Громадяни України вже можуть почати отримувати «президентську тисячу», платити більше податків і міркувати над сенсом тези «головне — придушити противника морально». Огляд подій тижня в Україні.
Комунікації тижня
Президент України дав резонансне інтерв’ю британському Sky News, яке відразу почали розбирати на атоми, шукати закодовані підтексти і прогнозувати, що ж буде далі.
«Якщо ми хочемо зупинити гарячу стадію війни, треба взяти під парасольку НАТО ту частину України, яку ми контролюємо. Раз. Треба це зробити швидко. А далі вже інші території Україна може повертати дипломатично», — доволі категорично заявив Зеленський. Але британці, а за ними і всі інші, звернули увагу на те, що президент України вперше говорить про припинення вогню ще до того, як українські території будуть повністю деокуповані.
Таким чином в інформаційний простір було закинуто тезу про готовність Києва піти на поступки Москві, а любителі робити швидкі висновки видали вердикт — Зеленський готовий здати інтереси України.
Свою лепту в підігрівання ситуації внесли причетні до інтерв’ю. Айвор Беннетт, кореспондент Sky News, який працює в РФ, зауважив: «Зеленський ніби першим моргнув — Путін буде задоволений» — і додав: «Як людина, яка не любить відступати, російський президент розцінить це як психологічну перемогу. Те саме стосується коментарів Зеленського про те, що він більше боїться втратити людей, ніж землю. Я очікую, що Москва захоче максимально використати це».
Так сталося, що після матеріалу Sky News кількість песимізму щодо українських воєнних перспектив збільшилася. Financial Times за якоюсь своєю методикою порахувала, що за перші 10 місяців 2024 року дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки війни. Про те саме і з аналогічними аргументами зі стелі писала Associated Press. The New York Times переймалася, що з літа поточного року росіяни наступали в Донецькій області темпами, небаченими з 2022-го, а Spiegel бідкався за сотні тисяч біженців, які повертаються на окуповані території. Німців очевидно надихнув на цю тему нардеп-«слуга» Максим Ткаченко, який ледь не волав про міграції ВПО, а потім традиційно виправдовувався, що його не так зрозуміли.
Урізноманітнив картину «всьо пропало» Newsweek, де спрогнозували наслідки ядерних ударів по столицях РФ, КНР і КНДР.
Китайці з 25-мільйонною сектою Кіма далеко, нас більше цікавить Москва. За цими підрахунками (не повторюватимемося, що і вони зі стелі), «близько 1 374 840 загинули б, а 3 747 220 отримали б поранення». І в західних медіа можна знайти оптимістичні моменти.
Мілітарне тижня
Пів року тому про можливість відправки експедиційного корпусу на війну України з РФ вголос роздумував президент Франції Емманюель Макрон. Тепер тема знову актуальна — і знову не в останню чергу завдяки французам. Жан-Ноель Барро, міністр закордонних справ Франції, в одному з інтерв'ю повідомив, що Париж «не відкидає жодного варіанта», маючи на увазі можливість розгортання військ в Україні.
Щоправда, кількома днями раніше міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахна заявив, що європейські лідери мають бути готові відправити військові сили в Україну, щоб підтримати будь-яку мирну угоду, яку може укласти новообраний президент США Дональд Трамп між Києвом і Москвою. Прибалти тривожаться, що можуть стати наступною ціллю Кремля, тому краще вже зараз вжити рішучих заходів десь на чужій території, ніж чекати, поки «стара Європа» йтиме слідами Чемберлена та Даладьє і доведе планету до чергового апокаліпсису. Тому естонка, колишня прем’єр країни, а тепер верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас не виключає появу іноземного контингенту на нашій території і закликає Європу відіграти в цьому свою роль.
Все це правильно і потрібно, але миротворці ефективно виглядали в культовому польському кіно «Демони війни» (в оригіналі Demony wojny wedlug Goi), де герої Богуслава Лінди і Мірослава Бака відстріляли поганців. Реальність трохи складніша.
Гроші тижня
Міністерство фінансів повідомило, що Україна отримала від Світового банку кредит у розмірі 4,8 мільярда доларів, який «буде скеровано, зокрема, на покриття основних соціальних та гуманітарних видатків, таких як заробітна плата працівників охорони здоров'я, освіти, служб швидкого реагування та інших надавачів критично важливих державних послуг».
Зі свіжих новин з фінансової сфери варто згадати 1,35 мільярда доларів гранту від США, які Україна отримала 13 листопада (будуть скеровані на ті самі видатки, що і від Світового банку), і погодження Європейської ради на виділення 4,1 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility.
Цікаво, як закінчиться фінансова «лебедина пісня» президента США Джо Байдена, який звернувся до Конгресу із довгостроковим запитом про виділення ще 24 мільярдів доларів на допомогу Україні, перш ніж він залишить свій пост. На ініціативу досі чинного президента найоригінальніше відреагував Ілон Маск. «Це ненормально», — заявив епатажний мільярдер, який хоче побавитися у велику політику в команді нового-старого президента Трампа.
Президент тижня
Свій перший закордонний офіційний візит новий президент Ради ЄС Антоніу Кошта здійснив у Київ. Єврочиновникові «не пощастило», як багатьом іншим поважним закордонним гостям, перетнутися в часі та просторі з повітряною тривогою — у київське сховище португалець не потрапив. Зате колишній прем’єр-міністр повідомив, що Європейський Союз планує у 2025 році щомісяця надавати Україні по 1,5 млрд євро із надприбутків, що надходять із заморожених активів РФ. «Це не просто слова. Ми продовжимо надавати гуманітарну, економічну, дипломатичну, військову та енергетичну допомогу, — наголосив він.
Ще одна обіцянка президента Ради ЄС – Євросоюз посилить тиск на російську економіку, вже ведеться робота над підготовкою 15-го пакета санкцій проти Кремля. На відміну від свого земляка Генсека ООН Гутерреша, Кошта на сучасну політику дивиться більш тверезо. В інтерв'ю Укрінформу він пояснив своє бачення ситуації: «Багато хто помилково вважає, що у разі досягнення якоїсь угоди про припинення вогню мир настане автоматично. Я хотів би підкреслити, що нам потрібен справедливий і тривалий мир. І лише Україна має можливість визначити, що таке справедливий мир для забезпечення тривалості цього миру». Тепер треба слідкувати, наскільки президент Ради ЄС відповідає за свої слова.
03.12.2024