3976 видань, які передали українці зі США та Канади, поповнили львівські бібліотеки та музейну збірку. Серед них – раритетні примірники, яких раніше не було на бібліотечних полицях. Це частина з книг, що переслані до України у межах Проєкту збереження друкованої культурної спадщини, який реалізовує Товариство охорони пам’яток.
«Ми почали проєкт ще 2017 року з ідеї врятувати книги, які з різних причин могли просто опинитись на смітнику. На жаль, коли відходить старше покоління, не завжди спадкоємці хочуть залишати в себе книгозбірні батьків. Також часом при ліквідації осередків українських організацій в діаспорі немає охочих зберігати книжки і часописи, які впродовж багатьох років старанно збирали ще засновники цих організацій. За майже десять років до Товариства охорони пам’яток у Львові переслали десятки пачок періодичних та книжкових видань з приватних бібліотек українців Америки. Частину цих видань ми опрацювали та передали у різні бібліотеки ще до початку великої війни. Це були відділи Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, музеї Львівщини, Тернопільщини, Франківщини», – розповів голова Товариства охорони пам’яток Андрій Салюк.
На жаль, із початком повномасштабної війни цю діяльність довелося призупинити. Роботу з книжками відновили у 2025–2026 роках. Велику частину з вже опрацьованих – майже 4 тисячі примірників – нещодавно передали у бібліотеки Львова. За останні пів року видання поповнили збірки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки та музею Дім Франка.
Зокрема, у фонди Бібліотеки імені Стефаника, яка є другою за величиною в Україні, вже передали 2435 примірників періодичних видань. І робота з поповнення фондів триває далі. Кожне передане видання можна легко впізнати – на ньому є окремий штамп Проєкту.
«Ми отримали від Товариства особливо цінні видання, які видавали за межами держави Україна і за межами Радянського Союзу здебільшого у 1960–1990-х роках. Серед них, зокрема, альманахи "Свобода" та "Гомін України", журнал "Авангард", дитячі видання та багато інших. Ми мали деякі числа цих видань, але періодика важлива, коли є цілісний комплект. Тоді бібліотека нормально скомплектована. Тому я дуже вдячний Товариству за такий дарунок», – розповів завідувач відділу періодики Національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника Юрій Романишин.
Щороку відділ періодики відвідує 7–8 тисяч читачів. Після передачі усі видання потрапили до електронного каталогу відділу, тож тепер доступні для ознайомлення та роботи дослідників.
Ще 513 видань потрапили до Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка.
«У нас велика колекція діаспорної літератури, і ми вибирали для себе видання, яких ще не маємо. Вони потенційно цікаві дослідникам історії й літератури діаспори та загалом книговидання. З найцікавішого: видання міжвоєнного часу, надруковані або на заході України, або за океаном, яких і небагато збереглося. Траплялося так, що у фондах Наукової бібліотеки була якась частина кількатомного видання, а завдяки дарунку Товариства ми отримали решту. Так було, наприклад, з “Українсько-англійським словником” за редакцією Василя Лева, виданим у другій половині 1940-х у німецьких таборах. Серед тих, що повернулись до України і тепер у нашій бібліотеці – "Вступ до історичної науки" Михайла Брайчевського. Окремий цікавий пласт – англомовні видання, не обов’язково українських авторів чи на українську тематику, але які потенційно можуть бути цікавими для читачів. Це книги Сартра, Мілоша, історичні дослідження західних авторів», – розповів вчений секретар Наукової бібліотеки ЛНУ Ігор Петрій і додав, що частина переданих видань вже у вільному доступі бібліотеки.
В Педагогічну бібліотеку, поміж іншими книжками, передали рідкісне 10-томне видання «Історія України» Михайла Грушевського. А от до музею Дім Франка потрапило серед інших рідкісне видання «Учителя» Івана Франка, надруковане Науковим товариством імені Шевченка у Львові 1926 року.
Що цікаво, серед видань, які переслали в Україну, є ті, які емігранти везли з собою, а також ті, які було видано вже за океаном. Значну частину видань становлять книги спогадів учасників визвольної боротьби, зокрема січових стрільців, вояків УПА і дисидентів. Є також свідчення тих, хто пережив німецькі та радянські концтабори.
Проєкт збереження друкованої культурної спадщини розпочався 2017 року з ініціативи книголюба зі США Петра Ярослава Пясецького, Наталії Брандафі та Товариства охорони пам’яток. Пересилка книг відбувалась за кошти меценатів. Проєкт допомагає зафіксувати та зберегти не лише самі видання, а й унікальну інформацію: у чиїх руках чи на чиїх полицях знаходився той чи інший документ, а також дає можливість частково відтворити імена попередніх власників та ретроспективу приватних бібліотек.
Головна мета «Проєкту збереження друкованої культурної спадщини» – зберегти нашу культурну спадщину у книжках і часописах, які друкувались у різних куточках світу.
01.04.2026«Всі видання, які надійшли в Україну за цим Проєктом, ми прагнемо опрацювати, щоб максимально зберегти інформацію про них, передати прийдешнім поколінням українців ту спадщину, яка завжди залишатиметься здобутком людської культури», – розповів Андрій Салюк.