Багато років тому одна моя американська знайома під час відвідин Лондона звернула увагу на дивний спосіб, у який пересувалися вулицями люди, тримаючи пластмасові цегли біля своїх вух. "Чому вони просто не користуються звичайними телефонами?" – запитала вона.
Це було так давно і неначе у далекій галактиці. Моя знайома тепер рідко коли обходиться без свого iPhone, а та перевага у розвитку мобільних телекомунікацій, яку Великобританія та Європа мали над США, вже є у минулому. У ці дні більшість інновацій і досягнень у галузі мобільного зв'язку приходять із Кремнієвої долини або з Південної Кореї та Китаю.
Я пам'ятаю часи, коли найбільшою битвою у цій сфері було змагання між Vodafone та Nokia за те, які компанії контролюватимуть брендування телефонів, здатних приймати та передавати дані, а також дистрибуція контенту для них – оператори або виробники пристроїв. Виявилося, що ані ті, ані інші.
Дві угоди, оприлюднені цього тижня, ознаменували собою втрату Європою ваги та економічного значення. Vodafone продала свою частку у 45% у Verizon Wireless за $130 млрд., скорочуючи власні активи удвічі, а Microsoft придбала підрозділ з розробки та виробництва телефонів Nokia за €5,4 млрд, незначну частку його вартості у найкращі часи. Ринок послуг мобільного зв'язку США, що у минулому був сильно фрагментований, зміцнився майже до рівня дуополії Verizon-AT&T, в яких маржа прибутку вища, ніж в європейських операторів. Водночас, Apple та Google відібрали частку прибутку у виробників телефонів та операторів, завдяки своєму програмному забезпеченню та послугах (як, у випадку Apple, прив'язані до її пристроїв).
Це не означає, що всі північноамериканські компанії мають блискучі перспективи, а їхні європейські конкуренти безнадійно відстали. Microsoft купує Nokia, щоб подолати власні невдачі у виробництві мобільних пристроїв, а BlackBerry так само має проблеми. Intel має менші успіхи у виготовленні чипів для мобільних телефонів, ніж британська Arm Holdings у їхньому проектуванні.
Це радше данина повазі до екосистеми США, яку уособлює Кремнієва долина, за те, що вона дала змогу перегнати Європу, що спершу вирвалася уперед завдяки регулюванню та встановленню єдиних стандартів. Її глибокий інноваційний потенціал та здатність телекомунікаційної галузі США до пристосування дали змогу Америці взяти реванш.
Ймовірність того, що Європа пожне усі плоди переходу від персональних комп'ютерів до мобільних пристроїв, ніколи не була дуже високою. Але уявіть, якими могли б бути економічні наслідки, якби їй це вдалося краще. Ринкова капіталізація Nokia на кінець 2000 року становила $209 млрд, натомість, Apple – $8,6 млрд. Наприкінці минулого року Nokia була варта $14,3 млрд, а Apple аж $627 млрд – це різниця у $800 млрд.
Ось кілька чинників, завдяки яким розвиток галузі у Європі та США йшов різними шляхами.
Одним з них було регулювання та встановлення єдиних стандартів, які спочатку дали перевагу Європі, але пізніше пішли на користь США. Європа вирвалася уперед у розвитку мобільного зв'язку, тому що в ЄУ став обов'язковим стандарт GSM, і країни роздавали національні ліцензії трьом-чотирьом конкурентам, щоб створити конкурентний, але організований ринок послуг зв'язку.
США, навпаки, роздавали безліч ліцензій місцевим операторам мобільного зв'язку та не нав'язували їм ніяких стандартів. Консолідація та перехід на єдині стандарти зайняли багато часу, до чого доклали зусилля такі піонери галузі, як Крейг Маккоу (засновник першого національного оператора McCaw Cellular Communications, придбаного пізніше AT&T – Z).
Через це США стали відставати із розгортанням мереж другого, а потім і третього покоління. У 2011 році, коли настав час для розгортання мереж четвертого покоління, у США вже існував єдиний стандарт LTE, а регулятори дозволили здомінувати ринок США прибутковим операторам Verizon та AT&T (заблокувавши перед цим купівлю останньою американського підрозділу T-Mobile).
Тим часом європейські компанії були позбавлені коштів для розвитку, оскільки переплачували за ліцензії на 3G-зв'язок. "Європейські уряди хотіли отримати їхні гроші та морили операторів голодом", – каже аналітик Сайрас Мевавалла. Відносно суворе європейське регулювання йшло на користь споживачам, але давало Verizon і AT&T фінансові переваги.
По-друге, Європа програла битву платформ. Суперечки через стандарти зв'язку поступилися місцем боротьбі за програмне забезпечення для смартфонів. Перша iOS від Apple, а потім і платформа Android від Google перемогли над Windows Mobile, яку розробляла Microsoft, і Symbian, продукт Nokia.
Бенедикт Еванс з Enders Analysis каже, що Symbian була ідеальною операційною системою для пристроїв з обмеженим обсягом пам'яті, не надто місткими батареями та слабкими процесорами, але iOS була створена для майбутнього. "Усі компромісні рішення Symbian, що були правильними у 2000 році, стали хибними у 2007-му [коли з'явився iPhone]", – каже він.
По-третє, перемогла Кремнієва долина. З iPhone та iOS Стів Джобс, що очолював Apple, завдав поразки зусиллям операторів – американських та європейських – зберегти мобільний світ як золоту клітку, ізольовану від відкритих стандартів та відкритого програмного забезпечення. Їхня спроба зберегти за собою право на продаж контенту для мобільних телефонів провалилася.
Це вплинуло однаковою мірою на американських виробників телефонів, як-от Motorola, так і на американських (як-от Verizon) і європейських операторів. Але США мали перевагу у програмному забезпеченні та інтернет-інноваціях і використовували її. До 2009 року iOS та Android вже стояли на більшості смартфонів, які тоді виробляли. Мері Мікер, партнер у венчурній інвесткомпанії Kleiner Perkins Caufield & Byers, зазначила у нещодавній презентації, наскільки великим був цей зсув. Частка ринку в тих операційних систем для смартфонів, яких вона разом називає «Зроблено у США» – iOS, Android та Windows Phone – зросла з 5% у 2005 році до 88% у 2012, а Symbian та Linux були ними просто маргіналізовані.
Обсяг даних, який споживають телефони і планшети, швидко зростає – Мікер оцінює, що він зросте у 26 разів у період між 2010 і 2015 роками. Це принесе нові доходи європейським операторам та постачальникам устаткування. Але ціна втраченої переваги у розвитку мобільних телекомунікацій є все одно величезною.
Попри все, саме Samsung зайняв місце Nokia, як найбільший виробник телефонів у світі, і Китай зараз є найбільшим ринком для пристроїв, що працюють на Android та iOS. Те, що США зробили з Європою, Азія ще може зробити зі США.
John Gapper
Europe has paid a price for losing its mobile lead
The Financial Times, 05.09.2013
Зреферував Омелян Радимський