10 березня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Чистість раси.
Відгуки дня – фейлетон.
Арештували п. Іванну Блажевичеву. Дня 4. березня ц. р. арештували в Тернополі на вулиці п. Іванну Блажкевичеву, на хвилину перед її виїздом у кооперативних справах на село і зараз таки того самого дня відставили її до судових арештів у Тернополі. П. Блажкевичеву арештували зі ст. 120 кк під замітом, що на передвиборчій нараді в Денисові мала переводити приречення, що всі виборці підуть голосувати на українську листу кандидатів. У звязку з цією справою поліція з Яструбової арештувала цілий український виборчий комітет у Денисові та переводить доходження.
Арештування п. Блажкевичевої, яка щойно перед кількома тижнями вийшла з лічниці, де лікувалась по відомих подіях у Денисові, викликало в Тернопільщині величезне вражіння.
Загальні Збори Т-ва Охорони Льокаторів і Субльокаторів у Львові. В четвер 16. ц. м. відбудуться у великій салі при вул. Бурлярда 5 загальні збори Т-ва Охорони Льокаторів і Субльокаторів із звичайним порядком нарад. Початок зборів у год. 6. вечором, на випадок недостачі відповідної кількости присутніх, збори відбудуться годину пізніше.
Нові роди папіросок. Польський тютюновий монополь випустить небавом два нові роди папіросок, а саме папіроски з туткою під назвою "дамес-фільтр", які матимуть фільтр із лініни та папіроски без тутки "балтик", які матимуть теж фільтр із спеціяльно спрепарованої вати. Нові папіроски робитимуть із кращих сорт орієнтального й балканського тютюну.
Власник фікційних пресових агенцій. Не лицювало маґістрові права Іґнацові Салямонові Салєрові братися до якоїсь важкої праці й тому він зробив себе співвласником фікційних львівських пресових аґенцій. Найгірше на його пресовому підприємстві вийшла катовицька фірма "Гаґа", яка віддала Салєрові до комісової продажі часописи, а Солєр заінкасованих грошей не віддав, тільки присвоїв собі. За спроневірення 1200 зол. обвинувачує віцепрокуратор.
Зміна адреси Музею ВБУ. Музей Визвольної Боротьби України у Празі з початком цього року перепровадився з нанятого помешкання у свій власний Український Дім, придбаний для Музею за жертви українського громадянства. З цієї причини Музей просить надсилати надалі всю кореспонденцію й посилки на його нову адресу. Зокрема Музей просить всі редакції та видавництва перевести на цю адресу висилку всіх їхніх видань. Нова адреса Музею ВБУ: Ukrainske Museum, Praha-Nusle II., Horymirova 6. Czecho-Slovakia.
Обовязкові табори пpaці для матуристів. Цього року введуть уперше обовязкові табори праці для матуристів. Учнів другої ліцеальної кляси, які у квітні або травні зложать матуру приділять до таборів праці, які триватимуть к. 6 тижнів, щоб абсольвенти середніх шкіл мали ще змогу підготовитися до конкурсових вступних іспитів в університетах і політехніках.
Буджет міста Львова. У львівському маґістраті підчас нарад над буджетовим прелімінарем на 1939/40. р. виголосив промову през. міста Островський, який заявив, що довги міста зменшилися за минулих 5 літ на 1,857.000 зол. Чисте майно міста, обчислене за минулих 4 роки, значить до березня 1938 р. збільшилося на 15.167.000 зол., значить, до загальної суми 186,033.000 зол. Вартість збудованих доріг, не зачислених до майна, піднеслася на 8 міліонів золотих. Прелімінар замикає сума 30 і пів міліона зол., в чому звичайні видатки дають суму 17,460.000 зол., інвестиції 13,000.000 зол. На консервацію доріг призначено 1,013.000 зол.
Дбайливість для народньої творчости.
Час до часу появляються у пресі статті в справі підтримування народньої культури з yсіми її надбаннями. Досить хаотично виглядає у нас знання давнішого культурного, господарського і суспільного життя села і міста. Теперішні спостереженя наші теж не надто багаті. Тяжко буде будувати нашим наслідникам нове життя на давніх зразках.
Дуже спішно заникає у нас те, з чого складається народна культура. Минаються народні одяги, вишивки, стиль у будівництві, прикрашування і виріб ріжних предметів, уживаних у святочному і буденному житті. Заникають обряди: весілля, вечорниці, запусти, обжинки, святоіванські вінки, колядки, щедрівки, голосіння зa померлими. Багате було колись лікування зелами, заговорювання чи зашіптування, цікаві були страви, печиво з прикрасами.
Мусимо пояснити, чому цю статтейку даємо на "Жіночій Сторінці". Знаємо, що справами народньої культури повинні займатися передовсім учені. Вони це роблять. Але мали ми і маємо жінок, які в цій ділянці віддали науці прислугу. Хочби згадати Олену Косачеву з її збіркою вишивок і меріжок, членів "Клюбу Русинок" з альбомом вишивок Галичини, п-і Кульчицькі з Перемишля з їхніми збірками з Гуцульщини і хистом приспособити народнї мотиви у ріжних ділянках мистецтва.
Окреме місце має теж п-і Ольга Тишинська-Бачинська зі Стрия зі своїми незвичайно вартісними збірками вишивок Галичини і Буковини. Тихо і незамітно виховує вона довкола себе молодь з міста і сіл в культі для чистого народнього мистецтва. У кооперативі "Народне Мистецтво" працюють теж самі жінки над тим, щоб внести народне мистецтво дo обстанови дому та церкви, пристосувати його до модерних стилевих одягів. Чи це мережка, вироби із дерева чи кераміка.
