Ілон Маск зненацька пішов у зухвалу атаку на чільних європейських політиків. Експерти тепер ламають голови над причинами такої вербальної нахабності мультимільярдера.
Ще кілька років тому ми, українці, з неймовірним захопленням спостерігали за успіхами Ілона Маска та його компаній, особливо у космічній сфері. Ми тоді вважали його ледь не творцем «технологічного фронту» проти Росії, проти її «Роскосмосу» й інших високотехнологічних інституцій. А коли Маск надав Збройним Силам України комплекти Starlink, які дозволяли налаштовувати інтернет-зв'язок на лінії фронту, то взагалі став нашим героєм.
Утім далі щось із хлопцем трапилося. Маск почав висловлювати в публічному просторі якісь дивні тези про примирення з Росією, про її право на Крим і східноукраїнські землі. Далі пішла критика президента Володимира Зеленського – навіть не критика, а прямі образи. За вербальними атаками Маска почалися й кінетичні – зокрема відмикання Starlink для українських вояків, а також дозвіл (хай і неформальний) російським окупаційним військам використовувати цей інтернет. Не менше прикрощів нам завдала і кампанія мультимільярдера, спрямована проти надання військової та фінансової допомоги Україні.
Деструктивна зухвалість Ілона Маска стрімко зросла після перемоги на останніх президентських виборах Дональда Трампа. Ще б пак, акції компаній підприємця почали стрімко дорожчати, він знову став найбагатшою людиною – щобільше всі його конкуренти залишилися далеко позаду. Очевидно, Маск подумав, що вже впіймав Бога за бороду.
Тож не вдовольнившись однією Україною, Ілон Маск вирішив, що має право давати вказівки європейським країнам, як їм жити й кого обирати.
У нещодавніх постах у соцмережі Х Маск запропонував відправити до в'язниці британського прем'єр-міністра Кіра Стармера, пригадавши йому стару справу про випадки насильства над дітьми в містах на півночі Англії. Справа розслідувалася в часи, коли Стармер очолював Королівську прокурорську службу. Маск тепер закидає Стармеру, що той за вказівкою Лейбористської партії нібито приховував усі злочини, які вчиняли вихідці з Азії, переважно з Пакистану. Що насправді є цілковитою нісенітницею.
Кір Стармер
Водночас Маск вимагав звільнити з-за ґрат правого активіста Томмі Робінсона, а також скинути Найджела Фарраджа з посади голови правопопулістської партії Reform UK, оскільки він недостатньо радикальний.
Власник Tesla зробив ще серію обурливих зауважень про політику Великої Британії. А в понеділок, шостого січня, Маск закріпив у своєму профілі в соцмережі Х опитувальник, де пропонував читачам відповісти на таке запитання: «Чи слід Америці звільнити народ Британії від тиранічного уряду?»
Така зухвала онлайн-активність змусила як лейбористський уряд, так і консервативну опозицію поряд із прихильниками Фарраджа поскаржитися Трампові на Маска й запитати його про довгостроковість альянсу між ними. Вони застерегли Трампа, що дописи Маска в соціальних мережах завдають шкоди репутації майбутнього президента навіть серед його друзів і прихильників у Великій Британії.
Не менш зухвалі втручання Маск собі дозволив і в німецьку політику. Олафа Шольца, який все ще залишається бундесканцлером Німеччини, він назвав «некомпетентним блазнем». Президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра власник Tesla назвав «антидемократичним тираном», «соромом і ганьбою». Авторитетний німецький журнал Spiegel він вважає «корумпованим». А от ксенофобська й прокремлівська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН), за словами Маска, є останнім «проблиском надії» для країни.
Звісно, й німецькі політики жорстко відреагували на образливі слова Маска. «Ілон Маск перетнув кордони допустимого у відносинах між двома дружніми державами», – заявив голова парламентської фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Рольф Мютценіх в інтерв’ю тижневику Spiegel.
Лідер німецького опозиційного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, який найімовірніше стане наступним німецьким бундесканцлером, назвав заяву Маска про підтримку АдН «надмірною і свавільною». Він наголосив, що не може пригадати схожого випадку втручання у виборчу кампанію в західних демократіях.
Фрідріх Мерц
Сам Олаф Шольц висловив тривогу з приводу підтримки Маском «правої екстремістської партії, яка виступає за зближення з Росією і підриває трансатлантичні відносини». В інтерв'ю німецькому журналу Stern він додав, що зберігає холоднокровність у відповідь на особисті випади Маска. «Ми, соціал-демократи, ще з минулого століття звикли до того, що є багаті медіапідприємці, які не цінують соціал-демократичну політику і не можуть тримати свою думку при собі», – сказав Шольц.
Німецький віцеканцлер, Роберт Габек від «зелених», заявив, що атаки Маска підпорядковуються певній логіці та системі й насправді спрямовані на ослаблення Європейської Унії. «Поєднання жахливого багатства, контролю над інформацією й мережами, застосування штучного інтелекту і готовність ігнорувати правила – це фронтальна атака на нашу демократію», – зазначив Габек в коментарі для журналу Spiegel.
Міжнародні політичні аналітики тепер намагаються визначити причини такого вкрай незвичного політичного втручання Маска в справи інших країн. Якщо узагальнити їхні коментарі, то можна вивести кілька основних мотивів мільярдера, які часто витікають один з одного.
Перший, найбільш безневинний: багатій просто здуру побіг поперед батька в пекло, аби збентежити людство виверженням своїх настільки провокаційних, настільки й некомпетентних думок.
Другий: Маск обслуговує політичний порядок денний свого патрона Дональда Трампа і таким чином робить «артилерійську підготовку» до майбутніх різких міжнародних кроків нового американського президента.
Третій: Ілон Маск вже відчуває себе (або прагне відчути) «тіньовим президентом» США, а тому вважає, що йому все дозволено.
Четверте евентуальне пояснення пов'язане з бізнесом Маска, який, зокрема, готує велику угоду з італійським урядом – незабаром після того, як прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні першою серед європейських лідерів відвідала Дональда Трампа в його резиденції Мар-а-Лаґо. Не забуваймо тут і про завод Tesla в Німеччині, навколо якого множаться проблеми. Тобто мультимільярдер може розглядати європейські країни як бізнес-компанії, що підлягають рейдерському поглинанню.
Тут варто пригадати екстраординарну тезу так званих райхсбюрґерів, які готували державний переворот у Німеччині. Вони називали свою країну Deutschland GmbH, тобто звичайною бізнес-компанією, в якій працюють і відповідно експлуатуються всі громадяни Німеччини. Несподіваним чином ця думка правоекстремістських організаторів перевороту перегукується з виступами Маска і його наполегливою підтримкою АдН. Німеччина – найбільша країна в Євроунії, і хоча вона нині стикається з певними економічними негараздами й урядовою кризою, все ж залишається найпотужнішою економікою Європи. Цей факт пояснює майже хворобливий інтерес Ілона Маска до країни.
Резюмувати все сказане в тексті можна словами британської депутатки від лейбористів Стелли Крізі, які пролунали в інтерв’ю виданню Politico: «Підтримка Маском Тоні Робінсона, а також АдН в Німеччині наочно показує, що він є великою проблемою як для демократії, так і для тих, хто йому підіграє – таких як Найджел Фарадж чи (колишня прем'єр-міністерка від консерваторів, – ред.) Ліз Трасс». А ще можна нагадати нещодавнє побажання Джо Байдена Ілонові Маску: «Хай йому щастить в його подорожі на Місяць».
