Шуцька, яка, буває, вміє поважно підходити до поважних справ, раптом у справі "ревіндикації" церков розминулася не лише зі справедливістю, не лише з офіційними статистичними даними, але й із повагою теми.
Для підкреслення цієї похибки авторки наведемо тут те одно місце її статті:
"На Волині помічається катастрофальний брак костелів і ксьондзів".
Ось ілюстрація до цих слів:
У м. Чарторийську, в резиденції б. православних князів Чарторийських, по війні (недавно) відновлено б. уніятську церкву, а потім костел і віддано до вжитку католицького населення, яке складається в Чарторийську з двох католицьких родин, а при костелі є пять духовних осіб.
Отакий-то катастрофальний брак костелів і ксьондзів. Є нові осадничі кольонії, де може ксьондзів бракує, але-ж не можна цих фактів узагальнювати.
В.
Траґічний випадок лещетаря. 19. ц. м. підчас лещетарських змагань в Орові к. Борислава прокурент Б. Ґ. К. у Дрогобичі Ігнатій Лехович, відомий польський спортовець, капітан "Юнака" зїздив на лещетах з гори так нещасливо, що настромився на ціпок, зломив собі носову насаду, при чому ціпок застряг у лівім оці та сильно пошкодив. Лікарі побоюються, щоб Ляхович зовсім не стратив ока. Траґічна пригода спортовця викликала у Дрогобичі сильне вражіння.
Дві камяниці, три жінки. 37-літній Ґедале Панський із Бендзіна, власник двох камяниць, покинув жінку й діти. Ціла подія виглядає так: Панський виїхав перед 5 роками з Бендзіна до Криниці, буцімто за працею, залишивши жінку і діти без ніяких життєвих засобів. За тих 5 літ Панський не давав про себе ніякого знаку життя, тому теж жінка почала шукати за загубленим. Небавом Панський знайшовся, але виявилося при тім, що він за той час успів двічі оженитися, при чому востаннє мешкав із третою жінкою у Краснику. Найцікавіше з цілої халепи те, що Панський приїздив тайком кожного місяця до Бендзіна, щоб заінкасувати чинші від адміністратора своїх камяниць. Очевидно жінка ч. І не погодилася з новою ситуацією і зложила проти Ґедалія Панського скаргу. Суд признав Панського винуватим, засудив його на 1 рік вязниці та на 5.000 зол. для законної жінки й дітей.
Литва відступила Клайпеду Німеччині.
Директорія вже перебрала владу у Клайпеді.
КОВНО. ПАТ. Появився офіційний комунікат такого змісту:
Рада міністрів поінформувала членів парляменту про ситуацію, взяла під увагу становище Німеччини та погодилася приняти німецькі домагання віддати клайпедський край.
В середу виїдуть уповноважені представники Литви до Берліна, щоб упорядкувати справи, звязані з передачею клайпедського краю.
КЛАЙПЕДА. Німецьке Інформаційне Бюро повідомляє: Ціла влада у клайпедськім краю перейшла у руки директорії.
Литовський ґубернатор заявив директорові внутрішніх справ Бетхерові, що литовські уряди вже не виконують ніякої влади у Клайпеді.
Шавлісів збирають у збірних точках, відводять до касарень та роззброюють.
Клайпедська радіовисильня перестала надавати литовські андиції та надає лиш німецькі.
Концентрація румунської армії "на вправи".
Румунія не здемобілізує своїх військ скоріше, як сусіди.
БУКАРЕШТ, АТЕ. У висліді наради короля з премієром і шефом ґенер. штабу рішено покликати під зброю частину резервістів. Цю концентрацію переведуть далеко від кордонів, лише з огляду на вишкіл.
Не зважаючи на те, підкреслюють, що коли краї, які тепер перевели частинну мобілізацію, здемобілізуються, також Румунія занехає концентрації для вправ.
Самогубство німецького дипльомата.
БУКАРЕШТ. АТЕ. Секретар німецького посольства Шмідт отроївся вероналем.
До аншлюсу він був членом австрійського посольства.
Жидівські імпортери з Румунії бойкотують Німеччину.
БУКАРЕШТ, АТЕ. Як говорять у господарських колах, чимало жидівських імпортерів з Румунії перестає робити закупна в Німеччині та роблять їx в інших краях.
Німецько-румунські переговори на мертвій точці.
БУКАРЕШТ, РАЙТЕР. Торговельні розмови між Німеччиною та Румунією станули на мертвій точці.
Голова німецької місії їде до Берліна по інструкції.
Перед недалеким серсько-хорватським порозумінєм.
Інтервю д-ра Мачека.
БІЛГОРОД. Аґенція Аваса повідомляє: Провідник хорватської селянської партії д-р Мачек заявив у інтервю з представником одної американської аґенції, що як югославянський уряд та сербський нарід, так і західні демократії можуть приняти хорватські домагання.
Хорвати не хотять зривати з Югославією та династією, але домагаються свободи. Цю справу необхідно розвязати в найближчому часі.
Мачек готов вислати представників до уряду, який обєднував би всі партії і довів би до розвязки хорватського питання.
Теперішнє міжнародне положення сприяє сербсько-хорватському порозумінню; ніякий поважний політичний чинник у Сербії не виступає проти полагоди цієї справи. Ціла сербська опозиція висловлюється за розвязкою хорватського питання.
Чехія не матиме парляменту?
З 450 чехо-словацьких послів і сенаторів залишилося лише дві третини.
ПРАГА, ПАТ. Як говорить у тутешніх німецьких політичних колах, покищо годі припускати, щоб у Чехії та Моравії покликали до життя якунебудь законодатну владу.
Декрет, яким през. Гаха розвязав парлямент і сенат, мав лише формальне значіння, бо з 150-ох послів і сенаторів, вибраних ще перед 4-ма роками, залишилося до хвилини розпаду федерації лише коло 100 сенаторів і 190 послів.
З третини послів і сенаторів, що відпали від минулої осени, частина втратила мандати з огляду на зменшення території Чехо-Словаччини, у грудні усунено всіх комуністів, у лютім уневажнено 7 мандатів з Карпатської України, де розвязано всі партії.
Чолобитня перед переможцем.
ПРАГА, ПАТ. Міністр нар. оборони Чехії та Моравії ґен. Сирови наказав чеським військовим, які ще залишились у війську, поздоровляти німецьких військових вищого або рівного ступня.
(«Діло», ч. 67)
____________________________
25 березня 1939 р.
Українці! Взиваємо Вас скрити біль з приводу траґедії наших Закарпатських Братів у найглибші тайники наших сердець! Не час на біль, зневіру, не час на розгублення і заломання.
Нехай у гарті духа і моральній силі Української Нації кується її Доля!
"Потішати кожного з Вас — це мій обовязок..."
Пастирський лист Митрополита Шептицького у звязку з останніми подіями.
Ревізія в Тарнавці. В селі Тарнавка коло Журавна мундурова поліція з Ляхович перевела нічю на 21-го березня ц. р. ревізію в мешканні інструктора Філії "Сільського Господаря" в Журавні п. Михайла Мудрого. Нічого не знайшла, за чим шукала — невідомо.
Земний ґаз під Ярославом. Підчас пробних верчень у пошукуванні за нафтовою ропою С. А. "Ґазоліна" натрапила на передмісті Ярослава — Горішнє Лежайське у глибині 500 м. на земний ґаз. Тепер досліджують, як використати цей ґаз до промислових заведень і як перевести руропровід.