Покази народньої ноші уладжувані теж головно заходом жінок. А вже на селі, то жінка є мистцем не тільки в ділянці одягів, вишивок і ткання, але теж як творець писанок, кераміки. А народні, обрядові і любовні пісні, колядки, голосіння — все це повстало виспіване жіночим серцем на радощах і горюванню.
Багато можемо зробити для підтриму народньої культури, хоч може час спізнений. Нашим завданням буде не тільки рятувати те, що пропадає, але творити на давніх нові цінности. Треба слідкувати за тим, що нарід творить нового. Нпр. повоєнні пісні, новітні коляди, писанки з новими взорами. Виховуймо наших дітей у зрозумінні народніх цінностей, так як це робить Мати Севериня в ґімназії СС. Василіянок — і наші сусідки.
Станьмо всі до цієї праці разом з нашими сестрами селянками і мішанками. Дбаймо за курси, де фахові люди сказали б нащо треба звертати увагу, вчімся списувати пісні та обряди. Вживаймося і вчуваймося в народню душу. Використовуймо кожну нагоду, яку дає нам життя. Але зробім теж одне застереження, як не треба робити. Ось малий приклад:
Маленька церковця в Яворівщині. Всі жінки і дівчата зодягнені в фабричні речі. Дві господині в яворівських бавницях на голові, шорцах і вишиваних біленьких хустинах. На бавницях прегарні узори. Маленьке дівчатко — єдине в цілій церкві прибране по народньому, притулилося до мами. А зірочки на хустинці немов мерехтять від церковних свічок. Як з давнього світу прийшли вони в гостину. Хоч який скромний і небагатий яворівський одяг — таки свій. В тій самій церковці на вівтарі скатерть. Шита ґердановим узором з якоїсь почтівки. Преріжні коліри мов сваряться зі собою, незгармонізовані і погані. Швайцарський гапт викінчує скатерть. Мимоволі зір звернувся на бавницю господині. Як чудово був би він прикрасив божий вівтар!
Звідки йдуть такі погані узори в село? Від дівчат, які заняті в місті, учительок-садівничок, на жаль і інтеліґенток, які не знають, що вони самі вбивають рідне мистецтво. Якжеж можна давати там, де творчість народу вміла як не можна ліпше пробрати одяг і вишивку — узори без стилю? Або давати нізінну вишивку в Яворівщині, Бойківщині, або Поділлі — там де є свої? Так, як у пісні кожне змінене слово відбирає зміст і красу, так у вишивці зміна колірів відбирає всю принаду.
Помагаймо рятувати народню культуру у всіх її ділянках. Вона має повне право заняти почесне місце в ряді творчости культурних народів. Одначе шануймо ініціятиву народу і не вносім своєї там, де цього не треба.
І. Д.
Бродій покидає політику...
БУДАПЕШТ, ПАТ. Бродій заявив у інтервю представникові "Пестер Льойду", що він покищо покидає політичне життя, бо хоче відпочати у повнім спокою. Він опрацьовує книжку про історію Закарпаття, яку видасть небавом.
На питання політичного характеру Бродій не відповів, мовляв: він залишився громадянином Чехо-Словаччини.
Бритійський протест у Токіо.
ЛЬОНДОН, ATE. Бритійський уряд другий раз запротестував проти того, що японці окружили кільчастим дротом брит. концесію у Тієнтсіні. Рівночасно виконав подібний демарш французький амбасадор.
Кровава сутичка американської поліції з комуністами.
У Льос Анджельос мала виголосити відчит католицька сестра милосердя, яка 2 роки була в еспанській нац. армії. Комуністи старалися не допустити до відчиту, поліція виступила проти них, уживаючи слізних ґазів.
Румунський касаційний трибунал відкинув жидівську скаргу.
ЧЕРНІВЦІ, ПАТ. Деякі жидівські адвокати виступили проти закону про ревізію громадянства жидів, мовляв: вона незгідна з конституцією. Найвищий касаційний трибунал відкинув цю скаргу.
(«Діло», ч.54)
___________________________________
11 березня 1939 р.
У Львові подешевіє елєктричний струм на 3 сот. Львівський маґістрат рішив обнизити від 1. квітня ц. р. ціну достави елєктричного струму на 3 сот. за 1 кільоватгодину. Досі одна кільоватгодина коштувала 63 сот., отже тепер коштуватиме тільки 60 сот.
Справжня березнева погода. В середу й четвер 8. і 9. ц. м. панувала у Львові справжня березнева погода. Спершу падав дощ, відтак сніг, який перейшов у заметіль, щоб за хвилинку щезнути з вулиць, залишаючи тільки славне вже у Львові болото. Все те чергувалося з гарною соняшною погодою. В четвер у ночі взяв приморозок, землю припорошив сніг і ранком побачили львовяни новий наклад зими, який у передполудневих годинах знову перемінився на весну.
