За лідера Народного руху України В'ячеслава Чорновола на перших президентських виборах в Україні проголосували б 86% українців, що визначилися, якби вони опинилися в 1991 році, свідчать результати опитування, проведеного з 29 листопада до 9 грудня Київським міжнародним інститутом соціології.
Cеред респондентів, які у 1991 році мали право голосу (нині це люди віком 50 років і старші), за В'ячеслава Чорновола проголосували б 89%.
Питання анкети було сформульоване таким чином:
1 грудня 1991 року відбулися перші президентські вибори в Україні. А уявіть, що Ви зараз опинилися в 1991 році і можете проголосувати за Леоніда Кравчука чи В'ячеслава Чорновола. За кого Ви би проголосували?
Інтерв'юери пропонували два варіанти відповіді:
1 За Леоніда Кравчука
2 За В’ячеслава Чорновола
3 Зіпсували би бюлетень (не зачитувати)
4 Не голосували б (не зачитувати)
5 Не визначилися (не зачитувати)
6 Відмова відповідати (не зачитувати)
У перших президентських виборах, крім Леоніда Кравчука (набрав 61,59%) та В'ячеслава Чорновола (23,27%), кандидували також Левко Лук'яненко (4,49%), Володимир Гриньов (4,17%), Ігор Юхновський (1,74%), Леопольд Табурянський (0,57%).
Тоді В'ячеслав Чорновіл переміг тільки у трьох галицьких областях (Львівська – 75,86%, Івано-Франківська – 67,10%, Тернопільська – 57,45%).
Нині, за даними КМІС, у всіх макрорегіонах України більшість населення проголосувала би за Чорновола. Найбільше – на заході (86% серед усіх респондентів) і в центрі (80%). Водночас на півдні Чорновола підтримали б 58% опитаних (Кравчука – 17%), на сході – 63% (Кравчука – 28%).
Чорновіл загинув 25 березня 1999 року в автокатастрофі.
Кравчук помер 10 травня 2022 року на 89-му році життя.
Коментуючи результати опитування, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив:
"Україні пощастило, що з кінця 1980-х років реально був інтенсифікований процес переосмислення своєї історії та свого місця у світі. Попри окремі бар’єри (зокрема агресивні намагання вплинути з боку наших «сусідів»), цей процес не припинявся у всі подальші роки. Багато хто при цьому критикує українців за інертність мислення і що прийняття ряду істин (наприклад, роль росії в історії України) зайняло занадто тривалий час.
Проте суспільства – це дуже складні системи, які функціонують у конкретних контекстних історичних умовах. Важко однозначно говорити, як би змінилася доля України, якби вибори в 1991 році виграв В. Чорновіл. Можливо, ми би дійсно тоді зараз були більш схожими на Польщу чи країни Балтії. Проте, з іншого боку, досвід президентства демократичних лідерів, які змогли перемогти в деяких інших республіках, сіє певні сумніви в цьому. Ми бачимо, як нинішнє покоління дивиться на вибір попередників у 1991 році, проте не знаємо, якою буде оцінка вже наступних поколінь українців.
У будь-якому разі потрібно пам’ятати, що Україна змогла пройти бурхливий і складний період з 1990-х років, а серед населення поступово кристалізувалося самоусвідомлення як єдиної української політичної нації. Саме тому росія не змогла знищити Україну в 2014 році, тому що Україна вже відбулася як держава у головах українців. І саме тому росія не зможе перемогти Україну і зараз".
Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1031 респондента, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».
26.12.2023