Содомора А. Від-homin за homo-nom: суголосся античності. Львів: Видавництво «Апріорі», 2024. 352 с.
Вже не один десяток років у своїх численних різножанрових творах Андрій Содомора намагається достукатися до нашого homo-sapiens-а, що так часто губиться в затіненому сьогоденні. Автор звертається до найглибших закутків людської душі, повертаючи її до тих світанків, коли земля зоріла європейською цивілізацією, а мова була живою і цілющою. До тих часів, коли над Словом замислювалися, укладаючи виструнчені ряди аж до знаменитого Ціцеронового, а згодом і Декартового твердження – Думаю, отже існую / Cógito, ergo sum.
Відтак і в щойно опублікованій книзі «Від-homin за homo-nom: суголосся античності» Андрій Содомора торкається вічного джерела латинської мудрості, вплітаючи суголосні мотиви авторського прочитання оригіналу:
Життя без думки –
нудота і сум:
Cógito, ergo sum.
Віднайдена форма такого двомовного словесного мережива сягає двох цілей, зокрема увиразнює шляхетність мови української і водночас оживляє дзвінку, як у сонеті Миколи Зерова, мідь латини! Цієї так недооціненої сучасниками живої! латини – мови великих поетів і філософів, чиї влучні сентенції й досконалі метричні сув’язі століттями визначали напрямки і формували сенси розвитку європейської культури.
Так двомовні шати стали родзинкою книги, зміст якої зосередився довкола обігрування смислів чисельних афоризмів і окремих латинських слів та їх суголосних обрамлень, вирізьблених талановитим Майстром поетичного слова. До того ж, кожна така перехресна віршована мініатюра супроводжується живим коментарем, що увиразнює сув’язі міжчасових змістовних алюзій. В цьому, що характерно для творчого стилю Содомори, Автор традиційно опирається на постаті не лише античних мислителів і поетів, а й українських. У такий спосіб поетична білінгва доповнюється, в певному сенсі, й часовою, підкреслюючи непроминаючу тяглість людських думок, образів і, головне, цілу палітру людських відчуттів, настроїв, що увиразнені в римованих та ілюстрованих шатах водночас.
Лаконічний, як і в Андрія Содомори, особливий хист талановитої львівської художниці Лесі Квик дозволив філігранно відтінити всі нюанси вибраних поетичних композицій. Мережані мисткинею усміхнені візерунки, що мовби контрастують з текстом, насправді ж пожвавлюють сприйняття глибоких сентенцій. Так, наприклад, іронічним «індустріальним» штрихом підкреслюється минущість світу і заразом Вічність «Anno Dómini» – «Року Божого»:
Чудову композиційну гармонію зустрічаємо на прикладі першого й останнього віршів, зміст яких пов’язаний із початком та завершенням символічної мандрівки сторінками книги. Вони обидва ілюстровані теплими ескізними замальовками образу Автора, зокрема на початку в супроводі Музи – божественної натхненниці митців:
Натомість завершується книга знаковою «ходою в осінь», що символізує зрілість і готовність людини до зустрічі з Космосом власної душі: «animo vacare – мати час для душі».
Так філософські роздуми поруч із вивіреними часом текстами, а також живою мистецькою оздобою, вибудовують філігранно-настроєві та римовано-змістовні інтелектуальні мозаїки. Всі ці засоби спрямовані до найважливішого – до пробудження чутливості людської душі, до найкращих її якостей і усвідомлення важливої місії «олюднення» світу. Невипадково античність наголошувала на необхідності віднайдення, насамперед, самої людини.
Hóminem quaerо / шукаю людину – саме ці слова вигукував грецький філософ Діоген із запаленим вдень смолоскипом. Подібно й основний зміст представленої книги є ґрунтовним путівником до віднайдення самого себе, до усвідомлення людяності як визначального маркера гармонійного існування світу.
Вкотре Андрій Содомора примушує замислитися, озирнутися на колосальний досвід минулого і, головне, звірити атрибуцію наших сучасників як особливого виду homo-sapiensе, здатного не лише споживати, а й мислити і творити – Cógito, ergo sum.
01.01.2025