17 березня 1939 р.
Н. С. С. Італійський щоденник про українську проблєму.
Під таким заголовком помістив римський щоденник "Ля Трібуна", на місці передовиці допис свого спеціяльного кореспондента з Варшави, Ґвідо Пуччіо, який подаємо в цілости в дослівному перекладі.
Нема іншої проблєми, яка займала б так живо польську публічну опінію, як українська. Це питання складне у своїх історичних прецеденсах і дуже тяжке до вирішення, які тут і там зарисовуються на овиді.
Олександер Унінський, знаменитий піяніст, І. лавреат Шопенівського конкурсу, гратиме у Львові у пятницю 17 ц. м. Унінський належить до першого ряду сучасних піяністів.
Замкнули складницю О.С.У.К. у Динові. З Перемишля пишуть нам: Дня 14. III. ц. р. поліція в Динові опечатала районову складницю О.С.У.К. у Перемишлі. Управителя складниці п. Ґулу після ріжних перипетій виселили.
Завізвали українських священників на переслухання на час, коли вони відправляють Службу Божу. Громадяни села Вишенка, пов. Городок, між ними два священники: о. декан Радзикевич і о. Антін Поточняк, внесли протест проти переведення громадських виборів. Предсідник громадської виборчої комісії лісничий з Верешиці Куліковський завізвав усіх підписаних на протесті на переслухання на неділю 12-го ц. м. на годину 10-у. Невже п. Куліковський не знає, що священники в тому часі відправляють Службу Божу, а вірні, яких п. Куліковський взивав на переслухання, беруть у тій відправі участь?
Ревізія в читальні. Постерунок поліції з Журавна — 3 особи — перевів 1-го березня ц. р. докладну ревізію в домівці читальні "Просвіти" в Протесах. Ревізія тривала від години 8-ої рано до год. 15-ої. У висліді забрали з бібліотеки "Байки" Глібова й "Українське життя в давні часи". Ревізію переведено з доручення староства в Жидачеві.
Гранатою у вікно. В Серафинцях, повіт Станиславів, невідомий заподій кинув крізь вікно до мешкання купця Мозеса Шпедіґа артилєрійську ґранату, наповнену порохом. Експльозія знищила підлогу, стіл і вікно.
Поширили працю почтових аґенцій. Дирекція Округи Почт і Телєґрафів повідомляє, що в почтових аґенціях Новотанець, пов. Сянік, Горуцько, пов. Дрогобич і Брусно Нове, пов. Любачів — заведено телєфонічну і телєґрафічну службу в обмежених деяких годинах.
Зріст еміґрації з Польщі. Згідно з офіційним звідомленням адміністраційної влади в лютому ц. р. виїхало з Польщі 1.229 еміґрантів. Найбільше число еміґрантів припадає на краї Південної Америки, куди виїхало 564 особи. До Північної Америки виїхало 359 осіб, до Канади 174. Еміґрація до европейських країв була невеличка й охоплювала дві країни: Бельґію і Францію, куди виїхало 95 осіб. У порівнянні зі січнем у лютому замітний зріст числа еміґрантів; у січні виеміґрувало 665 осіб.
Збережім рівновагу духа!
Львів. 15. березня 1939.
Від першого дня актуалізації карпато-українські справи виступали ми проти гуppа-патріотичних настроїв, які не рахувались ані з дійсним скромним станом річей, ані з ріжними можливостями. Ми були рішучими противниками такого висвітлювання подій, яке поширювало в масах нездорову екзальтацію, відриваючи їх від конструктивних завдань дня та закурюючи їx у дурман масних побожних бажань, з якими не покривалась справжня, непозолочувана штучною фразеольоґією дійсність. "Без екзальтації і без дефетизму!" — кликали ми і перестерігали наших земляків, перестерігали ввесь український нарід, що не слід вірити сліпо в те, що залежить виключно від чужих сил. Від чужо-національного чинника, від інтересів чужої великодержави, яка має на увазі тільки свої справи, а не справи українців. Були такі, які лаяли нас "гасителями духа" та дефетистами, тоді, коли справді саме ми були завжди найбільшими проповідниками національного оптимізму, бо казали вірити у дві правди: 1) політичний розум і 2) власні сили.
Ми завжди боролися за перемогу чинника poзyму над чинником почування. Настрій мас, загальне піднесення духа — це безперечно реальні чинники у політиці, а проте не вони кермують політикою, тільки політика кермує ними, і не політика служить настроям, тільки настрої є на службі політиці, для якої міродайний тільки і виключно один критерій: доцільности. І нині, коли люди хвилюються — ми кличемо те саме: не піддавайтеся починанням, не кидайтеся в обійми зневіри й розпуки, не кермуйтеся настроями, які ніякого хісна національній справі принести не всилі, а можуть тільки спонукати одних до апатії і неробства, інших до якихось виступів, які були б черговим злом!
Не відчуваємо найменшої злорадости, що наша обережність в оцінці подій та передбачливість щодо їx можливого розвитку показалася правильною. Що більше: заявляємо згори, що і нині ніхто нічого певного твердити не всилі, — ніхто за виїмком тих, від яких безпосередньо залежить напрямок, в якому розвиваються міжнародні події, а він залежить не від нас. І тому: ріжно було, ріжно є і ріжно може бути, бо найбільш питома риса майже цілого післяверсайського періоду, особливо від часу перевороту в Італії та Німеччині — це пливкість і вічна мінливість подій, міжнародніх течій, впливів. Здається, що не треба доказів на цю правду, коли кожний сірий громадянин пересвідчується, що відомости, які він читає у ранішніх газетах — находять заперечення у полудневих виданнях, на те, щоб у вечірніх випусках вичитати щось зовсім інше і непередбачене.
Але наше становище не залежить від конюнктури і від відповіди на традиційно-українське "що чувати?" Бо воно завжди таке саме: добре "чувати" чи зле — все одно завжди треба зберігати рівновагу духа! Ніколи не треба ентузіязмуватись аж до затрати почуття холоднокровної оцінки обєктивної ситуації і ніколи не треба зневірюватись аж до затрати спокою, необхідного для праці.
Не будемо і не хочемо писати про найріжнородніші можливости розвитку чергових міжнародних подій. Це не тема цих наших міркувань і не під силу всіх тих, які не хотять бавитись у ворожбицтво. Не кажемо проте, то могло бути, що є та ще бути може — в найліпшому і найгіршому випадку. Ніщо нас не тривожить, тільки одно: щоб наше громадянство не кидалось між бігунами захоплення та розпуки, щоб наше громадянство не жило екстремними настроями, щоб наше громадянство не затрачувало почуття міри у радості й у смутку! І нічого сьогодні не бажаємо нашим землякам — крім одного: виробити в собі такий гарт духа, щоб йoгo ніщо не могло вивести з рівноваги, тієї розумної рівноваги, яка необхідна здоровій нації та її провідній верстві. Будьмо спокійніші, тішмося тихіше та сумуймо не так голосно, — не прищеплюймо своїй вдачі таких рис, які нашому національному характерові, характерові сильного консервативного мужицького народу, чужі і зайві. Витворім українське національно-політичне "цетерум цензео": зберігати рівновагу духа в усіх хвилинах химерної долі!
ік.
В повені суперечних вісток.
Становище Італії до справ Карпатської України.
РИМ. ПАТ. Італійська преса прийняла вістку про повний розклад Чехословаччини, як неминучий і природний історичний факт, що його передбачив Мусоліні ще у вересні минулого року.
"Стампа" пише між іншим, що чехословацький боляк мусів тріснути в інтересі мира й европейської рівноваги. Нові рани швидко загояться й заблизняться.
"Іль Телєґрафо" ствердивши, що причиною чехословацької крізи були помилки чехів, які продовжували політику Бенша, передбачує, що Карпатська Україна стане злучником між Польщею і Мадярщиною.
"Ляворо Фашіста" пише у статті під наголовком "Радикальна розвязка", що проєкт проголошення Карпатської України незалежною державою все стрічався зі спротивами Польщі й Мадярщини. які змагали до спільної границі. Тепер і мюнхенські і віденcькi рішення належать уже до минулого.
"Джіорнале д Італія" пише в кореспонденції з Варшави, що Польща ввесь час вважала розвязку Карпатської України непокінченою остаточно і що вона не відповідає інтересам тамошнього населення, відрізаного від мадярської долини. Інтервенцію Мадярщини, довершену у вчорашньому дні, прийняли в Польщі із задоволенням.
Чеська жандармерія зложила зброю.
ХУСТ. КУП. Полковник Земан, командант чехословацької жандармерії в Хусті видав наказ до підчинених йому частин, щоб негайно передали українським воякам зброю до диспозиції. Головна команда народньої оборони сподіється, що теж і команда прикордонної сторожі зробить так само. Міністерство народньої оборони висловлює щиру подяку полк. Земанові за його становище супроти карпато-української влади.