Зближують білоруський правопис до російського. Білоруська Академія Наук виступила з проєктом уодностійнення білоруського правопису з російським. Згідно з цим мають усунути ріжниці, які впадають в очі у правописі білоруських слів. Нпр. по білоруськи пишуть згідно з вимовою: "вуліца", "ґісторія", "траука" і т. д. а замість того тепер заведуть: "уліца", "історія", "травка" і т. д. Цю реформу мотивують тим, що це "упростить" правопис, усуне низку непотрібних труднощів і зблизить білоруську мову до російської.
Голод у СССР. Катастрофа голоду навістила найбільш урожайні области CCСP, як лівобережну Україну, надволжинську округу, північний Кавказ і західній Сибір. Селяни зїли бульбу, призначену до садження. Катастрофальні посухи, постійні експерименти, нездібність достосувати хліборобську продукцію до ріллі, бюрократичний совітський апарат, все те доводить до голоду кожного передновку.
Лямбек-вок заборонений у німецькій армії. Німецьким військовим заборонено танцювати в одностроях модний "лямбек-вок", бо — мовляв — він не відповідає повазі військового однострою. Військовим орхестрам в одностроях не вільно грати до того танку.
Зменшення обігу банкнотів у Чехії. Тижневий білянс Національного Банку у Празі виказує, що минулого тижня обіг банкнотів упав на 985 міліонів ч. корон, депозити золота на 466 міл. к. і запас валют на 52 міл. ч. к.
Як виглядає "опіка" Німеччини над Словаччиною?
Німецьке Інформаційне Бюро повідомляє, що в Берліні підписано "охоронний" договір зі Словаччиною. До порозуміння дійшло на такій основі: ст. 1) Німеччина обіймає політичну охорону незалежности словацької держави і непорушність її простору; 2) Щоби здійснити охорону Словаччини, німецькі збройні сили мають право в кожному часі творити військові уладження та вдержувати в них залоги в силі, що її признає Німеччина необхідною у смузі, якої західня границя покривається з границею словацької держави; східня йде вдовж Малих Карпат, східним кінцем Білих Карпат і східним кінцем Яворини. Словацький уряд доручить, щоб німецьким збройним силам віддано до диспозиції терени, необхідні до тих уладжень. Словацький уряд звільнить від мита засоблення німецьких військ і достави для військових уладжень з Німеччини. У згаданій змузі німецькі збройні сили матимуть суверенні військові права. Німецькі громадяни. заняті при будові військових уладжень у згаданій змузі підлягають німецьким судам; 3) Словацький уряд буде орґанізувати власні військові сили в тіснім порозумінні з німецькими збройними силами; 4) Тому словацький уряд буде вести постійно свою загр. політику в тісному порозумінні з німецьким урядом; ст. 5) Договір діє негайно з хвилиною підписаним та обовязує 25 років. Оба уряди порозуміються перед його закінченням у справі продовження.
Велика Британія проти панування Німеччини над Европою.
В четвер пополудні мін. Бонне вів далі переговори з мін. Ґаліфаксом в палаті громад в присутности прем. Чемберлєна, амб. Корбеда та урядовців Форін Офісу. Політичні кола здогадуються, що між В. Британією та Францією дійшло до порозуміння у справі спільної акції проти Німеччини в Европі. Далі означено взаїмну співпрацю на випадок евентуальної пресії Німеччини в західній Европі. До спільної акції дійде автоматично навіть на випадок посереднього нападу через Голяндію, Бельґію або Швайцарію.
"Ню Кронікль" пише: Мін. Бонне дав мін. Ґаліфаксові зобов’язання на письмі, що Франція вестиме спільну акцию з В. Британією проти дальшого поширення німецької аґресії в Европі. Автоматична акція обох держав розтягається на цілу західну Европу. Франція намагається виєднати згоду Анґлії у справі оборони перед аґресією її союзників: Польщі, Румунії та Югославії.
Знаменна заява премієра Чемберлєна.
Прем. Чемберлєн склав у четвер 23. ц. м. заяву на тему европейського положення. Останні потягнення німецького уряду — заявив прем. Чемберлєн насунули питання, чи цей уряд не змагає шляхом нових потягнень до панування над Европою і чи не посунеться ще далі. Якщоб дійсно так було, бритійський уряд змушений заявити, що подібні зусилля викликали б успішний cпpoтив уряду В. Британії тa інших держав, які цінять свою волю. Тепер ще не можу скласти заяви у справі переговорів з іншими урядами. Одначе бажаю вияснити, що бритійський уряд не думає ставати на шляху якихнебудь слушних зусиль Німеччини до поширення її закордонної торговлі ні до створення в Европі бльоків держав з протилежними ідеями внутрішнього ладу. Але не можемо згодитися на те, що незалежні держави змушується виректися своєї незалежности. Ми рішені протиставитися новим подібним зусиллям усіми засобами.
Німеччина станула сильною ногою в Румунії.
Підписання торговельного договору між Румунією та Німеччиною.
Німецьке Інформаційне Бюро повідомляє: По довгих переговорах у Букарешті підписано в четвер 23. ц. м. торговельний договір між Румунією та Німеччиною. Договір діятиме за місяць по виміні ратифікаційних грамот, що відбудеться вже в найкоротшому часі в Берліні та обовязуватиме до 31. березня 1944 р., якщо на рік раніше не виповідять його.
Згідно з договором Німеччина годиться доставити відповідні удадження та допомогти в розбудові рільного і деревного господарства Румунії. Розроблений довголітній господарський плян візьме під увагу імпортові потреби Німеччини, можливости розвитку продукції Румунії, її внутрішні потреби та необхідність господарського обороту з іншими державами. Одначе плян братиме під увагу передовсім розвиток рільної продукції, зокрема управу нових рільних продуктів, паші, олійних та волоконних ростин. У пляні звернуть увагу на розвиток деревної та лісної господарки. Господарський плян передбачує доставу машин та уладжень з Німеччини для копалень в Румунії. До експльоатації міди, сірки, хромових і манґанових руд, бавкситу та розбудови алюмінієвого промислу заложать німецько-румунські товариства. Окреме німецько-румунське товариство займеться видобуванням мінерального олію, дослідами та поділом нафтових теренів. Крім того плян передбачує створення вільних смуг, в яких повстануть промислові і торговельні підприємства, склади та вантажні уладження для німецької плавби.
Вкінці плян передбачує доставу воєнного матеріялу і предметів озброєння для румунської армії, маринарки, летунства та зброєневого промислу і створення підприємств публичного характеру.
З нагоди підписання договору міністр закордонних справ Румунії склав таку заяву: Підписанням договору Румунія виявила щераз духа зрозуміння і волю зміцнення миру. Европейський міф залежить нині куди більше ніж колинебудь від розумної і слушної розвязки господарських проблєм. Переговори з Німеччиною тягнулися від кінця лютого ц. р. і скінчилися підписанням договору, що намітив широку господарську співпрацю обох держав. Договір бере під увагу потреби німецького імпорту, можливости розвитку національного господарства Румунії, потреби внутрішнього ринку Румунії та господарські звязки Румунії з іншими державами. Вкінці заява підкреслює мирові ціли обох держав і може причинитися до вияснення консолідації положення в наддунайській Eвpoпі.
