Планеті не пощастило, і Грег Стілсон з кінгівської «Мертвої зони» матеріалізувався та прекрасно себе почуває, а з реальним Джоном Смітом якось не вийшло. Зате лангольєрів, з якими шукає спільну мову ожилий Стілсон, 140 поки що живих мільйонів. Огляд подій тижня.
Реднеки тижня
«Тягар білої людини» сильно тисне на так і не зміцнілі свідомості нової влади в Сполучених Штатах. І якщо президент Трамп, який обігнав (на його переконання) за впливом на історичні процеси Джорджа Вашингтона, включив девіантну поведінку, то і клевретам пасує так робити.
Почнімо з самого Дональда Фредовича. За кілька годин до трагедії в Сумах Трамп заявив: «Настає момент, коли вам просто потрібно змиритися або заткнутися – і подивимося, що з цього вийде. Але я думаю, що все йде добре». До чергового фразеологізму головного американця, очевидно, надихнули результати зустрічі його головного представника в міжнародних переговорах Стіва Віткоффа з президентом РФ. Віткофф їхав у Петербург з дуже страшною погрозою свого шефа – якщо росіяни не припиняють вогонь до кінця квітня, то Штати вводять додаткові антиросійські санкції. Росіяни посланця страшно перелякалися і провели, за їхніми словами, дуже продуктивні переговори. Трампа хвалив міністр закордонних справ РФ Лавров, а кремлівський прессекретар Пєсков спостеріг у переговорах «позитивну динаміку». Те, що Віткофф зробив собі весняні вакації, стало зрозуміло, коли після РФ він полетів в Іран, де також миротворив і заробив від The Telegraph діагноз «відкусив більше, ніж може розжувати». В The Telegraph не знайомі з творчістю сумської групи «Хамерман знищує віруси» і не вжили їхній оказіоналізм «треба вибирать – плюнуть чи ковтать».
Своє «плюнув» і ще один спецпосланець Трампа Кіт Келлоґ, ним зацікавилися в The Times. Американець наговорив про розділ України на кшталт того, що було зроблено з Німеччиною в 1945 році. Йому почали пояснювати весь ідіотизм наговореного – і Келлоґ віддуплився, що бовкнув не то. «Стаття The Times спотворює те, що я сказав. Я говорив про "сили запевнення" після припинення вогню на підтримку суверенітету України. В обговореннях поділу я мав на увазі зони відповідальності для союзних сил (без американських військ). Я НЕ мав на увазі розділ України», – відреагував американець. Можна було б цю всю абракадабру скинути на «проблеми перекладу», але то ж The Times, а не 共同通信社. Анлійська мова для них рідна і нема на то ради.
Трампом почали, Трампом і закінчимо на цьому етапі. Президент України мав необережність дати інтерв’ю CBS News, де запросив Трампа в Ураїну, аби той зрозумів, що робить Путін. У відповідь Трамп заявив, що CBS News потрібно позбавити ліцензії. Про приїзд в Україну він нічого не говорив.
Консультанти тижня
І в продовження американського та рідкісного. Тема про спільну мову, яку Україна і США колись знайдуть про рідкісноземельні матеріали, триватиме ще дуже довго. Мінятимуться президенти (таки мінятимуться, і нема на то ради), ходитимуть з цікавими думками представники президентів, але на поточний момент ми маємо деяку невизначеність, яка трохи є незрозумілістю. Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп вимагав укласти угоду про рідкісноземельні копалини в Україні. Історія виявилася цікавішою за ту, яку собі уявляв Трамп.