Чеські частини переходять на польську територію.
ЛАВОЧНЕ. ПАТ. У звязку з військовою акциєю мадярів на польський бік перейшло кілька чеських військових частин, що їx згідно з міжнародними законами розброїли. Також і в Сянках перейшли чеські частини польський кордон та заповіли приїзд евакуац. поїзду, одначе поїзд не прибув. До Лавочного приїхав в середу поїзд із чеськими урядовцями, жандармами та їх рідними. Той поїзд скермували до Богуміла. Від Волівця йде в напрямі Лавочного піша чеська евакуаційна кольонa.
Як виглядає тепер Прага.
ПРАГА. ПАТ. Сьогодні вечором мають бути зачинені всі каварні й ресторани почавши від год. 22, не вільно нікому показуватися на вулицях міста в часі від год. 22. до год. 6. рано.
У Празі зареквірували всі більші готелі для німецьких старшин та урядовців. Праське радіо звернулося зі закликом до мешканців зголошувати вільні кватири для німецьких старшин і урядовців.
Ґайда — провідником чехів.
Райтер повідомляє: Чеський уряд подався до димісії. Ґен. Гайда став "провідником чехів". У виданій відозві ґен. Гайда заповів створення чеського національного комітету. Ґен. Гайда звернувся до представників усіх політичних і суспільних орґанізацій та професій з покликом піддатися одному проводові "національного фашистівського табору". Вкінці ґен. Гайда взиває щераз населення до спокою запевняючи, що в найближчих годинах оголосить про свої заходи для добра чеського народу.
Мін. Сідор на "відпустці".
Мін. Сідор, який обняв у новім словацькім уряді теку міністра внутрішніх справ, виїхав на 4-тижневу відпустку. Аґенди міністра внутрішніх справ перебрав прем. Тісо. Мін. Сідор уже не вернеться на своє становище.
Канцлєр Ґітлєр у Празі.
ПРАГА, 15. Ш. ПАТ. Сьогодні, в год. 19.15 канцлєр Гітлєр приїхав до Праги і замешкав на замку Градчині. Із Гітлєром приїхали: міністр закордонних справ Рібентроп, шеф канцелярії мін. Лямерст, шеф CC і поліції Гімлєр та шеф преси Дітріх.
Гітлєр у Чехії.
БЕРЛІН. ПАТ. Урядово повідомляють. що в середу коло 17. год. Гітлєр з ґен. Кайтлем, мін. Рібентропом, шефом поліції Гімлєром та пресовим шефом Дітріхом переїхав чеський кордон і прилучився до військ, які займають Чехію.
Президент Гаха вернувся до Праги.
ПРАГА. 16. ІІІ. ПАТ. Сьогодні пополудні вернуся до Праги з Берліна президент д-р Гаха. На двірці попитали його представники чеського уряду з ґен. Еліяшом і міністром Фішером на чолі. Від німців повитає президента Гаху шарждаффер Генке, командант праського гарнізону ґен. Ґабллєнц. Президент Гаха перейшов перед почесною сотнею 54. полку німецької піхоти, відтак відїхав з двірця.
(«Діло», ч. 60)
___________________________________
18 березня 1939 р.
Один із редакційних товаришів, почувши замір автора цих рядків написати статтю під повищим наголовком — зідхнув: "Легкодушний чоловіче: адже ти марнуєш маєток, бо за відкриття тайни німецької політики заплатили б у світі сотні тисяч долярів!" У тій іронічній увазі велика правда. І було б неповажно та смішно казати у тоні твердження про те, що може становити предмет тільки гіпотез, — предмет гіпотетичних міркувань без претенсій на непомильність. Єдине, що в цій матерії можна вдіяти, це на підставі істнуючих та безумовно безспірних фактів сконструувати такий льоґічний ланцюг думок, на якого кінці був би висновок, щодо якого можна б сказати: може він відгадує правду, може бодай зближений до правди...
Знову бють вивіски в "Маслосоюзі". Вночі з 12-го на 13-го ц. м. якісь невідповідальні типи знищили скляні вивіски в крамниці "Маслосоюзу" в Самборі. Цікаво, що побили лише частину, де був український напис, польського напису не рушили. Про вибиття повідомлено поліцію і повітове староство.
Завели телєфонічну і телєґрафічну службу в обмежених денних годинах у почтових аґенціях в Icпaci, пов. Коломия й Осівцях, пов. Бучач.
Поліція забрала метрики з парохіяльного уряду. З доручення суду в Чесанові поліція забрала в парохіяльному уряді в Горинці, пов. Любачів, 4 томи метрикальних книг. Слід пригадати, що парох Горинця о. Степан Метелля має вже акт обвинувачення за "зрущенє" 5 прізвищ у парохії Крупець коло Наросля.
Засудили за охоту до хабара. На міській сесії самбірського окружного суду в Дрогобичі засудили на 6 місяців вязниці з припиненням кари на 3 роки та з позбавленням громадянських прав на 2 роки міського сторожа в Губичах Генрика Казимира Лєховича за те, що за допущення возів із хліборобськими продуктами до міста хотів дістати хабара.
Друкарські черенки з нового мятеріялу. Досі друкарські черенки відливали зі стопу олова, цини й антимону. Тепер винайшли новий стоп із вугілля й вапна, який багато лекший та птактичніший від дотеперішнього.
Конґрес гуляє... Після закінчення нарад XVIII-го конґресу комуністичної партії на вулицях Москви появилися групи делєґатів, які в нечисленних ресторанах та льокалях для розваги почали гуляти. У висліді тих забав коло 40 делєґатів треба було віднести на "стацію витверезіння", де після прополокання шлунка" залишили їх до повного відзискання притомности.
Америка має 53 відсотків усього золота. Припаси золота Злучених Держав перейшли цього тижня перший раз в історії скарбу Злучених Держав великанську суму 15 міліярдів долярів. Таким чином Злучені Держави мають 58 відсотків усіх видних на світі припасів золота.
Загадочна тактика Німеччини.
Прага, 16. ІІІ. год. 11.30 вночі.
Нині від полудня як вам уже відомо мадярські війська під вечір осягнули вже у двох точках польську границю. В районі Перечин—Великий Березний ідуть ще кроваві сутички. Розміщені там відділи Січі відступають на словацьку територію. Одначе головна сила спору січових частин сконцентрована на схід від залізничої лінії Мукачів—Лавочне, де проходять дальші бої. В год. 13.30 функціонувало ще телєфонічне получення між Хустом і Прагою, зате вже в год. 17 того получення не можна було дістати, значить у тому часі Свалява була вже зайнята мадярами. За інформаціями, які прийшли окружною дорогою через Румунію і Югославію до Праги, головні січові сили сконцентровані й бороняться дальше в районі Великий Бичків—Рахів—Ясінь. Підпомагає їх населення, яке в тій околиці незвичайно свідоме. Очевидно, цей розпучливий опір довго тривати не може, бо січовики, крім крісів, ніякої іншої зброї не мають. Набоїв теж на довго не стане. Потверджуються вістки, що чехи висадили під Хустом магазини муніції. Чеське військо відступає частинно на словацьку, частинно на польську територію. Уряд був ще нині вечором у Рахові. Що торкається становища Німеччини супроти мадярської аґресії, то воно виглядає на повне незацікавлення.
Міністр Ревай вислав протестаційну телєґраму до Гітлєра і двох сиґнатарів віденського арбітражу. Виглядає, що міністр Рібентроп таки прийме сьогодні міністра Ревая у Відні. Надії невеликі, а навіть якби таке сталося, то воно в нічому не зміняє факту мадярської окупації. Взагалі становище Німеччини в цій саме справі незвичайно загадочне, повне сензаційних недосказань, а то й мовчанки. З компетентних німецьких кол у Празі сказано навіть нині так: "Те, що сталося, було як евентуальність передбачена у пляні". Про сам плян не говорять, очевидно, ні слова. Замітнє, що німецький уряд супроти початої мадярами окупації Карпатської України досі не сказав офіційно ні так, ані ні, але послідовно мовчить. Характеристичне, що німецький консуль у Хусті Гофман радив нині рано карпатоукраїнському урядові окремим письмом, щоб не ставив опору і пішов на переговори з мадярами. Що така тактика мала б означати, залишається загадкою. Не місце тут повторювати безлічі поголосок, а навіть німецьких тверджень, бо час надто поважний, щоб обтяжувати нашу публичну опінію непровіреним інформаційним матеріялом, бо з такого факту, як велике занепокоєння Румунії нічого ще говорити не можна. В кожному разі розгін подій ще не закінчений і виглядає, що Европу чекають ще величезні несподіванки.