(«Діло», ч. 68)
____________________________
26 березня 1939 р.
Юрій Студинський. Перші міжнародні наслідки німецького гураґану.
Ваш кореспондент мав цікаву і дуже знаменну пригоду у Парижі. Увійшовши до одної каварні в латинському кварталі при бульварі Сен-Мішель у товаристві молодого українця студента університету, ми стали мимохіть предметом відрухової маніфестації французьких студентів і студенток, що сиділи за столиками. Цi французькі студенти, пізнавши мого знайомого, їхнього товариша, кричали на ціле горло: "Нехай живе ......." Був це спонтанний відрух французьких молодих людей, на яких зробила велике вражіння поведінка карпатських українців, така інша від поведінки чехів.
Відгуки дня — фейлетон.
Не було зброї!..
40.000 січовиків було рішених віддати своє життя.
ВІДЕНЬ. УПС. Німецький щоденник у Братиславі "Ґренцботе" у статті п. н. "Карпато-українські борці у Братиславі" пише про приїзд частини січовиків з західного фронту. Це по більшій части тяжко або легко ранені або ті, які залишилися без муніції. Ця група відбула кілька тяжких боїв біля Великого Березного. Частина січовиків носить ще свої гарні однострої. Кожний з них оповідає свої пережидання, при слуханні яких терпне шкіра. Всі вони твердять, що до цієї траґедії причинився брак зброї. Як оповідає один січовик, українці мусіли самі здобувати зброю, що не було легкою справою. 40.000 січовиків було рішених віддати своє життя, але що можна було почати без зброї проти добре озброєного противника?
Чого домагається тернопільське староство. Староство в Тернополі вимагає тепер від наших товариств, які уладжують Шевченківські концерти, щоб вони предкладали книжки, з яких взято деклямації; від деяких установ вимагає друкованих на машині залучників до програми.
Великі протилетунські вправи у Варшаві. Від четверга 23. до суботи 25. ц. м. тривають у Варшаві великі протилетунські вправи. Варшавська Обезпечальня має буцімто доставити 800.000 ґазових масок своїм членам. Варшавські крамниці продали 15 вагонів чорного паперу. Сильне збентеження у Варшаві та в цілій Польщі викликали військові комунікати, що їx надавала варшавська радіовисильня. Ці прикази були такі: Увага! Ма-па! Приготовитися до приказy! Ер-ве виконати приказ! Після таких надач спікер заповідав: "Ми надали військовий приказ". Львівська радіовисильня передавала варшавську проґраму і з нею одночасно військові прикази, що викликало не тільки збентеження, але і поголоски про мобілізацію 4-річників.
Звільнення жидівських лікарів у Празі. Празька влада видала наказ, яким доручила звільнити з праці всіх лікарів-жидів, які працювали в адміністраційній службі або в публичних лічницях.
З життя Православної Церкви.
Ксьондз чи священник?
В митрополитальнім тижневику "Воскресное Чтеніе" (чч. 9 і 10) порушено вже не нове питання, як треба називати православного священика в польській мові. Як відомо, брукова преса — не без наміру понизити — називає його "поп". Урядово почали вводити назву "ксьондз", але на папері і в устній мові, щоб зрозуміти, про якого ксьондза мова, треба додавати: "ксьондз православни".
В дискусії над польською назвою православного священника забирали слово ріжні часописи й автори. Так сталося, що дискусія звелася до питання, чи можна до православного священника застосовувати назву — "ксьондз". Лише один публіцист Харкевич виступив з конкретною пропозицією, а саме: називати православного священника по польськи: "презбітер".
Через те, що дискусія остаточно не вирішила питання про польську назву православного священника, "Воскр. Чтеніе" знову порушує його в ч. 9-ому, обороняє загально вживане слово "ксьондз", відкидає назву для нижчого духовенства "священнік".
Але в ч 10. "Воскр. Чт." в замітці: "на закінчення дискусії" раптом заявляє: "Вважаємо дальші міркування над титулом "ксьондз" для православного духовенства за безпредметові, бо це питання розвязано законодатним шляхом. А саме, польське законодавство стануло щодо всіх признаних христіянських ісповідань на становищі, що духовні особи цих ісповідань у польській мові титулуються назвою "ксьондз".
Отже дискусія закінчена, титул "ксьондз" (православний) узаконений (розуміється — в польській мові).
Але з цього треба ще зробити відповідні висновки: 1) слово "ксьондз" для мови вірних необовязкове і в ній надалі має вживатися єдина обовязкова для неї історична назва "священник": 2) польська преса повинна вживати лише цієї офіційної назви "ксьондз", в не ріжних: "поп", "духовни" і т. д.
Крім цього, вища церковна влада повинна б ствердити: як сьогоднішнє духовенство ставиться до слова "поп" — вважає його за образливе чи ні; в першому випадку всі ті (зокрема преса), які вживають слова "поп" з метою висловити погорду, призирство, понизити й образити духовенство й Церкву, повинні б за те відповідати перед судом.
С. С.
Волинський австрієць, парижанин, індивідуаліст, майже католик.
Серед німецьких письменників, які розлетілися по світі, Йосиф Рот належить до найбільше ориґінальних. Його книжки перекладають на щораз-то нові мови не припадково. У них відображений світ, досі мало відомий читачам Франції, Анґлії, Америки, Скандинавії — світ, що закінчився двома немаловажними епізодами передвоєнної Австрії, обрізаної версайським договором і повоєнної дорізаної Аншлюсом.
У "Марші Радецького" маємо історію занепаду австро-угорської монархії. Це історія, на яку дивляться очі урядовців та старшин, тісно привязаних до свого цісаря Франца Йосифа. У родині змальованій у "Маріці" дідо, артилєрійський лейтенант, спас життя цісареві під Сольферіно. Від того часу цісар опікується його родиною. Як ця родина живе, як відчуває, як думає у своєму середовищі, це вміє Род відмалювати неабияк.
Батько рота був урядовцем у міністерстві фінансів у Відні, але вмер, заки Йосиф прийшов на світ. А світ він побачив у якомусь волинському містечку 1894 р. З Росії мати повезла його до Відня і там віддала до ґімназії. Там він студіював в університеті німецьку літературу, даючи лєкції, щоби прожити. Як 20-літній Рот пішов добровольцем на російський фронт і став поручником. Попавши у російський полон, утік після 3-ох місяців.
У 1918 р. він стає журналістом-репортером від злочинів — політичних і звичайних. Звідти виїхав до Берліна, писав статті і продавав на вулиці ґазети. Згодом став добре платним репортером "Франкфуртської Ґазети" і вибрався до Росії та на Балкан. Водночас написав свої перші повісти "Утеча без кінця", "Бунт", "Готель Савой", "Ціппер та його батько".
Як дописувач із Франції, він попав у конфлікт із "Франк. Ґазетою" і пішов пішки з Ліону до Марсейлі, де нанявся на помивача кораблів. Але води не любив, сам признається до цього, бо хоч христіянин, має в собі жидівську кров, до чого теж сам признається. За нову повість "Йов", видану у 1931., Poт дістав більший гонорар. Та хутко після цього він замкнув собі доступ до німецьких видавництв і поворот до Німеччини, із власної волі; як індивідуаліст, прихильник творчости незвязаної "політичним курсом" волів залишитися на чужині. Від тоді Рот осів у Парижі і багато пише. Хто неохоче читає німецькі повісти в ориґіналі (ще з такою багатою виплеканою мовою, як Рота) може з ним зазнайомитися в польських перекладах. Ось дві останні видані недавно: "Фальшива вага" та "Історія ночі 1002".
