Розслідування підриву «Північного потоку» спровокувало суперечку між Берліном і Варшавою.

Польща відмовлялася арештовувати підозрюваних у цій справі й називала їх героями.

 

 

Оприлюднення інформації про те, що німецька генеральна прокуратура підозрює в причетності до підривів газогонів «Північний потік – 1» та «Північний потік – 2» трьох українських інструкторів з дайвінгу, які використовували Польщу як матеріально-технічну базу, викликало суперечку між Берліном і Варшавою. Після того як прокуратура Польщі заявила, що не може на запит Німеччини заарештувати українця, підозрюваного в причетності до вибухів, Берлін вирішив добиватися цього на міжурядовому рівні. Але й тут отримав відмову. Про це повідомляє газета The Wall Street Journal із покликом на свої джерела.

 

Ордер на арешт українського дайвера Володимира Журавльова, якого підозрюють у причетності до вибухів на газопроводі, Німеччина надіслала Польщі ще в червні. Однак польська прокуратура відмовилася заарештовувати його, доки справу не розгляне Аґенція внутрішньої безпеки Польщі.

 

Тоді підключилася делегація німецьких міністрів на чолі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Другого липня вони відвідали Варшаву для спільного засідання з урядом польського прем'єра Дональда Туска. Німецькі міністри попросили польських колег забезпечити виконання ордера. Але Туск у відповідь заявив, що влада Німеччини повинна «вибачитися і мовчати», оскільки у рамках побудови газогонів співпрацювала зі злочинним путінським режимом. А ще один високопоставлений польський чиновник, як подає WSJ, приватно сказав своєму німецькому колезі, що будь-які потенційні підозрювані, які могли зіграти роль у руйнуванні газогону, «мають бути нагороджені медалями, а не заарештовані».

 

Врешті стало відомо, що підозрюваний Володимир Журавльов ще в липні виїхав з Польщі автомобілем і попрямував до України. Інші підозрювані також перебувають в Україні, яка не екстрадує своїх громадян.

 

Нагадаємо, що вибухи на газопроводах «Північний потік – 1» та «Північний потік – 2» прогриміли в ніч на 26 вересня 2022 року біля данського острова Борнгольм у Балтійському морі. Внаслідок вибухів було пошкоджено три з чотирьох ниток газогонів. Розслідування проводилося правоохоронними органами одразу кількох країн, включно з Німеччиною. У лютому 2024-го Швеція та Данія оголосили про припинення розслідування цієї справи. 

21.08.2024