Полїтична корупция.

Афера пос. Швіги відхилила край заслони, якою закрите перед очима загалу явище, що творить на жаль полїтичну систему правлїня в нашій державі і має за собою — коли не сягати далї — що найменше столїтню традицию, традицию з часів Метернїха, який устами купленого для себе здібного публіциста Ґенца голосив, що корупция є одним з конечних способів правлїня.

І афера пос. Швіги показала, що традиция Метернїха цвите й до нинїшних днїв та що Метернїхівський публїцист має духових потомків навіть в тих полїтичних кругах, які виступають як принципіяльні противники не то Метернїхівського, але й сучасного режіму.

Подумати тільки: один з найвизначнїйших провідників партиї, яка на своїм прапорі виписала з одної сторони здїйсненє чеського державного права, а з другої перебудову полїтичного устрою держави в напрямі социялїстичних змагань, — таку власне проґраму має партия чеських національних социялїстів, до якої належав пос. Швіга, — провідник такої партиї є платним конфідентом поліциї!

Коли перед кількома роками відкрито зраду Азева, голови терористичної орґанїзації партиї росийських социялїстів-революціонерів, весь сьвіт вжахнув ся, що така зрада можлива. А тимчасом афера пос. Швіга показує, що Азевщина не таке вже незвичайне полїтичне явище та що ріжниця прим. між ролею Азева і пос. Швіги більше квантитативна, нїж квалїтативна.

Звичайно привикли думати, що правительству потрібні конфіденти тільки на те, щоб доносили йому, що дієть ся в кругах ворожих йому партий. І тому в конституційних державах, де партийно-полїтичне житє не ховаєть ся в нелєґальні підземеля, видаєть ся на перший вид дивним, по що властиво правительство оплачує своїх конфідентів, що цікавого можуть вона йому донести.

Та в дїйсности доношенє про факти партийно-полїтичного житя є тільки одною з функций оплачуваних правительством конфідентів, і то при тім функциєю хоч і важною, то все таки доволї підрядною, яку доручуєть ся коми-будь і за яку платить ся не такі вже великі суми.

Багато важнійше значінє для правительства має позитивна дїяльність його конфідентів в области партийно-полїтичного житя, і для ceї ціли, як учить досьвід, стараєть ся воно позискати для себе не кого-будь, а найвизначнійших партийних дїячів, яких слово рішає про дїяльність партиї.

Ще перед здемаскованєм пос. Швіги помістив з приводу афери Длуґош Стапінський в праській Union влучні виводи про ту австрийську систему правлїня при помочи корупциї бувший чеський посол Штернберґ. В тих своїх виводах вказує він на те, що австрийське правительство навіть для осягненя добрих цілий послугуєть ся корупциєю. Корупциєю усувало воно трудности, які зустрічало при заведеню загального, рівного, безпосередного і тайного виборчого права до парляменту. Корупциєю — так поясняв Штернберґ аферу Длуґош-Стапінський — старало ся правительство прочистити шлях до національної угоди в Галичинї і тому в ціли позисканя Стапінського для угодового бльоку сипнуло грішми для партиї людовців.

За причину сеї корупциї подає Штернберґ "mildes Regiment", яким хочуть відзначати ся міродатні круги держава: замість бороти ся з трудностями, які зустрічає їх правлїнє, замість ломити їx, вони усувають їх корупциєю, купованєм партийно-полїтичних провідників для своїх цілий.

Та не тільки "mildes Regiment" є причиною корупциї. Одною з причин її є також змаганє виконуючи полїтичну власть, вдержати як найдовше в своїх руках власть, як також ті відносини, які є підставою їх власти. Дуже докладно можна се прослїдити на партиї людовців. Осьвідомивши селянську масу, партия стала полїтичною силою, яка могла заважити на еволюциї полїтичних і социяльних відносин в краю, а також на відносинах в парляментї. З природи річи означало би се полїтичні й социяльні реформи в дусї партійної проґрами і в інтересї тої селянської маси, якої речником була партия. Та замість сього, користи, які мав принести зріст полїтичної сали партиї цілій суспільній верстві, перемінено на користи для партийних провідників, роблячи їx за ціну тих користий оборонцями дотеперішного режіму. Зі становища тих, що мають власть, се очевидно вигіднійше й дешевше.

І так найважнїйшою цілю полїтичної корупциї є настроюванє партийно-полїтичних провідників в напрямі, вигіднім для правительства та його полїтики — на те, щоб вони в тім напрямі вели свої партиї.