Львівська хроніка. До мешкання Кляри Лєшієр при Марійській площі 5 вломилися злодії і вкрали ґардеробу вартости 400 зол. — Зі складу заліза Льолі Ґрадз (Полтвяна) вкрали злодії залізних товарів на 300 зол. — У камяниці Гірша Вінтера при вул. Костельній 1 зарисувалися стіни з мешкання. Із загроженої частини дому дельожували мешканців. — Шофер Дамян Яремко їхав так нещасливо таксівкою через вул. Пілсудського, що на розі тієї вулиці наїхав на мур камяниці, ушкодив муp і знищив авто. — На площі Марійській к. гостинниці Жоржа появилася зовсім нага жінка, якою була, як відтак поліція ствердила, 32-літня умово хора Ольга Бахна. Нага жінка викликала на вулиці між прохожими сензаію та одночасно паніку. Божевільну забрала поліція до міських арештів, прикривши її на швидку руку якимсь плащем. — Поліція арештувала Івана Карпу, "Янка Музиканта", який на вулицях нападав на самітних жінок і під загрозою ножа грабував їм торбинки, дорогоцінности і гроші. Ограбленим жінкам говорив на прощання "іти спокійно", якби хтось пошкодовану зачіпив, вона мала сказати, що "справу вже поладнав Каролько".
З викладової салі. Два реферати в 125-і роковини уродин Шевченка.
Дня 8. березня ц. р. Товариство наукових викладів ім. П. Могили у Львові владило виклад з приводу 125. роковин народин Шевченка. Були два реферати: В першому голова Т-ва д-р Д. Лукіянович дуже ясно й доступно, з використанням усієї літератури, змалював стан дотеперішніх студій над формальним боком творчости Шевченка (віршування, стилістика, мова і т. д.) і доторкнувся справи Шевченківських святкувань та їх значіння для нашого народу. У другому — д-р В. Лев дав спробу характеристики мови Шевченка, як основника нової літературної української мови. У загальній частині свого реферату прелєґент схарактеризував українську мову нової доби, перед Шевченком і далі спинився докладніше над деякими питаннями Шевченкової мови: правопису поета (який ріжні видавці змінювали, при чому змінюючи і форми, а то й вислови, ніби то "очищуючи мову"....), Шевченкової лєксики (на основі т. зв. "Чигиринського Кобзаря"), при чому порушив такі справи: народня опінія в Шевченковій лєксиці, архаїзми, здрібнілі слова, прикметники у функції епітетів, дієслова й деякі стилістичні прикмети Шевченкової мови.
Ясно, що про мову Шевченка в одному, навіть і двогодинному рефераті, при теперішніх студіях Шевченкознавства, коли ще до того не маємо канонізованого тексту Шевченкових творів, сказати щось загальне важко. Такий реферат мусіли би попередити докладні моноґрафічні студії над Шевченковою мовою (деякі з них і назвав у свому рефераті д-р Лукіянович). Тимто й добре, що д-р Лев для свого популярно-наукового викладу вибрав деякі вибрані питання, які освітливав цитатами.
Цим разом саля була повна. Гості нагородили прелєґентів рясними оплесками.
Ґен. Франко чекає на вислід війни червоних з червоними.
Вуличні бої у Мадриді.
МАДРИД. ПАТ. В середу вечором положення в Мадриді дуже поправилося і запанував до деякої міри спокій. Причинився до цього своїм посередництвом полк. Ортеґа, що хоч комуніст зголосився до послуг Ради Народньої Оборони. В пізних вечірніх годинах місто мало зовсім нормальний вигляд, тільки у віддалених від центру дільницях траплялися сутички.
В четвер рано почалися знову бої. Рада Народньої Оборони, яка досі послуговувалася гуманітарними методами у поборюванні бунту, мусіла — як твердить "Уніон-Радіо" — вхопитися гостріших засобів, щоб утримати спокій у Мадриді. Всі виходи у Мадриді обсаджені військом ґен. Міяхи.
У Валєнсії спокій. Рада Народньої Оборони опанувала положення і перевела численні арештування.
Комуністичний революційний комітет.
Комуністичним бунтом проти Ради Народньої Оборони і ґен. Міяхи кермує Комуністичний Революційний Комітет, у проводі якого стоїть Фелікс Монтіель, б. делєґат в уряді праці та пропаґанди. В цілій низці місцевостей, де комуністи здобули владу, зорґанізовано вояцькі та робітничі ради.
Мадридська радіостація проголосила в пополудневих годинах у четвер, що військо ґен. Міяхи здушило комуністичне повстання у всіх провінціяльних містах. Тільки в Кудад Роаль та в кітловині Пуерте Лляно комуністи ще втримуються. Боротьба триває.
Драконські засоби проти комуністів.
БІЛЬБАО. ПАТ. З Мадриду повідомляють: Полк. Казадо виголосив через радіо промову в імені Ради Народньої Оборони. Промовець заповів, що Рада Оборони вжиє драконських засобів супроти комуністів. Вечором відділи ґен. Міяхи почали наступ на осередки опору комуністів. У бою вживали ручних гранатів, скорострілів та полевої артилєрії. Вечором проголошено комунікат, що в південній частині Мадриду переламано опір комуністів. Військо ґен. Міяхи взяло до неволі 1.400 противників.
Ґен. Франко упоминається за кораблі.
БУРҐОС. ПАТ. З Орану повідомляють, що туди приїхав від еспанського національного уряду командор Пуна, щоб вести переговори у справі еспанських кораблів, які схоронилися до Орану і Бізерти. По думці уряду в Бурґос ці кораблі треба звернути ґен. Франко на підставі міжнароднього права. З другого боку є вістки, що французька влада почала роззброювати згадані кораблі.
Клопоти з еспанськими втікачами. Чи Неґpiн і Дель Вайо залишаться у Франції.
ПАРИЖ. ПАТ. Французький уряд далі робить заходи, щоб якось розвязати проблєму еспанських утікачів. У пятницю рада міністрів вирішить справу побуту у Франції Неґріна і Дель Вайо. В четвер рано французька влада заборонила еспанським утікачам перебувати в Парижі та його найближчих околицях.