Роман Голіян.
Шевченкові роковини, українські словники, Хмельницький на сцені.
Шевченковіяна.
28. лютого урядовий Шевченківський комітет оглянув і прийняв проєкт памятника Шевченкові, що його поставлять на могилі поета та святочно відкриють 22. травня ц. р. в день його похорону. Памятник, як видно з фотоґрафії, поміщеної в "Вістях", уявлятиме монументальну постять поета, що стоятиме на височезному пєдесталі з полірованого лябрадориту. Загальна висота памятника 16 метрів. В основу композиції памятника, як заявив автор цього проєкту проф. Манізер, покладено те, щоб поперше його було видно на великій відстані понад Дніпром, подруге, щоб відвідувач, наблизившись до памятника, "міг відчути незабутній образ заглибленого в думи поета". Постать Шевченка вже знаходиться на місці, негайно пічнеться і будова. На нашу особисту думку це та бронзова постать Шевченка, яку свого часу відлито для першого варіянту памятника Шевченкові у Києві та яку потім чомусь відкинули для Києва.
Катедра української літератури Харківського державного університету влаштовує ювілейну Шевченківську сесію. На цій сесії буде 14 відчитів і наукових рефератів, між іншим "Шевченко і світова література" академіка О. Білецького, "Великий український поет і основоположник української літератури" проф. О. Парадиського, "Шевченко й народна творчість" доцента С. Шаховського. Аспірантура університету розробляє широку критично-бібліоґрафічну розвідку. Випускають спеціяльний збірник "Вінок великому кобзареві", де помістять віршові та прозові твори студентів про Шевченка.
Український радіокомітет виступає із двома великими радіовиставами: "При битій дорозі" (за мотивами поеми "Катерина") й "Гайдамаки" (за поемою Шевченка).
Народній комісаріят звязку СССР з приводу ювилею випускає спеціяльну серію пoштових марок з портретом Шевченка та його памятника.
Доля українських словників та їхніх складачів.
Наводимо дослівно надруковану у "Вістях" заяву новообраного члена Академії Наук УССР М. Калиновича під заголовком "Створити словники, гідні передової радянської науки". Коментарі, на нашу думку тут зайві. "Перед Академією наук УССР в галузі мовознавства стоять величезні завдання, в їx числі одне з основних складення російсько-українського словника. Цю велику роботу інститут мовознавства повинен закінчити у визначений речинець 31. березня цього року.
Новий російсько-український словник допоможе очистити нашу мову та літературу від усіх перекручень, що їx внесли вороги народу — буржуазні націоналісти.
Відразу після цієї роботи Академія має скласти і випустити українсько-російський словник. Створення такого словника матиме світове значення. Інститут мовознавства Академії Наук УССР одержує з закордону численні замовлення від перекладачів української радянської літератури і, на жаль, не може запропонувати їм доброякісного українсько-російського словника. Сучасні українсько-російського словники, зокрема словник Грінченка, складені десятки років тому. Вони застарілі й не можуть задовольнити ні вимог перекладачів, ні зрослих культурних потреб мас.
Перед Академією стоїть ще одна дуже цікава й потрібна робота — це вивчення діялектів української мови, яка ввійде, як складова частина в роботу діялєктольоґії РСФСР та інших братніх републик по вивченню місцевих діялєктів.
На нове доповнення Академії Наук УССР покладається велика частина виховання цих важливих завдань. Я особисто працюю по складанню нових словників і в цій роботі хочу принести якнайбільшу користь, щоб наші словники були гідні передової радянської науки".
"Богдан Хмельницький" на сцені.
Житомирський обласний театр виставив уже "Богдана Хмельницького" Корнійчука як премієру. Найближчою премієрою йде він у київському театрі імени Франка. Користуючи ся з цього наводимо короткий схематичний зміст цієї пєси, надрукованої в одній з останніх книжок "Радянської Літератури".
У першій картині нарада старшин Запорожжя, в якій бере участь і Хмельницький поза сценою. На сцені курінний отаман Лубенко й сотник Горобець, вороги Хмельницького. Вартові приводять пійманого шпигуна. Лубенко, який з ним у контакті, випитує його і ніби доручає Горобцеві ще раз допитати його. Зявляються: Хмельницький, Кривоніс, Богун, Ганжа, кошовий та інші Радяться, як виступити проти поляків. Горобець заявляє, що шпигун у нього утік. Лубенко хоче сам з ним розпрямитися, але Хмельницький не дозволяє цього, доручаючи це Ганжі. Лубенко за сценою розаґітовує козаків проти Хмельницького. Горобець дізнається, що шпигуна він випустив з доручення Лубенка. Хмельницький застрілює Лубенка. Приїздить Тугай бей. Спільна нарада. Всі виходять на велику військову раду, причому кошовий заявляє, що булаву він передасть на раді гетьманові війська запорізького Хмельницькому. Усі гукають: "Слава гетьманові Богданові".
Друга картина — на Січі. Писар Лизогуб аґітує непомітно проти Хмельницького. Низка побутових сцен (написаних досить живо). Кривоніс виражає на Україну кобзарів підіймати нарід. Кобзарі співають пісню:
"А ми ж тую червону калину, гей, гей та піднімемо,"
"А ми ж свою славну Україну, гей, гей та розвеселимо..."
Хмельницького обирають на гетьмана. Хмельницький цілує булаву. "Під Жовті Води на перший бій, а далі гнати мечами ворогів з України!" Військо вихоплює шаблі. Слава! Слава! Слава!..
Друга дія. Табор Хмельницького під Жовтими Водами, Хмельницький з полковниками ладиться до бою. Лизогуб допомагає непомітно ворогам. Козаки приносять бранця. Це Виговський. Він оповідає свою історію й радий битися за батьківщину разом з Хмельницьким. Козаки приносять красуню Зосю. Хмельницький відправляє її до свого намету. Хмельницький відправляє на велику небезпеку до ворога старого козака Тура, той іде з радістю. Хмельницький каже йому в слід "Такий нарід ніхто й ніколи в рабів не перетворить!" Мимохіть завязується роман Богуна з козачкою Соломією, що переодягнена за його джуру. Починається бій (написано, треба сказати, сценічно). Козаки Кривоноса вирушають, співаючи "Червону калину". Бій продовжується з перемінним успіхом. Лизогуб вживає заходів допомогти ворогові. Хмельницький кидається до бою. Кречовський зі своїми козаками переходить на бік Хмельницького.
Третя дія. Під Корсунем у палатах Потоцького, йде підготування до наступу на Хмельницького. Приходить вістка про перемогу під Жовтими Водами, виявляється, що Лизогуб — негласний єзуїт.
Четверта дія. Київ, резиденція Хмельницького. Крізь вікно видно дзвіницю і частину Cофії. Лизогуб продовжує свої дії, робить наклепи на Богуна. Доручає Зосі (теж ворожій аґентці) отруїти Хмельницького; але це йому не пощастило, Лизогуба викрито.
Друга картина. Саля, де приймають послів. Посли від Польщі, Росії, Молдавії, Туреччини, Криму. Хмельницький вітає їx. Виділяє російських послів, каже, що Україна в пожежах і крові чекає на допомогу російського братнього народу. Свариться з польськими послами, які оголошують йому війну. З вулиці чути "Червону Калину", музику. Хмельницький: "Чуєте? То вирушають полки мої! (Показує булавою). То народ український іде битися за свою волю, за батьківщину, за честь, за життя й цей народ ніхто не переможе!" Завіса. Взагалі пєсу читаємо живо, хоч вона написана тільки двома фарбами: білою та чорною.
Л.
Після анексії Чехії – напад на західні держави.
Французи занепокоєні розпадом Чехословачини.
ПАРИЖ. АТЕ. Французький уряд не зареаґував на окупацію Чехії — зрештою він підтримує звязок з Льондоном. Французькі консулі вже здавна повідомляли, що нім. війська зосереджуються на чеськім пограниччі, але ці війська перейшли кордон так скоро, що Франція не мала змоги на те зареаґувати. Часопис зближений до міністерства закорд. справ стверджує, що годі починати політичну акцію з метою: змусити Чехію, Словаччину й Карпатську Україну до співпраці.
Противники "мінхенської політики" називають теперішні події "другим Мінхеном" та висловлюють здогад, що "третій акт Мінхену" прийде небавом: буде це спільна німецько-італійська акція проти західних держав.
Також Словаччині загрожує німецька окупація.
Як подають польські часописи, в деяких словацьких місцевостях чехи виступають проти словацької влади зі збройним спротивом. Словаки не вспіли опанувати Сіллі, де є 5.000 чеських вояків. Розійшлася поголоска, що слов. уряд покликав на поміч німецьке військо.
