Як Twitter створює громадську думку?

Чим більше люди діляться своїми поглядами в соціальній мережі, тим більше впливають на формування громадської думки загалом. Цьому процесові властива своя динаміка, яку вивчили китайські дослідники на прикладі повідомлень в мережі Twitter. Науковці помітили правило формування суспільної думки: нові погляди, що домінують у Twitter'і, закріплюються швидко, а змінити їх – дуже складно. Також чимало користувачів прагнуть впливати на інших, але дуже рідко зізнаються, що їхня власна думка змінилася під чужим впливом, – повідомляють дослідники в журналі Chaos – Journal of Nonlinear Science. Їхні висновки можуть пояснити політикам чи рекламодавцям, чому деякі соціальна медіа-кампанії зазнають невдачі.

 

 

 

 

 Громадська думка щодо трьох тем - iPhone4, Blackberry і IPad 2 - з часом стабілізувалася на постійному рівні. Найбільші коливання спостерігались впродовж перших 10-20 годин.

 

 

«Як тільки громадська думка Twitter-користувачів закріплюється, змінити її стає дуже складно», – говорить Фей Сюн з Транспортного університету Пекіна. Разом з колегою Юн Лю він пильно проаналізував 6 мільйонів англомовних Twitter-повідомлень, опублікованих у першій половині 2011 року.

Тобто, вони дослідили тексти, що складаються зі 140-символів, на наявність різних ключових слів, зокрема «IPhone 4», «Blackberry» і «IPad 2». Потім науковці визначили, чи думка про певний продукт позитивна чи негативна.

 

При нанесенні даних на часову вісь дослідники з'ясували, що погляди на новий продукт спочатку сильно коливаються, але в перші 10-20 годин відбувається формування стійкої думки, яка займає позицію панівної впродовж тривалого часу.

 

Це не означає, що зникають усі контраргументи, але співвідношення плюсів і мінусів залишається в значній мірі однаковим – аж доки не з’являється нова інформація.

 

Стабільність переконань пов’язана ще й з тим, що після перших декількох годин або днів кількість твітів на певну тему різко зменшується. Важливим, на думку Сюн і Лю, є замість абсолютної кількості повідомлень називати відсоткову кореляцію аргументів «за» і «проти» продукту: «Більше 10 тисяч користувачів надсилають тільки один твіт на певну тему, але деякі ентуазіасти коментують та обговорюють продукт в понад 100 повідомленнях».

 

Так, думка про «Blackberry» з самого початку була стабільною, що вказує на малий інтерес до продукту, можливо, через те, що тема вже застаріла. Обговорення «IPhone 4» спочатку не дійшло до спільного знаменника, натомість «IPad 2» швидко отримав високі оцінки. І з часом обидва рейтинги зависли на певному рівні. Цей результат наводить учених на думку, що виробник обох продуктів має лояльних фанатів.

 

Сильні початкові флуктуації вказують на те, що Twitter є інструментом формування громадської думки для непоінформаваних осіб чи для тих, хто ще не визначився зі ставленням до проблеми. З часом, однак, вплив і масштаб однієї з груп – прихильників чи скептиків – ростуть, інша група натомість втрачає позиції.

 

Набагато рідше, ніж арґументи «за» і «проти», можна з'ясувати, чи хтось насправді змінив свою думку. Сюн та Лю припускають: це пов'язано з тим, що не всі користувачі в повідомленнях відтворюють увесь процес формування власної думки та рідко пересилають новини одне одному. Проте меншість виражає свою думку непропорційно часто та оперує великою кількістю даних, що створює враження достовірної картини подій.

 

Вчені аналізували твіти 2011 року. Хоча відтоді кількість інтернет-користувачів значно зросло, дослідники отримали  результат дуже подібний до того, який очікували. Новий алгоритм можна краще проаналізувати й сьогодні. За словами команди науковців, сьогодні Twitter має близько 241 млн. користувачів по всьому світу, які щодня публікують близько 500 мільйонів повідомлень.


Зреферувала Соломія Кривенко 

22.03.2014