Перша це історія одного малого містечка, де все насичене колірами безнадійного животіння, стихійного нещастя, нужди, друга з передвоєнного Відня: з перським шахом, Франц Йосифом, каварнями, вальсами, дрібноміщанським смаком. Та може краще ніж передавати зміст таких прецікавих повістей, подати кілька інформацій про смак і погляди самого автора.
Рот переписує кожний рукопис кілька разів, викривляє, поправляє навіть у коректі. Він уміє працювати 10 годин денно. Раз написаних повістей уже не перечитує ніколи. Воліє слухати музики, головно Моцарта. На чужі повісти Рот має мало часу, a читає виключно книжки з ґеоґрафії, історії та зоольоґії. З давніх французьких авторів його улюбленці — Рабелє, Ля Фонтен, якого байки вивчав напамять, Бальзак і Фльобер. Із сучасних подивляє, але не любить Жіда, "щось" подобається йому в Поля Baлєpі.
З сучасних німецьких письменників він знає мало творів; зате австрійських, головно таких, з якими познайомився особисто, знає дуже добре: Гофмансталя, Шніцлєра, Верфеля, Ст. Цвайґа.
В одній розмові із франц. критиком кілька років тому, Рот висловив своє літературне "вірую": Література це повна щирість. Вона не може мати місії, бо місія це щось занадто високе, божеське, а література — річ людська. Людина не може спасти людини, тільки небо. Віри не можна накинути нікому. Хто вірить, що якась земна людська місія може нас спасти — мусить стати комуністом або націонал-соціялістом. Рот — католик, але він відчуває, що він не є ним зовсім, через те почуває себе нещасливим. Хотів би бути черцем. І може колись, як Гюісманс, навернеться, вступить до манастиря. Пишучи, він вірить у ласку божу, бо без неї письменник не міг би писати.
Мін. Чакі про заняття Карпатської України.
На засіданні комісії закордонних справ мадярського парляменту мін. Чакі обговорив у пятницю 24. ц. м. умовини, в яких мадярське військо займало Карпатську Україну (в ориґіналі: Підкарпатську Русь — прим. Ред.). Перед рішучими кроками треба було привернути взаємини з Німеччиною. Треба було брати під увагу зацікавлення Італії і створити таку атмосферу у взаєминах з Румунією та Югославією, що уможливила би спокійне переведення евентуальної акції. Одночасно треба було преконати світ, що мадярський уряд ніколи не виречеться думки прилучити Карпатську Україну до Мадярщини і треба було успокоїти словаків, що акція мадярського уряду буде відбуватися в обмежених межах. Наші взаємини з Німеччиною спираються на взаїмнім довірі і без прихильности Німеччини мадяри не могли би зміцнитися. Всі повинні взяти під увагу заяву канцлєра Гітлєра, що потрібна сильна і незалежна Мадярщина, що як самостійний чинник має далекосягле значіння в політичному житті середущої Европи. Уряд дбав головно про те, щоб у звязку з акцією у Карпатській Україні нікого про ніщо не просити, нікому нічого не обіцювати, але прилучити її власними силами. Обговорюючи мадярсько-румунські розмови у звязку з прилученням Карпатської України до Мадярщини мін. Чакі ствердив, що мадярський уряд змагатиме далі до розвитку сусідських взаємин з Румунією і робить заходи у справі безпосередніх переговорів що до спільних інтересів, що випливають з нової спільної границі та в інших справах, але не хоче, щоб за плечима румунських представників стояла змобілізована румунська армія. Мадярщина бажає, щоб в середущій Европі запанував мир та атмосфера зрозуміння і не має наміру шукати дальших комплікацій. Це зрозуміння виявила Югославія в такій мірі, що їй належиться за це щира подяка цілого мадярського народу. Вкінці мін. Чакі обговорив взаємини Мадярщини з Польщею.
Колишній румунський міністр у концентраційному таборі.
БУКАРЕШТ. ПАТ. Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що за поширювання алярмуючих вісток заслано до концентраційного табору б. міністра господарки Манолєску Струнґу, проф. Санджіорджіна, журналіста Альбу та письменика Талязу.
Японський протест проти СССР.
ТОКІО. ПАТ. Віцеміністер закордонних справ Совада передав совітському шарже д’аффер протест проти заяв на конґресі компартії, які торкались Японії.
(«Діло», ч. 69)
____________________________
27 березня 1939 р.
Комітет допомоги збігцям з Карпатської України в Берліні. В Берліні повстав "Комітет допомоги збігцям з Карпатської України", що видав до укр. громадянства відозву. На чолі Комітету стоїть полк. Г. Зеленівський, членами є. Ю. Артюшенко і п-і М. Луцева. Берлінський Комітет працює в порозумінні з анальоґічннми комітетами у Відні і Празі. Адреса: Фірзорґекоміте фір ді Фліхтлінґе аус дер Карпатен-Украіне, Берлін В. 50, Ансбахерштрассе 15. Чекове конто: 5814 з допискою "Для збігців". (УПС — Берлін).
Люстрації цінників і санітарних уладжень у Перемишлі. У пятницю старостинська комісія перевели в Перемишлі люстрацію цінників і санітарних уладжень у цілій низці торговельних та промислових підприємств. У висліді люстрації покарали кільки осіб гривнами з заміною на арешт, проти одної вислали донос до суду за непорядки в ятці та вирішили зліквідувати одну пекарню з уваги на небезпеку для людського здоровля.
Вибори до міської ради у Стрию. Станиславівський воєвода визначив речинець виборів до міської ради в Стрию на 7-го травня ц. р.
Жидівські еміґранти. Через граничну стацію Снятин—Залуче переїхав з Польщі до Палестини транспорт жидівських еміґрантів, складений зі 150 осіб.
Високі дивіденди німецьких підприємств. З оголошуваних річних звітів німецьких торговельно-промисловнх підприємств можна побачити, що дивіденди, признавані уділовцям і акціонарам таки досить високі. І так Комерцбанк, Вікілєр-Кіппер Браверай і Машіненфабрік Еслінґен дають 6% дивіденду, Дойтше Телєфон унд кабель Індустрі і Віртемберґіше Баумволлє 7%, а Саксіше Емалір унд Станцверке і Ґезер Браверай аж 8% дивіденду. В цих границях дає дивіденду більшість німецьких підприємств, що зовсім не вказує на заломання господарства Третьої Німеччини. Додати можна, що стопа відсоткова за звичайні вклади у Німеччині 4%. Порівнюючи німецькі відносини з нашими можна ствердити, що при всій своїй молодости і наше торговельно-промислове господарство переходить час конюнктури і розвою. Щоб не бути голословними, подаємо, що число наших підприємств, які дають високі дивіденди, у скорому темпі зростає. Нпр. Пром-банк за уділи виплачує цього року 6% дивіденду; як зачуваємо дивіденду виплатить також Центробанк і новооснована наша залізофабрика "Сталь" у Винниках. Тому в інтересі наших дрібних капіталістів є вложувати свої капітали в наші торговельно-промислові підприємства і так не лиш збільшувати їх дохідність, але також причинитися до зросту нашого національного господарства.