Поява нім. військ у Словаччині викликала серед словаків поважний неспокій. Щоправда, офіційно пояснюють, що ті війська лиш переходять через Словаччину — щоб ослонити крило німецьких військ, які займають Моравію, але це не успокоює публичної опінії, бо з того боку німецьким військам нічого не загрожує.
По Словаччині ходять поголоски, що Німеччина хоче прилучити до Моравії промислові західні околиці Словаччини.
Карпатські українці заслуговують на допомогу в боротьбі.
Знаменний французький голос.
Французька радіовисильня у Штрасбурзі надала такий комунікат: Европа досі не доцінювала карпатських українців. Вони, хоч ганебно зраджені Гітлєром і чехами, хоч не мають належної кількости зброї і воєнних матеріялів, по геройськи боронять у Карпатах своєї державности перед подавляючою мадярською перевагою. Цим вони дали доказ своєї державнотворчої здібности і пламенної любови своєї батьківщини та очайдушного завзяття. Тому вони заслуговують на те, щоб їм у цій боротьбі допомогти.
Кінець самостійности Словаччини.
Прага. Пат. 16. ІІІ. Німецьке інформаційне бюро повідомляє: президент Словаччини о. д-р Тісо вислав до канцлєра Гітлєра оцю телєґраму: “Маючи глибоке довіря до вас, як канцлєра великої німецької держави, словацька держава віддається під вашу опіку. Словацька держава просить прийняти цю опіку". На це канцлєр Гітлєр відповів: "Потверджую відбір вашої вчорашньої телєґрами та беру у свою опіку словацьку державу".
Німецька армія займає Словаччину.
Авас подає, що німецька армія окупує Словаччину, йдучи у східному напрямі.
Цю вістку потверджує теж і наш празький кореспондент. На підставі інформації із Праги німецькі збройні сили дійшли вже до Пряшева.
Протинаступ народньої оборони на іршавському відтинку.
Авас подає, що в четвер перейшли відділи народньої оборони до сильного протинаступу в Іршавщині й відкинули мадярські частини, на цьому відтинку українські збройні сили виявляють незвичайно велике зазяття і збройний запал.
Румуни обсадять східну частину Карпатської України?
Букарештенські кореспонденти деяких польських часописів принесли таку вістку: король Кірдо відбув нараду з мін. Ґафенку та війсковими вождами. Рішено не проявляти ніякої ініціятиви, щоб не допустити до комплікацій. Але колиб мадяри заняли Карпатську Україну, Румунія буде домагатися, щоб прилучити до неї частину України, яку заселюють румуни.
З інших джерел твердять, що до Румунії прилучать цілу східну частину Карпатської України по залізницю Ворохта—Сигіт.
(«Діло», ч. 61)
___________________________________
19 березня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Причини і наслідки.
Відгуки дня — фейлетон.
Хочуть завести в Польщі східньо-европейський час. Орґанізації господарської самоуправи обмірковували практичні можливости заведення у Польщі з уваги на її ґеоґрафічне положення східньо-европейського часу. З таким проєктом виступила "Ліґа праці". Це значить, що пересунули би годинники на годину раніше. "Ліґа праці" твердить, що це вможливило би значну ощадність та причинилося б до збільшення справности і видатности праці.
За що карають наших священників? Староство в Любачеві покарало о. І. Федишина з Бігаль гривною 200 зол. за те, що 11. XI. 1938 р. не вивісив державного прапору, чим допустився зневаги польського народу. Також гривною 200 зол. староство покарало о. Федишина за те, що брацтво Матері Божої Неуст. Помочі в Бігалях уладило на закінчення ювілейних духовних вправ з нагоди 950 л. хрещення України, на площі коло церкви, духовну академію чисто реліґійного змісту. Ті два карні накази — це вже 15-ті з черги.
Закінчився страйк у нафтовому промислі. Після закінчення страйку у нафтовому промислі відбулося в четвер перед полуднем зібрання урядовців львівського нафтового промислу, на якому висловлено задоволення з акції та осягненого успіху. Після віча всі службовики пішли до праці.
Страйк коминярів у Львові. Дня 13-го ц. м. почався у Львові страйк коминарських працівників, зорґанізованих у Професійний Союз Коминарських Працівників у Львові. Страйкують 90 відсотків працівників.
Не хочуть розуміти української мови. Дня 6-го ц. м. арештували інстр. "Сільського Господаря" Людомира Боднара за те, що в поїзді говорив до кондуктора по українськи. Справа виглядала так: iнстр. Боднар купив на двірці білєт до Чорткова, але з браку білєтів урядовець видав білєт до Монастириськ і на другій стороні зазначив, потверджуючи печаткою, що білєт важний до Чорткова. Зараз за Білобожницею кондуктор переглядаючи білєт запитав, дивлячись на білєт: "доконд" і дістав відповідь з українським акцентом: до Чорткова. Ця відповідь дуже схвилювала кондуктора, який почав сердитися, що "не розуміє такей мови", і знайшов ще цілу низку закидів і претенсій. На те дістав коротку відповідь треба навчитися по українськи розуміти. Тоді кондуктор попросив залізничного стражника, щоби вилєґітимував "теґо особніка", що цей зробив. Але кондуктор цим не вдоволився, бо прикликав з поїзду 3 поліціянтів, одного тайного аґента та стражників, які притримали Л. Боднара та завели йoго до Чорткова. В Чорткові на двірці чекала вже поліція, яка арештувала Л. Боднара та відвела до комісаріяту. Там притримали його від год 7-ої до 16-ої, мотивуючи арештування тим, що "нєпшизвоіцє заховивал сєн".
Великий репортаж С. Яблонської.
Кілька років потребувала Софія Яблонська, щоб списати ще раз свої вражіння з довгої подорожі до ріжних чарівних закутинах, до яких роками тужила, зі Львова до Парижа. У 4-ому томі "Далеких Обріїв", що небавком появиться, вона згадує про ту хвилину духової боротьби, коли з одного боку вабило її безжурно бездільне життя на райському острові Бора-Бора, з другого-ж ворушилося ще неприспане себелюбство кандидатки на письменницю.
Зі сторінок її споминів побачите, яку вона має живу уяву, який невтишний голод вражінь. Уже після її перших споминів, списаних у Мароко та в Китаю — неодин наш читач висловлював скептичний погляд, чи скрізь вона те бачила, що описує, чи всі її пригоди — правдиві. Наші люди, то так легко вірять щоденним ґазетним сензаціям, що трапились десь далеко у світі, нелегко вірять, що молода галичанка без грошей, опіки та звязків, могла власною впертою волею дістатись туди, куди ми тільки зринаємо на крилах уяви. Дотого ми звикли до споминів подорожі наближених до звітів на загальних зборах; не маємо довіря до того, що затирає межу між дійсністю та фантазією — до барвистої літературної картини.
"Далекі обрії" — репортаж. Це новий літературний жанр, з якого більшість спроб залишається докищо у пресі. Але і теж репортажі наскрізь літературні. С. Яблонська пише, як говорить — мало думаючи про форму, в якій це виллється. Вона захоплена всім, що бачить і захоплена тим, що сама переживає. А що той, хто має відкриті очі на найзвичайніші явища свого дня і горнеться до всіх людей — знаходить завжди щось небуденне і скрізь цікавих людей, то не диво, що багато із нас уважає такий лірично-захопливий настрій за афектацію.
Автор репортажу має на меті відкрити своїм читачам щось незвичайне, зробити їм несподіванку інформаціями про місця та людей, які нам видаються "відомі".
Яблонська має цей хист — не тільки нюх репортера, що мусить бути потрохи актором і детективом, але і талант оповідача, для якого нема такої сірої, звичайної теми, яка не перемінилась би в неї у небуденну пригоду. Її уява легка, жива, запальна — коли хочете романтична, проте ясна, не затягнена мрякою. Серед неї ми відріжняємо здоровий розум, що здає собі справу з пропорції явищ, значіння фактів і людей. Усе це відзеркалене в її стилю — барвистім, прозорім, зовсім індивідуальнім, повнім темпераменту, але і міри.
Те, що нас особисто найбільше дивує у книжці Яблонської, це її мова. Молода землячка живе кільканацять років на чужині, чуючи рідко коли рідне слово. Тільки рідко пошта приносить їй наш часопис, але з нього вона з незвичайно вірним інстинктом уміє вибирати тільки те, що відповідає духові нашої літературної мови, уміє в памяті затримати дібрані слова та звороти і з них витворювати собі ввесь словник, що їй вистачає для вислову своїх вражінь.
З такою уявою та легкістю пера Яблонська могла б попробувати і нового, вищого жанру — повісти з життя далекого нам і незнаного, повного романтичних краєвидів, людей, звичаїв і пристрастей.
м. р.
Німеччина буде жалувати свого кроку.
