Два десятиліття тому, після розпаду Радянського Союзу, Збіґнєв Бжезінський написав, що «без України Росія перестане бути імперією, але з Україною підкупленою, а потім підкореною [suborned and then subordinated], Росія автоматично стає імперією». В сьогоднішній боротьбі за Україну ці речі й далі є актуальними.
Минулого тижня Україна зробила крок назад в орбіту Росії, відмовившись від планів підписати в цю п'ятницю з Європейським Союзом торговельний договір «асоціації» й оголосивши про свій намір стати ближче до керованого Москвою торговельного блоку. Рішенню президента Віктора Януковича передували місяці погроз Москви.
Президент Росії Владімір Путін вдарив торговельними санкціями, скоротив поставки енергії і пригрозив Україні, що це тільки початок, гірше попереду – якщо вона та інші сусіди шукатимуть тісніших зв'язків із Заходом. Цього літа не встояла і поступилась Вірменія, приєднавшись до складу Митного союзу, де домінує Росія. Молдова і Грузія далі рухаються у напрямку підписання торговельної угоди з ЄС .
Україна, розміщена уздовж східного кордону НАТО, з населенням 46 мільйонів є найбільшим призом. Перезайнявши минулого року російське президентське крісло, Путін обрав ще ворожішу позицію щодо Заходу і прагне відновити сферу впливу Росії над «ближнім зарубіжжям». Політика адміністрації Обами, так зване «перезавантаження» у відносинах з Москвою, не змогла це передбачити або зупинити це.
Українські чиновники заявляють, що внаслідок санкцій з боку Росії втрати у торгівлі коштують їм $15 млрд. і в разі підписання угоди з ЄС збитки можуть сягнути половини трильйона. «Раптом уряд України глибоко вклоняється Кремлю», – зреагував на раптову зміну курсу у Києві в четвер досвідчений міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. Очевидно, що «політика жорстокого тиску спрацьовує».
У цю катастрофу свій внесок зробив і Янукович. Бандюкуватий політик з промислового сходу України, він намагався сфальсифікувати результати президентських виборів 2004 року, але народ піднявся, і це його зупинило. Помаранчева революція забезпечила вільні вибори в 2010 році, які Янукович виграв, і відтоді його правління набрало авторитарних рис.
Не спромігшись зупинити падіння власної популярності напередодні виборів 2015 року, Янукович вхопився за пропозицію Росії полегшити торговельні санкції і знизити ціну на газ. До того ж він посадив у тюрму свого головного суперника – лідера Помаранчевої революції Юлію Тимошенко, яку ЄС вимагає випустити на лікування в Німеччину. Минулого місяця його союзники в парламенті змінили закон, який може дискваліфікувати, з технічних причин, боксера, чинного чемпіона WBC в суперважкій вазі і лідера парламентської опозиції Віталія Кличка – якщо той вирішить йти у президенти. Опитування кажуть, що популярний Кличко переміг би, якщо б вибори відбувались сьогодні.
Добра угода з Москвою влаштовує Януковича і не влаштовує українців, які дали ясно зрозуміти, що вони хочуть бути ближче до більш дружнього, багатшого Заходу. Протягом останніх днів незгодні з рішенням Януковича десятки тисяч людей вийшли з протестом на вулиці Києва. Проти приєднання до російського Митного союзу виступає бізнес-еліта країни, і до останнього, станом на сьогодні, Янукович опирався тискові Москви. Як підкреслив у своїй понеділковій заяві ЄС, засуджуючи «зовнішній тиск» з боку Москви на Україну, торговельна угода ЄС залишається актуальною, вона – на переговорному столі.
Цими вихідними канцлер Німеччини Анґела Меркель зробила неправильний крок, запропонувавши ЄС і Росії провести переговори зі своїми східними сусідами, так ніби ці країни вже 22 роки не є суверенними державами. Німеччина також блокує ініціативу запропонувати Грузії шлях до членства в НАТО, тимчасом як Вашинґтон виглядає більше нейтральним. Незалежна Україна, яка робить вибір у бік Заходу, сприятиме більшому миру в Європі й ускладнить завдання Путіну перебудувати реваншистську Російську імперію.
The Battle for Ukraine (редакційна стаття)
The Wall Street Journal Europe, 26.11.2013
Зреферував Михайло МИШКАЛО