Коли стоїш у багатотисячному натовпі й реґулярно чуєш вигуки «Провокація!», «Провокатори!», мимоволі помічаєш, що, можливо, починаєш ставати надміру параноїдальним, і вже чекаєш на якусь пертурбацію звідусіль, шукаючи підозрілі обличчя й оминаючи непевні ситуації. А втім, острах є виправданим. Докази свідчать, що під час масових акцій у Києві таки справді використано штатних провокаторів. Маски зірвано. Недільне побоїще на вулиці Банковій, під час якого постраждало кількадесят осіб і з боку демонстрантів, і з боку правоохоронців, справді відбувалось за активної участі спецаґентів від влади. Завдяки пильності журналістів у зграйці молодих бійців вдалося виявити «людину у фіолетовому» — хлопця, який в одному кадрі штовхаєтсья з правоохоронцями, а в іншому вже стоїть у їхніх рядах, у затишку за спинами побратимів. Інший «здвиг» недільної акції — спроба штурмувати пам'ятник Леніну — теж мав під'юджувачів: такий собі Олег на одному відео кличе демонстрантів до монумента, а згодом каже в інтерв'ю журналістам, що на пам'ятник кинулись якісь провокатори...
І поки одні пожинають плоди провокацій, а інші тішаться з того, що пожбурили в «Беркут» кілька шматків бруківки, — в лікарнях лежать кількадесят осіб, яких побили просто так, за допитливість. П'ятеро людей і взагалі опинилися в палатах з міліційним конвоєм, які зачиняються металевими дверима: хлопцям інкримінують участь у масових заворушеннях. Бо просто трапились під руку, під кийок.
Пропажа
...Нам кажуть підійти до відділення токсикології. Це другий поверх у Лікарні швидкої допомоги біля станції метро «Чернігівська». Розповіли, що у хлопців травми голови, забої — чому ж тоді токсикологія? Пояснення: саме в цьому відділенні є палата для затриманих.
Для Марини Остащенко доба після неділі була однією з найтривожніших у житті. «Я вже думала, що може статися найгірше», —- каже вона. Її чоловік, Олександр Остащенко, потрапив у лікарню з забоями голови та переломами пальців.
У палаті за металевими дверима перебували п'ятеро хлопців. Біля палати — їх близькі. «Ми гуляли, не брали участі в жодних заворушеннях, — розповідає Олег Карін, товариш одного з затриманих. — Людей було дуже багато, кожен поводився по-різному. Були прості люди, були ті, які готувалися до цих подій, мали "монтировки", щоб виривати з тротуару бруківку. Було багато людей в масках. Я сам питав в одного: "Чому ти в масці? Я ж без маски". Ми ж просто — туди пішли подивилися, сюди пішли. Сходили до кордону "Беркуту". Звідти активно почали кидати звукові гранати, петарди, і ми відійшли. На Банковій був скверик, там було добре сховатися від сльозогінного газу. Ми були в зоні, яку я вважав безпечною”.
А в якийсь момент «Беркут» пішов у наступ. Натовп почав тікати на вулицю Інститутську. «Там було просто місиво, хаос, — пригадує Олег. — Я вибіг на тротуар. Саша ще встиг мене набрати по телефону. Була 16:52. Це був останній дзвоник від нього. Він каже: "Стоїмо. Дивимося в спину «Беркута»". Я спитав, чи їх не чіпають, чи не б’ють. Він каже: "Поки що ні". Ми домовилися бути на зв'язку, я сказав, що чекатиму. Після того — все, зв'язок втратився».
До пізнього вечора Олег і Марина намагалися відшукати Олександра, обдзвонюючи міліційні відділки та лікарні. «Саша сам мені подзвонив близько десятої вечора. Не зі свого телефону — з чужого. Сказав буквально кілька слів: що в нього все гаразд і він у лікарні швидкої допомоги», — розповідає Марина. Вона пробула під палатою кільканадцять годин. До чоловіка не пропускали. Лише раз вона перетнутися з ним очима, коли той ішов на медичні процедури. «До нього не можна було ні торкатися, ні говорити — лише провела його поглядом. Він реально в жахливому стані, його вели в наручниках. Він хотів до мене підійти, сказав, що ми подружжя — його не пропустили, забрали», — додає Марина.
Страшне кіно
Саме цих хлопців видно на скандальному відео, яке зняли на вулиці Банковій, — саме на тому, де осатанілі бійці кричать схопленим: «На колєні, мразь!». Олександр фіґурує на цьому відео відразу з перших секунд, він лежить в оточенні правоохоронців на землі у світлих бежевих штанах. В іншому епізоді (тайм-код 1:18) видно, як міліціянти заводять його у двір, а потім кидають на землю. Олександр намагається пояснити, що був на акції лише півгодини і що зовсім недавно приїхав з Бучі, але отримує від «Беркуту» удари. Садисти не просто катують беззахисних хлопців, а ще й фотографують їх на свої камери — ніби це здобич, трофеї.
Інше відео зі звірячими побиттями показує епізод затриманням Олександра. На 30-й секунді він виходить з глибини двору, намагаючись вийти на вулицю. Коли до нього наблизився боєць «Беркуту», Олександр підняв руки догори, демонструючи, що не має наміру чинити ані найменшого опору. Натомість міліціянт б'є його кийком по руках — можливо, саме цей удар спричинив перелом пальців. Потім підбіг ще один беркутівець й долучився до побиття...