Гостра промова прем. Чемберлєна.
Прем. Чемберлєн виголосив у пятницю вечором велику промову у свому родинному місті Бірмінґґемі на тему подій в середущій Европі. Останні події, заявив премієр — потрясли світом дуже сильно. Який буде остаточний наслідок цих подій, годі нині передбачити, але нема сумніву, що наслідки будуть дійсно далекосяглі. Далі прем. Чемберлєн полємізував зі закидами инших політиків і преси, будьтоби події, що їx жертвою стала Чехословаччина, були безпосереднім наслідком політики мінхенського порозуміння і що він поносить вину за це. Чемберлєн підкреслив, що такі висновки на його думку неправильні. Головною метою його візити в Гітлєра була спроба врятувати мир. Мету осягнено і під цим оглядом Чемберлєн не думає боронити своєї політики. Вже тоді на його думку була неможлива ніяка реконструкція такої Чехо-Словаччини, яку покликав до життя версайський трактат. Щож торкається політики стабілізації мира, завданням цієї політики було те, щоб ніодна з великодержав не змагала до панування над другими і щоб евентуальні спроби можна було вирішувати мирно. Пригадавши запевнення Гітлєра, що його територіяльні амбіції по прилученні судетських німців до Німеччини остаточно заспокоєні і що він не думає прилучувати до Німеччини ніяких чужих народів, Чемберлєн ствердив, що Гітлєр сам з власної волі заключив з ним порозуміння, погоджуючись на мирові переговори. Тому можна було сподіватися, що Гітлєр далі не посунеться. Чемберлєн висловив своє глибоке розчарування, що його мирні надії розвіялися. Щож сталося зі засадою самовизначення, за яку Гітлєр так довго сперечався зі мною у Берхтесґаден — запитав Чемберлєн з іронією? Премієр висловив свій погляд, що останні події підкопали глибоко надії на майбутнє. Події з останнього тижня є в яскравій суперечности зі засадами, що їx дотепер проголошував німецький уряд. Внаслідок витвореної ситуації В. Британія звернеться передовсім до своїх доміній і до Франції. Інші уряди хай теж знають, що В. Британія зацікавлена подіями в полуднево-східній Европі. Не можу згодитися на те, щоби В. Британія заанґажувалася заздалегідь до нових зобовязань у випадках, що їx годі ясно означити. Одначе помиляються ті, які міркують, що анґлійський нарід утратив свій характер, свою силу. Анґлія не потребує тратити відваги, бо вона тепер сильніша ніж пів року тому. Німецький нарід буде ще колись жалувати тої політики, що її веде теперішній німецький уряд.
Відкликали бритійського і французького амбасадора з Берліна.
Сер Джон Саймон заявив, що німецький амбасадор повідомив урядово міністра Галіфакса про теперішню ситуацію в Чехословаччині. Бритійський уряд порозуміється в цій справі з французьким урядом. На запит, чи бритійський уряд уже має якесь рішення що-до становища свого амбасадора в Берліні, чи його відкличуть, щоб він дав пояснення, чи він остаточно покине своє становище, Джон Caймон відповів, що цю справу тепер спеціяльно розглядають. Крім того Джон Саймон відповів, що одною зі справ порозуміння між Францією та Великою Британією є саме протест, що його мали б зложити.
Бритійський амбасадор в Берліні Гендерсон виїхав до Льондону. Коли він вернеться і чи взагалі вернеться до Берліна, невідомо. Подають теж, що французький амбасадор Кульондр виїхав до Парижа. Чеський посол у Вашинґтоні відмовився передати німцям посольство.
З Вашинґтону повідомляють, що тамошній чехословацький посол відмовився передати представникам німецької амбасади чехословацьке посольство з архівами, заявляючи, що мусить мати відповідне письмо президента Гахи. Паризький представник Чехословаччини теж відмовився передати посольство німцям. Чехословацький посол у Москві заявив німецькому представникові, що він уже зголосив був свою димісію та що всі документи попалив. За прикладом згаданих послів пішов теж і чехословацький посол у Льондоні. Ця справа починає неприємно для Німеччини ускладнюватися.
Хорвати лишаються власної армії.
РИМ, 17. III. У Римі слідкують із найбільшою увагою за розвитком подій в Югославії та хід переговорів між урядом та представниками хорватів.
На підставі вісток, які прийшли до Риму, хорвати домагаються не тільки повної автономії, але теж права до власного війська. Своє домагання мотивують вони тим, що тільки хорватська армія може дати запоруку, що автономія краю буде збережена. З цілої італійської преси таку вістку подало тільки "Попольо ді Італія".
Гітлєр у Братиславі.
ПАТ. подає, що Гітлєр виїхав із Брна до Відня, відки він виїде, як кажуть у добре поінформованих політичних колах, до Братислави, щоб говорити з премієром Тісом.
Гітлєр взиває до себе Гортія.
З Парижа повідомляють, що канцлєр Гітлєр візвав до себе мадярського реґента Гортія на переговори. Що має бути темою переговорів, французьке джерело не подає. Найхарактеристичніше в цій вістці, якщо вона правдива, що Гітлєр взиває до себе реґента, який у дійсности репрезентує в Мадярщині королівську владу.
Ґенерал Сирови на авдієнції в Гітлєра.
ПРАГА. Урядово повідомляють, що ґен. Сирови є в Празі та в четвер був на авдієнції в канцлєра Гітлєра. Розмова була "дуже приязна".
(«Діло», ч. 62)
___________________________________
20 березня 1939 р.
Кооператива "Український Студіо-Хор". Ділимося з нашим громадянством вісткою, що відомий з багатьох виступів на львівській естраді і перед мікрофоном львівського радія Український Студіо-Хор під орудою проф. Миколи Колесси зорґанізувався в кооперативу "Український Студіо-Хор", кооператива з відповідальністю уділами у Львові. Установчі Загальні Збори відбулися 9. грудня м. р. Головою Надзірної Ради вибрано д-ра Павла Цимбалістого, заст. голови о. прал. Леонтія Куницького. В склад Управи ввійшли: проф. Микола Колесса — справник, п. Марта Ковальська — книговод і п. Володимир Посацький — скарбник. Формальности, звязані з реєстрацією кооперативи, поладнано перед кількома днями і з цієї нагоди Управа кооперативи "Український Студіо-Хор" пересилає всім музичним і співочим товариствам у Львові та в краю щирий привіт і закликає їх до дружньої співпраці на полі української музичної культури.
Виселили ігумена оо. Редемптористів. На приказ адміністраційної влади виїхав у пятницю 18. ц. м. зі Станиславова о. А. Бульс, ігумен монастиря оо. Редемптористів. До Галичини о. А. Бульс приїхав з Бельґії 1924 р. і працював у ґімназії у Збоїсках, опісля був маґістром новіціяту в Голоську Великім і вкінці ігуменом монастиря оо. Редемптористів у Станиславові.
40 нових шкіл заложить Т.Ш.Л. у Сх. Галичині. Хоч народне шкільництво у Сх. Галичині в руках польських учителів, Т.Ш.Л. вдержує у Сх. Галичині понад 60 польських приватних шкіл, до яких ходить 1.920 дітей. У львівському воєвідстві є 23 школи, у станиславівському воєвідстві 12 шкіл, у тернопільськім воєвідстві 26 шкіл і на Лемківщині одна школа Т.Ш.Л. На ведення цих шкіл дають фонди польські установи, промислові підприємства і самоуправа. В найближчому часі — пише "Дзеннік Польскі" з 19. ц. м. — Т.Ш.Л. залежить 40 нових приватних польських шкіл у Сх. Галичині.
Будова домів зі соломи. В Карльслюнді у Швеції збудували на пробу кілька домів з нововинайденого будівельного матеріялу, якого головним складником є солома. Новий будівельний матеріял легко обробляти, є доволі трівкий і дешевий та є добрим ізоляційним середником. Будинки збудовані з такого матеріялу є дуже теплі і сухі.
Бої коло Солотвинських Долів.
(Телєфоном до Українських Вістей).
Букарешт. 18. III. год. 11. вполудне.
Подаю вам жмут інформацій, які я зібрав нині до полудня. Нині рано почався бій під Солотвинськими Долами. Низиною Тиси наступає змоторизований 15 полк гонведів. Бій досі невирішений. Карпатоукраїнська армія бореться по геройськи. Доказом того напр. те, що Севлюш переходив пять разів з рук до рук у рукопашному бою. Неменше кроваві бої ішли за Хуст. Вчора Хуст був двічі в руках карпатоукраїнських військ і щойно під вечір підступили вони на сумежні горби, що панують над містом. Мадярі йдуть лівим берегом Тиси, якого карпатоукраїнські війська не боронять. У той спосіб намагаються вони відтяти Карпатську Україну від Румунії. Вістка про смерть головного коменданта Карпатської Січі Дмитра Клемпуша потверджується. Він згинув у боротьбі з чехами в Хусті, разом зі своїм братом Василем.