Вітчизняний уряд вирішив, що треба знайти фірму Hogan Lovells, яка представлятиме Україну в переговорах зі США щодо угоди про рідкісноземельні метали. Для цього Кабмін виділив 113 мільйонів гривень на консультаційні послуги для підготовки проєкту угод. Кошти на це візьмуть з резервного фонду держбюджету. З виділеної суми Мінекономіки отримає 59 млн грн, а Міністерство юстиції — 54 млн грн. Обидва міністерства до 15 квітня мають залучити фахових консультантів — експертів, які мають досвід співпраці з українським урядом у сфері державного боргу, зовнішніх запозичень, а також юристів із міжнародних юридичних фірм для допомоги в підготовці переговорів щодо укладення угоди.
Можна було б іронізувати, що у вітчизняному уряді присутня відсутність кваліфікованих людей, здатних на папері пояснити те, що вони хочуть, а тому залучають «варягів» за гроші, за які можна було б купити щось більш путнє.
Фарс тижня
«Я виявив бажання і готовність служити, раніше за певних обставин зробити це не міг. Війна, на жаль, продовжується я готовий служити і бути корисним і хоч якось допомогти та підмінити хлопців які служать вже три роки. Раджу всім, хто не служив, зробити те саме», — так мав би починатися твір, якби десь на наших просторах в тяжкій сучасності жив би Еріх Марія Ремарк. Потім би виявилося, що герой — то «простий хлопець з Чернігова, з звичайної родини», який скаже: «Я пішов служити за власним рішенням і бажанням в звичайну війскову частину, яка виконує завдання на фронті і в Києві — солдатом на посаду сапера».
А потім виявляється, що все це буфонада, і мав би бути автором не Ремарк, а Ніколай Островскій, який писав про тяжко пораненого Павку Корчагіна, тобто про Романа Насірова.
Від Корчагіна Насіров відрізняться наявністю в нього трьох дітей і пережитої онкологічної хвороби зі «жменею медичних проблем». Крім того, колишній шеф фіскальної служби обвинувачується в отриманні хабаря у 722 мільйони гривень, а тому переконує, що мобілізувався не з метою уникнення відповідальності у кримінальних справах, а через переоцінку цінностей.
В СІЗО Насіров відкрив себе: «Реально упродовж останнього часу у моїй свідомості відбулася переоцінка цінностей і я вирішив піти служити поки йде війна й бути корисним в ЗСУ: так би мовити, всі ми віримо в швидкий мир, але поки що війна. Приєднався я до бригади, яка хоч і дислокується в Києві, та виконує завдання на східному фронті. Так одягнув, як кажуть, солдатські погони і зайняв посаду сапера. Встиг прослужити "аж" 3 дні, доки не дізнався зі ЗМІ, що наказ начебто скасовано».
Колись Насіров запам’ятався тільки картатим коциком, під яким його виносили з зали суду. Тепер «сапер» може згадати, що тюрму пройшли Сервантес, Кампанелла і О.Генрі. Може написати сіквел до «Міста Сонця» або альтернативну історію «Дон Кіхот».
Саміт тижня
Засідання Контактної групи з питань оборони України, більш відоме як «Рамштайн», нікого не мало б здивувати, бо відбулося в 27-й раз і до нього мали б всі звикнути. Але все вийшло трохи не так – американці перестали бути гедлайнерами, а європейці роблять спроби такими стати.
Після засідання Контактної групи міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав на брифінгу: «Оголошені сьогодні (11 квітня, – авт.) на Контактній групі нові зобов'язання з надання військової підтримки загалом становлять понад 21 мільярд євро». Гілі ще з конкретними цифрами розповідав, як допомагатиме Європа Україні (тільки Британія цього року витратить 4,5 млрд фунтів на військову підтримку України).
Німецький колега Гілі Борис Пісторіус з цифрами не був особливо дружнім і лише оголосив про створення нової «коаліції спроможностей», яка буде спрямована на покращення можливостей у радіоелектронній боротьбі. Про цифри німець повідомив: «Більше 11 мільярдів євро стануть доступними у наступні роки до 2029 року у додаток до того, щодо чого ми зобов'язалися на даний момент».
То саме той час, коли краще мало говорити.
15.04.2025