Афера пос. Швіги відкрила тільки край заслони, за якою сховані тайни правлїня при помочи полїтичної корупциї, але вже й сього досить, щоби пригадати суспільности ту систему. Кажемо: пригадати, бо прояви тої системи бачимо ми дуже часто в найріжнороднійших формах, тільки не все в таких ярких, як отсе тепер.

Розставляє ся система корупциї свої сїти по цілій державі, в кождім краю і в кождім народї можемо знайти її слїди. Прибирає вона найріжнороднїйші форми: від безпосередного купованя людий грішми переходячи в разї потреби до більш делікатних, менше замітних і буцімто чистих способів, як особисті відзначеня й достоїнства, материяльні користи в формі посад, підпомог, позичок, субвенціонованє орґанів преси і т д. і т. д.

І на жаль відграває вона велику ролю в полїтиці, при чім — з особливим болем ствердити се треба — не обминула й нашого народу.

Незабаром появлять ся на сьвіт документи, які принесуть наглядні докази, що в нашім національно-полїтичнім занепадї 1870-их і слідуючих років, коли то полїтичну керму в нашім народї мали старі москвофіли, чималу ролю відгравала та корупцийна система правительства. Тї самі москвофіли, які ціле своє істнованє завдячують корупццйній системі росийського правительства, так само підлягали корупцийним впливам міродатних австрийських кругів.

А від часу банкротства "нової ери" аж до наших днїв на очах нашої суспільности лишаєть ся як плід тої системи відомий полїтичний напрям, який виступав уже під ріжними партийно-полїтичними прапорами, плачений за свої услуги полїтиці тих, що мають власть в краю, ріжними способами, як здобуванє для репрезентантів того напряму мандатів, надїлюванє їx відзначенями, достоїнствами, посадами, синекурами і субвенциями, субвенціонованє їx орґану, протеґованє їx однодумців і т. д., — все в тій ціли, щоб поборювати українську національну полїтику в її змаганях до перебудови правно полїтичного устрою краю й держави в напрямі наших основних національно-полїтичних домагань.

Тепер, коли з виборчою реформою до сойму наш нарід входить в нову фазу полїтичного житя, не може бути сумніву, що інтересовані круги докладатимуть усїх заходів, щоб ту корупцийну систему примінити до нашого народа в збільшених розмірах. А примір Швіги доказує, що перед примінюванєм сеї системи не здержують інтересованих кругів нїякі партийні границі. І тому вважаємо за потрібне звернути ся до цілого нашого загалу словами остороги. Перша річ — не впускати в наш національно-полїтичний табор партий і людий, яких дотеперішна дїяльність служить доказом, що вони — плід корупцийної системи. Далї — нехай кождий, до кого корупцийна система приступила би з своїми покусами, тямить, що приходить час, коли найбільша тайна в сїй области перестає бути тайною. Як не в сучасности, то в будучности записки, архіви, око історика відкриють все і покриють вічною ганьбою імена тих, що поважили ся би бути знарядом корупцийної системи. В кінци — стояти на сторожі, щоб користи, які нашому народови має принести скріпленє полїтичної сили через соймову виборчу реформу, не підмінено користями, які з управненями народу не мали би нічого спільного і були би одними з способів — хоч би й як делікатної — корупциї.

Очевидно, наша полїтична тактика залежати буде від кождочасних обставин. Можна стояти на державнім становищи і рівночасно вести як найострійшу боротьбу проти даного правительства. Що більше, можна навіть підпирати правительство і рівночасно зберегти повну незалежність супроти нього. Ходить о се, щоб кождочасна тактика була випливом такого чи иншого розуміня потреб народу, а не результатом зовнїшних впливів на полїтично-партийне житє.

Примір сусїдної Буковини, де полїтична корупция здеморалїзувала й довела до важкої крізи все полїтичне житє, без ріжниці національностий і партий, примір подїй у польськім полїтичнім таборі, примір крізи, яку переходять в звязку з аферою пос. Швіги чеські партиї, повинен вплинути відстрашаючо як уже не на той — на щастє нечисленний і безвпливовий — гурток, який своє полїтичне істнованє завдячує корупцийній системі, то в кождім разї в превенцийних цілях на наш доси корупцією не діткнений загал. Як доси, так і на будуче наш національний прапор повинні нести чесні й чисті руки.

[Дїло]