Театр ім. Котляревського у Львові. В днях 1./4. ц. р. відвідає Львів наш репрезентаційний театр ім. Котляревського. Тому, що маґістрат не хоче піднаймити українському театрові салю Народнього Дому, вистави відбудуться у великій салі "Театру Новостей" (Колісей), вул. Соняшна, 23. В понеділок год. 20 (8 веч.) театр поставить "Царицю Грузії" Сумбатова, історичну пєсу з часів визвольних змагань грузинів, у вівторок, год. 20, романтичну оперету, повну чаруючих народніх румунських мельодій "Циганське Кохання". Обидві пєси зрежисерував В. Блавацький. Нові декорації і костюми проєктував Л. Боровик. Білєти вже продає "Союзний Базар". Щоб уникнути такого натовпу, як підчас попереднього гостювання театру ім. Котляревського у Львові, адміністрація театру просить раніше закупувати білєти.
Прхаля віддався до диспозиції німецької влади.
Як подає "Ді Цайт", ґен. Прхаля, який перебуває тепер у Новій Всі на Спиші, віддався до диспозиції німецької військової влади. Прхаля уродився в Остраві та покінчив німецьку ґімназію у Фридку.
СССР зірве торговельний договір з Німеччиною?
Деякі часописи подають поголоску, що СССР хоче зірвати торговельний договір, недавно заключений з Німеччиною. Цей крок мав би бути консеквенцією факту, що СССР виявив готовість прилучитися до спільної деклярації, яку приготовлює бритійський уряд.
25,000.000 фунтів на протилетунську оборону Анґлії.
У Льондоні зголошено прелімінар буджету міністерства цивільної оборони, що передбачує 25,000.000 фунтів на протилетунську оборону. З того 8,000.000 передбачено на закупно сталевих схоронищ для приватних домів і 9,000.000 на будову схоронищ у будниках публичного вжитку.
Італійці виїздять з Тунісу.
ТУНІС. ПАТ. Від минулого тижня італійський консулят орґанізує масовий виїзд італійців з Тунісу. У пятницю виїхало до Італії 600 італійських громадян, здебільша безробітних. Разом коло 4.000 італійських родин, себто 25.000 осіб хоче виїхати з Тунісу.
33 ваґони чеського воєнного матеріялу для Румунії.
БУКАРЕШТ. ПАТ. В пятницю приїхали до Букарешту 33 ваґони з воєнним матеріялом виробу фабрики Шкоди.
Справа тунелю між Анґлією та Францією.
ПАРИЖ. ПАТ. Париська міська рада звернулися до уряду в проханням, щоб він знову піддав студіям проєкт тунелю, який получив би Францію з Анґлією попід канал Ля Манш та щоб якнайскорше приступив де здійснення того проєкту.
Турецько-болгарське зближення.
ЦАРГОРОД. ПАТ. Як виходить з голосів турецької преси та з турецького урядового комунікату, розмови між турецьким урядом та болгарським премієром довели до дальшого затіснення взаємин між обома краями. Ті розмови мабуть причиняться також до зближення Болгарії до балканської антанти, зокрема з огляду на теперішню ситуацію в Середущій Европі.
(«Діло», ч. 70)
____________________________
28 березня 1914 р.
КТВ. Чи зміна польських настроїв?
Варшава мовчить. Мовчить з таким назверхнім спокоєм, немов усе те, що діється в Европі, та ціла велика драма з невідомою кількістю дій, з яких перші чотири називалися Прага—Братислава—Хуст і Клайпеда — відбувалася десь далеко, без ніяких відгуків, без галасу і наслідків. Все це шумить з нечуваною силою експресії, рокоче, як предвісник нових бурей, а в польських орґанізаційних колах — тиша. Можна тут дивуватися і не дивуватися. Політична мовчанка завсіди означає або тактичну стриманість, або конечність вичекати, що буде завтра.
Трансатлянтійський лет. В неділю в год. 19,34, вилетів з американського міста Бальтіморе великий літак, що везе 21 осіб та 16.000 літрів бензини. Серед пасажирів є представники міністерства війни, маринарки та оборони побережжя. В понеділок рано літак причалить на Азорах, відкіля вилетить до Ліссабони, Марсею та до Анґлії.
Премієр Чемберлєн має нову парасолю. Анґлійський премієp Чемберлєн святкував тиждень тому 70-ліття своїх народин. Делєґація жінок з Бермінґем подарувала йому нову парасолю. Щоб вповні задоволити солєнізанта делєґація звернулася найперше до льондонської фірми, яка вже чотири рази обтягала парасолю премієра, подаровану йому перед 40 роками, за інформаціями, яка парасоля подобається премієрові Анґлії.
За два роки не буде китів. Олій, який дістається з китів — це необхідний сирвець до виробу марґарини, деяких родів мила і смарів. Тому від літ 16 держав висилають свої експедиції на ловлю китів. За останній рік вбито понад 8 тисяч китів і з їx товщу випродуковано 2,672.621 бочок олію вартости коло 250 міліонів золотих. Тепер спеціяльна комісія зацікавлених у ловлі китів держав ствердила, що як далі китів убиватимуть у дотеперішньому темпі, то за два роки не буде в світі ані одного кита.
Париж закликає уряд збудувати тунель до Анґлії. Міська рада Парижа звернулася до французького уряду з проханням відновити досліди, звязані з проєктом будови тунелю під каналом Ляманш, щоб як найшвидше довести до його реалізації.
Як реаґувала Волинь на події в б. триєдиній республиці чехів, словаків та українців.
Коли прийшли відомі події в Словаччині, а за ними й у Чехії, Волинь схвилювалася — незалежно від того, хто якої національности. Але зараз-же (14. і 15. березня) перестала приходити львівська преса і туди, де досі ще появлялося "Діло", "Новий Час", "Українські Вісти" й тижневики: в столиці Луцьку та в інших місцях Луччини.
Отже головні осередки Волині вже 10 днів без українського друкованого слова. Залишається тільки преса неукраїнська. Інтеліґент, буває, ще її купить, але не селянин. Нема своєї — йде додому без нічого.
Причина? Не вірить.
Вже більше вірить чуткам. І ці устні чутки та вістки — це єдині сьогодні на Волині джерела інформацій про те, що діється в світі. Та які вони! Волосся на голові стає тому, хто хоч трохи поінформований. З відомих причин не можемо подати тут цих чуток, що йдуть "з уст в уста".
Отже утруднена, а властиво зовсім унеможливлена кольпортажа на Волині української преси зробила те, що тенденційні (комуністичні й інші устні поголоски знайшли собі тут багато слухачів: на Волині знову зявляється марево червоних московських окулярів, що показують деяким колам селянства лише те, що Москві вигідне. Між іншим червоні вістки особливо їдко вдаряють німців, злорадно ликуючи з їхньої ніколи незрозумілої і нічим невиправданої поведінки супроти Карпатської України.
Волинські чехи-кольоністи чи не сильніше переживають траґедію Чехії, ніж їх земляки там на місці. Про психічний струс волинських чехів свідчить такий страшний випадок: один чеський патріот-кольоніст під впливом вісток з далекої батьківщини збожеволів і вимордував усю родину. Треба відмітити, що розумніші чехи завжди тут осуджували ріжні ходи Праги супроти Карпатської України.