Вчора переїхав румунську границю коло Мармароського Сиготу президент Волошин із деякими членами уряду. Відповідає правді, що в Сиготі на президента Волошина був атентат. Стріляв до нього чеський підстаршина, але кулі, на щастя, хибили. Замаховця увязнили. Зі Сиготу переїхав президент Волошин до Клюжу в Семигороді. Там він задержався дуже коротко. Румунська влада побоювалася мадярських демонстрацій і порадила президентові Волошинові, щоб відти відїхав. Президент Волошин відїхав із кількома членами уряду до Югославії, якої уряд заздалегідь повідомив, що дає йому право азилю. Делєґація карпатоукраїнського уряду таки відїхала до Будапешту і д-р Бряшайко зложив там від президента Волошина заяву, що карпатоукраїнський уряд готов вернутися в Карпатську Україну, якщо Мадярщина заґарантує за Карпатською Україною автономний устрій і вияв свобідної волі карпатоукраїнського населення щодо автономного уряду.
Будапешт не дав досі відповіди. Вперто тут повторюють, що премієр Ревай видав учора заклик до карпатоукраїнських військ, щоб вони далі боролися. Потвердження цієї вістки я не міг добитися.
На терен Румунії перейшли тисячі втікачів з Карпатської України. Ними заопікувався румунський Червоний Хрест. Яка буде їx дальша доля, ще не відомо.
І. П.
Польська преса про бої у Карпатській Україні.
"Експрес Ілюстровани" з 19. ц. м. повідомляє: Ситуація в Карпатській Руси все ще не вияснена. Мабуть на найдальше на схід висуненім кінці краю йдуть бої січовиків з відділами мадярської національної ґвардії, яким помагають польські добровольці.
Від учора ці бої стали поважніші, бо недалеко Ясіня найшлися відділи січовиків, що їх виперли з інших околиць мадяри.
Карпатоукраїнські міністри на полі бою.
Український уряд на території Карпатської України. Заступник президента Волошина мін. Перевузник перебуває згідно з директивами уряду зі східною групою, а мін. Клочурак з західною.
Господарські санкції проти Німеччини.
Державний секретар Злучених Держав Морґентав запросив фінансових аташе Франції і В. Британії, щоб познайомити їx з фінансовими засобами, що їx задумує видати уряд Злучених Держав внаслідок окупації Чехо-Словаччини Німеччиною.
Одночасно през. Рузвельт у відповідь на письмо в. президента Чехо-Словаччини д-ра Бенеша, який звернувся до уряду Злучених Держав, В. Британії та Франції з покликом не признати акту окупації Чехо-Словаччини заявив, що Злучені Держави не признають анексії Чехо-Словаччини Німеччиною.
Тепер Італія підготовляє бомбу проти Франції.
ПАРИЖ. ПАТ. В політичних колах франції і парляментарниих кулюарах викликала велике вражіння стаття "Франкфуртер Цайтунґ", що в найближчому часі Італія видвигне ревіндикації під адресою Франції, що їx підтримає Німеччина.
Німеччина відкинула протести Анґлії і Франції.
Інформаційне Бюро повідомляє: Анґлійський і французький амбасадор склали демарш у міністерстві закордонних справ проти прилучення Чехії і Моравії. Оба амбасадори дістали відповідь, що німецький уряд не може приняти таких протестів.
Горячкові наради в Льондоні і Парижі.
Минулої суботи анґлійські міністри мусіли зрезиґнувати з традиційної їзди на відпочинок поза місто і залишитися у Льондоні у звязку з нововитвореним положенням в Европі. Отже перед полуднем мін. Галіфакс приняв кількох амбасадорів великих держав, а пополудні відбув півгодинну нараду з мін. Іденом. По повороті з Бермінґґему прем. Чемберлєна до Льондону почалося в год. 5-ій пополудні засідання кабінету в повному складі. По дво і пів годинних нарадах не проголошено ніякого комунікату. Відомо лише, що на засіданні обговорили основно міжнароднє положення. Перед згаданим засіданням відбулися дві наради: одна міністрів оборони при співучасти шефів штабу військового та маринарки, друга міністра домініїв з високими комісарами доміній. Одночасно прем. Далядіє відбув у парляменті нараду з амбасадорами Анґлії та Злучених Держав, а мін. Бонне конферував годину з румунським амбасадором Татареску та совітським амбасадором.
Мін. Галіфакс приняв у суботу амбасадорів: Франції, Злучених Держав, Сов. Росії і Німеччини. Мін. Галіфакс поінформував представників згаданих держав про становище В. Британії супроти останніх подій. Одночасно поінформував амбасадорів про зміст інструкції, що її вислано бритійському амбасадорові в Берліні.
Німецький амбасадор виїхав з Льондону.
Німецький уряд візвав свого амбасадора в Льондоні фон Дірксена, щоби склав звіт.
Французький амбасадор Кульондр виїзджає з Берліна до Парижа щойно в понеділок, бо в неділю уладжує ще бенкет для дипльоматів у французькій амбасаді.
(«Діло», ч. 63)
___________________________________
21 березня 1939 р.
ік. Що знаємо та чого не знаємо?
З усіх сторін чуємо від наших людей: треба зійтись, нарадитись, що далі діяти, треба дати нашому громадянству та нашим масам якісь вказівки чи бодай поради, треба шукати виходу з тої непередбаченої ситуації, в якій раптом опинилась українська політична думка та — через її останню невдачу — психіка українських мас.
Ті заклики ріжних наших громадян, щоб відразу шукати виходу з "імпасу", який загрожує не тільки українському громадянству в Галичині, але й ycій українській справі — ті заклики це річ надзвичайно відрадна. Вони свідчать про здоровий інстинкт нації, таксамо, як свідчить про це нормальна праця всіх наших установ та орґанізацій, які ані на мить не піддаються почуванням, що можуть ослабити волю й енерґію, тільки дальше виконують щоденну сіру плянову роботу, накреслюють дальші конструктивні пляни, не зупинюють ані на хвилину вічного, незломного ритму життя. Здоровий є відрух, щоб "щось робити" у хвилині, коли події струснули душами і думками, — здорове є бажання прийти з негайною поміччю всім тим землякам у краю, яких нерви потребують доброго слова, розваги та поради.
За кожну пядь землі. ВІДЕНЬ, УПС. "Фолькішер Беобахтер" повідомляє на основі кореспонденції з Хусту, що в Карпатській Україні дальше йдуть завзяті бої між відділами Української Національної Оборони та наступаючими мадярськими відділами.
УПС. повідомляє з Пряшева: по всій Карпатській Україні, зокрема в її східній частині йдуть дальше завзяті бої. Геройські відділи карпатської січи всюди ставлять твердий опір. А де нема частин карпатської січи — там борониться завзято саме населення.
Вчора вдалося одній мадярській змоторизованій кольоні дістатися до Ясіня, користаючи зі шляху, що йде здовж румунського кордону. Перед реґулярною мадярською армією йдуть озброєні цивільні ватаги.
Згинули лицарською смертю. ВІДЕНЬ, УПС. повідомляє: Між тими, що згинули траґічною смертю в останніх днях у Карпатській Україні, є шеф президії уряду Карпатської України радн. Кочерган і начальник Калиняк. Між розстріляними є д-р Росоха, відомий молодий політичний діяч і секретар сойму; поет і письменник Василь Ґренджа Донський, редактор "Нової Свободи": голова "Просвіти" з Рахова Улинець. Ґенеральний секретар УНО. А. Ворон є ранений і перебуває у вязниці. Дириґент державного театру "Нова Сцена" в Хусті Евген Шереґій збожеволів у вязниці. Заступник предсідника сойму і голова УНО, дир. Федір Ревай пропав без сліду.
В Солотвинських Долах постріляли багато українців. Як подає мадярська преса — по дорогах лежать трупи і ранені члени Української Передньої Оборони. Ними ніхто не опікується.
До 1945-го року не можна буде нострифікувати у Польщі медичних студій. Абсольвенти медицини закордонних університетів роблять заходи, щоб знову відкрили нострифікацію. В цій справі внесено відповідні меморіяли до рад лікарських виділів усіх університетів. Але всі ці заходи залишилися без успіху. До 1945-го року справа допущення нових нострифікактів пересуджена і ради виділів не думають устійнити нових континентів до того часу.
В Данціґу зникають жидівські божниці. При вулиці Маттенбуден у Данціґу була жидівська божниця. Цей будинок небаром розберуть і через опорожнений терен поведуть вулицю. Як зачувати також і другу жидівську синаґоґу в Данціґу перемінять на великий товаровий склад.
