Галицький сойм, що збереть ся дня 5 грудня на першу сєсию, вийшов з виборів, переведених в червни і липни 1913. Сей "засуджений на смерть" сойм складаєть ся після дотеперішної ординациї з 8 членів вірильних духовних і 4-ох сьвітських вірилїстів та з 149 послїв (44-ох вибираних більшою посїлостию, 28-ох вибираних куриєю міською, 74-ох вибираних куриєю сільських громад та 3 послів з торговельних палат).
Останні вибори дали такий вислїд, що в соймі засїдає 35 Русинів та 155 Поляків, бо один з польських послів Ст. Єнджейович помер перед скликанєм сойму.
Українці мають трох вірилїстів: митрополит ґр. А. Шептицький, перемиський владика К. Чехович та станиславівський Гр. Хомишин.
До українського клюбу соймового належить 30 послів а саме: 23 націонал-демократів (Бачинський, Цегельський, Голубович, Горбачевський, о. Яворський, Кохановський, о. Капустинський, Кормош, Кивелюк, Куровець, Левицький К., Левицький Л., о. Метеля, Окуневський, Перфецький, Петрушевич, Рожанковський, Сінґалевич, Старух, Тершаковець, Ваньо, Винничук, Залозецький), 6 радикалів (Думка, Лаврук, Лагодинський, Макух, Сандуляк, Трильовський), 1 безпартийний (Новаковський). До клюбу належить ще як госпітант д-р М. Король.
Руссофіл Марков є "дикий".
Польських центровців засїдає в соймі 22-ох (Бужиньский, Т. Цєньский, кн. Чарториський, Домбский Александер, ґр. Дїдушицкий, Ян Громницкий, Кашнїца, ґр. Козєброцкий, Козловский, Мілєвский, Новосєлєцкий, ґр. Потоцкий, Райский, Стажиньский Станислав, Серватовский, Созаньский, Стаднїцкий Станислав Адам, ґр. Стаднїцкий Станислав, Стажиньский Тадей, Строньский, Бараньский і ґр. Юл. Брунїцкий). Крім сього має клюб центровців 2-ох госпітантів (кн. Любомірський і кн. П. Сапіга).
Разом з центровцями йде ґрупа подільських автономістів з 15 членів (Абрагамович, Бесядецкий, Цєлєцкий, Ґарапіх, Кшечунович Александер, Кшечунович Валериян, Криштофович, Лясковский, Онишкевич, ґр. Пінїньский, Шнель, Теодорович Антін, Тишковскій, ґр. Мойса Росохацький і Урбаньский). Госпітантами клюбу є три посли: ґр. Красїцкий, Нєзабітовский і Пілят.
Полїтично зближені до сих ґруп є 5 польських духовних вірилїстів (Більчевський, Теодорович, Сапега, Пельчар і Валенґа). Краківських консерватистів є 20., (ґр. Баденї, д-р Л. Білїнський, д-р Бобжинський, Баовський, Домбський Станислав, бр. Ґец-Оконїмський, Гальбан, Гупка, проф. Яворський, бр. Конопка, пам. Коритовський, Менцінський, Марс, ґр. Ед. Мицєльський, Ст. Скшинський, ґр. Станислав Тарновський, ґр. Здислав Тарновський, ґр. В. Залєський, ґр. Фр. Замойський і ґр. Водєїцький. Приналежний до консервативної ґрупи, посол ряшівської більшої посїлости Ст. Єнджейович як сказано вже помер.
До народово-людового союза належать 15 послів Адам, Гломбінський, о. Міхалїк, Пільх, Яблонський, Шмід, ґр. А. Скарбек, Войціцький, Саля, Беднарський, Ґуркевич, Мацюшек, Томака, о. Волянїн, Заморський і о. Заремба). Госпітантами сеї вшехпольсько-клєрикальної концентрациї є львівські посли президент Найман і радний Рідль.
Кольбушівський католицько-народовий посол о. Е. Окунь не вступив до сего клюбу так само як давнїйший вшехполяк Тертіль, Позаклюбовою орґанїзациєю остають ще бєльський посол з сїльських громад д-р Ст. Лазарський та бяльський посол міський Нїмець Кароль Гемпель.
Польська лївиця демократична має 16 мандатів (Бандровський, Долївський, Федорович, Ґерман, Яль, Клєський, Лєо), Лєвевштайн, Мойса, Місїнський, Рітель, Рутовський, Саре, Шецель, Сроковський, зближені до польських демократів і два поступові демократи (Ашкеназе і Лїсевич).
Польських людовців є в новім coймі тільки 15 (д-р Бардель, д-р Бернадзїковський, д-р Бяли, Бойко, Босак, Длуґош, Кендзьор, Кренжель, Ласкуда, Серчик, Сівуля, Стапінський, Вітос, д-р Зґурський і Жардецький.
Крім сього засїдають ще в соймі два сьвітські вірилїсти, ректор краківського унїверситету Копинецький та ректор львівської полїтехнїки Олєрський, котрих партийна приналежність досї неопредїлена.
Коли брати під розвагу угрупованє сойму зі становища виглядів виборчої реформи, то матимемо таке відношенє: антибльок розпоряджує 66 голосами а бльок 94 (бо один крак. ковсерватист помер). Прихильники виборчої реформи мають більшість в палаті з 28 голосїв, та треба не забувати, що деякі прихильники виборчої реформи як недужий мінїстер скарбу Залєський та спільний мінїстер скарбу Білінський не візьмуть участи в сеймових нарадах над виборчою реформою, а реформу може ударемнити неприсутність 41 послів.
[Дїло]
03.12.1913