Польське громадянство, захоплене думкою про "спільний кордон", зразу дуже раділо. Скрізь відчувався святочний настрій. Говорили навіть про якісь урочистости. Але швидко настрій змінився. Доля Чехії та Словаччини вплинула, як відро холодної води.
І звідси чутки про якісь нові шляхи політики і т. д. і т. д.
С. С.
Мадярсько-словацькі повітряні бої в мадярськім офіційнім насвітленні.
Словаки втратили 28 літаків.
БУДАПЕШТ. Мадярська телєґрафічна аґенція оголосила такий офіціяльний комунікат:
Словацькі літаки виконали 23. і 24. ц. м. налети нa 8 місцевостей, м. ін. на Ужгород, Собранці, Вижне Березне та Павлівці. Один словацький літак згорів зі залогою, пострілений зі скоростріла. З 3-ох літаків, що виконали налет 24. ц. м., один зістрілено, один мусів осісти. З літаків, що бомбардували 24. ц. м. в полудне Ужгород, один мусів осісти. Пільотів обох літаків, чехів, мадяри взяли в полон.
24. ц. м. 7 словацьких літаків бомбардувало Павлівці: мадяри зістрілили всі 7 апаратів.
За ті два дні словаки втратили разом 11 літаків.
За те нарушення кордону та за шкоди, мадярські літаки збомбардували летунський майдан у Спиській Новій Весі. 12 бомбовиків та ескадра мисливських літаків знищили 3 словацькі бомбовики, 14 інших літаків та ганґари.
До 25. ц. м. словацьке летунство не проявило ніякої діяльности.
Мадярський протест у Братиславі.
Як подає будапештенська радіовисильня, мадярський консуль у Братиславі доручив словацькому урядові протест проти словацького пресового бюра та радія, які — мовляв — тенденційно представляють хід мадярсько-словацького конфлікту. З мадярської сторони не порушувано цієї справи, щоб не нарушувати симпатії, що лучить оба народи, але коли словацькі державні орґани представили цілу справу невірно, мадярський уряд мусить опублікувати правдивий хід подій. Мадярський уряд сподівається, що словацький уряд признає, що опубліковані факти правдиві.
Мадярщина таки хоче заняти східну Словаччину.
Мадярські радіовисильні стверджують, що мадярські війська не перейшли кордону між Карпатською Україною та Словаччиною, бо такого кордону не було — була лиш тимчасова демаркаційна лінія. Мадярські відділи мали право заняти землі, що з огляду на своє населення природно належить до Карпатської України.
Італійська преса по стороні Мадярщини.
РИМ. ПАТ. Італійська преса, обговорюючи мадярсько-словацький конфлікт, не таїть симпатій для Мадярщини, підкреслюючи м. ін., що мадярські летуни уживали в боях італійських літаків.
Капітуляція Мадриду.
Мадрид Авас. Ґенеральний секретар ради народньої оборони Хуан дель Pio подав через радіо зміст телєґрам, якими рада обмінялася з нац. урядом.
Мадридська рада вислала таку телєґраму: "В понеділок вишлемо наше летунство на знак капітуляції. Просимо визначити годину". Опісля вислано другу телєґраму: "Якщо це можливе, ми піддались би ще цього пополудня".
Haц. уряд відповів: "Важне, щоб ви передали зброю, заки потерпите наслідки нашої офензиви, що почалася на кількох фронтах. Накажіть своїм відділам, щоб вивісили білі прапори".
Опісля ледь Ріо закликав населення, щоб воно нічого не робило на власну руку, лиш виконувало накази ради народньої оборони.
Представники мадридської ради прилетіли до Бурґосу.
Бурґос Авас. Не зважаючи на снігову бурю, в неділю в год. 15. причалило в Бурґосі 4-ох представників мадридської ради народньої оборони, які перевели переговори з військовими представниками ґен. Франка. Вони мабуть привезли постанову у справі капітуляції Мадриду та відлетіли до Мадриду в год. 17.45.
Еспанські національні війська проломили червоний фронт під Кордовою.
БУРҐОС. ПАТ. В неділю досвіта нац. війська перейшли до наступу на відтинку Kopдови та проломили без труду ворожий фронт у кількох місцях. До полудня нац. війська пішли на 8 км. вперед.
Наступ веде кіннота під безпосереднім проводом ґенерала Кеїпа де Ліана.
Відозва.
БУРҐОС. ПАТ. Національна головна кватира оголосила відозву до вояків і населення червоної Еспанії.
Відозва стверджує, що червоні програли війну, тому повинні піддатися. За службу в червоній армії та за приналежність до лівих партій не каратимуть, лише за злочин. Дальший опір був би каригідний і зайвим проливом крови. Останньої великої офензиви нічого не спинить, дальша оборона безнадійна.
Поділ воєнної фльоти.
БУРҐОС. ПАТ. Як подає Радіо Насіональ, есп. національна рада міністрів рішила поділити воєну фльоту на атлянтійську ескадру та на ґрупу охорони східного побережжа.
(«Діло», ч. 71)
____________________________
29 березня 1914 р.
Сіромаха. Тиждень під німецьким протекторатом.
Минув перший тиждень, від коли німецькі війська обсадили Чехію та Моравію на чолі з Прагою. Перше приголомшуюче вражіня від цього громового удару уступило місце спокійнішому поглядові на речі, хоч усіх ще непокоїть питання, що буде далі. Та це питання непокоїть тепер цілий світ, a нашому тутешньому світові довліє злоба його. Цією злобою нашого тутешнього дня є питання, що показав перший тиждень німецького протекторату над Чехією та Моравією?
Процес за зловживання в залізничній дирекції. В понеділок 27. ц. м. почалася перед трибуналом у Львові розправа за зловживання в персональній рефераті залізничної дирекції у Львові. На лаві підсудних засіли: Тарас Мйончинський, б. урядовець дирекції, і Бліндер, адвокатський аплікант. Акт обвинувачення закидає підс. Мйончинському, що він за намовою підс. Бліндера довів до безправного перенесення Маріяна Гумановича зі Станиславова до Львова, приняв до залізничої охорони робітника Кондзьола і переробив три дати. Підс. Бліндер відповідає за намову до закинених Мйончинському злочинів та неправні інтервенції в урядах. З цієї співпраці підс. д-р Бліндер — каже акт обвинувачення — осягнув за 10 місяців 7.000 зол. Підс. Мйончинський признав, що мав денно коло 50 таких інтервенцій, як д-ра Бліндера і не міг знати, чи хто з них дістає за це гроші. За час свого кількалітнього урядування не було ніодної справи на кількадесять тисяч, щоб не було 10—16 інтервенцій. Далі признає, що на 1.000 подань у справі посад, поладнували позитивно ледви одно подання.