Нові словацькі марки. Дотеперішні поштові марки у Словаччині перестемплюють написом: "Словацька держава 1939" і вживатимуть їх від 20. ц. м. аж доки не появляться нові марки з портретом Глінки.
Бомбові замахи на німців. Словацьке радіо у Братиславі повідомило, що на помешкання одного зі службовиків націонал-соціялістичної партії виконано бомбовий атентат. Крім того кинено ручну ґранату на німецького вояка, який врятувався з життям.
Завзяті бої на життя і смерть тривають дальше.
(Телєфоном від нашого кореспондента).
Прага. 19. ІІІ. год. 11.15 вночі.
Молодь в боєвому вогні зорґанізовані, карпатоукраїнські війська, борються дальше з переважаючими мадярськими полками, що взяли вчора вночі Хуст, наступаючи нині рано на Буштино. Буштино лежить 18 км. за Хустом у напрямі румунського кордону при залізничому шляху Хуст—Тересва. Пополудні йшли вже бої здовж залізничої лінії Тересва—Нересниця на цілому просторі 15 км. Чи цей бій триває дальше — в цю годину не відомо, але певне, що лінія Тересва—Нересвиця буде боронена всіми силами. Вона ослонює копальні соли у Солотвинських Долах і міст, що веде звідси до Румунії, а дальше творить дуже добру запору для віддаленого звідси на 40 км. Великого Бичкова. В руках карпатоукраїнських військ є фактично ще нині східний простір Карпатської України на схід від лінії Тересва—Нересниця—Ясіня. Уряд є дальше у Великому Бичкові.
Рятунковий комітет для допомоги еміґрантам з Карпатської України просять всі посилки та пожертви з краю та зза кордону призначені для диспозиції уряду Карпатської України або особистої диспозиції президента Волошина пересилати виключно на адресу: Канцелярія влади Карпатської України, Прага І., вул. Душнік 7.
Роман Голіян.
Німецькі війська займуть Мадярщину?
"Сандей Таймс" повідомляє: Німеччина повідомила Румунію, що її війська спиняться незадовго над західними кордонами Румунії. Анґлійський щоденник пише у звязку з тим, що Німеччина обійме в найближчому часі протекторат над Мадярщиною на зразок Чехії та Моравії. Вістка "Сандей Таймс"-у викликала велике вражіння.
Приїзд анґлійського міністра до Варшави.
В неділю 19. ц. м. пополудні приїхав до Варшави анґлійський міністр державний підсекретар закордонної торговлі Роберт Гадсон з дружиною, де його привитав мін. Роман і члени анґлійської амбасади.
Америка ввела додаткові мита на німецькі товари.
ВАШИНҐТОН, ПАТ. На основі рішення міністра скарбу на німецькі продукти наложено додаткові мита у висоті 25 проц.
Французький уряд дістав повновласть 321 голосами проти 264-ох.
ПАРИЖ, ПАТ. У голосуванні над повновластями для уряду взяло участь 586 послів. За повновластями висловилося 321 послів (до абсолютної більшости вистарчало 293), проти 264, а саме: 73 комуністів, 154 соціялістів, 13 зі соціялістичної унії, 4 з незалежної лівиці, 17 радикалів, 2 незалежних з людової лівиці, 1 незалежний республиканець. — Не брало участи в голосуванні 6 послів. Сенат приняв повновласти для уряду 286 голосами проти 17.
Перед візитом мадярських міністрів у Римі.
"Корієре делля Сера" повідомляє з Будапешту, що в половині квітня ц. р. прем. Телекі і мін. Чакі поїдуть з офіційною візитою до Риму.
Реґент кн. Павло стрінеться з провідником хорватів?
Реґент Югославії кн. Павло виїхав до своєї резиденції Крань у Славонії. Кружляють поголоски, що реґент кн. Павло стрінеться з провідником хорватів д-ром Мачеком.
СССР не визнає німецького протекторату над Чехією та Моравією.
МОСКВА, ПАТ. Німеччина повідомила нотою СССР, що вона установила протекторат над Чехією та Моравією. У відповідь на це Літвінов заявив, що СССР не може цього визнати.
Американська відповідь.
ВАШИНҐТОН. ПАТ. В найближчому тижні Америка відповість на німецьку нотифікацію про протекторат над Чехією. Як твердять в урядових колах, уряд заявить, що він не визнає того протекторату.
Згода на "переможний" мир.
Міністр внутрішніх справ національної Еспанії Серрано Сунес заявив, що Мадрид звернувся з мировими пропозиціями до національного уряду. Національна Еспанія згодиться лише на переможний мир.
(«Діло», ч. 64)
___________________________________
22 березня 1939 р.
Новий мадярський консуль у Львові. Дотеперішний керманич мадярського консуляту у Львові д-р Ю. Новотний уступив. Новим керманичем, почесним консулем став підполк. Рампель.
Італійський консулят у Львові. Львів стає чимраз більшим тереном зацікавлення ріжних держав. По німецькому, анґлійському ладити у Львові примістити теж японський та італійський консулят. Італійським консулем на Львів іменовано Коречіоля, неаполітанця з походження, який теж ще цієї весни приїде мабуть до Львова.
Львівська хроніка. Якийсь напасник вирвав вечором при вул. Замарстинівській Каролині Фрасуляк зарукавок, в якому були дорогоцінности та 90 зол. готівки. Загальної шкоди було 800 зол. — В костелі св. Миколая вкрав злодій Михайлові Мусялові портфель із 11 золотими. — Лєйзор Фрайдштерн з Варшави повідомив поліцію, що невідомий злодій украв йому із зачиненої кімнати в готелі "Ню Йорк" при вул. Лєґіонів портфель із 400 зол., вічне перо та папіросницю вартости 100 зол. — Поліція арештувала Льва Вахтая, який вимантив від служниці Анни Мацак золотий наручник і 38 зол., заявляючи, що наручник він дасть до направи і що вистарається Мацаківній працю в Моршині. — Поліція арештувала 19-літнього Авраама Вассермана, який викликав дома величезну авантуру і побив своїх батьків. — У складі дерева при вул. Лозинського робітник Петро Олєярник порізав ножем підчас сварки власника складу Івана Пузика, який буцімто винен був Олєярникові гроші. Авантурник утік. Пузикові дало першу поміч рятункове поготівля. — Робітник І. Ставарський зневажив власника ресторану Макогона; син того останнього поранив Ставарського револьверовим стрілом у груди. — До диспозиції поліції віддався Макс Штайнбрух, директор нового львівського театру "Крива ліхтарня" (вул. Осолінських), який узяв від білєтерів 4.000 зол. кавції і не хотів віддати грошей. — Рожа Рукер (вул. Зибликевича 31) виляла на кухню пляшку зі спіртом і попарилася.
Перед виборами до волосних рад.
Зближаються вибори до волосних рад.
У всіх громадах Галичини вже переведено вибори до сільських громадських рад і всюди маємо вже нові громадські ради. Нововибрані громадські радні вибиратимуть радних до волосних рад. Вже завчасу мусимо поробити приготування до цих виборів.
Кого вибирати волосними радними?
Українські виборці повинні вибирати волосними радними свідомих, чесних і розумних громадян-українців. Але це ще не все. Волосні радні матимуть до полагоди багато складних справ, що вимагають знання законів. З тієї причини в інтересі самої справи лежить вибрати до волосних рад поважний відсоток незалежних українських інтеліґентів як священників, кооператорів і т. д. Поляки-виборці свідомо змагали до того, щоб у склад сільських громадських рад увійшло якнайменше число українців-інтеліґентів. Вони знають добре, що українці-інтеліґенти краще зуміють обстоювати права громадян і права української нації. Тимто ми повинні подбати, щоб відсоток українців-інтеліґентів, які увійдуть до волосних рад, був по змозі значний. Українські інтеліґенти волосні радні повинні надавати напрямок працям волосних рад. Не треба забувати, що польські виборці і до сільських громадських рад і до волосних рад виберуть поважний відсоток своїх інтеліґентів.
Підготова виборів до волосних рад.
Українські Виборчі Комітети повинні подбати про те, щоб освідомити та зорґанізувати всіх українців-радних до сільських громад, солтисів і підсолтисів. Треба змагати до того, щоб усі українці-виборці йшли солідарно та спільним фронтом при виборах до волосних рад. Це не легка річ, бо деякі українські радні мало свідомі і при виборах вийшли радними з чужих нам лист. І тих радних треба позискати для спільної справи. В найкоротшому часі повинні відбутися наради всіх громадських радних, солтисів і підсолтисів української народности одної волости. На тих нарадах треба обговорити склад волосної ради. Крім цього треба, щоб відбулися наради громадських радних і солтисів та підсолтисів цілого повіту. Цілою акцією виборів до волосних рад у повіті повинен кермувати Обєднаний Повітовий Виборчий Комітет.