Ніхто не хоче їx прийняти.
ПАРИЖ. ПАТ. Французьке міністерство закордонних справ звернулося до урядів Бразилії, Арґентини, Чілє, Уруґваю, Перу, Венезуелі, Куби, Мексику, Колюмбії і Канади з проханням, щоб вони впустили на свої території якийсь континґент еспанських утікачів. Уряди Бразилії, Арґентини, Канади і Куби відмовилися покликуючися на безробіття у їх державах. Арґентинський уряд заявив, що готов вислати до Франції харчеві припаси для еспанських утікачів. Інші уряди відповіли, що могли би впустити на свої території тільки дуже невеличке число втікачів і то при дуже докладній селєкції. Кандидатами на виїзд могли би бути єдино хліборобські робітники.
(«Діло», ч.55)
___________________________________
12 березня 1939 р.
Ярослав Гординський. Участь галичан у Шевченкознавстві.
Альманах Євгена Гребінки "Ластівка" 1841 був першою книжкою, що познайомила галичан (українську трійцю) із деякими творами Тараса Шевченка. Але аж Чигиринський "Кобзар" 1844 р. дав галичанам поезії з першого "Кобзаря", що все ж полишились ще довго майже невідомі в Галичині.
Іван Брик. "Просвіта" і культ Шевченка.
І досі треба вірити словам-споминові пок. проф. Ф. Свистуна, що навесну 1862 р. львівський купець Михайло Димет, пізніший член Виділу Просвіти, привіз із Києва більшу кількість українських творів, між ними й поезії Шевченка, а разом із тим і світлини кращих українських письменників… Дехто згадує, що М. Димет привіз Кобзарі за спонукою тодішнього студента теольоґії Данила Танячкевича. Та це не важне. Досить, що привіз.
До Шевченкової смерти 1861. р. знали про нього в Галичині дуже мало, і тільки вибранцям долі, та й то припадково, вдалося мати в руках його друковані вірші. Мав їx у руках 1842. р. Маркіян Шашкевич, але тільки ті, що були видруковані у Гребінчиній "Ластівці", Яків Головацький мав уже і "Чигиринського Кобзаря" і "Гайдамаки", друковані в Петербурзі 1844. р.
К. Студинський. На Тарасовій могилі.
Дня 10. червня 1887 р. я зложив матуру в академічній ґімназії у Львові, а при кінці того самого місяця запросив мене мій дядько Вол. Качала до Києва. Вмить я постарався за пашпорт, і коли не помиляюся, дня 10. липня був уже в золотоверхому Києві, де перебув майже два місяці.
Хоч був це час ферій, я познайомився коли не з молоддю, то із старшими українськими громадами, Павлом Житецьким, Миколою Лисенком і Олександром Кониським. Два перші були моїми знаменитими провідниками по Києві, а десь дня 5-го серпня заявив мені Лисенко, що їде на Шевченкову могилу і забере мене з собою.
Василь Сімович. Шевченко на Буковині.
Перше знайомство з творчістю Шевченка на Буковині звязане з невеличким гуртком молодих людей, родом із Галичини, що мали такий великий вплив на Федьковича. Ще до смерти Шевченка і Кость Горбяль і Льонґін Лукашевич познайомилися були з поетом із ляйпцігського видання його творів (1859), і через свойого приятеля Антона Кобилянського, тодішнього студента богословського православного ліцею в Чернівцях ця невеличка збірка шевченкових творів ("Neue Gedichte von Puschkіn und Schefftchenko") сколихнула молодими семинаристами.
Галактіон Чіпка. Перша стріча.
Відгуки дня — фейлетон.
Українці Сокаля зрезиґнували з виборів. Український Виборчий Комітет Сокаля рішив не брати участи у виборах до міської самоуправи 12. ц. м. з уваги на виборчі практики, супроти яких українські виборці зовсім безсильні. Між іншим виборча комісія уневажнила у 3 округах українські листи тому, що мовляв Іван — Ян, Петро і Пйотр — це всі зовсім окремі особи. Багато виборців зовсім не поміщено у списах, при чому реклямації нічого не помагали.
Львівська хроніка. Поліція арештувала в алеї Фоша 35-літнього Маріяна Помновського, коли він намагався вломитись до кіоску Ф. Немчик. Поліція підозріває, що Помновський був спричинником недавніх вломів у середмістю. — Робітникові у тартаку Черського й Якимовича за Зеленою рогачкою упав на жолудок важкий кругляк, від чого нещасному робітникові трісли кишки. — Шофер Олександер Ільницький потрунув таксівкою 8-літню Салю Голєндер, яка зломила собі при цьому руку. — У "трійці" вкрав якийсь невідомий "спец" від кишені Михайлові Андроховичеві калитку із 30 зол. та з 11 купонами конверсійної позички. — На стрих адвоката д-ра Фроста при вул. Костельній вломилися злодії, які обловилися біллям вартости 400 зол.
Хороблива гарячка. Пишуть нам з одного прикордоного повіту: Наші села опанувала від осени минулого року якась справжня радіова гарячка. Всі купують радіоприймачі і при тому купують наосліп, де попало, щоб лиш купити. За радіоприймачі платять селяне тільки іноді солені гроші, але дістають теж густо-часто від ріжних спекулянтів-aґeнтiв старий, уживаний приймач, при тому ще й не конче доброї марки. Ця гарячка до деякої міри шкідлива, бо іноді читальні, чи інші сільські установи не мають відповідної бібліотеки, не передплачують часописів, зате витрачують гроші на тандитні радіоприймачі, при яких гайнують цілі години, замість використати час на корисну продуктивну працю. Таке гайнування дорогого часу наскрізь шкідливе, бо воно відтягає людей від правильної, буденної праці, на чому в першу чергу терплять наші установи.