Львівська хроніка. Поготівля мусіло дати поміч Антонині Рибець, якій зять підчас суперечки відрізав майже цілу горішню губу. — 28-літня Юлія В. жінка урядовця ПКП напилася денатурату, щоб покінчити зі життям. Причиною самобства є родинні непорозуміння. — Поліція арештувала в суботу 25. ц. м. міжнароднього злодія Е. Ляховського з Бродів, який минулого тижня обікрав у готелі Жоржа адв. Б. Цігофера зі Станиславова на шкоду 180 зол., Л. Фройденштайна в готелі Ню-Йорк на шкоду 650 зол., артиста Маріяна Рентґена в готелі Варшавськім на шкоду 1.470 зол. Вкінці зайшов до готелю "Брістоль", але там йому не повезло, бо портієр викинув його з готелю. Арештований був раніше готелевим портієром і знав, що готелева служба дуже занята між год. 7. і 9. рано. Тому в тому часі приходив до готелю, входив до отвертої кімнати і забирав гроші та біжутерію гостей, які на хвилину вийшли з кімнати.
Великанський підземний гараж. У глибині 10 метрів під садом на Рассель Сквер у Льондоні будують тепер великий підземний гараж, який зможе примістити до 850 самоходів одночасно. Гараж матиме елєктричну вентиляцію й освітлення, що зробить з нього знамените схоронище на випадок летунського нападу. Цей ґараж як схоронище помістить 7.700 осіб.
Туреччина розбудовується. Від кількох літ у Туреччині йде гарячковий будівельний рух. Держава, міста і сільські громади конкурують між собою у ділянці будови новочасних публичних будинків та приватних домів. Цей рух найсильніший в Анкарі, Смирні і Стамбулі. Державний скарб видав у 1937-ому році на будову публичних будівель коло 10 міліонів турецьких фунтів.
Січовики у Братиславі.
"Ґренцботе" з 23. ц. м. повідомляє, що до Братислави приїхав транспорт 420 утікачів із Карпатської України, в тому 370 мужчин, здебільша січовиків, 45 жінок і 5 дітей. Утікачами заопікувався начальник соціяльного уряду Німецької Партії інж. Мільберґер. У пізних вечірніх годинах відділ січовиків, зложений із 90 людей, відїхав у дальшу дорогу до Відня. У найближчих дняx — подав "Ґренцботе" — також інші скитальці виїдуть до Німеччини.
Ця ґрупа втікачів приїхала під командою сотника штабу Карпатської Січі Леоніда Клименка, який вів із своєю ґрупою бої в околиці Великого Березного. У тих боях згинуло кількох січовиків, 5 було важко ранених. Числа легко ранених годі було устійнити.
Командантка жіночої Січі у Братиславі.
Разом з утікачами зпід Великого Березного прибула теж до Братислави командантка жіночих відділів Січі у Сваляві, учителька торговельної школи Єлисавета Кузьмівна.
Вона носить, як і всі інші січовики, сірий однострій. "Ґренцботе" містить теж світлину січовиків при збірці у Братиславі.
Жахливі хвилини у Сваляві.
Один із січовиків оповів співробітникові "Ґренцботе" траґічні хвилини, що їx переживала Орґанізація Народньої Оборони у Сваляві. На залізничому свалявському двірці стояв цілий вантажний чеський поїзд, заповнений зброєю та муніцією. Чехи, зрозумівши, що програли гру, рішили все вивезти. Кількох командантів Народньої Оборони звернулося до чеського командування із проханням залишити січовикам частину зброї. Чеські старшини буцім то погодилися передати два загони зброї та муніції. Колиж січовики, не прочуваючи підступу, підступили до поїзду, чехи відкрили з усіх боків скорострільний вогонь по січовиках. Замість здобути зброю, багато січовиків найшло там смерть.
Ґен. Прхаля не допускав нікого до себе.
Чехи відмовлялися видати січовикам зброю.
Із ґен. Прхалею не можна було говорити, бо він заборонив когонебудь до себе допускати. Ґен. Сватек обмежувався тільки до облесних обіцянок. Січовики мусіли здобути з усіх боків на власну руку. До бою було рішених 40.000 січовиків та без зброї вони були безсильні.
Німеччина не висилає військ до Лібії.
РИМ. Стефані рішуче заперечує вістку, яку подав "Дейлі Телєґраф", що буцімто німецькі війська з воєнним матеріялом перейшли Бреннер, щоб відплисти до Лібії.
Румунський міністр закордонних справ виїде до Туреччини.
ЦАРГОРОД, ПАТ. Як подає тутешня пpecа, румунський міністр закордонних справ Ґафенку виїде у травні до Анкари з урядовою візитою.
Маневри швайцарських військ охорони пограничча продовжено.
БЕРН, АВАС. Союзна рада рішила продовжити на 1—2 тижні щорічні маневри військ охорони пограничча та територіяльних військ.
Італійські втрати в Еспанії.
РИМ, ПАТ. Урядово повідомляють, що від початку війни італійці втратили в Еспанії 88 літаків — 75 мисливських, 11 бомбових та 2 розвідчі.
Італійських летунів згинуло 166 — 51 старшин, 57 підстаршин та 58 вояків. Італійські летуни зістрілили 903 червоні літаки.
Радієвий конфлікт між Німеччиною та Бельґією.
БРЮССЕЛЯ. Аґенція Бельґа оголосила такий комунікат: "Радіовисильня в Кельні надала в неділю авдицію в німецькій мові, в якій звернулася до бельґійців, що мешкають на пограниччі, як до німців. Є це недопускальне вмішування у внутрішні справи бельґійського королівства".
Виїзд бритійської торговельної делєґації зі СССР.
В понеділок в год. пів до першої в ночі виїхала з Москви до Фінляндії бритійська торговельна делєґація під проводом віцемін. Гадсона, який перед виїздом дав інтервю брит. журналістам.
Комунікат наркоміндєлу стверджує, що Гадсон у розмовах з Молотовим, Сталіном та Мікояном розглянув торговельні взаємини між обома державами.
Шеф бритійського імперіяльного ґенерального штабу їде до Франції.
Шеф імперіяльного ґенерального штабу ґен. Ґорт виїздить у вівторок на запросини марш. Ґамлєна до Франції, щоб звидіти лінію Мажіно та деякі військові вправи. Йому товаришить місія, зложена з кількох вищих старшин ґенерального штабу.
21. роковини румунського панування в Бесарабії.
БУКАРЕШТ. ПАТ. В понеділок румуни святкували 21. роковини прилучення Бесарабії до Румунії.
(«Діло», ч. 72)
____________________________
30 березня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Телєфон і каварня. http://zbruc.eu/node/20616
Відгуки дня — фейлетон.
Мова Карпатської України. Наукове Товариство ім. П. Могили повідомляє, що в середу 29 ц. м. в год. 18-тій у сали "Української Бесіди" (Народній Дім) проф. д-р В. Сімович виголосить виклад про "Мову Карпатської України".
У Парижі відбулося 24-ro ц. м. поминальне богослуження за поляглих у боротьбі за Карпатську Україну заходом Союзу Українських Еміґрантів і Союзу давніх комбатантів у Франції. Панахиду відправив у паризькій православній церкві о. протоєрей Бриндзан. Церква була виповнена по береги українцями та французами. Українські комбатанти з’явилися зі своїми прапорами. Співав прегарний хор.
Заборона заложити кружки "Сільського Господаря" у Надвірнянщині. Надвірнянське староство не дало дозволу заложити кружки "Сільського Господаря" в таких місцевостях надвірнянського повіту: в Ямній, Яблониці й Микуличині. У всіх трьох випадках мотивами заборони була "загроза публичної безпеки". Основники внесли відклик до воєвідського уряду, опрокидуючи всі закиди, подані у відмовах. Також основники кружка "Сільського Господаря" в Пискоровичах, пов. Ярослав дістали заборону оснувати кружок С. Г. з тієї причини, що остнування кружка може загрожувати публичній безпеці.
