Тільки політика і кримінал роблять життя простого посполитого цікавішим. Засоби масової інформації забезпечують громадян таким розмаїттям по повній програмі.
Арештанти тижня
Скандально позбавлений мандату народного депутата Ігор Марков тепер потрапив за ґрати. Сталося це майже синхронно з потраплянням туди ж таки не такого відомого для широкого загалу, але дуже серйозного для «провінційного містечка» Запоріжжя діяча Євгена Анісімова.
Колишнього нардепа звинувачують у хуліганських діях під час встановлення в його рідній Одесі пам'ятника Катерині ІІ. Колишнього «смотрящого» закрили за підозрою у рекеті (ч.4 ст.189 Кримінального кодексу України (вимагання)).
Весь смак процесів полягав у тому, що обидва затримання і подальші події детально змальовувалися у телевізійних сюжетах, з чого купа оглядачів зробила висновок: влада в такий спосіб хоче відвернути увагу від справи Тимошенко.
Напевно, хоче і таки відвернула, але сама Юлія Володимирівна вже сказала, що з Маркова та сама влада зробила «героя». Може, опозиціонерка пожартувала, а може, і має рацію, бо того чоловіка «спортивної зовнішності» знали хіба симпатики перегляду парламентських кулачних боїв. А тепер про лідера партії «Родина» можуть воркувати навіть бабусі на лавочках.
З Анісімовим все і простіше, і заплутаніше одночасно. Взяти під варту громадянина, якого взяти під варту пасувало б давно, можна було без аж такої помпи. Може, слушно кажуть злі язики, що найвпливовіші люди нагорі так у популярній формі пояснили всім, хто в хаті господар?
Подальші перспективи арештантів ясні, як ранок 1 січня в гуртожитку. Згадали вже, що вони можуть піти шляхом екс-ректора Петра Мельника, який перекусив «браслети» і зараз ховається від сліпої і, як виявилося, щербатої української Феміди десь у Каліфорнії. А можна було б згадати історію з громадянином Росії Максимом Курочкіним (відомий також як Макс Бєшений). За часів «помаранчевого свавілля» добродія, на якому тавра не було де ставити, також закрили до цюпи, потім повезли в Святошинський районний суд міста Києва, а коли він виходив з того закладу, то хапнув кулю снайпера, що засів на багатоповерховій хаті неподалік від храму правосуддя.
Коли завдання поставлено чітко, то ці хлопці можуть закрити і Марадону (прізвисько Маркова), і Анісіма (прізвисько Анісімова)
Шпигуноманія тижня
«Департаментом охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України проведена перевірка дотримання режиму секретності, зокрема в Генштабі України, і висновок надано керівництву Міністерства оборони України», — повідомив заступник начальника слідчого управління нагляду за дотриманням законів у військовій сфері Генпрокуратури України Григорій Рябенко.
Що сталося в тих коридорах, широкий загал стовідсотково не дізнається, бо «режим секретності», а на телебаченні будуть виходити сюжети, де говоритимуть, що Генеральний штаб Збройних сил України позбавився цноти, бо вперше за всю історію існування держави там провели обшук за всіма правилами оперативно-розшукової діяльності.
Одні джерела кажуть, що зав'язана вся історія на корупції і якийсь адмірал Чабаненко завдяки прикрій звичці «освоювати» все, до чого руки дотягнуться, привласнив п'ять елітних квартир у столиці. Інші джерела на такі дрібниці не розмінюються і твердять, що без Штірліца тут не обійшлося.
На своїй сторінці у Facebook нардеп від «Батьківщини» Олег Медуниця «викрив» усіх. «Масштабні обшуки в Генштабі ЗСУ. Виявлено десятки незаконних копій документів. Зачищають аґентуру іноземної держави, що розплодилась за часів Саламатіна (колишній міністр оборони України — "Z"). Яким треба бути м...ком щоб колись призначити цього кадра міністром оборони України, а тепер "героїчно" долати наслідки його антидержавної діяльності», — написав Медуниця, і тепер можна лише констатувати новий бардак, якому нема ради навіть після того, як армія поміняла портянки на шкарпетки.
Якщо добре покопати, то і цей танк може бути вже приватизованим, а може бути і шпигуном
Фальстарт тижня
«У зв'язку з тими брудними махінаціями, які відбуваються в парламенті з текстами законів, до яких мають відношення провладні депутати, я хочу заявити, що цим мене не залякати і не зупинити. І щоб покласти край всіляким спробам розправитись зі мною як з можливим кандидатом, я хочу заявити: Я балотуюсь в президенти», — сказав з трибуни Верховної Ради політик-боксер Віталій Кличко те, чого від нього давно чекали, але сталося це якось геть несподівано.
Що потягло Віталія Володимировича на відвертість і що він мав на думці під «брудними махінаціями», розтлумачив парламентський колеґа Кличка, представник ВО «Свобода» Олександр Аронець. Реґіонали під виглядом економічного закону протягнули норму, згідно з якою Кличку може бути відмовлено в реєстрації кандидатом у президенти.
«Це внесення змін до Податкового кодексу, а саме: «18. Пункт 70.1 статті 70 доповнити новим абзацом такого змісту: «Фізична особа, яка є резидентом іноземної країни, тобто не проживає в Україні, може бути взята на облік за місцем реєстрації свого перебування (проживання) на території України. 35. Підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 доповнити реченням такого змісту: «У випадку, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні», — пояснив «свободівець», і зробив висновок: «Тобто, оскільки Кличко платив податки у Німеччині, він визнається резидентом іноземної країни, таким чином він не проживав в Україні необхідні для балотування 10 років!».
Кличка перспектива втратити своє конституційне право надихнула на полум'яне одкровення.
Такі зображення потенційному кандидатові в президенти треба заховати якнайдалі
Мандрівник тижня
Справи всередині держави президент Віктор Янукович довірив своїй перевіреній команді професіоналів. А сам міцно взявся до зовнішньополітичної діяльності. На тижні побував у столиці Білорусі Мінську, де йшлося про реанімацію Співдружності Незалежних Держав, потім в російському Сочі поговорив з російським президентом Путіним про щось сокровенне, бо деталі перемовин не розголошуються.
Віктор Федорович, як виглядає, не дуже переймається вітчизняними проблемами, то, можливо, і решті громадян варто позичити оптимізму в лідера.
Цю фотографію під час майбутньої кампанії обов'язково використає команда Януковича
28.10.2013