7 лютого українсько-польський мистецький проект: «Genius loci – Геній місця» представили у Ряшеві (пол. Rzeszów), в Муніципальній галереї Об’єднання мистецьких шкіл. Проект був ініційований Львівським Палацом Мистецтв у партнерстві із Перемишльським Центром Культури.
Директор Львівського Палацу Мистецтв Ю. Гнатковський і завідувач відділу сакрального мистецтва музею-замку Ланьцут Я. Гемза на вернісажі
Ідею спровокувала тривіальність класичного пленеру, коли групу художників «вивозять» для натхнення на кілька тижнів у гарне місце (гори-море-старе місто-містечко-замок-маєток). Найбільший плюс таких акцій – можливість спілкування та нав’язування контактів. Мистецький результат переважно «імпресіоністичний» - замальовки гарних пейзажів, а останнім часом – наклацування фотозвіту, який згодом буде опрацьовуватися в майстерні. Мені завжди було шкода історичного потенціалу креативного місця, особливо коли йшлося про замки з маєтками. Адже це не просто «архітектура в стилі», це – унікальний концентрат універсального територіально-ментального простору. Тут впродовж століть не тільки накопичувались і зберігались матеріальні цінності попередніх поколінь, але й культивувалась та міфологізувалась спадкова система етичних та естетичних вартостей. Зникнення інституту шляхетства, а, відповідно, зміни статусу маєтків та занепад їхньої культури залишило нам у спадок потужний міф «втраченого раю». Його вивчення та збереження на всіх рівнях – історичному, культурологічному, соціальному є однією з ключових засад напрацювання актуальних проблем української культури: збереження історичної спадщини та напрацювання схем і моделей децентралізації культури.
Проект «Genius loci – Геній місця» (куратор Наталія Космолінська) – це спроба відчитування та проявлення естетичних кодів феномену «родинного гнізда». Українсько-польський мистецький пленер у родинних маєтках відомих особистостей, які пов’язані з польською та українською історією і культурою, запропонував поєднати об’єктивну реальність історичної пам’ятки та особисті рефлексії відомих митців з обох країн, які працюють з історією на концептуальному рівні.
Перша (польська) частина пленеру відбулась у родинному замку графів Потоцьких у маєтку Ланьцут (Польща) – дивовижному з огляду на збереженість комплексі, який, окрім репрезентації пишного палацу, романтичного парку, чудової збірки меблів, живопису, декоративно-ужиткового мистецтва, карет... плекає унікальну ауру шляхетського маєтку. До участі в першій частині пленеру було запрошено відомих львівських художників і фотографів: Наталію Пухінду, Євгена Равського, Миколу Молчана, Лук’яна Турецького та Романа Шишака. Учасники пленеру також мали можливість відвідати унікальну пам’ятку сакральної архітектури часів короля Казимира Великого – муровану православну церкву св. Онуфрія ХIV ст. в Посаді Риботицькій поблизу Перемишля.
Учасниками другої (української) частини проекту стали польські художники: Еугеніуш Мольський, Ельжбєта Чєшинска, Гелена Яцино, Єжі Плюха, Анджей Кожец. Окрім славнозвісного львівського палацу графів Потоцьких вони відвідали Жовкву – колишню резиденцію гетьмана Жолкевського та короля Яна ІІІ Собеського, маєток графів Потоцьких в Червонограді (Кристинополі), маєток видатного польського комедіографа ХІХ ст. Олександра Фредра (діда митрополита А. Шептицького) в селі Вишня та родинну каплицю Фредрів в костелі містечку Рудки, а також пізньоготичний костел в с. Скелівка та романтичний замок графів Гербуртів в околицях Добромиля.
07.02.2013