Дрібні вісти.
Д-р Шахт, визначний німецький фінансіст, виїде при кінці березня до Індії у приватному характері.
У латвійському живці Кемпері почалися великі міжнародні шахові змагання з участю всіх найкращих латвійських шахістів і ряду визначних закордонних мистців.
Естонський міністр закордонних справ Сельтер поїде в другій половині березня до Будапешту, щоб передати реґентові Гортієві відзначення великим хрестом заслуги.
З Берліна виїхав дотеперішній румунський посол Діюварія, якого призначили амбасадором в Атенах.
День 13-го березня, як день перших роковин визволення Східної Мархії, буде святочним днем на терені цілої Австрії.
У Відні оснували німецько-італійське товариство.
Де Валєра виїхав у четвер вечором до Риму на коронацію Пія XII.
(«Діло», ч.56)
___________________________________
14 березня 1939 р.
Припинення діяльности читальні "Просвіти" в Каменоброді та арешти. Ч. Пол. 15/46/39 з 1. ІІІ. і на основі 16. арт. про товариства староство в Городку припинило діяльність читальні "Просвіти" в Каменоброді під замітом, що "члени управи читальні допустилися низки саботажевих та терористичних протидержавних учинків" і що "на орґанізаційних зборах читальні її члени розвивали політичну, суперечну зі статутом товариства акцію у звязку з теперішніми самоуправними виборами" та "цим загрозили безпеці, спокоєві та прилюдному порядкові". — Треба додати, що громадяни Каменоброду не хотіли заключити виборчого компромісу, з яким підійшов був до них війт збірної громади Біла Гора інж. Маріян Подворський. У звязку з виборами арештували ще 25. ІІ. таких громадян Каменоброду: Петра Помірчого, Івана Таратулу, Василя Чапельського і Омеляна Каву. Всі вони перебувають досі в судових арештах у Городку. — Від рішення про припинення читальні її члени внесли відклик до Воєвідства у Львові.
За нелегальний перехід на Закарпаття засудив самбірський суд Василя Лабича на 2 роки вязниці і Михайла Титора на 8 місяців.
Перед страйком нафтових робітників? На тлі боротьби за збірний договір для працівників нафтового промислу збори умових працівників нафтового промислу, що відбулися вчора у Львові, рішили приєднатись до страйку, який відбувається у Бориславщині, і розпочати цей страйк у понеділок 13. ц. м. Президія зборів перед вибухом страйку має ще раз переговорити з дирекціями окремих підприємств.
Львівська хроніка. Казимира Маркевич (Замарстинівська 104) напилась в самовбивчому намірі порядну порцію йодини. В шпиталі випомпували їй шлунок. — На Личаківській вулиці авто ч. 40831 потрунуло Богдана Стернюка і поранило його. — Арештували Петра Карабана у звязку з вломом до кіоску при вул. Фоша. — Зі шпитального подвіря втік учора нервово хорий Вольф Ребен.
Вибили шиби. В ночі з 5. на 6. ц. м. невідомі люди вибили всі шиби в домі лікаря д-ра Вол. Любінецького в Медиці, кандидата на радного з української листи.
Поліція наступом здобула ІІ. Дім Техніків та забрала зброї і вибухових матеріялів.
7 поліціянтів ранених, 86 студентів арештованих.
ВАРШАВА. ПАТ. Від довшого часу деякі гурти студентів проявляли на терені Львова не обчислиму та шкідливу діяльність, у висліді якої поранено чимало осіб. То змусило владу безпеки до рішучих кроків, щоб зліквідувати ці анархістичні прояви в академічною житті.
У висліді слідства устійнено, що в академічному домі (при вул. Лозінського), в домі медиків (при вул. Солодовій) та 11. домі техніків (при вул. Абрагамовичів) студенти зібрали для дальших злочинних цілей більшу скількість зброї, вибухових матеріялів і т. п. знаряддя нападу.
У звязку з тим в ночі з 10. на 11. ц. м. поліція приступила до ревізії у приявности ректора політехніки, прокуратора та слідчого судді.
В Домі Техніків поліція стрінула рішучий спротив студентів, які допустилися чинних напастей на поліціянтах; один поліціянт важко ранений, 2-ох легко, 4-ох потурбовано. Поліція мусіла вжити сили, щоби сфорсувати вхід. Студенти, атакуючи поліцію, здемолювали уладження дому техніків. Хід ревізій в академічному домі та в домі медиків був спокійний.
Підчас ревізії у всіх трьох домах найдено: 16 револьверів, 2 фльоберти, 13 ручних гранат, 34 кастети, 2 штилєти, 4 залізні дручки, 1 петарду, 14 палиць обкутих оловом, 43 жарівки наповнені газом та жручими рідинами, велику скількість сирівців до виробу вибухових матеріялів, 10 кг. нелєґальних летючок та 4 апарати, на яких відбивали ті летючки.
У звязку з вислідами ревізії арештовано 86 студентів — 46 з дому техніків та 40 з академічного дому. Поліція веде дальше слідство.
Чи новий чесько-німецький конфлікт?
Протичеські авдиції віденського радія.
Віденська радіовисильня й надалі надає протичеські авдиції у словацькій мові, в яких атакує гостро центральний праський уряд за його останні ходи. В неділю промовляв знову у віденській радіовисильні б. міністр Дурчанський, який закликав словаків до поготівля у вирішній хвилині, яка вже близько.