За зловживання в поштовім уряді. Львів 13 почалась у вівторок 28 ц. м. розправа перед трибуналом окружного суду у Львові проти уряднички Марії Жуковецької, яка присвоїла собі 4.800 зол. Підсудна призналася до провини, мотивуючи тим, що змусили її до цього важкі матеріяльні умовини і недуга дитини.
Окупаційний страйк у Лодзі. Кількасот робітників фабрики "Теодор Фінстер" окупували фабрику тому, що дирекція фабрики задумувала обнизити заробітки частини робітників.
Румунські держ. мужі про долю Карпатської України.
Югославія приняла карпатоукраїнських еміґрантів. — Мадяри відкликали маніфестацію. — Випади карпато-українських партизанів.
(Власна телєфонограма "Українських Вістей".)
Букарешт, 29. III. год. 1. в ночі.
Завдяки нашим настирливим інтервенціям у румунської влади — яка у свою чергу інтервенювала з Югославії, — вдалось пересунути до Югославії останній транспорт українських еміґрантів з Карпатської України, що застряг був у Джімболі. Еміґрантам визначили 3 села над самим Дунаєм: одно з них Керетвеж, де вже живе кільканадцять літ більша скількість українців, що втекли з Мадярщини.
Нині приїхав зі Сиготу до Букарешту полк. Єфремів у супроводі сотн. Білого, б. команданта поліції в Хусті. З Букарешту їдуть вони самоходом до Відня. Хто переняв команду віток, що залишились у горах — не можу сказати.
Нині Берлін запитував нас про долю інж. Василя Мурашка і сотн. Миколи Самійловича. Ніяких вісток про них нема. Берлінські українці інтервенювали також у міністерстві закордонних справ у Берліні, але і там не могли дати їм ніяких інформацій.
В неділю, 26. ц. м. мала відбутися в Хусті мадярська парада з приводу завоювання Карп. України. В останній хвилині параду відкликали. Про причини того відкликання не важко догадатися.
У горах йдуть завзяті бої — мадярам не вдалося зліквідувати українських відділів, що не тільки бороняться, але й роблять випади та наносять мадярам дошкульні втрати.
Нині (28. ц. м.) відбулася в Букарешті заходом української кольонії — панахида по поляглих у Карпатській Україні. Відправлено її у церкві болгарського посольства, в болгарській мові, співав хор буковинських українців — по українськи. Панахиду закінчив український національний гимн.
У вівторок відбулося засідання високої ради румунського фронту національного відродження, одинокої політичної орґанізації в Румунії. Три головні промовці: прем. Калінеску, мін. Гафенку, б. прем. Вайла Воєвод торкнулися і справи Карпатської України. Прем. Калінеску в кількох місцях згадував про неї, а саме, що у жовтні минулого року у розмові зі союзником Румунія рішучо спротивилася була польсько-мадярській спільній границі. Дальше заявив, що уряд Карпатської України запізно звернувся до Румунії з пропозицією, щоб прилучити Карпатську Україну до Румунії; зрештою Румунія не мала особливого інтересу прилучувати до себе чужонаціональну територію. Коли зробила це Мадярщина, тим самим втратила вона однонанаціональний характер і румунський уряд занимає до того факту дуже критичне становище.
Дальше подав до відома, що над румунською границею стоїть 5 мадярських корпусів.
Мін. Ґафенку заявив, що становище Румунії до Карпатської України невтральне; Румунія не була заінтересована у її долі, бо віденський арбітраж перетяв просту сполуку Румунії зі заходом у 3-ох місцях. Карпатська Україна тим самим втратила для Румунії всякий інтерес. Зрештою ніяких зобовязань супроти автономного українського уряду Румунія не мала, а мала їх саме супроти Чехо-Словаччини як цілости.
Дуже характеристична була промова б. прем'єра Вайди Воєвода, який і давніше нераз заявляв свої симпатії для завзятих змагань українського народу в СССР. Він говорив: "Бачимо і слідкуємо за ревністю і настирливістю сусіда, що гнобить другий нарід (алюзія до Мадярщини). Коли у нас ще в 1918 р. переведено земельну реформу, то в Мадярщині панує ще й нині дух середньовічча".
Румунська преса дальше живо займається Карпатською Україною і нотує кожну вістку, звязану з її долею.
І. П.
Годі відслонити всі карти, коли гра ще не покінчена.
Чемберлєн про дипльоматичну акцію проти аґресій.
ЛЬОНДОН, ПАТ. На засіданні палати громад лебурист Ґрінвуд запитав прем. Чемберлєна, які внески поробила Анґлія іншим державам у теперішній дипльоматичній акції; чи йде тут виключно про консультацію, чи про політику взаїмної помочі. Чемберлєн відповів, що мусить цілу справу тримати в тайні, доки акція не покінчена, бо "важко відслонити всі карти, коли гра ще не покінчена". З того, що я сказав, без сумніву буде ясне, що уряд думає піти дальше, не спинюючись на консультації.
На запит посла Далтона, чи Анґлія готова помогти Польщі й іншим державам, Чемберлєн відповів, що його уряд цілком виразно заявив поодиноким державам, що він думає робити в деяких умовинах. В гру входить багато урядів, рішення не залежить від самої Анґлії.
Анґлія обмежується до оборони.
ЛЬОНДОН, ПАТ. Ліберал Дейвіс поставив в палаті льордів внесок, щоб утворити міжнародній комітет з господарських і військових експертів, які приготовили б загрожені народи до оборони та привернули б незалежність Чехо-Словаччини. Віцеміністр закорд. справ Плімавт відповів, що для початої акції вистарчить консультації — поки що конференція експертів зайва. Привернути незалежну Чехо-Словаччину можна б хіба збройною акцією — тимчасом Анґлія ні інші держави не мають таких плянів. Виміна поглядів має чисто дефензивний характер.
Уряд займається тепер не теоріями, не паперовими плянами — а практичними питаннями та конкретними постановами, що торкаються незалежности европейських держав.
Домагаються уряду з диктаторськими повновластями.
ЛЬОНДОН, ПАТ. Понад 30 послів (м. ін. Іден, Даф Купер та Черчіль), поставило в парляменті внесок, щоб утворити уряд, опертий на широкій базі та дати йому повні повновласти для вихіснування промислу і людського матеріялу, щоб зробити Анґлію здібною до якнайбільшого воєнного зусилля. Цей внесок — що його розглянуть мабуть у четвер — зробив велике вражіння.
Мадрид під національною владою.
МАДРИД. Райтер. Населення Мадриду масово вийшло на вулиці та повитало перші нац. відділи голосними окликами, що годі було розмовляти на вулиці. На домах замаїли національні прапори. Утікачі, які від початку війни ховалися по посольствах, зі зворушенням вийшли перший раз на місто по 36-ох місяцях.
В 11. годині вивішено нац. прапор на будинку уряду; в год. 12.30 перші нац. відділи увійшли до міста. Фалянґісти обняли сторожу безпеки.
Звільнено всіх політичних вязнів за винятком комуністів, які самі не хотіли вийти з вязниці.
(«Діло», ч. 73)
30.03.2014