«Шахтар»–«Борусcія»: реміс як перемога

Комплекс меншовартості і невміння насолоджуватися самим процесом гри породжують такий же страх у футболістів, як і за радянських часів. А страх і перемога — несумісні.

 

Ремісом (2:2) завершився перший матч донецького «Шахтаря» і дортмундської «Боруссії» за право грати у чвертьфіналі Ліги Чемпіонів. Двічі програючи по ходу матчу, німецькі спортсмени за три хвилини все ж вирвали нічию. Тепер у матчі-відповіді вони матимуть суттєву перевагу: (a) на власному полі за підтримки своїх вболівальників їх задовольнить (b) реміс — без- або одноголевий.

Донбасівці, натомість, укотре продемонстрували симптоми пострадянської хронічної хвороби — невміння боротися до кінця. Прокоментувати цю традицію «Z» попросив психотерапевта і затятого футбольного вболівальника Романа Кечура: «Я дивлюся на психологічну складову гри й у мене таке враження, що є занадто багато страху. Коли ми робимо щось важливе, то у нас є бажання це робити і є страх поразки. Так от, мені здається, що в українських команд страх переважає над бажанням виграти. І цьому є дві причини. Перша — комплекс меншовартості, це як комплекс меншого брата. Вони дивляться на європейців знизу догори. У випадку з "Шахтарем" це називається "перший хлопець на селі": "Шахтар" — найсильніша команда в Україні. Але важко відчувати себе сильним, коли ти граєш у слабкій лізі. Тому команди з англійської чи німецької ліги мають більше відчуття сили, власної спроможності. Не тому, що там кращі футболісти, а тому, що мають більше визнання, досвіду і почуваються під час гри як у своїй тарілці. А друга причина — це загальна атмосфера довкола матчів, зокрема амбіції клубу й очікування фанів. У цій атмосфері футболісти орієнтуються не на бажання перемоги, а на страх поразки. І справа не фізичній втомі наприкінці гри. Усі фізично втомлюються, я не думаю, що це особливість українських футболістів. Я бачу певну закономірність у грі збірної і клубів — їм трусяться коліна, коли треба просто взяти і потримати м'яч, вичекати, закритися в захисті і не помилитися. Це якраз ті моменти, коли ключову роль відіграє впевненість.

У футболі я, звичайно, дилетант, але з позиції психології порадив би футболістам пам'ятати, що, попри все, футбол — це насамперед гра. Це не просто робота, яку треба відпрацювати, — це гра, в яку треба грати. Гра передбачає азарт, драйв. Я би порадив грати з задоволенням, тоді буде результат. Сприймати футбол як розвагу, таку собі чоловічу спробу помірятися силами».

 

Ще один футбольний вболівальник, а заодно і політик, Тарас Стецьків пригадує, що невміння втримати потрібний результат — досить давня звичка вітчизняних футболістів. Вона збереглася ще з тих часів, коли вітчизною називали Радянський Союз: «Мабуть, щось від Радянського Союзу у "Шахтарі" залишилося, раз він повторює родові помилки колишніх збірних СРСР. Та й не тільки збірних — клубів також. Мабуть, щось на символічному рівні проявилося. Навіть бразилійські футболісти, потрапивши в Донбас, радянізуються. Напевно місцева аура і повітря на них так впливає... Загалом гра була хороша. Як на зиму, то і "Шахтар" і "Боруссія" показали цікаву гру. "Шахтар" більше імпровізував і був імпульсивний, а "Боруссія" була більше дисциплінована і власне за рахунок цієї дисципліни та типово німецького порядку вона зуміла на останніх хвилинах зрівняти рахунок.»

 

Тим часом німецькі видання позитивно оцінили бойову нічию у виїзному матчі та пророкують своїм співвітчизникам вихід до фіналу. «Гуммельс широко розкрив двері до чвертьфіналу», — пише Express. «У Донецьку фортуна не раз відверталася від дортмундців, але все закінчилося добре. "Боруссія" щоразу ускладнювала собі гру, пропустила два далеко не обов'язкові голи, але в підсумку зуміла вирвати нічию. Резюме за підсумками матчу в Донецьку таке: трохи фортуни і багато сподівань», — стверджує спортивний оглядач Bild-у.

Не скупий на похвалу і Der Westen, стверджуючи, що в цьому розіграші Ліґи Чемпіонів гра «Боруссії» тішить: «Після нічиєї в Донецьку дортмундці можуть помріяти про чвертьфінал. Саме в Лізі Чемпіонів "Боруссія" в поточній кампанії показує свій найкращий футбол. Але в першому матчі 1/8 фіналу Ліґи чемпіонів команді Юрґена Кльоппа довелося неабияк попітніти, щоби повернутися з нічиєю».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15.02.2013