Чеський протест проти віденських авдицій.
ПРАГА. ПАТ. Чехословацький посол у Берліні д-р Мастин дістав доручення зголосити в німецькому уряді протест проти аґресивного становища віденської радіовисильні у звязку зі словацькими подіями.
Цей протест зголошено в суботу, проте в неділю віденська радіовисильня атакувала пруський уряд неменше аґресивно, як у суботу.
Протинімецькі виступи у Празі і в Брні.
"Дойче Нахріхтен Біро" подає у своїм радіовім комунікаті вістку, що словацького політичного діяча проф. Туку, якого арештувала чеська жандармерія в пятницю 10. ц. м. підчас транспорту до Чехії, убили. Потвердження цієї вістки нема.
У Празі напали чеські студенти на гурт німецьких студентів у каварні, счинили бійку, підчас якої важко поранили двох студентів німців і кількох лекше. Одному зі студентів німців удалося заалярмувати німців, які по якомусь часі звільнили німців із важкого положення.
У Брні чехи поздирали з домів німецькі національні прапори.
(«Діло», ч. 57)
___________________________________
15 березня 1939 р.
Загальні збори Т-ва "Музей Визвольної Боротьби України" в Празі.
Дня 18. лютого ц. р. відбулися річні загальні збори Т-ва "МВБУ" вперше у власній домівці Т-ва. Зборами проводив, за відсутністю через недугу заступника голови Т-ва проф. А. Яковлєва, член Т-ва проф. М. Славінський.
Унійний Інститут у Львові. У "Львівських Архиєпархіяльних Відомостях" за березень 1939. р. поміщено ерекційний розпорядок Ексц. Митрополита, яким він оснував Український Католицький Інститут Церковного Зєдинення ім. Митрополита Рутського у Львові.
Зі статуту довідуємося, що метою Інституту є "спомагати змагання над обєднанням Східніх Церков з Апостольським Престолом, щоб було одне стадо і один Пастир". Інститут здійснюватиме свою мету видаванням унійного журналу, популярних книжечок на унійні теми, влаштовуванням унійних зїздів, викладів, унійних тижнів, закладанням унійних гуртків по парохіях, спомаганням унійних станиць на унійних теренах, створенням унійного фонду і т. д. Членом Інституту може бути кожний українець-христіянин, як теж окремі гуртки й товариства. Обовязком членів є співпрацювати по вказівкам управи в ширенні унійної ідеї серед найширших кругів громадянства.
Скасували заборону фотоґрафувати та фільмувати у прикордонній смузі. У Станиславівському Воєвідському Деннику ч. 3. з 26. II. 1939 появився розпорядок станиславівського воєводи Ст. Ярецького, яким цілий терен прикордонної смуги станиславівського воєвідства вилучено зпід приписів §24. розпорядку Мін. Вн. Спр. з 21. І. 1937. Згідно з тим розпорядком не можна було без спеціяльного дозволу повітової адміністраційної влади мати фотоґрафічні та фільмові апарати і робити знимки на терені прикордонної смуги. Тепер треба мати спеціяльний дозвіл тільки на світлення чи фільмування військових, комунікаційних у почтових обєктів.
Зміна назв місцевостей. З днем 11-го березня ц. р. міністр внутрішних справ змінив німецькі назви місцевостей на польські: у львівському воєвідстві, повіт Городок: Бурґталь на Замчисько, Під Бурґталем на Підзамчисько, Нойгоф на Новий Угерський Двір, Збадинь-Куштенберґ на Збадинь-Малинівка, Вальдорф на Лісівці, Шенталь на Урочисько. В бобрецькому повіті: Реґфельд на Серики Малі. В добромильському повіті: Фалькенберґ на Соколів Добромильський, Розенбурґ на Радичівка. В любачівському повіті: Бурґав на Королівка, Райхав на Підлісся, Фельзендорф на Дубків, Фрайфельд на Ковалівка. У львівському повіті: Лінденфельд на Любянка, Дорнфельд на Добрянка, Розенберґ на Підзамче, Кальтвассер на Воля Конопницька. В дарницькому повіті: Дорнбах на Тарнавець Старий. У станиславівському воєвідстві воєвода poзпорядив зміну назв таких громад: у долинському повіті: Яммерсталь на Рівня, Гофнунґсав на Підлясся, Енґельсберґ на Ангелин (Анєлін). У калуському повіті: Уґарсталь на Теспово, Ляндестрой на Мазурів. У стрійському повіті: Пехесдорф на Кривець, Аннаберґ на Анівка, Феліцієнталь на Фелин, Карльсдорф на Каролин. У товмацькому повіті Сітаверівка на Ляцьке Нове. Розпорядок уже ввійшов у життя.
Виклади в університеті припинені. У звязку з недавніми подіями ректор львівського університету припинив виклади аж до відклику. Поліція перевела ревізію в домівці "Братньої Помочі" в політехніці та найшла там матеріял, за яким шукала, м. ін. 3 петарди та ручку ґранату. Крім того переведено ревізію в редакції "Слова Народового", в домівці "Стронніцтва Народового" та у кількох вшехпольських діячів. В понеділок від рана тривав в університеті, в політехніці та у ветеринарній академії страйк.
Голод у Скільщині.