Значіння виборів до волосних рад.
Вибори до волосних рад мають велике значіння не лише тому, що волосні ради матимуть до полагоди багато важних справ для волости та українського населення, але й тому, що волосні ради вибіратимуть членів Повітової Ради. Значить, які виберемо волосні ради, такі будуть Повітові Ради.
Не слід зневірюватись!
Не дасться заперечити, що вибори до сільських громадських рад не випали для нас так, як ми собі цього бажали. Багато причин зложилося на те, що вибори випали не по нашому бажанню, передовсім відсутність українців у складі виборчих комісій і впливання органів влади на вислід виборів. Великі труднощі ждуть українців і при виборах до волосних рад. Але труднощі є на те, щоб їx поборювати. На жаль, наші люди дуже легко зневірюються і по першій невдачі опускають руки. Так не сміє бути! Ми мусимо викресати гарт духа і всупереч усім труднощам та перепонам повести солідно підготовну працю до виборів до волосних рад.
Господарське життя Чехії підпорядковане 4-річному плянові.
ПРАГА. АТЕ. Як інформують з німецьких кол, господарське життя в Чехії та Моравії зорґанізують згідно з німецьким 4-річним пляном. До Праги зїхалися делєґації німецьких експертів — небавом приїде Герінґ.
Посольства у Празі дальше користуються правами екстериторіяльности.
ПРАГА, АТЕ. Посольства: Анґлії, Франції, Америки, Голляндії та скандинавських держав обстоюють при своїх екстериторіяльних правах. В анґлійськім посольстві сховалося кількох визначних чеських політиків.
Чеський посол у Ризі не передав посольства німцям.
РИҐА. АТЕ. Німецьке посольство в Ризі вислало представників до чеського посольства, щоб його перебрати, але чеський посол Барак відмовився та вислав у цій справі заяву латвійському міністрові закорд. справ.
Німецько-словацький договір.
Гарантія кордонів Словаччини на 25 років?
"Юнайтед Прес" приносить вістку, буцімто минулої суботи прем. Тісо підписав в Гілєром договір, на основі якого
1) Німеччина гарантує на 25 років теперішні кордони Словаччини.
2) Словаччина має власну армію.
3) Словаччина має власну дипльоматичну службу.
4) Словаччина має власну валюту.
5) Словаччина дістане 15—20 відс. золота з празького державного банку як основу для валюти.
6) Словаччина дістане більше частину воєнного матеріялу, який находиться на слов. території.
7) Словаччина вступає в митну унію з Німеччиною.
Німецькі війська залишились би у Словаччині, доки не переведуть роззброєння й евакуації чеських залог.
Дотепер не вдалося справдити, чи ця вістка правдива.
Реорґанізація словацької монетарної системи.
Словацький уряд підготовлює відкриття "національного банку" та реформу монетарної системи. З огляду на те всі банки замкнено на 3 дні.
(«Діло», ч. 65)
___________________________________
23 березня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Кров і серце.
Відгуки дня — фейлетон.
Іспит зрілости в середніх школах Перемишля. Письменний іспит зрілости в перемиських школах почнеться 25. квітня ц. р. Устні іспити відбуватимуться у другій половині травня. Як відомо, по думці розпорядку міністерства шкільництва іспити зрілости мусять покінчити ся цього року перед 31. травня.
Тартак у Стрию. У Стрию почав працювати паровий тартак фірми "Ка-га-ґе", в якому дістало працю 42 тамошніх безробітних.
Обікрали у Львові варшавського актора. Відомого варшавського ревіового актора-співака Маріяна Рентґена обікрали злодії в гостинниці саме в тому менті, коли він ладився виїздити до Варшави, пакувався і на хвилину вийшов зі своєї кімнати у Варшавському Готелі. Злодій забрав дорогоцінности й готівку, paзом на суму 1.400 зол.
Елєктричний струм убив троє людей. Львівський цивільний суд має твердий горіх розгристи. Минулого року трапилася в Бібрці така подія: 12-літяій син бляхаря Ґедале Брандвайна вибіг рано в сторону городу біля віллі ЗУСу в Бібрці. По хвилині сусіди повідомили батьків хлопця, що їх син лежить без памяти на подвірі віллі. Батьки вибігли, щоб рятувати хлопця, який уже не жив і самі впали трупом. Виявилося, що вони всі згинули від елєктричного струму. Урваний антеновий дріт лежав на незабезпечених іззовні елєктричних проводах на даху й на залізній сітці огорожі так, що все було навантажене смертельним струмом. Ґедалє Брандвайн згинув, тримаючи антеновий дріт у руці, його мати доторкнулася ринви, батько зачіпив за сітку огорожі. Вілля була вже в той час незамешкана. Останній льокатор зізнав, що коли він випровадився, то покликав монтера тамошньої елєктрівні, щоб він вилучив струм. Одначе монтер забрав тільки чисельник, а струму не вилучив. По Брандвайнах залишилося двоє малолітніх дітей (6 і 10-літні дівчата) тому визначений судом опікун зголосив скаргу проти власника елєктрівні у Бібрці Льва Урбанського, домагаючися 5.000 зол. відшкодування за моральну кривду і ренту для сиріт по 30 зол. місячно. Цю справу розглядає тепер цивільний суд, бо карний суд уморив справу, тому, що не міг рішитися, чи траґічна подія трапилася внаслідок необережности каригідного занедбання елєктрівні чи може фатального збігу обставин.
Наради над автономією для Карпатської України.
БУДАПЕШТ, ATЕ. У найближчих днях прем. Телєкі приступить до розмов з провідниками партій на тему автономії для Карпатської України. Заки він предложить законопроєкт про автономію парляментові, хоче узгіднити його з партіями. Цим способом прем. Телєкі хоче підкреслити, що він привязує до тої справи велике значіння.
Радієвий заклик реґента Гортія до карпатських українців.
У вівторок рано будапештенська радіoвисильня передала промову реґента Гортія до карпатських українців по мадярськи та по українськи. Він взивав карпатських українців заперестати проливу крови та зложити зброю, запевнюючи, що Карпатська Україна під мадярським володінням дістане широку автономію, якої не мала під Чехією. У цій промові Горті уживав назви Карпатська Україна. Очевидно, цього виступу мадярського радія не треба брати поважно.
Мадяри висилають полонених чехів з Карпатської України.
УЖГОРОД. ПАТ. Мадярська влада відставила до словацького кордону 300 чеських старшин та вояків, що їx взяли мадяри в полон у Карпатській Україні.
В Австрії вже видають товщі лиш на картки.
ВІДЕНЬ, ПАТ. Від 1. квітня населення Австрії могтиме купувати товщі лиш на картки. В Австрії вже введено спеціяльний податок, т. зв. "бірґерштоєр", який до тепер обовязував лише в Німеччині.
Президент Франції виїхав до Льондону.
ПАРИЖ. ПАТ. През. Лєбрен виїхав з жінкою з Парижа спеціяльним поїздом до Льондону.
Президентові товаришать: мін. Бонне, ґен. секретар цивільного кабінету ґен. Брахонів, директор кабінету міністра закордонних справ Броссе, командор Кранц та підполк. Тассен. Президентовій товаришить ґенералова Браконіє та пані Льоз.
Французи приготовані на німецько-італійську офензиву.
ПАРИЖ, ПАТ. У париських колах помітне почуття безпосередньої німецької загрози. Негайно після анексії Чехії французька опінія трактувала цю подію як наскрізь льокальну. Неспокій викликало щойно устійнення протекторату та зокрема господарський натиск Німеччини на Румунію.
Французька опінія боїться, що Німеччина приступила до великої протифранцузької акції, при якій на перше місце висунулись би італійські кольоніяльні домагання.
Французькі безробітні мусітимуть працювати у воєннім промислі.
ПАРИЖ. ПАТ. Як подають офіційно, у Парижі появився декрет, на основі якого кожний зареєстрований безробітний має обовязок приняти всяку працю у підприємстві оборонного промислу, яку запропонує йому державний уряд посередництва праці, без огляду на те, в якій місцевости прийдеться працювати. Безробітний, який не послухав, тратить запомогу на рік.
Міжнародна бригада вимордувала цілий персонал шпиталю.
БАРСЕЛЬОНА. ПАТ. У катальонській місцевости Віллясакра найдено тіла 3-ох лікарів, 6-ох санітарок, фельчерів, санітарів і т. п. — разом 23-ох осіб, які становили персонал місцевого шпиталю. Розстріляли їx вояки міжнародньої бригади — мабуть за те, що вони не хотіли евакувати шпиталю.
(«Діло», ч. 66)
23.03.2014