Знущання почалися близько 17:00, але в лікарню хлопців привезли аж о 20:20. Що з ними робили весь цей час? Захисниця затриманого Сергія Нужненка показала фото підзахисного з палати. В нього жахливі синці на плечі та сідницях. Видно, що били нещадно. Сергієві розбили голову — довелося накладати шви. Зі слів адвоката, Тетяни Гнатюк, він мав при собі телефон, фотоапарат, електронну книгу — все пропало, цих речей нема навіть у протоколі вилучених предметів. Як видається, українська міліція, крім садизму, має нахил ще й до крадіжок...
І вже «дрібницею» виглядає те, що слідчі допізна проводили з хлопцями процесуальні дії без присутності адвокатів. Захисників пропустили до затриманих після кількох годин простоювання під палатою. Адвокатові одного з хлопців притиснули ногу дверима, коли він намагався потрапити досередини.
Адвокат Тетяна Гнатюк каже, що обов'язково подаватиме з підзахисним заяву про скоєння злочину: побиття, крадіжку. Але для початку треба домогтися звільнення хлопців з-під варти. У вівторок суд розглядатиме питання про обрання запобіжного заходу. Слідчі наполягають на арешті. Пацієнтам токсикологічного відділення інкримінують 294-ту статтю Кримінального кодексу — участь у масових заворушеннях.
Дурне питання: де міліція?..
Цікаво, що Міністерство внутрішніх справ ще в неділю, гарячими слідами, чітко артикулювало, що до заворушень на Банковій причетні 300 активістів партії «Братство». Кореспонент «Z» на власні очі бачив, як пастир цієї партії ходив Банковою та шкодував, що його хлопцям не дали розкритися в бійках повною мірою. «Нас прийшло достатньо багато. Але депутати найнялися помічниками міліції. Стали між нами і мусорами», — казав він.
Корчинський відкрито поширює в соціальних мережах враження про цю бійку. Але міліція вирішила не шукати винних аж так далеко. Чи є серед тих хлопців, які опинилися в «токсикології» режиму, активісти цієї партії або принаймні екстремісти? Кажуть, що під вартою є хлопчина, пов'язаний з радикальними угрупованнями: напередодні він викладав у соцмережах фото з «коктейлем Молотова». Але є й невинні.
Тепер от є достеменні докази, що серед учасників штурму були заслані провокатори. Так, на Банковій були хлопці, які нібито щиросердно бігли вперед — навіть не так для штурмування Адміністрації Президента, як задля самої бійки, штовханини з міліцією. Але вкупі з провокаторами порив гарячої крові дав вибуховий ефект. Щоправда, вибуховою хвилею поранило і невинних.
Поступово стає зрозуміло, що влада розробляла провокацію ширшого масштабу. Живим щитом перед АП виставили — навіть без щитів — 19–20-річних строковиків МВС, яких екстремали кілька годин закидували камінням і товкли ланцями. Сподівалися жертв — щоб збити враження звірячого побиття в ніч проти суботи?
Політичний аспект
Велелюдний, знаменитий мітинґ у неділю, який зібрав рекордне число демонстрантів, вдалося (не без участі, на жаль, українських медій) посунути на задній план. Ситуація нагнітається саме довкола бійки. Ці сутички — на вустах Віктора Януковича, Миколи Азарова, міністрів, міліціянтів, депутатів, які критикують революціонерів за радикалізм. Ця бійка загострила ситуацію й запалила в повітрі ризик надзвичайного стану. Криваві кадри охоче демонструють на російському (і не тільки) телебаченні.
Опозиція категорично відмежувалася від штурмовиків. На майдані Незалежності роздають листівку, в якій є заклик не піддаватися на радикальні заклики, остерігатися хлопців із закритим обличчям. На вулиці Банковій пізно в неділю поставили ще один, цивільний, кордон. Віталій Кличко заспокоював радикалів дослівно матюками. Цілком імовірно, подібних сутичок біля АП вже не буде. Але постфактум — вони вже були. Цього досить. Конфлікт запалено. Мирний протест втрачає шанс завершитися мирно. Емоція протесту (а отже, протидії та реакції) стала аґресивнішою.
Знаю, багато «гарячих хлопців» образилися на характеристику «провокатор». Але треба усвідомлювати, що провокація — не тільки намір, а й наслідок. А те, що було на Банковій, це провокація.
Зверніть увагу. Переломний момент євромайдану настав через те, що «Беркут» побив МИРНИХ людей під стелою Незалежності. Відкол у Партії реґіонів стався тоді, коли люди МИРНО стояли в центрі Києва. Це красномовні свідчення того, що мирний протест є ефективнішим, ба навіть єдино ефективним. Ескалація ж конфлікту вигідна владі — про це свідчать події останніх двох днів.
Хай там як, а президент України мав би розуміти, що все, що коїться в Україні, — його відповідальність. Навіть якщо це барикада на вулиці Інститутській і камінь, кинутий чи то провокатором, чи то ультрасом в озброєного бійця «Беркуту».
Винних мусить бути покарано. Мусить бути покараний і той, хто гріє руки на ватрі конфлікту. Невинні мають бути на волі й почути вибачення від бузувірів.
03.12.2013