Ті, що приїжджають на літній відпочинок до Сколього, Гребенова, Годовецька, Тухлі, Славська чи Волосянки, добре знають скільського бойка: він мовчаливий, по його лиці блукає фільософічна усмішка, очі цікаво блистять, вуха слухають уважно. Чи продає що, чи купує або везе когось на возі, завжди спокійний, але сторожкий неймовірно: на всякий факт, що заістновує біля нього, на все, що діється в світі, реагує міцно і пристрасно та шепітливо питає: Як наша справа, панцю? Доволі свідомий і чи це буде жінка (Тухля), чи мужчина (Кальне й ін.), всупереч усяким перепонам ідейно та з посвятою працює на ріжних ділянках громадсько-культурного життя (прикордонне село Ясинрвате, куди ніхто не має змоги приїхати, зібрало на прапор "Просвіти" 103.90 зол.!). Неймовірно вбогі, вдоволяються чимбудь: бульбою чи чорним як земля "хлібом".
Єдиний поважніший заробіток скільського бойка — це праця при звозі дерева з ліса, що завжди відбувається зимою. I тому бойки так дуже ждуть снігу.
Цього року в Скільщині снігу було або обмаль, або взагалі його не було. Це і є причиною голоду, який обхопив уже ріжні села: Грабовець Скільський, Риків, Ялинковате, Жупанє й ін. До цього специфічні прикордонні відносини утруднюють поміч і дослід, який круг обіймає ця загроза.
Сільським бойкам слід доконче допомогти!
Ця статейка має на меті звернути увагу в першу чергу УПР і відтак усього громадянства, що не сміємо забути про одну з найсвідоміших частин Галичини в часі тяжкої кризи.
Мстислав Церковний.
Концентрація німецької армії на словацькому кордоні.
"Ню Кронікл" повідомляє, що німецькі штурмовики Ф.С. із Братислави, які переходять на другий бік Дунаю, заявляють словакам, що в середу Гітлєр увійде на Словаччину.
"Дейлі Експрес" повідомляє, що над словацькою границею згуртовано 10.000 штурмовиків, крім того концентрують теж на німецькому боці правильні військові частини.
Словацькі німці дістають зброю з Відня.
Отсі згадані часописи пишуть, що з другого боку Дунаю доставляють зброю до Братислави, що нею в першу чергу користуються словацькі німці. 11. ц. м через міст переїхало вантажне авто зі зброєю. 12. ц. м. доставлено знову німцям 1.500 крісів.
Прага боїться, щоб німці не зайняли Брна.
ПРАГА. В тутешніх політичних колах побоюються, щоб німецька армія не зайняла в найближчих днях Брна.
Канцлєр Гітлєр у Відні.
БЕРЛІН. ПАТ. Канцлєр Гітлєр виїздить завтра до Відня, щоб узяти там участь у дефіляді, яка відбудеться в середу з нагоди роковин Аншлюсу.
Протинімецький виступ в Чехії.
"Дойче Нахріхтен Біро" подає описи протинімецькх виступів у Брні, підкреслюючи, що їх спричинили чеські комуністи. Чеські офіціяльні кола заперечують ці вістки. Німецьке пресове бюро пояснює це в той спосіб, що переведення в життя ухваленої у Празі марксистської акції не стріне більших перешкод, якщо не зміниться становище відповідальних кол. Також і німецька преса подає великі описи протинімецьких виступів у Чехії та на Моравії.
"Берзен Цайтунґ" повідомляє про переведений учора вечором напад чехів на ґімнастичну галю німців. Наступ чеської юрби відбила німецька міліція. Інші німецькі часописи подають описи протинімецьких виступів чехів у Словаччині, в якій нападають уже не тільки на словаків, але й на німців. В Іґляв є 40 ранених. Протинімецькі виступи були в Оломовці, Брні і Празі.
Закордонні капітали шукають льокат у Карпатській Україні.
ХУСТ. КУП. До Хусту приїхало кількох представників американських капіталістичних кол, щоб пізнати господарські умовини та можливість льокати капіталів. У такій самій справі приїхав до Хусту український капіталіст з Осльо В. Семчишин.
Німецьке свято поляглих у Хусті.
ХУСТ. КУП. На військовому цвинтарі в Хусті на німецьких могилах зложили німці вінець. В часі тої церемонії промовили: новий нім. консуль Гофман і представник нім. меншини інж. Ольдофреді.
(«Діло», ч. 58)
___________________________________
16 березня 1939 р.
Роман Голіян. Карпатська Україна боронить своїх кордонів.
Демарш Німеччини в Будапешті. Телефоном від власного кореспондента.
Страйк службовиків нафтових фірм у Львові. Службовики фірм нафтового промислу у Львові на своєму зібранні в понеділок, на якому було коло 300 осіб, вирішили почати страйк з тим, що необхідні бюра будуть працювати. Дирекції нафтових концернів вислали до міністра суспільної опіки телєґраму з проханням визначити арбітра для заключення збірної умови.
Нове обмеження прав української мови. Окружна Лікарська Палата у Львові звернулася до лікарів з пригадкою, що рецепти мають бути виписані в польській мові. Воєвідський уряд, покликуючися на розпорядок міністра внутрішніх справ з 28. VIII. 1930 про видавання з аптик лікарських засобів, звернувся до аптикарів з упімненням, щоб вони придержувалися приписів і спосіб, як уживати ліків, подавали в польській мові, при чому додатково можуть подати його і в іншій мові. Ясно, що те упімнення вводить нове обмеження прав української мови та що звернене воно проти українських лікарів та аптикарів.
Скасували закон про зворот дібр Габсбурґам. У Відні появився розпорядок влади, яким скасовано закон, що його видав був свого часу уряд Шушніґа про зворот комісових дібр Габсбурґам. Цей розпорядок не торкається приватного майна Габсбурґів.
Вечір народньої пісні, музики й танку влаштовує Музей Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові при допомозі Товариства своїх прихильників у вівторок 21. ц. м. у великій салі Музичного Т-ва ім. Лисенка у Львові. Початок точно в год. 20.15 (8.15 веч.). Участь у цій високо культурній імпрезі беруть визначні сини нашого музичного світу, а всі виконавці виступатимуть в ориґінальнім народнім вбранню. Усіх Вп. Громадян, що не використали запрошення на відкриття етноґрафічної лемківської вистави, проситься цією дорогою прибути на цей Вечір і масовою участю засвідчити свою прихильність для науково-культурної праці Музею НТШ. Вступ за числованою програмкою, що її набути можна вже в канцелярії Музею НТШ., вул. Чарнецького 24, І. пов.
Німецькі голоси прo творчість Ф. Яхимовича. (З нагоди вистави у Відні).
Ми недавно подали більшу замітку з Відня, що у "Новій Ґалерії" 11. лютого відкрили виставу 14 віденських мистців XIX. віку, які улаштувала д-р Віта Кінстлєр, та де знаходяться 29 речей нашого мистця Федора Яхимовича, розміщених у двох салях.
Тепер маємо змогу, завдяки чемности п. гофрата Дольницького, подати кілька голосів віденської німецької критики про твори Яхимовича, зібрані на цій виставі з приватних ґалєрій.
З 29 речей Яхимовича на виставі є 10 олійних малюнків, 16 акварель, 2 рисунки та 1 портрет на слоневій кости. Є тут жанрові малюнки, портрети, пейзажі.
"Вінер Цайтунґ" у ч. 43. умішує більшу рецензію на виставу пера Т. Штавба, де на початку подає біоґрафічні відомости про мистця, його театральну діяльність і т. д.
Про автопортрет Яхимовича Т. Штавб пише: "У великому автопортреті мистця, повному психольоґічної гостроти скупчується його хист визначного мистецького діла."
"Вінер Ноесте Нахріхтен" також подаючи на початку цікавіші дані з біоґрафії Яхимовича зазначують, що "з виставлених творів виразно бачимо театрального мистця, одначе впадають в око краєвиди, як от "Пейзаж Пратеру", "Лісовий краєвид", бо вони мають велику глибину і близькі до природи."
"Ноєс Вінер Таґблят" і "Зекс Ур Абендблят" однаково оцінюють творчість мистця Яхимовича, називаючи її своєрідною. Оба рецензенти також спиняються на романтичній біоґрафії мистця — видно, що сучасних віденців дивує така річ, як можна йти пішки зі Львова до Відня за наукою... Що-ж, европейці не знають біоґрафій українських мистців і багатьох письменників!
Отже обі ґазети однозгідно відзначають знамениті декорації Яхимовича до "Трубадура", яких, властиво досі ще ніхто не перевищив. Вистава показує багатогранність таланту Яхимовича та що він, як маляр портрету, краєвиду і жанру, створив речі особливого характеру".
Виставу закрили 11. березня.
Карпатська Україна проголосила незалежність.
ХУСТ. 15. III. Премієр Волошин виголосив у хустській радіовисильні в год. 7.15 вечером промову про подію історичної ваги:
"Дорогі браття і сестри, подаю вам до відома, що рішенням сойму Словаччини, яким проголошено її незалежність, змінилася також міжнародня ситуація Карпатської України, яка рішенням сойму має теж заявити себе незалежною державою. До того часу, поки сойм збереться, треба рішуче, щоб влада поробила відповідні заходи, щоб наша Карпатська Україна стала незалежною державою і про це повідомити всі сусідні держави з тим, що Карпатська Україна хоче з ними жити в найкращих сусідських взаєминах. До тієї пори установлено уряд в такім складі: премієр, мін. шкільництва і судівництва о. д-р А. ВОЛОШИН, мін. заграничних справ ЮЛІЙ РЕВАЙ, який нині перебуває в Німеччині і там заступає інтереси нашої молодої держави, міністр господарства і військових справ СТЕПАН КЛОЧУРАК, фінанси, комунікація і публичні праці д-р ЮЛІЙ БРЯШАЙКО, здоровля і соціяльна опіка д-р МИКОЛА ДОЛИНАЙ, внутрішні справи радн. ЮРІЙ ПЕРЕВУЗНИК. Тим зроблено дуже важний крок для дальшої нашої будуччини, яким вірю, щo є забезпечена можливість дальшої еволюції до кращого завтра. З Богом до кращої будуччини.
Німецька армія займає цілу Чехію і Мораву.
Прага. 15. ІІІ. Всі чеські радіовисильні подали сьогодні рано в 4. год. Комунікат чеського генерального штабу та наказ міністерства народньої оборони на телєґрафічне доручення президента Гахи такого змісту:
Міністерство народньої оборони подає до відома всім військовим командам, що сьогодні в 6. год. рано почне німецька армія, сухопутня й летунська, занимати цілу територію Чехи та Моравії. Німецькій армії не вільно ніде ставити опору. Бо якінебудь інциденти будуть брутально здавлені. Не вільно теж починати протилетунської оборони. Ніякі військові ні цивільні літаки не сміють покидати летовища. Чеські війська будуть розброєні. Важне мусить бути вдержаний спокій.
Міністерство комунікації видало теж наказ службовим почт і залізниць виконувати правильно службу й повинуватися без спротиву німецькій владі.
(«Діло», ч. 59)
16.03.2014